WeOrthodox
EN UA

Православні дописи, відео та дискусії

Ми стежимо за православними каналами, спільнотами й блогами по всьому інтернету, стисло переказуємо кожен допис і відео та виділяємо змістовні розмови.

radioimlemesou Instagram

Бесіда старця Юстина Мамалоса про святиню Колодязя Якова доступна в мережі

У публікації повідомляється, що бесіду блаженної пам'яті старця Юстина Мамалоса, ктитора та відновника святині Колодязя Якова, опубліковано для перегляду на YouTube-каналі митрополії. Зустріч відбулася в митрополії в листопаді 2023 року. Старець Юстин Мамалос відомий своєю визначною роллю у відбудові та духовному відродженні святині Колодязя Якова — важливого біблійного місця, пов'язаного із бесідою Христа із самарянкою (Ін. 4:5-42). Ця святиня,…

У публікації повідомляється, що бесіду блаженної пам'яті старця Юстина Мамалоса, ктитора та відновника святині Колодязя Якова, опубліковано для перегляду на YouTube-каналі митрополії. Зустріч відбулася в митрополії в листопаді 2023 року. Старець Юстин Мамалос відомий своєю визначною роллю у відбудові та духовному відродженні святині Колодязя Якова — важливого біблійного місця, пов'язаного із бесідою Христа із самарянкою (Ін. 4:5-42).

Ця святиня, розташована поблизу Наблуса на Західному березі річки Йордан, здавна є місцем паломництва та молитовного шанування. У своїй бесіді старець, імовірно, торкається історії, духовного значення й сучасного життя цього святого місця, а також розповідає про своє особисте служіння там. Митрополія ділиться цим записом, щоб зробити настановне слово старця доступним для широкого загалу вірян.

  • Бесіда старця Юстина Мамалоса, відновника святині Колодязя Якова
  • Виголошена в митрополії в листопаді 2023 року
  • Доступна для перегляду на YouTube-каналі митрополії
  • Старець Юстин відомий відродженням святині Колодязя Якова
  • Святиня є біблійним місцем зустрічі Христа із самарянкою

Всенічне бдіння на честь преподобного Романа Солодкоспівця у храмі Святої Софії в Салоніках

У дописі представлено фрагмент всенічного бдіння, звершеного на честь преподобного Романа Солодкоспівця у храмі Святої Софії в Салоніках. Опис подано румунською та грецькою мовами із зазначенням святого, храму та міста. Текстова розшифровка запису містить повторювані піснеспіви з проханням про світло. Співак багаторазово повторює слово «luz» (світло), благаючи про нього «em nós» (у нас), і називає його «a luz da alvorada» (світлом світанку). У…

У дописі представлено фрагмент всенічного бдіння, звершеного на честь преподобного Романа Солодкоспівця у храмі Святої Софії в Салоніках. Опис подано румунською та грецькою мовами із зазначенням святого, храму та міста. Текстова розшифровка запису містить повторювані піснеспіви з проханням про світло.

Співак багаторазово повторює слово «luz» (світло), благаючи про нього «em nós» (у нас), і називає його «a luz da alvorada» (світлом світанку). У тексті також згадується «essa imensidão de amarguras» (ця безмірність гіркоти) і міститься прохання, щоб світло вело співця. У розшифровці немає усних повчань чи оповіді, лише ці повторювані співані рядки.

Таким чином, запис поєднує атмосферу бдіння з молитовним співом, зосередженим на проханні про світло серед гіркоти.

Ключові моменти

  1. У тексті піснеспіву постійно повторюється слово «luz» (світло).
  2. Співак просить про світло «em nós» (у нас).
  3. Світло названо «a luz da alvorada» (світлом світанку).
  4. Співак згадує «essa imensidão de amarguras» (цю безмірність гіркоти) і просить світло вести його.
Orthodox Life Instagram

Святі Кипріан та Юстина: волхв, навернений переможеним бісом

2 жовтня Церква вшановує пам'ять святих мучеників Кипріана та Юстини, які постраждали в Нікомідії під час гонінь за імператора Діоклетіана. До свого навернення Кипріан був багатим язичницьким волхвом і філософом в Антіохії, який займався темною магією та закликав бісівських духів. Юстина була благочестивою християнською дівою, яка навернула до віри власних батьків-язичників і присвятила свою чистоту Христу. Їхні життя перетнулися, коли багатий…

2 жовтня Церква вшановує пам'ять святих мучеників Кипріана та Юстини, які постраждали в Нікомідії під час гонінь за імператора Діоклетіана. До свого навернення Кипріан був багатим язичницьким волхвом і філософом в Антіохії, який займався темною магією та закликав бісівських духів. Юстина була благочестивою християнською дівою, яка навернула до віри власних батьків-язичників і присвятила свою чистоту Христу.

Їхні життя перетнулися, коли багатий язичницький юнак, не зумівши здобути прихильність Юстини, найняв Кипріана, щоб той за допомогою чаклунства схилив її до гріха та змусив вийти заміж. Кипріан посилав могутніх бісівських духів мучити Юстину, але вона відбивала кожен напад постом, ревною молитвою та хресним знаменням. Після того як його біси були тричі розігнані благодаттю Христовою, Кипріан усвідомив безсилля влади сатани.

Він покаявся, привселюдно спалив свої дорогі чаклунські книги та прийняв хрещення від місцевого єпископа. Згодом він пройшов усі ступені священства і став єпископом, а Юстина була висвячена на дияконису та поставлена ігуменею монастиря. За Діоклетіана обох схопили за віру та катували, зокрема вкинули до киплячого котла, в якому вони дивом уціліли.

Вони відмовилися принести жертву язичницьким ідолам, тому влада перевела їх до Нікомідії, де правитель наказав стратити їх у 304 році після Різдва Христового.

