WeOrthodox
EN UA

radioimlemesou

Instagram ↗ дискусій: 43

Επίσημος Λογαριασμός Ραδιοφωνικού Σταθμού Ι.Μ. Λεμεσού

radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій Лімасольський розпочинає викладання про Дідахе

Митрополит Афанасій Лімасольський виголосив проповідь у четвер, 12 листопада 2026 року, розпочинаючи вивчення Дідахе, одного з найдавніших християнських творів. Він почав із нагадування про апостольське проголошення Христа та неперервну спадкоємність Церкви від апостолів до сьогодення, наголошуючи на необхідності належати до Єдиної, Святої, Соборної та Апостольської Церкви. Він протиставив Православну Церкву Свідкам Єгови та іншим групам, які…

Митрополит Афанасій Лімасольський виголосив проповідь у четвер, 12 листопада 2026 року, розпочинаючи вивчення Дідахе, одного з найдавніших християнських творів. Він почав із нагадування про апостольське проголошення Христа та неперервну спадкоємність Церкви від апостолів до сьогодення, наголошуючи на необхідності належати до Єдиної, Святої, Соборної та Апостольської Церкви.

Він протиставив Православну Церкву Свідкам Єгови та іншим групам, які він назвав людськими винаходами. Потім митрополит представив початкове вчення Дідахе про два шляхи — шлях життя і шлях смерті — та пояснив, які вибори й поведінка ведуть людину до життя, а що відділяє людину від Бога.

  • Митрополит Афанасій Лімасольський розпочав цикл про Дідахе 12 листопада 2026 року
  • Він наголосив на апостольській спадкоємності та належності до Єдиної, Святої, Соборної та Апостольської Церкви
  • Він відрізнив Православну Церкву від Свідків Єгови та інших груп, названих людськими винаходами
  • Початок Дідахе представляє два шляхи: шлях життя і шлях смерті
  • Він пояснив вибори й поведінку, які ведуть до життя або до відділення від Бога
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій Лімасольський про головство чоловіка як любов, а не панування

У публікації наведено цитату митрополита Афанасія Лімасольського про роль чоловіка як голови дружини. Митрополит звертається до розповіді про створення, зазначаючи, що оскільки жінка була створена з боку чоловіка, чоловік залишається головою жінки. Він пояснює, що це головство призначене не для панування, а для любові, настанови, захисту, допомоги, утримання та плекання.

Митрополит завершує, закликаючи чоловіка виявляти велику й незмірну любов до своєї дружини.

Ключові моменти

  1. Як жінка була створена з боку чоловіка і чоловік залишився головою жінки, так і в шлюбі голова жінки — чоловік, не щоб панувати над нею, а щоб любити її, наставляти її, захищати її, допомагати їй, утримувати її, плекати її та виявляти свою велику й незмірну любов до своєї дружини.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій Лімасольський про Святого Духа та дари святих

Митрополит Афанасій Лімасольський говорить про Святого Духа в уривку з бесіди. Він пояснює становище й присутність Святого Духа в житті Церкви та спосіб Його дії в людських душах. Митрополит аналізує значення благодаті Святого Духа в духовному житті, стверджуючи, що Святий Дух освячує, просвітлює і перетворює людину, ведучи її до глибшого спілкування з Богом. Він особливо згадує святих Церкви, які через благодать та енергію Святого Духа…

Митрополит Афанасій Лімасольський говорить про Святого Духа в уривку з бесіди. Він пояснює становище й присутність Святого Духа в житті Церкви та спосіб Його дії в людських душах. Митрополит аналізує значення благодаті Святого Духа в духовному житті, стверджуючи, що Святий Дух освячує, просвітлює і перетворює людину, ведучи її до глибшого спілкування з Богом.

Він особливо згадує святих Церкви, які через благодать та енергію Святого Духа удостоїлися отримати особливі духовні дари й чинити чудесні діла. Через характерні розповіді та випадки з житій святих він згадує надприродні події, як-от передбачення майбутніх подій, чудесне зупинення плину часу, невидимість та інші незвичайні досвіди, які, згідно з відповідними свідченнями, відбувалися з благодаті Святого Духа.

