WeOrthodox
EN UA

Discover Orthodox Christianity

Facebook ↗ дискусій: 15

The purpose of this group 'Discover Orthodox Christianity' is to create an atmosphere where Orthodox or non-Orthodox people can gain spiritual advice from the Holy Saints, Monastics, Fathers, and Mothers of the Holy Orthodox Church.

Discover Orthodox Christianity Facebook

Святий Арсеній допомагає бездітному подружжю через молитву

Подружжя із села поблизу Фараси в Каппадокії було одружене багато років без дітей і зазнавало великого смутку. Вони почули про святого священика отця Арсенія та чуда, які Бог чинив через нього. Вони прийшли до нього зі сльозами, просячи його благословення й молитов. Святий, сповнений співчуття, сказав їм: «Майте віру в Бога й терпіння. Господь може зробити неплідну утробу плідною». Він помолився над ними, благословив їх своїм Євангелієм і…

Подружжя із села поблизу Фараси в Каппадокії було одружене багато років без дітей і зазнавало великого смутку. Вони почули про святого священика отця Арсенія та чуда, які Бог чинив через нього. Вони прийшли до нього зі сльозами, просячи його благословення й молитов.

Святий, сповнений співчуття, сказав їм: «Майте віру в Бога й терпіння. Господь може зробити неплідну утробу плідною». Він помолився над ними, благословив їх своїм Євангелієм і помазав їх олією з лампади каплиці святого Іоанна Хрестителя. Він відпустив їх додому з миром, сказавши їм дякувати Богові.

Згодом жінка зачала й народила дитину — чудо, дароване через гарячу молитву святого Арсенія. З подяки батьки принесли новонародженого до святого на хрещення. Хрестячи дітей, святий Арсеній завжди давав їм імена великих святих, часто за Божественним натхненням.

Кажуть, він дав цій дитині ім'я святого, який охоронятиме її протягом усього життя. Розповідь показує силу чистої молитви, милосердне серце святого Арсенія та живу віру тих, хто шукав його допомоги. У дописі зазначено, що день пам'яті святого Арсенія відзначається 10 листопада.

  • Бездітне подружжя із села поблизу Фараси звернулося по допомогу до святого Арсенія.
  • Святий помолився, благословив їх своїм Євангелієм і помазав їх олією з лампади святого Іоанна Хрестителя.
  • Згодом жінка зачала й народила дитину.
  • Батьки принесли дитину до святого Арсенія на хрещення; він за Божественним натхненням дав дитині ім'я святого.
  • Історія показує силу чистої молитви й милосердя святого Арсенія; його день пам'яті — 10 листопада.
Discover Orthodox Christianity Facebook

Будівельник вижив після падіння з п’ятого поверху за заступництвом святителя Нектарія

Геронтиса Тимофія розповідає історію будівельника, який упав з п’ятого поверху й ударився головою. Будівельник вижив, і це приписують благодаті Божій та заступництву святителя Нектарія.

  • Будівельник падає з п’ятого поверху
  • Під час падіння працівник ударяється головою
  • Виживання приписують Божій благодаті
  • Приписують заступництву святителя Нектарія
  • Історію розповідає Геронтиса Тимофія
Discover Orthodox Christianity Facebook

Святий Іоан Дамаскин про ангелів: природа, літургія та ангели-хоронителі

О. Георгій Папаварнавас підсумовує вчення святого Іоана Дамаскина про ангельські чини. Ангели є духовні, завжди рухомі, вільні та безтілесні істоти, які служать Богові й безсмертні за благодаттю. Їхній точний вигляд відомий лише Богові; порівняно з Богом вони матеріальні, утворені з тонкої матерії. Вони спілкуються без усного мовлення, обмінюючись думками безпосередньо. Коли з'являються людям, вони набирають видимого вигляду — світлого й…

О. Георгій Папаварнавас підсумовує вчення святого Іоана Дамаскина про ангельські чини. Ангели є духовні, завжди рухомі, вільні та безтілесні істоти, які служать Богові й безсмертні за благодаттю. Їхній точний вигляд відомий лише Богові; порівняно з Богом вони матеріальні, утворені з тонкої матерії.