  • До свого навернення Кипріан був багатим язичницьким волхвом в Антіохії; Юстина була християнською дівою, яка навернула своїх батьків-язичників.
  • Відкинутий залицяльник найняв Кипріана, щоб той застосував чаклунство проти Юстини, але вона відігнала його бісів постом, молитвою та хресним знаменням.
  • Після того як його біси зазнали трикратної поразки, Кипріан спалив свої чаклунські книги та охрестився у місцевого єпископа.
  • Кипріан став єпископом; Юстина стала дияконисою та ігуменею монастиря.
  • Обидва зазнали тортур за Діоклетіана, вижили в киплячому котлі та були страчені в Нікомідії в 304 році після Різдва Христового.
Saint Wisdom Instagram

Преподобний Силуан: Ненависть ранить двічі, молитва за ворогів повертає мир

У відео представлено повчання, приписуване преподобному Силуану, про любов до ворогів, адаптоване для короткого формату. Головна думка полягає в тому, що ненависть до іншої людини руйнує мир вашої власної душі, навіть якщо заподіяна вам кривда була справжньою. Людина, яка скривдила вас, могла зрадити вас або вчинити з вами несправедливо, і відео не заперечує того, що шкода дійсно була завдана. Натомість воно описує, що ненависть робить із тим,…

У відео представлено повчання, приписуване преподобному Силуану, про любов до ворогів, адаптоване для короткого формату. Головна думка полягає в тому, що ненависть до іншої людини руйнує мир вашої власної душі, навіть якщо заподіяна вам кривда була справжньою. Людина, яка скривдила вас, могла зрадити вас або вчинити з вами несправедливо, і відео не заперечує того, що шкода дійсно була завдана.

Натомість воно описує, що ненависть робить із тим, хто її носить у собі: коли ненависть укорінюється у вашому серці, чужий гріх ранить вас удруге. Перша рана виникла від самого зла; друга з'являється від утримання ненависті у відповідь на нього. Повчання прямо стверджує, що не можна ненавидіти іншу людину й водночас очікувати, що ваша власна душа залишатиметься в мирі.

Як ліки пропонується молитва за ворогів. Відео завершується настановою молитися за своїх ворогів, і мир повернеться. Допис позначений хештегами #love, #orthodox, #saints, #bible та #christianity і поданий як адаптований уривок із повчання преподобного Силуана, а не як повний текст. Відео не виходить за межі цього єдиного повчання й не торкається інших тем.

Ключові моменти

  1. Не можна ненавидіти іншу людину й водночас очікувати, що ваша власна душа залишатиметься в мирі.
  2. Інша людина могла дійсно образити, зрадити або вчинити з вами несправедливо.
  3. Коли ненависть укорінюється у вашому серці, її гріх починає ранити вас двічі.
  4. Моліться за своїх ворогів, і мир повернеться.
Fr.TEDTalks Instagram

О. Тед Параскевопулос виступить на молодіжному студентському заході з бесідою про тривогу за майбутнє

Для студентів університетів та молоді заплановано спільний захід із «Met Youth», присвячений поєднанню віри зі студентським життям. О. Тед Параскевопулос виголосить проповідь про подолання тривоги за майбутнє та довіру до Бога в часи невизначеності. Після проповіді відбудеться відкрита сесія запитань і відповідей, де учасники зможуть поставити запитання про віру, університет та все, що з цим пов'язано. Вечір розпочнеться з Молебня (Параклису) о…

Для студентів університетів та молоді заплановано спільний захід із «Met Youth», присвячений поєднанню віри зі студентським життям. О. Тед Параскевопулос виголосить проповідь про подолання тривоги за майбутнє та довіру до Бога в часи невизначеності. Після проповіді відбудеться відкрита сесія запитань і відповідей, де учасники зможуть поставити запитання про віру, університет та все, що з цим пов'язано.

Вечір розпочнеться з Молебня (Параклису) о 18:00, після чого о 19:00 відбудеться основна частина заходу в грецькій православній церкві Святої Трійці. Захід розрахований на осіб від 18 років, запрошуються всі охочі. Організатори просять учасників підготувати свої запитання та запросити друзів.

  • Спільний захід із «Met Youth» про збереження віри в роки навчання в університеті
  • О. Тед Параскевопулос виголосить проповідь про тривогу за майбутнє та довіру до Бога в часи невизначеності
  • Відкрита сесія запитань і відповідей про віру, університет та пов'язані з цим теми
  • Молебень (Параклис) о 18:00, захід о 19:00 у грецькій православній церкві Святої Трійці
  • Вік 18+, запрошуються всі охочі; учасників просять підготувати запитання та запросити друзів
M mysteries_of_christendom Instagram

Святий Калліст, римський воїн, замучений за Діоклетіана, навертає 184 воїни чудесами

Допис розповідає про мученицьку смерть святого Калліста, римського воїна, який служив за імператора Діоклетіана в період жорстоких гонінь. Калліст таємно сповідував християнство, виконуючи свої військові обов'язки. Його віру було викрито, коли товариші по службі побачили, як він молиться. Його схопили і привели до посадових осіб, які вимагали, щоб він приніс жертви idolам. Калліст відмовився зректися Христа. Владики жорстоко побили його і…

Допис розповідає про мученицьку смерть святого Калліста, римського воїна, який служив за імператора Діоклетіана в період жорстоких гонінь. Калліст таємно сповідував християнство, виконуючи свої військові обов'язки. Його віру було викрито, коли товариші по службі побачили, як він молиться.

Його схопили і привели до посадових осіб, які вимагали, щоб він приніс жертви idolам. Калліст відмовився зректися Христа. Владики жорстоко побили його і примусили випити цебер води. Потім зашили його в мішок і кинули в море.

Мішок розірвався, і два дельфіни безпечно доставили Калліста до берега. Сорок дев'ять воїнів стали свідками цього чуда, покаялися і сповідали віру в Христа. Перебуваючи разом у в'язниці, Калліст навчав нових навернених.

Наступного дня всіх п'ятдесятьох чоловіків зв'язали і кинули в глибоку воду. Їхні пута дивом розв'язалися, і вони вийшли з води неушкодженими. Голос з неба підбадьорив їх, а язичницький ідол упав і розбився. Побачивши ці події, ще 135 воїнів сповідали Христа.

Воєначальник наказав порубати Калліста та первісних сорок дев'ять навернених на шматки. Через роки на місці їхнього мучеництва побудували храм.