  • Митрополит Афанасій Лімасольський розповідає про роль Святого Духа в Церкві та в людських душах.
  • Він стверджує, що Святий Дух освячує, просвітлює і перетворює людину, ведучи до глибшого спілкування з Богом.
  • Він виокремлює святих, які отримали особливі духовні дари та чинили чудеса через Святого Духа.
  • Він наводить приклади надприродних явищ: передбачення, зупинення часу, невидимість.
  • Уривок узято з бесіди.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій: духовні практики служать нашій потребі, а не Божій

Митрополит Афанасій Лімасольський зазначає, що Бог не має потреби ні в чому, бо Він самодостатній. Він не потребує ні наших подяк, ні славослів'я, ні постів, ні милостині, ні чогось іншого. Ми виконуємо ці практики для власної користі. Ми маємо потребу навчитися дякувати Богові, щоб стати вдячними людьми й мати вдячність. Через вдячність ми примножуємо Божі дари. Якщо ми не дякуємо, то не отримаємо в Божій благодаті більше понад Божі дари. Це…

Митрополит Афанасій Лімасольський зазначає, що Бог не має потреби ні в чому, бо Він самодостатній. Він не потребує ні наших подяк, ні славослів'я, ні постів, ні милостині, ні чогось іншого. Ми виконуємо ці практики для власної користі. Ми маємо потребу навчитися дякувати Богові, щоб стати вдячними людьми й мати вдячність.

Через вдячність ми примножуємо Божі дари. Якщо ми не дякуємо, то не отримаємо в Божій благодаті більше понад Божі дари. Це вчення пояснює, що літургійні та аскетичні дії не є угодами, щоб задовольнити Божу нестачу, а засобами перемінити людське серце й відкрити його до подальшої благодаті.

Ключові моменти

  1. Бог не має потреби; Він самодостатній.
  2. Бог не потребує ні наших подяк, ні славослів'я, ні постів, ні милостині, ні чогось узагалі.
  3. Ми маємо потребу в усьому цьому; ми робимо це для себе.
  4. Ми маємо потребу навчитися дякувати Богові, щоб стати вдячними й мати вдячність.
  5. Через вдячність ми примножуємо Божі дари.
  6. Якщо ми не дякуємо, то не отримаємо в Божій благодаті більше понад Божі дари.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій Лімасольський: Любов без Христа залишає серце порожнім

Митрополит Афанасій Лімасольський ставить питання, чи любов, яку має людина, справді повна. Він описує людину, яка любить увесь світ і все творіння серцем, що палає прихильністю. Незважаючи на всеохопність і силу цієї любові, митрополит стверджує, що якщо Христос відсутній, любов не є повною. Місце, що належить Христові, займає власне «я». Наслідок той, що людина має зовнішню любов, але не має повноти любові та Божественної благодаті. Ця…

Митрополит Афанасій Лімасольський ставить питання, чи любов, яку має людина, справді повна. Він описує людину, яка любить увесь світ і все творіння серцем, що палає прихильністю. Незважаючи на всеохопність і силу цієї любові, митрополит стверджує, що якщо Христос відсутній, любов не є повною.

Місце, що належить Христові, займає власне «я». Наслідок той, що людина має зовнішню любов, але не має повноти любові та Божественної благодаті. Ця повнота, каже він, — Сам Христос у серці. Далі митрополит переходить до остаточного підсумку: людина залишається порожньою. Причина в тому, що все людське засуджене на смерть і не має вічного життя.

Тільки Христос є вічне життя, і Він один дає життя всьому. Це вчення проводить чітку межу між природною людською любов’ю, якою б великою вона не була, і Божественним життям, яке входить через Христа. Власне «я», що витісняє Христа, є занепалою людською природою, яка не може підтримувати вічне існування. Слова митрополита застерігають від ілюзії, що любов до творіння може замінити спілкування з Творцем.

Він стверджує, що Христос не є лише прикладом чи вчителем, а самим джерелом вічного життя, яке дає життя всьому іншому. Ця перспектива відображає православне переконання, що спасіння — це участь у житті Христа, а не плекання самої лише людської чесноти. Цей уривок короткий, але несе вагу пастирського досвіду й богословської точності, нагадуючи слухачеві, що справжня повнота серця залежить від перебування Христа в ньому.

Ключові моменти

  1. Якщо ти любиш весь світ і все творіння, але Христа немає, твоє власне «я» займе місце Христа.
  2. Ти матимеш зовнішню любов, але не повноту любові та Божественної благодаті, яка є Христос у серці.
  3. Зрештою людина залишається порожньою, бо все людське засуджене на смерть і не має вічного життя.
  4. Тільки Христос є вічне життя і дає життя всьому.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій про слухання як мистецтво діалогу в шлюбі

У публікації наведено цитату митрополита Афанасія Лімасольського про природу діалогу в шлюбі. Він стверджує, що шлюб є таїнством діалогу й спілкування між особами. Мистецтво діалогу, каже він, полягає не в говорінні, а в слуханні. Справжнє слухання означає приймати слово іншої людини, не лише чути звуки, а приймати всю її істоту й те, що вона насправді хоче передати. Він зауважує, що люди кажуть, ніби чують одне одного, але не навчилися…

У публікації наведено цитату митрополита Афанасія Лімасольського про природу діалогу в шлюбі. Він стверджує, що шлюб є таїнством діалогу й спілкування між особами. Мистецтво діалогу, каже він, полягає не в говорінні, а в слуханні.