Вони спілкуються без усного мовлення, обмінюючись думками безпосередньо. Коли з'являються людям, вони набирають видимого вигляду — світлого й убраного в біле, що означає чистоту. Їхня пожива — видіння Бога. На кожній Божественній Літургії, яка єднає небо і землю, ангели співслужать з єпископом або священиком.

Під час Малого входу священнослужитель молиться, щоб ангели долучилися до прославляння Бога, а диякон просить ангела миру як вірного провідника й охоронця. Від хрещення ангел-хоронитель стоїть біля кожної людини, відходячи лише тоді, коли його відганяє гріх, і повертаючись через щире покаяння. Ангели радіють, коли хтось щиро кається.

  • Ангели — безтілесні духовні істоти, створені Богом, безсмертні за благодаттю, і повністю відомі лише Йому.
  • Вони спілкуються без мови й з'являються людям у світлому білому вигляді.
  • Ангели співслужать на кожній Божественній Літургії, прикликані під час Малого входу та молитвою диякона.
  • Ангел-хоронитель призначається при хрещенні й залишається, якщо його не віджене гріх.
  • Щире покаяння відновлює присутність ангела-хоронителя й спричиняє радість ангелів.
Discover Orthodox Christianity Facebook

Св. Іоан Златоуст про ангелів при престолі та благоговіння в церкві

Допис складається з цитати, приписуваної святому Іоану Златоусту, і двох рядків грецького тексту, показаних на зображенні. Цитата звернена до віруючого, який стоїть перед престолом, де спочиває Христос. Златоуст каже, що така людина не повинна більше думати, ніби вона серед людей, а має вірити, що полки ангелів і архангелів стоять поруч, тремтячи з пошаною перед Владикою Неба і землі. З цієї реальності він робить практичний висновок: коли ти в…

Допис складається з цитати, приписуваної святому Іоану Златоусту, і двох рядків грецького тексту, показаних на зображенні. Цитата звернена до віруючого, який стоїть перед престолом, де спочиває Христос. Златоуст каже, що така людина не повинна більше думати, ніби вона серед людей, а має вірити, що полки ангелів і архангелів стоять поруч, тремтячи з пошаною перед Владикою Неба і землі.

З цієї реальності він робить практичний висновок: коли ти в церкві, будь там у тиші, страху й благоговінні. Грецький текст на зображенні дає літургійний контекст. Перший рядок називає Архангела Михаїла архистратигом і таксіархом ангельського чину. Другий рядок називає Собор Архангелів, тобто святковий день, що вшановує зібрання архангелів і всіх безтілесних сил, який відзначається 8 листопада за православним календарем.

Це зіставлення наводить на думку, що цитату поширюють у зв’язку з цим святом. Воно просто подає святоотцівські слова й посилання на свято разом, пов’язуючи богословське бачення ангельської присутності на Євхаристії з щорічним святкуванням Церквою архангельських воїнств.

  • Св. Іоан Златоуст описує ангелів і архангелів, присутніх при престолі.
  • Він закликає до тиші, страху й благоговіння в церкві.
  • Текст на зображенні називає Архангела Михаїла архистратигом ангельського чину.
  • Текст на зображенні згадує свято Собору Архангелів.
  • Допис пов’язує святоотцівську цитату зі святом безтілесних сил.
Discover Orthodox Christianity Facebook

Святий Гавриїл і святий Георгій Карслідіс про Божественну Літургію

У дописі розмірковується про Божественну Літургію як Божественну Трапезу, приготовану Христом через священнослужителів благодаттю Святого Духа. Наводиться святий Гавриїл Грузинський, який сказав, що якби хто знав велич благословення Літургії, то збирав би навіть порох з церковної підлоги, щоб умити ним обличчя. Автор зазначає, що ангели присутні на Літургії, небо і земля зустрічаються, і святі беруть участь. Наводиться святий Георгій Карслідіс,…

У дописі розмірковується про Божественну Літургію як Божественну Трапезу, приготовану Христом через священнослужителів благодаттю Святого Духа. Наводиться святий Гавриїл Грузинський, який сказав, що якби хто знав велич благословення Літургії, то збирав би навіть порох з церковної підлоги, щоб умити ним обличчя. Автор зазначає, що ангели присутні на Літургії, небо і земля зустрічаються, і святі беруть участь.