Ключові моменти

  1. 0:00 Калліст служить римським воїном за Діоклетіана і таємно сповідує християнство.
  2. 0:34 Владики викривають його віру, він відмовляється зректися Христа, його б'ють і примушують випити цебер води.
  3. 1:07 Його зашивають у мішок і кидають у море; мішок розривається, і два дельфіни доставляють його до берега.
  4. 1:07 Сорок дев'ять воїнів стають свідками чуда, каються і сповідують віру в Христа.
  5. 1:38 Калліст навчає навернених у темниці; наступного дня всіх п'ятдесятьох зв'язують і кидають у глибоку воду.
  6. 2:14 Їхні пута дивом розв'язуються, вони виходять неушкодженими, голос з неба їх підбадьорює, язичницький ідол падає і розбивається.
  7. 2:14 Ще 135 воїнів сповідують Христа, побачивши ці події.
  8. 2:46 Воєначальник наказує порубати Калліста та первісних 49 навернених; через роки на місці мучеництва побудовано храм.
Orthodox Sound YouTube

Старець Паїсій із Сіхли про втому, падіння та терпіння

Старець Паїсій із Сіхли про втому, падіння та терпіння 23:52

У відео представлено настанови старця Паїсія із Сіхли, взяті з книги архімандрита Іоанікія (Белана) «Куточок раю: Життя і повчання старця Паїсія із Сіхли» у перекладі сестер скиту святого Ніла. У ньому йдеться про втому, яку відчуває душа від невідповіджених молитов, повторюваних падінь і повільного духовного зростання, а також про небезпечний помисел, що підводитися вже немає сенсу. На цю втому старець Паїсій відповідав терпінням: залишатися з…

У відео представлено настанови старця Паїсія із Сіхли, взяті з книги архімандрита Іоанікія (Белана) «Куточок раю: Життя і повчання старця Паїсія із Сіхли» у перекладі сестер скиту святого Ніла. У ньому йдеться про втому, яку відчуває душа від невідповіджених молитов, повторюваних падінь і повільного духовного зростання, а також про небезпечний помисел, що підводитися вже немає сенсу.

На цю втому старець Паїсій відповідав терпінням: залишатися з Богом під час очікування, продовжувати молитися й надіятися, коли серце зневірене. Він радив щодня виконувати невелике молитовне правило, порівнюючи цю боротьбу з витягуванням води з глибокого колодязя короткою мотузкою та малим відром. Він застерігав, що гордість може ховатися всередині духовних трудів, коли ми порівнюємо свою молитву, піст чи знання з іншими, і що справжня смиренність виявляється тоді, коли нам суперечать, нас ображають або коли ми змушені визнати власну неміч.

Він закликав слухачів не вимагати від себе стати святими за один день, а молитися, ходити до сповіді та храму, причащатися за благословенням духовного отця і починати знову й знову. Останні роки його життя, сповнені хвороб і майже повної сліпоти, показали, що він жив так, як навчав: читав Псалтир, молився до Божої Матері та кликав Христа про помилування крізь біль і неміч.

Від смирення народжується терпіння, а від терпіння — любов, що виявляється в турботі про стражденних, служінні без очікування визнання, прощенні та відмові від осуду. Пам'ять смертна стримує гріх і допомагає жити розсудливо. Відео завершується його частим благословенням на прощання: «Нехай зустрінемося біля дверей раю», а також закликом робити те, що залежить від нас сьогодні, а решту ввірити Божому милосердю.

Ключові моменти

  1. 0:00 Душа виснажується не від невір'я, а від непосильного тягаря, і небезпечний помисел навіює, що більше немає сенсу підводитися.
  2. 1:05 Старець Паїсій безупинно закликав до терпіння: у спокусах, до ближніх, до самих себе і в очікуванні Божої благодаті.
  3. 2:07 Молитва — це дар Божий; покладіть собі невелике щоденне правило, порівнюючи цю працю з витягуванням води з глибокого колодязя короткою мотузкою та малим відром.
  4. 4:44 Гордість може прокрастися всередину духовних трудів, коли ми порівнюємо свою молитву, піст чи знання з іншими; справжнє смирення відкривається тоді, коли нам суперечать, нас ображають або змушують визнати неміч.
  5. 6:21 Не вимагайте від себе стати святим за один день; моліться, ходіть до сповіді й храму, причащайтеся за порадою духовного отця і починайте знову і знову.
  6. 9:30 В останні роки свого життя старець Паїсій тяжко хворів і майже осліп, проте продовжував читати Псалтир, молитися до Матері Божої та взивати до Христа про помилування, явивши на ділі те терпіння, якого навчав.
  7. 13:10 Від смирення народжується терпіння, а від терпіння — любов, що є очевидною в турботі про знедолених, служінні без слави, прощенні та неосудженні.
  8. 17:48 Пам'ять про смерть стримує гріх і допомагає жити уважно; прощанням старця Паїсія були слова: «Нехай зустрінемося біля дверей раю».
Timothy Instagram дискусія

Реальна присутність вимагає дійсного Тіла і Крові, стверджує промовець

1:44

Промовець відповідає на заперечення, що віра в те, що Євхаристія буквально стає Тілом і Кров'ю Христа, — це «велике табу» та потенційне ідолопоклонство. Опонент стверджує, що визнає реальну присутність без молекулярної зміни. Промовець заперечує, що визначення реальної присутності окремо від дійсного Тіла і Крові Христа просто перевизначає Євхаристію. Він цитує слова Ісуса «це є Тіло Моє» та бесіду в 6-му розділі Йоана, де Христос використовує…

Промовець відповідає на заперечення, що віра в те, що Євхаристія буквально стає Тілом і Кров'ю Христа, — це «велике табу» та потенційне ідолопоклонство. Опонент стверджує, що визнає реальну присутність без молекулярної зміни. Промовець заперечує, що визначення реальної присутності окремо від дійсного Тіла і Крові Христа просто перевизначає Євхаристію.

Він цитує слова Ісуса «це є Тіло Моє» та бесіду в 6-му розділі Йоана, де Христос використовує грецьке дієслово, що означає «гризти» або «жувати», і дозволяє учням піти, а не пояснює символічне значення. Промовець посилається на вживання святим Павлом «койнонії», що вказує на участь у Тілі і Крові Христа. Він пояснює, що термін «анамнеза», який перекладають як спомин, — це біблійна й літургійна мова спомину, а не лише розумове пригадування чогось відсутнього.

Історичне свідчення святого Ігнатія, який писав близько 107 року н. е., підтверджує, що рання Церква визнавала Євхаристію плоттю Ісуса Христа, зазначаючи, що єретики цього не визнають. Промовець зазначає, що не було серйозного заперечення цьому історичному погляду до Беренгара Турського в XI столітті. Промовець підсумовує, що твердження про реальну присутність із запереченням дійсного Тіла і Крові Христа є суперечністю, замаскованою під компроміс, і ніколи не було християнським вченням.