Справжнє слухання означає приймати слово іншої людини, не лише чути звуки, а приймати всю її істоту й те, що вона насправді хоче передати. Він зауважує, що люди кажуть, ніби чують одне одного, але не навчилися справжнього слухання. Коли один каже «Я тебе чую», інший може запитати «Ти мене чуєш?», і може прозвучати відповідь «Я тебе чую», але справжнього слухання не відбулося.

Чути означає приймати слово свого брата, не лише звуки, які чуєш, а всю істоту іншого, те, що він насправді хоче сказати, і те, що він справді говорить через слова, які вимовляє.

Ключові моменти

  1. Шлюб є таїнством діалогу й спілкування одного з іншим.
  2. Мистецтво діалогу — не говоріння, а слухання, і справжнє слухання означає приймати слово іншого, не лише звуки, а всю його істоту й те, що він насправді хоче сказати.
radioimlemesou Instagram

Любити убогих, а не лише жаліти їх: приклад святого Іоана Милостивого

Митрополит Афанасій Лімасольський говорить про значення милостині, стверджуючи, що саме милостиня поставить нас перед Богом. Він ілюструє це життям святого Іоана Милостивого. У дитинстві Іоан мав видіння, в якому йому з'явилася дівчина. Вона сказала йому, що якщо він любитиме її, то вона приведе його до царя. Коли Іоан запитав, хто вона, вона відповіла: «Я — Милостиня». Святий полюбив милостиню, і його життя стало відображенням Божого милосердя,…

Митрополит Афанасій Лімасольський говорить про значення милостині, стверджуючи, що саме милостиня поставить нас перед Богом. Він ілюструє це життям святого Іоана Милостивого. У дитинстві Іоан мав видіння, в якому йому з'явилася дівчина. Вона сказала йому, що якщо він любитиме її, то вона приведе його до царя.

Коли Іоан запитав, хто вона, вона відповіла: «Я — Милостиня». Святий полюбив милостиню, і його життя стало відображенням Божого милосердя, за що він отримав титул «Милостивий». Митрополит далі звертає увагу на формулювання аполітикіона святого, де грецькою сказано «τούς πτωχούς ἀγαπήσας», «ти полюбив убогих», а не «τούς πτωχούς ελεήσας», що означало б «ти помилував убогих».

Він наголошує, що любити убогих — це значно більша й більш перетворювальна дія, ніж просто жаліти їх. Любити убогих, пояснює він, означає стати з ними одним, увійти в їхнє становище і розділити їхнє життя. Митрополит наголошує, що святий не просто чинив діла милосердя здалеку; він став одним цілим з убогими, люблячи їх безпосередньо.

Він зауважує, що як Бог милосердний, так і Іоан став милосердним, але аполітикіон наголошує на любові, а не на милосерді, як на визначальній чесноті. Милосердя може залишатися на відстані, тоді як любов вимагає єдності. Любов святого до убогих означала, що він розділяв їхнє життя, стаючи убогим разом із ними.

Це, зазначає митрополит, є мірилом для всіх християн: милостиня, яка ставить нас перед Богом, вимірюється не кількістю даного, а любов'ю, яка єднає того, хто дає, з тим, хто приймає.

Ключові моменти

  1. Милостиня — це те, що поставить нас перед Богом.
  2. Святий Іоан Милостивий у дитинстві бачив видіння дівчини, яка обіцяла привести його до царя, якщо він любитиме її.
  3. Дівчина назвала себе Милостинею.
  4. Іоан полюбив милостиню і був названий Милостивим, відображаючи Боже милосердя.
  5. Аполітикіон святого Іоана каже «ти полюбив убогих», а не «ти помилував убогих».
  6. Любити убогих — це набагато більше, ніж милувати їх.
  7. Любити убогих означає стати з ними одним.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій Лімасольський згадує старця Єфрема Аризонського

Митрополит Афанасій Лімасольський в уривку з програми «Сердечний Логос, туга за святими образами» розповідає про старця Єфрема Філофейського, відомого також як старець Єфрем Аризонський. Він ділиться спогадами про їхні перші зустрічі та спілкування. Митрополит описує ці зустрічі як глибоко зворушливі. Незважаючи на строгість монашого життя та типикон Святої обителі Філофеу, він відчував старця дуже близьким до серця через безмежну любов, з якою…

Митрополит Афанасій Лімасольський в уривку з програми «Сердечний Логос, туга за святими образами» розповідає про старця Єфрема Філофейського, відомого також як старець Єфрем Аризонський. Він ділиться спогадами про їхні перші зустрічі та спілкування. Митрополит описує ці зустрічі як глибоко зворушливі. Незважаючи на строгість монашого життя та типикон Святої обителі Філофеу, він відчував старця дуже близьким до серця через безмежну любов, з якою старець обіймав тих, хто до нього наближався.