Ключові моменти

  1. Стенограма відкривається запереченням, що віра в те, що Євхаристія буквально стає Тілом і Кров'ю Христа, — це «велике табу» та потенційне ідолопоклонство, тоді як опонент стверджує, що вірить у реальну присутність без молекулярної зміни.
  2. Промовець відповідає, що визначення реальної присутності окремо від дійсного Тіла і Крові Христа просто перевизначає Євхаристію.
  3. Промовець цитує слова Ісуса «це є Тіло Моє» та 6-й розділ Йоана, де Ісус використовує грецьке дієслово, що означає «гризти» або «жувати», і дозволяє учням піти, а не пояснює символічне значення.
  4. Промовець посилається на термін святого Павла «койнонія», що означає участь у Тілі і Крові Христа.
  5. Промовець пояснює, що слово «анамнеза» (спомин) — це біблійна, літургійна мова спомину, а не лише розумове пригадування чогось відсутнього.
  6. Промовець цитує святого Ігнатія, який близько 107 року н. е. писав, що єретики не визнають, що Євхаристія є плоттю Ісуса Христа.
  7. Промовець зазначає, що не було серйозного заперечення цьому історичному погляду до Беренгара Турського в XI столітті.
  8. Промовець підсумовує, що твердження про реальну присутність із запереченням дійсного Тіла і Крові Христа є суперечністю, замаскованою під компроміс, і ніколи не було християнським вченням.
Думок у дискусії: 16 До того ж у вірші одразу після цього, Івана 6:60, учні буквально називають це «жорстоким словом» і питають, як хтось може це прийняти. Не розумію, як він міг говорити образно, якщо навіть… Читати дискусію
Orthodox Health Instagram

Сказати «твоя взяла» без зірочок: смирення після поразки

0:45

Автор, спираючись на досвід бразильського джиу-джитсу, стверджує, що найважче вимовити фразу: «твоя взяла» — без жодних виносок, зірочок чи поправок до офіційного протоколу. Важлива не сама поразка, а те, що відбувається відразу після неї, адже наше «я» спрацьовує миттєво. За його словами, не минає й пів секунди після здачі, як з’являється внутрішній адвокат із виправданнями: суперник був молодшим, більше тренувався, або ж усе пояснюється…

Автор, спираючись на досвід бразильського джиу-джитсу, стверджує, що найважче вимовити фразу: «твоя взяла» — без жодних виносок, зірочок чи поправок до офіційного протоколу. Важлива не сама поразка, а те, що відбувається відразу після неї, адже наше «я» спрацьовує миттєво. За його словами, не минає й пів секунди після здачі, як з’являється внутрішній адвокат із виправданнями: суперник був молодшим, більше тренувався, або ж усе пояснюється власною втомою чи травмою.

Автор визнає, що ці пояснення можуть бути цілком справедливими. Травма, значна різниця у вазі чи виснаження — це реальність, і смирення не вимагає вдавати, ніби обставини не мали значення. Проблема полягає в тому, з якою гарячковістю виникає пояснення в ту саму мить, коли реальність підносить нам небажаний результат.

Він розрізняє розуміння контексту та використання контексту для захисту того образу себе, який нам хотілося б зберегти непорушним. Іноді ти просто програв. Іноді ти був неправий. Іноді хтось інший того дня був просто кращим. Уміння визнати це без жодних зірочок, переконує він, може сказати про наш духовний стан більше, ніж сама поразка.

Смирення, у його розумінні, дає нам достатньо свободи, щоб прийняти правду, не починаючи негайно торгуватися з нею. Допис анонсує 80-й випуск подкасту «Orthodox Health» під назвою «Чому потрібно в чомусь бути невмілим: смирення початківця».

Ключові моменти

  1. Найважчі слова — це «твоя взяла», без жодних виносок, зірочок чи поправок до офіційного протоколу.
  2. Найцікавіше — це не те, що ти програв, а те, що відбувається відразу після поразки.
  3. Наше «я» діє швидко: не минає й пів секунди після здачі, як з'являється внутрішній адвокат із виправданнями на кшталт «він молодший», «я виснажений» або «мене турбує плече».
  4. Іноді пояснення є цілком справедливим: травма, значна різниця у вазі чи втома цілком реальні.
  5. Дуже показово, наскільки сильно ми прагнемо мати напоготові виправдання замість того, щоб просто сказати: «твоя взяла».
Kyle YouTube

Чому православні християни просять святих молитися за них

Чому православні християни просять святих молитися за них 11:18

Це відео подає захист православної практики просити святих про їхнє заступництво, відповідаючи на поширені протестантські заперечення, що це є поклонінням або применшує Христа. Доповідач стверджує, що «молитва» в цьому контексті просто означає прохання: попросити святого помолитися за нас — це те саме, що попросити про це іншого християнина на землі. Він ґрунтує цю практику на Писанні, наводячи могутні заступницькі молитви Авраама, Мойсея та…

Це відео подає захист православної практики просити святих про їхнє заступництво, відповідаючи на поширені протестантські заперечення, що це є поклонінням або применшує Христа. Доповідач стверджує, що «молитва» в цьому контексті просто означає прохання: попросити святого помолитися за нас — це те саме, що попросити про це іншого християнина на землі.

Він ґрунтує цю практику на Писанні, наводячи могутні заступницькі молитви Авраама, Мойсея та Марії, і вказує на Об'явлення, де святі на небесах активно моляться за тих, хто на землі, покади кадять фіміамом. Оскільки святі є причасниками Божественного єства та перебувають з Христом, Який є Богом живих, а не мертвих, їхні молитви вважаються особливо дієвими, а Богородиця займає найвище місце честі.

Відео також розглядає складні вислови з православної гімнографії, пояснюючи, що назва Марії «воротами спасіння» вказує на те, що спасіння увійшло у світ через її утробу, а «Пресвята Богородице, спаси нас» означає «спаси нас твоїми молитвами» — а не те, що Марія є спасителем замість Христа. Наводяться й історичні свідчення: давні літургії святого Марка, святого Івана Золотоустого та святого Василія, а також розповідь про мучеництво Полікарпа показують, що віра в заступництво святих і шанування мощів сягають найпершої Церкви.

Доповідач зазначає, що організований спротив цій практиці виник лише з протестантською Реформацією, і стверджує, що такий пізній розрив означав би заперечення проводу Святого Духа в Церкві протягом століть. Загальна думка полягає в тому, що шанування святих не применшує Божої слави, а визнає Його славу, що діє в Його народі, і що спасіння є соборним, а не суто індивідуальним.

Ключові моменти

  1. 0:02 Заступництво є біблійним: молитва Авраама врятувала Лота, молитва Мойсея врятувала Ізраїль, а молитва Марії спричинила перше чудо Ісуса.
  2. 0:32 Молитва означає прохання; ми просимо святих молитися за нас так само, як просимо людей на землі, а Об'явлення 4–5 показує святих живими на небесах із фіміамом, що зберігається в православному богослужінні.
  3. 1:03 Псалом 81 та 1 Коринтян 6:2–3 показують, що святі є частиною Божого сонму, який судитиме світ, тобто вони можуть знати наші молитви як причасники Божественного єства (2 Петра).
  4. 1:34 Шанування святих не забирає Божої слави; воно визнає Божу славу, що діє в Його народі, адже Бог завжди діяв через людей.
  5. 2:38 Святі живі на небесах з Христом, як показано в притчі про Лазаря, Даниїлі 3 та Луки 20 («Бог живих, а не мертвих»); заступництво Марії сильне, а просити її помолитися — не поклоніння.
  6. 4:43 Сказати «спаси нас твоїми молитвами» не робить святих нашими спасителями; спасіння є соборним, як каже 1 Тимофія, що можна «спасти і себе, і тих, хто тебе слухає», а Сирах прославляє Іллю без суперечки з Богом.
  7. 6:16 Акафістні гімни на кшталт «радуйся, воротарко спасіння» та «Пресвята Богородице, спаси нас» означають, що спасіння увійшло у світ через утробу Марії, а «спаси нас» означає «твоїми молитвами»; жоден православний не вірить, що Марія — наша спасителька.
  8. 8:53 Давні літургії (святого Марка, святого Івана Золотоустого, святого Василія) та мучеництво Полікарпа показують, що мощі передбачають заступництво святих; перша критика цієї практики з'явилася лише з протестантською Реформацією у 1600-х роках, що означало б заперечення проводу Святого Духа в Церкві.
Orthodox Life Instagram

Преподобний Роман Солодкоспівець: від видіння зі сувоєм до тисячі піснеспівів

Публікація присвячена преподобному Роману Солодкоспівцю, чия пам'ять вшановується 1 жовтня. Роман жив у VI столітті, у часи розквіту Візантійської імперії, і належить до найвизначніших гімнографів Православної Церкви. Народившись у Сирії, він служив дияконом у Бейруті, а згодом, за правління імператора Юстиніана I, переїхав до Константинополя. Церковне передання свідчить, що спочатку Роман не мав хисту до співу чи складання віршів, і ця…

Публікація присвячена преподобному Роману Солодкоспівцю, чия пам'ять вшановується 1 жовтня. Роман жив у VI столітті, у часи розквіту Візантійської імперії, і належить до найвизначніших гімнографів Православної Церкви. Народившись у Сирії, він служив дияконом у Бейруті, а згодом, за правління імператора Юстиніана I, переїхав до Константинополя.

Церковне передання свідчить, що спочатку Роман не мав хисту до співу чи складання віршів, і ця слабкість ставала для нього причиною сорому перед братією. У ніч на Різдво Христове йому явилася Пресвята Богородиця і звеліла з'їсти сувій. Після цього він отримав благословення музичним талантом і прекрасним голосом, зійшов на амвон і заспівав свій знаменитий кондак на Різдво.

Роману приписують започаткування та вдосконалення кондака — форми розспіваної віршованої проповіді, багатострофної поеми, покладеної на музику. Його піснеспіви поєднували біблійні оповіді з живими діалогами, богословською глибиною та драматичною напругою. Вони також виконували повчальну роль, пояснюючи простим людям догмати віри доступною і зворушливою мовою.

Вважається, що він склав понад тисячу піснеспівів, з яких до наших днів збереглося близько вісімдесяти кондаків. Їхньою темою були житія святих, великі свята, Страсті Христові та Страшний суд. За свій поетичний хист він отримав ім'я «Піндара ритмічної поезії». Святий відійшов до Господа у 556 році.

  • Преподобний Роман Солодкоспівець, диякон VI століття родом із Сирії, служив у Бейруті, а потім переїхав до Константинополя за правління імператора Юстиніана I.
  • Згідно з переданням, у ніч на Різдво Христове йому явилася Діва Марія і звеліла проковтнути сувій, після чого він отримав дар гімнографії.
  • Він започаткував і вдосконалив кондак — розспівану віршовану проповідь, яка навчала простий люд богослов'ю.
  • За переказами, він написав понад тисячу піснеспівів; збереглося близько вісімдесяти кондаків, присвячених святам, житіям святих, Страстям Господнім і Страшному суду.
  • Його називали «Піндаром ритмічної поезії»; святий спочив у Бозі в 556 році.
Orthodox Life Instagram

Святий Ананія Дамаський, апостол від 70-ти, який охрестив Павла

Пам'ять святого Ананії вшановується 1 жовтня. Він належав до числа сімдесяти апостолів, посланих Христом, і був першим єпископом Дамаска, де очолював новонароджену християнську громаду в період жорстокої ворожості та гонінь. Його ім'я означає «Бог милостивий». Згідно з 9-ю главою Діянь святих апостолів, після того як Савло з Тарса осліп на шляху до Дамаска, Господь явився Ананії у видінні й звелів йому знайти Савла в домі Юди на вулиці Прямій.…

Пам'ять святого Ананії вшановується 1 жовтня. Він належав до числа сімдесяти апостолів, посланих Христом, і був першим єпископом Дамаска, де очолював новонароджену християнську громаду в період жорстокої ворожості та гонінь. Його ім'я означає «Бог милостивий». Згідно з 9-ю главою Діянь святих апостолів, після того як Савло з Тарса осліп на шляху до Дамаска, Господь явився Ананії у видінні й звелів йому знайти Савла в домі Юди на вулиці Прямій.

Попри початкове вагання і страх перед репутацією Савла як запеклого гонителя, Ананія підкорився Божому повелінню, поклав руки на Савла й повернув йому тілесний та духовний зір. Ананія сповістив, що Бог обрав Савла нести ім'я Христове перед язичниками та царями, і охрестив його, заклавши наріжний камінь для служіння того, хто став апостолом Павлом.

Після цієї події Ананія продовжував сміливо й відкрито проповідувати віру як місцевим юдеям, так і язичникам у Дамаску, не дозволяючи смертельній небезпеці змусити замовкнути своє свідчення. Церковне передання свідчить, що він проповідував Євангеліє з чудесами й навернув багатьох. Правитель Лукіан наказав заарештувати Ананію та піддати його тортурам за відмову принести жертву язичницьким ідолам.