Через ці спогади постає образ людини, цілковито відданої Богові, позначеної невпинною молитвою, великою духовною боротьбою та строгим аскетичним життям, але водночас сповненої безмежної любові до кожної людини. Уривок доступний на YouTube-каналі програми.

  • Митрополит Афанасій Лімасольський розповідає про зустрічі зі старцем Єфремом Аризонським
  • Зустрічі були глибоко зворушливими, незважаючи на строгу монашу поставу старця
  • Через безмежну любов старця він відчував його близьким до серця
  • Старець зображений як цілковито відданий Богові, з невпинною молитвою та аскетичною боротьбою
  • Уривок узято з програми «Сердечний Логос, туга за святими образами» і доступний на YouTube
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій про те, щоб не зупинятися на сповіданих гріхах

Митрополит Афанасій Лімасольський звертається до того, як християни мають ставитися до спогадів про минулі гріхи після покаяння. Він зауважує, що до пізнання Христа кожна людина несла різні гріхи, різні неволі, різні погані поведінки й погані способи життя. Після входження до Церкви ці шкідливі звички відтинаються, або принаймні віруючий бореться, щоб відтяти їх. Митрополит зауважує, що коли той, хто тепер живе в Євангелії та благодаті Божій,…

Митрополит Афанасій Лімасольський звертається до того, як християни мають ставитися до спогадів про минулі гріхи після покаяння. Він зауважує, що до пізнання Христа кожна людина несла різні гріхи, різні неволі, різні погані поведінки й погані способи життя. Після входження до Церкви ці шкідливі звички відтинаються, або принаймні віруючий бореться, щоб відтяти їх.

Митрополит зауважує, що коли той, хто тепер живе в Євангелії та благодаті Божій, згадує конкретні речі, зроблені в минулому, всередині виникає великий сором. Тоді він рішуче каже: ті гріхи вчинені, вони завершені. Людина покаялася, сповідалася й упорядкувала життя. Достатньо знати, що людина згрішила перед Богом. Митрополит застерігає від згадування гріхів «κατά είδος», докладно, конкретно або за видами, бо сама ця практика шкодить і забруднює розум.

Учення проводить чітку межу: визнання того, що згрішив, є необхідним і здоровим; докладне повторення сповіданих гріхів духовно шкідливе. Митрополит використовує послідовність дієслів: metanoēsamen (ми покаялися), exomologēthēkamen (ми сповідалися), taktōpisthēkamen (ми впорядкували/врегулювали), щоб позначити завершену дію примирення.

Він подає пам'ять про сором як теперішній досвід, на який треба відповідати об'єктивною реальністю вже прийнятих таїнств. Настанова є пастирською: віруючий, який відчуває сором за минуле, вже принесене на сповідь, не повинен годувати цей сором, повторюючи конкретні гріхи, оскільки це пошкоджує нус, духовну здатність сприйняття.

  • До Христа кожна людина мала різні гріхи, неволі та погані поведінки
  • Входження до Церкви означає відтинання або боротьбу проти цих звичок
  • Пам'ятання минулих гріхів, коли перебуваєш у благодаті, спричиняє великий внутрішній сором
  • Гріхи завершуються після покаяння, сповіді та впорядкування життя
  • Згадування гріхів у подробицях шкодить і забруднює розум
radioimlemesou Instagram

Митрополит Лімасольський Афанасій: Смирення приймає Христову любов

У публікації наведено вислів митрополита Лімасольського Афанасія. Він запитує, хто приймає любов Христа, і відповідає, що Христос не робить жодних розрізнень і любить усіх. Ті, хто приймає Його любов, — це ті, хто має віру. Ті, хто вірить, — смиренні. Горда людина не вірить, бо вірить у себе, і гордість не дозволяє їй вірити. Смиренна людина вірить, бо переживає своє смирення і розуміє, що потребує присутності й милості Христа. У супровідному…

У публікації наведено вислів митрополита Лімасольського Афанасія. Він запитує, хто приймає любов Христа, і відповідає, що Христос не робить жодних розрізнень і любить усіх. Ті, хто приймає Його любов, — це ті, хто має віру. Ті, хто вірить, — смиренні.

Горда людина не вірить, бо вірить у себе, і гордість не дозволяє їй вірити. Смиренна людина вірить, бо переживає своє смирення і розуміє, що потребує присутності й милості Христа. У супровідному відео-підсумку зазначено, що Христос присутній у медіа і любить усіх людей.

Повторюється, що горда людина не може вірити, бо гордість перешкоджає вірі, і вона навіть не вірить у себе. Смиренна людина вірить, бо живе своїм смиренням і визнає свою потребу в присутності й милості Христа. Обговорення, ймовірно, відображає православне розуміння смирення як основи віри та гордості як перешкоди до прийняття Божественної любові.

Ключові моменти

  1. Христос у медіа і любить усіх.
  2. Горда людина не вірить; гордість перешкоджає їй вірити, і вона не вірить у себе.
  3. Смиренна людина вірить, бо живе своїм смиренням і розуміє свою потребу в присутності й милості Христа.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій Лімасольський про хворобу, смерть і духовну користь від страждань

Митрополит Афанасій Лімасольський продовжує попередню проповідь, звертаючись до хвороби, болю й таїнства смерті. Він зазначає, що жодна людина не може уникнути смерті, яка є неминучою реальністю земного життя. Однак він пояснює, що смерть не є кінцем людського існування, бо Христос перемагає смерть Своєю власною смертю. Через Свою жертву й Воскресіння Христос знищує смерть і відкриває людству перспективу вічного життя. Тоді митрополит ставить…

Митрополит Афанасій Лімасольський продовжує попередню проповідь, звертаючись до хвороби, болю й таїнства смерті. Він зазначає, що жодна людина не може уникнути смерті, яка є неминучою реальністю земного життя. Однак він пояснює, що смерть не є кінцем людського існування, бо Христос перемагає смерть Своєю власною смертю.

Через Свою жертву й Воскресіння Христос знищує смерть і відкриває людству перспективу вічного життя. Тоді митрополит ставить суттєве духовне питання: як ми можемо мати духовну користь із хвороби? Він пояснює, що труднощі, біль і випробування можуть, коли зустрічаються з вірою і молитвою, перетворитися на можливості для духовного зростання й благословення.

Він також згадує молитву людей, які зазнають серйозних труднощів, порівнюючи їхню духовну боротьбу з мучеництвом святих. Він наголошує, що лише Божественна благодать може по-справжньому підтримати людину й дати силу витримати випробування життя.

  • Смерть неминуча, але не є кінцем, бо Христос переміг смерть Своєю смертю
  • Жертва й Воскресіння Христа знищують смерть і відкривають вічне життя
  • Хвороба й випробування можуть стати духовними можливостями, коли зустрічаються з вірою і молитвою
  • Духовну боротьбу стражденних порівнюють з мучеництвом святих
  • Лише Божественна благодать дає силу витримати життєві випробування
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій ділиться повчанням св. Паїсія про фабрику добрих помислів

У дописі цитують митрополита Афанасія Лімасольського, який переповідає повчання св. Паїсія. Старець говорив про те, щоб зробити фабрику, яка виробляє добрі помисли: бачити зло і витягувати з нього добро, бачити гріх і не вважати його гріхом, бачити щось явно зле, але самому не ставати злим. Він порівняв це з маленькими дітьми, які багато чого бачать, але залишаються невинними і нічого не розуміють. Натомість зле око дорослого може дивитися на…

У дописі цитують митрополита Афанасія Лімасольського, який переповідає повчання св. Паїсія. Старець говорив про те, щоб зробити фабрику, яка виробляє добрі помисли: бачити зло і витягувати з нього добро, бачити гріх і не вважати його гріхом, бачити щось явно зле, але самому не ставати злим. Він порівняв це з маленькими дітьми, які багато чого бачать, але залишаються невинними і нічого не розуміють.

Натомість зле око дорослого може дивитися на невинні речі й перетворювати їх на злі помисли. Св. Паїсій казав, що цей стан зцілюється молитвою, смиренням і, передусім, слуханням, коли інші пояснюють погані помисли, які ми маємо, і прийняттям, коли нам кажуть, що все не так, як ми стверджуємо.