Ананія завершив свій земний шлях мучеництвом, коли кати виволокли його за місто й побили камінням до смерті в 60 році після Р. Х. в Елевферополі. Уподібнюючись до прощення Христового, святий перед смертю молився за своїх убивць. Його святі мощі згодом були повернуті до Дамаска, а пізніше перенесені до Константинополя.

Ключові моменти

  1. 0:00 Святий Ананія, також відомий як Ананія Дамаський, був християнським учнем першого століття й одним із сімдесяти апостолів, посланих Ісусом Христом для проповіді Євангелія.
  2. 0:37 У 9-й главі Діянь записано, що Ананія, який жив у Дамаску, отримав Божественне видіння з повелінням знайти Савла з Тарса — гонителя, який осліп на шляху до Дамаска.
  3. 1:07 Ананія послухався, пішов до дому Юди на вулиці Прямій, поклав руки на Савла, повернув йому зір, проголосив, що Бог обрав його нести Його ім'я перед язичниками та царями, і охрестив його.
  4. 1:07 Згодом Савло став апостолом Павлом, одним із найвпливовіших діячів в історії християнства.
  5. 1:43 Церковне передання стверджує, що Ананія став першим єпископом Дамаска, проповідував Євангеліє, творив чудеса й навернув багатьох.
  6. 1:43 Лукіан наказав заарештувати Ананію та катувати його за відмову принести жертву язичницьким ідолам.
  7. 1:43 Ананія прийняв мученицьку смерть через побиття камінням за міськими стінами в 60 році після Р. Х.
Lives of the Saints 🙏 Instagram

Святий Євменій Гортинський: єпископ, цілитель і чудотворець VII століття

Допис розповідає про життя святого Євменія Гортинського, єпископа Криту VII століття. Від юності він усім серцем слідував за Христом. Він звільнився від двох важких тягарів: тягаря багатства і тягаря пристрастей. Він роздав усе своє майно бідним і нужденним і підкорив своє тіло великим постом. Спершу він зцілив власну душу, а потім за благодаттю Божою почав нести зцілення іншим. Наповнений Святим Духом, він сяяв світлом, яке не можна було…

Допис розповідає про життя святого Євменія Гортинського, єпископа Криту VII століття. Від юності він усім серцем слідував за Христом. Він звільнився від двох важких тягарів: тягаря багатства і тягаря пристрастей. Він роздав усе своє майно бідним і нужденним і підкорив своє тіло великим постом.

Спершу він зцілив власну душу, а потім за благодаттю Божою почав нести зцілення іншим. Наповнений Святим Духом, він сяяв світлом, яке не можна було приховати. Як єпископ Гортинський, він вів стадо Христове, мов добрий пастир.

Він був батьком сиротам, багатством для бідних, розрадою для скорботних, цілителем хворих і чудовим чудотворцем. Через молитву він здійснив багато чудес. Він знищив небезпечного змія, вигнав біси, зцілив хворих і допомагав людям не лише у своїй землі, а й у Римі та Фіваїді. У Фіваїді, під час посухи, він помолився і вимолив у Бога дощ.

Там він завершив земне життя і перейшов до вічних осель свого Господа. Допис завершується думкою, що він нагадує нам: коли людина віддає все Христу, її життя стає світлом, зціленням і милосердям для інших.

  • Жив у VII столітті як єпископ Гортинський на Криті
  • Роздав усе майно бідним і практикував великий піст
  • Здійснив чудеса, зокрема знищив змія, вигнав біса та зцілив хворих
  • Служив поза Кritом, у Римі та Фіваїді
  • Під час посухи у Фіваїді помолився про дощ і там упокоївся
Lives of the Saints 🙏 Instagram

Святая Софія та її дочки Віра, Надія, Любов, замучені за часів Адріана

Допис розповідає про мученицьку смерть святої Софії та її трьох дочок у Римі за правління імператора Адріана. Софія, ім'я якої означає мудрість, була вдовою, яка виховувала дочок у християнській вірі. На час арешту Вірі було дванадцять, Надії десять, а Любові дев'ять років. Коли їх привели до імператора, мати і дочки трималися за руки та сповідували Христа, відмовляючись принести жертву ідолу Артемиді. Перед катуваннями Софія зміцнювала дочок,…

Допис розповідає про мученицьку смерть святої Софії та її трьох дочок у Римі за правління імператора Адріана. Софія, ім'я якої означає мудрість, була вдовою, яка виховувала дочок у християнській вірі. На час арешту Вірі було дванадцять, Надії десять, а Любові дев'ять років. Коли їх привели до імператора, мати і дочки трималися за руки та сповідували Христа, відмовляючись принести жертву ідолу Артемиді.

Перед катуваннями Софія зміцнювала дочок, нагадуючи їм, що їхній небесний Наречений, Господь Ісус Христос, дарує їм вічне життя та одягне їх у нетлінність. Дочок катували та вбивали одну за одною: спершу Віру, потім Надію, потім Любов. Софія забрала їхні тіла, з честю поховала їх за містом і три дні та три ночі молилася на їхній могилі. Після цього вона мирно віддала душу і з'єдналася з дочками в небесному Царстві.

Розповідь завершується спостереженням, що навіть діти можуть мати мужність святих, коли їхні серця належать Христу.

  • Свята Софія жила в Римі за імператора Адріана і виховувала дочок Віру, Надію та Любов як християнок.
  • На час мученицької смерті дочкам було дванадцять, десять і дев'ять років.
  • Вони сповідували Христа перед імператором і відмовилися принести жертву Артемиді.
  • Софія підбадьорювала їх перед катуваннями, і їх було вбито по черзі: Віру, потім Надію, потім Любов.
  • Софія поховала їх, молилася на їхній могилі три дні та три ночі, а потім мирно померла.

Яка користь, якщо здобудеш увесь світ, але занапастиш душу свою?

У дописі наведено запитання Христа з Євангелія від Марка (8:36) про те, яка цінність у здобутті всього матеріального світу, якщо людина занапастить свою душу. Цей вірш стверджує, що душа, бувши духовною та вічною, не може зрівнятися з жодним матеріальним благом цього тлінного світу. Коротке тлумачення, що супроводжує зображення, взято з книги «Новий Завіт із коротким тлумаченням» спочилого професора богословського факультету Афінського…

У дописі наведено запитання Христа з Євангелія від Марка (8:36) про те, яка цінність у здобутті всього матеріального світу, якщо людина занапастить свою душу. Цей вірш стверджує, що душа, бувши духовною та вічною, не може зрівнятися з жодним матеріальним благом цього тлінного світу. Коротке тлумачення, що супроводжує зображення, взято з книги «Новий Завіт із коротким тлумаченням» спочилого професора богословського факультету Афінського університету Панайотіса Н. Трембеласа та Братства богословів «О Сотір», 11-те видання, опубліковане у травні 2025 року в Афінах.

  • Запитання Христа з Марка 8:36 про світське надбання та душу
  • Душа є духовною та вічною, її не можна порівняти з матеріальними благами
  • Тлумачення взято у Трембеласа та братства «О Сотір»
  • Видання книги: 11-те, травень 2025 року, Афіни
Lives of the Saints 🙏 Instagram

Мучеництво святої Єфимії за правителя Приска у 304 році

Допис розповідає про життя і мученицьку смерть святої Єфимії, яка народилася в Халкедоні в родині сенатора Филофрона та його дружини Феодорисії. Її описують як прекрасну тілом і душею, сповнену чистоти, мужності та любові до Христа. Коли правитель Приск наказав принести язичницьку жертву Ареві, сорок дев'ять християн сховалися, щоб уникнути ідолопоклонства. Їх виявили і привели до Приска. На запитання, чому вони відмовляються, вони відповіли, що…

Допис розповідає про життя і мученицьку смерть святої Єфимії, яка народилася в Халкедоні в родині сенатора Филофрона та його дружини Феодорисії. Її описують як прекрасну тілом і душею, сповнену чистоти, мужності та любові до Христа. Коли правитель Приск наказав принести язичницьку жертву Ареві, сорок дев'ять християн сховалися, щоб уникнути ідолопоклонства.

Їх виявили і привели до Приска. На запитання, чому вони відмовляються, вони відповіли, що земній владі слід коритися лише тоді, коли вона не суперечить небесному Богу. Дев'ятнадцять днів їх щодня катували. На двадцятий день Приск відокремив Єфимію від інших і намагався лестити їй через її красу, сподіваючись відвернути її від Христа.

Вона залишилася непохитною. Її поклали на катівське колесо, але з'явився ангел Божий і зламав колесо. Її кинули в розпечену піч, і вона залишилася неушкодженою силою Божою. Побачивши це, два воїни, Віктор і Сосфен, уверували в Христа і були замучені.

Потім Єфимію кинули в яму, наповнену водою та отруйною нечистотою; вона здійснила знамення Хреста і не постраждала. Нарешті її кинули диким звірам. Вона молилася з подякою і віддала свою душу в руки Божі. Допис стверджує, що вона постраждала за Христа в 304 році і увійшла у вічну радість.

Завершується він тим, що вона нагадує віруючим: чистота не є слабкістю, і душа, з'єднана з Христом, може зустріти катування, вогонь, звірів і смерть з миром.

  • Народилася в Халкедоні в родині Филофрона і Феодорисії
  • Відмовилася від язичницької жертви разом із сорока дев'ятьма іншими християнами
  • Витримала дев'ятнадцять днів катувань і подальші муки
  • Чудесно збереглася від колеса, печі, ями і звірів
  • Замучена в 304 році; два воїни навернулися і загинули разом з нею
CHRISTIANITY UNITED Instagram

Довіра Богові, коли життя не має сенсу

Допис розповідає про періоди, коли життя не має сенсу: ми молимося про одне, а відбувається зовсім інше, двері, які, як ми були впевнені, відчиняться, раптово зачиняються, плани руйнуються, люди йдуть, і ми опиняємося в місці, де ніколи не очікували бути, і задаємося питанням, що чинить Бог. Автор зауважує, що довіряти Богові легко, коли все відбувається за нашими планами, але довіра стає справжньою вірою, коли людина все ще може сказати:…

Допис розповідає про періоди, коли життя не має сенсу: ми молимося про одне, а відбувається зовсім інше, двері, які, як ми були впевнені, відчиняться, раптово зачиняються, плани руйнуються, люди йдуть, і ми опиняємося в місці, де ніколи не очікували бути, і задаємося питанням, що чинить Бог. Автор зауважує, що довіряти Богові легко, коли все відбувається за нашими планами, але довіра стає справжньою вірою, коли людина все ще може сказати: «Господи, я не розумію цього, але я довіряю Тобі», коли нічого не видно ясно.

Притчі наводяться як нагадування не покладатися повністю на власний розум, адже ми бачимо лише те, що перед нами, а Бог бачить весь шлях. Це не означає, що ми перестаємо думати, планувати чи приймати рішення; це означає, що ми приносимо ці рішення перед Бога в молитві і залишаємося готовими прийняти, що Його воля може відрізнятися від того, чого ми спочатку бажали.

Автор зазначає, що іноді ми розуміємо, чому Бог допустив щось, через роки, а іноді, можливо, ніколи не зрозуміємо цього в цьому житті. Але наш мир не мусить походити від того, що ми маємо всі відповіді; наш мир може походити від знання того, Хто нас веде. Практична порада така: молитися, чинити правильно, робити наступний крок, який ми бачимо, а коли не бачимо, що буде далі, довірити Богові решту.

  • Довіра стає вірою, коли ми кажемо «Господи, я не розумію цього, але я довіряю Тобі» попри розгубленість
  • Притчі застерігають не покладатися повністю на власний розум
  • Бог бачить весь шлях; ми бачимо лише те, що перед нами
  • Мир походить від знання того, Хто веде, а не від наявності всіх відповідей
  • Практичні кроки: молитися, чинити правильно, робити наступний видимий крок, а решту довірити Богові
Discover Orthodox Christianity Facebook

Чудо Панагії Скоропослушниці: зцілення на порозі смерті

У дописі розповідається про засвідчене чудо, явлене через ікону Божої Матері «Скоропослушниця» (Панагія Горгоепікоос), пам'ять якої вшановується 1 жовтня. Свідчення належить Феклі Періорелліс із Пірея (Афіни), яка описує події літа 1987 року. Її чоловік переніс гострий інфаркт міокарда, ускладнений набряком легень; лікар Папуцакіс із Державної загальної лікарні в Нікеї констатував, що хворий помирає. Маючи при собі іконку Пресвятої Богородиці…

У дописі розповідається про засвідчене чудо, явлене через ікону Божої Матері «Скоропослушниця» (Панагія Горгоепікоос), пам'ять якої вшановується 1 жовтня. Свідчення належить Феклі Періорелліс із Пірея (Афіни), яка описує події літа 1987 року. Її чоловік переніс гострий інфаркт міокарда, ускладнений набряком легень; лікар Папуцакіс із Державної загальної лікарні в Нікеї констатував, що хворий помирає.