  • Метафора св. Паїсія про фабрику, яка перетворює зло на добрі помисли
  • Бачити зло, не стаючи злим, як невинні діти
  • Зіпсоване око дорослого перетворює невинні речі на злі помисли
  • Зцілення приходить через молитву, смирення і прийняття виправлення
  • Митрополит Афанасій Лімасольський переповів це повчання
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій: Спасіння походить від Божої благодаті, а не від нас самих

Митрополит Лімасольський Афанасій навчає, що спасіння походить не від людських зусиль, а передусім від Божої благодаті. Він пояснює, що той, хто бажає спасіння, повинен звернутися до Бога як Спасителя, попросити спасіння, і Бог його дає. Цитуючи Отців, він каже: «Віддай свій намір Богові, і отримаєш від Нього силу». Митрополит пропонує конкретну молитву: «Боже мій, я хочу спастися. Можливо, я не можу або не хочу так, як повинен, але я хочу…

Митрополит Лімасольський Афанасій навчає, що спасіння походить не від людських зусиль, а передусім від Божої благодаті. Він пояснює, що той, хто бажає спасіння, повинен звернутися до Бога як Спасителя, попросити спасіння, і Бог його дає. Цитуючи Отців, він каже: «Віддай свій намір Богові, і отримаєш від Нього силу».

Митрополит пропонує конкретну молитву: «Боже мій, я хочу спастися. Можливо, я не можу або не хочу так, як повинен, але я хочу спастися. Оскільки я хочу спастися, я прошу Тебе про силу, щоб спасти мене». Він підсумовує, що якщо ця молитва йде від серця і бажання щире, спасіння досяжне.

Ключові моменти

  1. Спасіння походить не від себе, а головно від Божої благодаті.
  2. Хто хоче спастися, той прибігає до Бога-Спасителя і просить спасіння, і Бог дає його.
  3. Віддай свій намір Богові, і отримаєш від Нього силу.
  4. Скажи Богові: «Боже мій, я хочу спастися», навіть якщо не можеш або не можеш хотіти так, як слід.
  5. Якщо твоє серце це промовляє і ти справді хочеш спастися, ти можеш спастися.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій Лімасольський: Використовуйте кожну обставину для Царства

Митрополит Афанасій Лімасольський навчає, що кожна людина повинна використовувати свої конкретні обставини — багатство, бідність, молодість, старість, освіченість чи простоту — для духовної користі. Він каже, що Христос прийшов не для того, щоб змінити суспільний статус, зробивши бідних багатими, а багатих бідними, а щоб кожна людина могла використати те, що їй дано, для входу в Царство Боже. Митрополит перелічує пари станів: багаті повинні…

Митрополит Афанасій Лімасольський навчає, що кожна людина повинна використовувати свої конкретні обставини — багатство, бідність, молодість, старість, освіченість чи простоту — для духовної користі. Він каже, що Христос прийшов не для того, щоб змінити суспільний статус, зробивши бідних багатими, а багатих бідними, а щоб кожна людина могла використати те, що їй дано, для входу в Царство Боже.

Митрополит перелічує пари станів: багаті повинні використовувати своє багатство, бідні — таланти бідності, молоді — свою молодість, старі — свою старість, освічені — свої знання, а неосвічені — свою простоту. Усе це має бути спрямоване на духовне зростання та вхід у Царство Боже.

Ключові моменти

  1. Якщо ти багатий, використовуй своє багатство.
  2. Якщо ти бідний, використовуй таланти своєї бідності.
  3. Якщо ти молодий, використовуй свою молодість; якщо ти старий, використовуй свою старість.
  4. Якщо ти освічений, використовуй свої знання; якщо ти вродливий, використовуй свою щедрість.
  5. Усе це потрібно використовувати духовно.
  6. Христос прийшов не для того, щоб зробити бідних багатими, а багатих бідними.
  7. Христос прийшов, щоб кожна людина використовувала дані їй обставини для входу в Царство Боже.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Лімасольський Афанасій про залежність від соціальних мереж

Митрополит Лімасольський Афанасій розповідає про полон, який багато хто переживає через соціальні мережі. Він зауважує, що люди всіх вікових груп на сповіді зізнаються, що проводять цілі години на сторінках і в застосунках. Ця залежність змушує їх пропускати робочі обов’язки, зустрічі та важливі справи, бо вони не можуть відірватися.

Митрополит не каже повністю відкидати ці технології з життя, але закликає бути уважними, щоб не стати залежними від них, якщо це можливо.

Ключові моменти

  1. Люди всіх вікових груп проводять цілі години, переглядаючи сторінки та застосунки соціальних мереж.
  2. Залежність змушує їх втрачати робочі справи, зустрічі та дуже важливі справи.
  3. Вони не можуть відірватися, що показує, наскільки сильною є залежність.
  4. Промовець нікому не каже повністю відкидати це з життя.
  5. Але треба звертати дуже пильну увагу, щоб не стати залежним від цього, якщо це можливо.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій Лімасольський згадує о. Іоана Романидіса

Митрополит Афанасій Лімасольський в уривку з програми «Слово від серця, ностальгія за святими формами» розповідає про свій особистий досвід спілкування з покійним о. Іоаном Романидісом. Він ділиться спогадами про їхній спільний час, які проливають світло на характер і особистість о. Іоана. Свідчення митрополита описує глибоку любов о. Іоана до Православ'я, яку він передавав через живе й академічно обґрунтоване слово, поєднуючи богословське знання з життям Церкви.

  • Митрополит Афанасій Лімасольський дає особисте свідчення про о. Іоана Романидіса
  • Уривок походить із програми «Слово від серця, ностальгія за святими формами»
  • Характер і особистість о. Іоана висвітлюються через спільні спогади
  • О. Іоан передавав свою любов до Православ'я живим і академічно обґрунтованим словом
  • Він поєднував богословське знання з церковним досвідом
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій: святий Паїсій був засмучений неправдивими пророцтвами, приписуваними йому

Митрополит Афанасій Лімасольський розповідає, що святий Паїсій був глибоко засмучений чутками, які приписували йому пророцтва про війну, голод і потребу запасатися їжею. Митрополит зазначає, що старець страждав, коли чув, як люди твердять, ніби він казав їм збирати припаси, бо наближається війна і вони голодуватимуть. Він особливо засмутився через твердження, ніби він передбачив війни й руйнування. Святий Паїсій був дуже обережний у таких…

Митрополит Афанасій Лімасольський розповідає, що святий Паїсій був глибоко засмучений чутками, які приписували йому пророцтва про війну, голод і потребу запасатися їжею. Митрополит зазначає, що старець страждав, коли чув, як люди твердять, ніби він казав їм збирати припаси, бо наближається війна і вони голодуватимуть. Він особливо засмутився через твердження, ніби він передбачив війни й руйнування.

Святий Паїсій був дуже обережний у таких справах і не хотів, щоб його ім’я пов’язували із сіянням страху чи будь-якою формою тероризму. Свідчення митрополита виправляє поширені чутки, що ходили серед вірних, деякі з яких використовували для виправдання крайніх приготувань або дій, заснованих на страху. Повідомляючи про засмучення самого старця, митрополит показує, що святий Паїсій не вважав себе пророком геополітичних подій і активно опирався тому, щоб його подавали в цій ролі.

Ця розповідь застерігає від поширення неперевірених пророцтв і наголошує на смиренні святого та його відкиданні сенсаційних передбачень, які могли б тривожити вірних.

Ключові моменти

  1. Старець був дуже засмучений через те, що люди казали, ніби він говорив їм збирати й запасати їжу, бо прийде війна і вони голодуватимуть.
  2. Він особливо засмутився, коли почув, що деякі твердили, ніби він пророкував про війни й руйнування.
  3. Старець був дуже обережний у цих справах і не хотів, щоб його пов’язували із сіянням страху.
  4. Йому зовсім не подобалося, що в його імені здійснювалася якась форма тероризму.
Prayer Orthodoxy ® разом з radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій: Наші взаємини з Христом — це любов, а не ідеологія

Митрополит Лімасольський Афанасій пояснює, що християнські взаємини з Богом — це взаємини любові, а не ідеологія чи рух послідовників. Євангеліє — не ідеологія. У Церкві ми вчимося любити Христа, і, оскільки ми любимо Його, ми хочемо бачити Його та Його святий образ, а також образи святих, друзів Христових. Тому Церква має святі ікони, що зображають Христа. Митрополит нагадує, що Церква чітко заявила: християни не поклоняються іконам, і ікони не…

Митрополит Лімасольський Афанасій пояснює, що християнські взаємини з Богом — це взаємини любові, а не ідеологія чи рух послідовників. Євангеліє — не ідеологія. У Церкві ми вчимося любити Христа, і, оскільки ми любимо Його, ми хочемо бачити Його та Його святий образ, а також образи святих, друзів Христових. Тому Церква має святі ікони, що зображають Христа. Митрополит нагадує, що Церква чітко заявила: християни не поклоняються іконам, і ікони не є ідолами.

Натомість вірні віддають почесне й відносне почитання іконам, що зображають Господа Христа та Його друзів, святих.