Маючи при собі іконку Пресвятої Богородиці «Скоропослушниця», пані Періорелліс поклала її чоловікові на груди як свою єдину надію, а сама вийшла в коридор і палко молилася за його життя, за їхніх дітей та за себе. Не минуло й десяти хвилин, як лікар вийшов із реанімації явно розгублений і сповістив: «Сталося чудо». Несподіване одужання настало негайно й було невимовним із медичної точки зору.

Ця розповідь підкреслює давню славу образу як скорого в заступництві, що відповідає значенню найменування «Скоропослушниця» — «Та, що швидко чує». Допис завершується згадкою про день святкування цієї чудотворної ікони та закликом до вірян звертатися до Пресвятої Діви по Її молитовний покров і скору допомогу. Коментарів до обговорення немає, тому публікація зосереджена винятково на наведеному свідченні та його богослужбовому контексті.

  • Ікона Божої Матері «Скоропослушниця» відома своїм швидким заступництвом
  • Свідчення 1987 року: чоловік був при смерті через інфаркт та набряк легень
  • Дружина поклала ікону йому на груди й молилася в лікарняному коридорі
  • За лічені хвилини вийшов лікар і засвідчив, що сталося чудо
  • Святкування ікони звершується 1 жовтня
F Fr. Barnabas Powell Substack

Знову дванадцять: як Христос сповнює праобраз Ізраїля

Цей роздум над уривком з Євангелія від Луки 6:12-19 доводить, що Ісус прийшов не заснувати нову релігію, а сповнити обітниці, дані Авраамові, і заново створити Народ Божий як нове людство. Спираючись на Євангеліє від Матфея 5:17 та Послання до Ефесян 2:15, автор показує обрання дванадцятьох апостолів як свідоме повторення дванадцяти колін Ізраїлевих: той самий Бог, Який утворив один народ із синів Якова, нині творить Новий Ізраїль — Церкву —…

Цей роздум над уривком з Євангелія від Луки 6:12-19 доводить, що Ісус прийшов не заснувати нову релігію, а сповнити обітниці, дані Авраамові, і заново створити Народ Божий як нове людство. Спираючись на Євангеліє від Матфея 5:17 та Послання до Ефесян 2:15, автор показує обрання дванадцятьох апостолів як свідоме повторення дванадцяти колін Ізраїлевих: той самий Бог, Який утворив один народ із синів Якова, нині творить Новий Ізраїль — Церкву — через дванадцятьох «посланців».

Святі отці називають цей задум рекапітуляцією (очоленням, з'єднанням усього під єдиною Главою): Бог збирає воєдино те, що започаткував, сповнює його і робить прекраснішим та всеохопнішим.

Допис розглядає євангельський уривок у трьох вимірах. По-перше, Христос молиться всю ніч перед тим, як обрати Дванадцятьох, показуючи, що це число не випадкове, а є основою оновленого народу. По-друге, одразу після їхнього обрання Він сходить на рівне місце й навчає, зцілює та визволяє біснуватих, демонструючи, для чого покликана ця нова спільнота.

Та сама сила, дарована апостолам у день П'ятидесятниці, перебуває в Церкві й подається кожному вірному через таїнство Миропомазання. По-третє, перелік імен свідчить про те, що Бог обирає звичайних, непримітних людей — рибалок, митаря, зилота — і навіть того, хто Його зрадить; пізніше апостол Матфій відновив це число, що підтверджує: вирішальною є благодать Божа, а не людські заслуги.

На завершення згадується преподобний Роман Солодкоспівець, диякон VI століття, який, за переданням, уві сні прийняв сувій від Пресвятої Богородиці й склав кондак Різдва Христового, який Церква співає й донині: простий чоловік став даром для всієї Церкви. Запитання для обговорення спонукає читачів замислитися, чи бачать вони своє місце в Божому промислі, закликає до молитви перед важливими рішеннями та довіри до того, що благодатний Божий задум відкритий і для них.

  • Христос не скасовує, а сповнює: обрання Дванадцятьох відновлює дванадцять колін, закладаючи основу Нового Ізраїля.
  • Перед обранням апостолів Ісус молиться всю ніч: число дванадцять є глибоко продуманим, а не випадковим.
  • Одразу після їхнього покликання Він навчає, зцілює та визволяє людей, показуючи служіння нової спільноти.
  • Бог обирає простих людей — рибалок, митаря, зилота; навіть зрада Юди не зруйнувала Божого задуму, бо апостол Матфій відновив повноту Дванадцятьох.
  • Преподобний Роман Солодкоспівець, пам'ять якого вшановується сьогодні, є прикладом того ж промислу: немічний чоловік був обраний і обдарований на благо всієї Церкви.
St Anthony’s Youth SA ☦︎ Instagram дискусія

П'ятнадцять висловів святих засуджують екуменізм як зраду Христа і Православ'я

Я зібрав п'ятнадцять цитат святих про екуменізм. Вони показують, як цей рух ставить єдність з єретиками вище за істину і становить зраду Христа та православного віровчення. Це відбувається в той час, коли Вселенський Патріарх рухається до возз'єднання з Римом. Прочитайте всі п'ятнадцять уривків, а потім покажіть їх своєму духовенству та митрополитам, які не вивчали того, чого Церква навчала про екуменізм, починаючи з 33-го правила. Неможливо стерти межі Православ'я і все одно називати це Православ'ям.

  • П'ятнадцять цитат святих засуджують екуменізм
  • Екуменізм ставить єдність з єретиками вище за істину
  • Екуменізм називають зрадою Христа і православного віровчення
  • Останні новини: Вселенський Патріарх планує возз'єднання з Римом
  • Заклик до читачів звернутися до духовенства та митрополитів, починаючи з 33-го правила
Думок у дискусії: 35 Коли ми станемо перед Богом і Він запитає, чому Його наречена була розділена, невже ми відповімо: «Але ж вони хрестилися іншою кількістю пальців! Хіба Твоя благодать могла це подолати?» Читати дискусію