Ключові моменти

  1. Наші взаємини з Богом — це взаємини любові, а не взаємини між ідеологією та її прихильником.
  2. Євангеліє — не ідеологія.
  3. У Церкві ми вчимося любити Христа.
  4. Оскільки ми любимо Христа, ми хочемо бачити Його; ми маємо потребу бачити Його святий образ і образи святих, друзів Христових.
  5. Тому ми маємо святі ікони, що зображають Христа.
  6. Церква чітко сказала, що ми не поклоняємося іконам, і ікони не є ідолами.
  7. Ми почитаємо ікони почесно й відносно, з материнським почитанням, віддаючи честь святим іконам, що зображають Господа Христа та Його друзів, святих.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій Лімасольський про смирення і духовного отця

Митрополит Афанасій Лімасольський навчає, що вхід у духовне життя вимагає смирення і простоти під керівництвом духовного отця. Духовний отець діє як духовний лікар, який призначає відповідні духовні ліки, щоб зцілити дводушність і роздробленість людського існування. Митрополит каже, що коли людина смиряється і просить Божої допомоги, Бог стає негайно присутнім. Тоді журналіст запитує, як людині приймати Божу присутність, коли Його допомога…

Митрополит Афанасій Лімасольський навчає, що вхід у духовне життя вимагає смирення і простоти під керівництвом духовного отця. Духовний отець діє як духовний лікар, який призначає відповідні духовні ліки, щоб зцілити дводушність і роздробленість людського існування. Митрополит каже, що коли людина смиряється і просить Божої допомоги, Бог стає негайно присутнім.

Тоді журналіст запитує, як людині приймати Божу присутність, коли Його допомога приходить. Митрополит відповідає, що благодать сама навчає людину, як відповідати. Він описує кілька способів, як благодать може рухати людину: іноді людина плаче і приносить подяку Богові; іноді вона плаває в океані Божої любові Отця; іноді прославляє Бога; іноді зустрічає Божу присутність у тиші.

Кожна відповідь відповідає даній благодаті. Обговорення зосереджене на необхідності духовного провідника, зціленні внутрішнього розділення, негайності Божої відповіді на смирення та різноманітних проявах благодаті в житті віруючого.

Ключові моменти

  1. Ми повинні входити в духовне життя смиренно і просто через духовний провід нашого духовного отця.
  2. Духовний отець діє як духовний лікар, який дає відповідні духовні ліки, щоб зцілити дводушність і роздробленість нашого існування.
  3. Коли людина смиряється і просить Божої допомоги, Бог негайно присутній.
  4. Благодать, що приходить, навчає людину, що робити.
  5. Іноді людина плаче і дякує Богові.
  6. Іноді людина плаває в океані божественної любові Отця.
  7. Іноді людина прославляє Бога.
  8. Іноді людина зустрічає Божу присутність у тиші, і відповідно дається благодать.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій: чому Бог попускає хвороби і смерть

Митрополит Лімассольський Афанасій розпочав свою нову серію проповідей розмовою про хвороби, біль, випробування та таємницю смерті. Він зазначив, що хвороба, старість і смерть — неминучі реальності людського життя, і вони ставлять глибоке духовне питання: чи хоче Бог, щоб люди хворіли або вмирали, і чому це відбувається? Спираючись на вчення Православної Церкви, він пояснив, що тлінність і смерть увійшли в людську природу як наслідки…

Митрополит Лімассольський Афанасій розпочав свою нову серію проповідей розмовою про хвороби, біль, випробування та таємницю смерті. Він зазначив, що хвороба, старість і смерть — неминучі реальності людського життя, і вони ставлять глибоке духовне питання: чи хоче Бог, щоб люди хворіли або вмирали, і чому це відбувається? Спираючись на вчення Православної Церкви, він пояснив, що тлінність і смерть увійшли в людську природу як наслідки гріхопадіння людини — спочатку на духовному рівні, а згодом на біологічному — і цей стан триватиме аж до Другого пришестя Господа нашого Ісуса Христа.

Потім він звернувся до теми скорбот, труднощів і болю, сказавши, що Бог попускає ці випробування, щоб дати людині можливість звернути їх на духовну користь. Як характерно висловився владика: «Бог попускає їм існувати, щоб через ці речі ми могли зрідити себе». Водночас він наголосив, що випробування, коли їх зустрічають з вірою і терпінням, можуть сприяти духовному змужінню та зміцненню людини.

  • Митрополит Лімассольський Афанасій говорить про хвороби, страждання і смерть у своїй першій проповіді нової серії.
  • Він називає хворобу, старість і смерть неминучими наслідками гріхопадіння, які триватимуть до Другого пришестя Христового.
  • Він ставить питання, чи хоче Бог людських страждань і смерті.
  • Він вчить, що Бог попускає випробування, щоб дати людям можливість для духовного зрідження.
  • Він стверджує, що випробування, зустрінуті з вірою і терпінням, ведуть до духовної зрілості та сили.