Наводиться святий Георгій Карслідіс, який закликає вірних не сидіти під час Літургії, а весь свій час у церкві присвятити молитві, бо Цар приготував Себе для нашого спасіння. У дописі пояснюється, що ми маємо віддати Богові все своє тіло й розум, зосереджені в молитві, щоб одягнутися у шлюбну одежу, маючи серце, тіло, розум і душу, зроблені «білішими від снігу» (Псалом 50).

Коли зібрання підходить, щоб причаститися Тіла і Крові Христових, автор запитує, чи не маємо ми стояти в благоговінні, страху Божому й любові, тримаючи увагу прикутою до молитви.

  • Божественна Літургія — це Божественна Трапеза, приготована Христом через священнослужителів благодаттю Святого Духа
  • Святий Гавриїл Грузинський: благословення Літургії настільки велике, що людина вмила б обличчя церковним порохом
  • Ангели присутні, небо і земля зустрічаються, і святі беруть участь у Літургії
  • Святий Георгій Карслідіс: не сидіть; присвятіть увесь час у церкві молитві, бо Цар присутній для нашого спасіння
  • Ми маємо віддати все тіло й розум зосередженій молитві, стаючи «білішими від снігу» (Псалом 50) як шлюбна одежа
Discover Orthodox Christianity Facebook

Допис закликає святого Давида Евбейського; відеогімн вшановує пророка Давида

У тексті допису просять заступництва святого Давида Евбейського, називаючи його дитиною, яка зустріла святого Іоанна Хрестителя. Додане відео представляє гімн, який прославляє пророка Давида як всеславного, богонатхненного праотця Христа і джерело святої чесноти. Гімн закликає пророка Давида, описаного як найправдивіший і найсвятіший з усіх і рівний святим, благати Христа Бога Сина, щоб Отець дарував велику милість вірним.

Ключові моменти

  1. Давида величаво прославляють серед слави як всеславного, богоугодного праотця Христа і джерело святої чесноти.
  2. Його називають найправдивішим і найсвятішим з усіх, рівним святим.
  3. Гімн просить Давида благати Христа Бога Сина, через Якого діє Отець, щоб дарувати нам велику милість.
Discover Orthodox Christianity Facebook

Дитина зцілена від лейкемії за заступництвом святого Давида Евійського в 1976 році

Микола й Елевтерія Куфомаргаритіс з Мосхато в Аттиці мали дочку на ім'я Марта, яка страждала на лейкемію. Батьки зверталися до багатьох лікарів, але жоден не давав надії на одужання дитини. Тоді вони познайомилися з Елевтерією Дзіні з Ровієс на Евії, яку саму врятував від тяжкої хвороби преподобний Давид. Елевтерія Дзіні розповіла їм про «нашого святого», преподобного Давида Евійського. Коли мати запитала, хто цей святий, бо ніколи про нього не…

Микола й Елевтерія Куфомаргаритіс з Мосхато в Аттиці мали дочку на ім'я Марта, яка страждала на лейкемію. Батьки зверталися до багатьох лікарів, але жоден не давав надії на одужання дитини. Тоді вони познайомилися з Елевтерією Дзіні з Ровієс на Евії, яку саму врятував від тяжкої хвороби преподобний Давид.

Елевтерія Дзіні розповіла їм про «нашого святого», преподобного Давида Евійського. Коли мати запитала, хто цей святий, бо ніколи про нього не чула, Елевтерія відповіла: «Преподобний Давид». Тоді мати взяла хвору дитину на руки, підняла її й помолилася від серця: «Святий мій Давиде, зроби мою дочку здоровою».

Тієї миті дитина відразу стала здоровою. Батьки привезли здорову дитину до монастиря, де жив святий Давид, і там прославили святого старця. Чудо сталося в 1976 році. Православна Церква святкує день пам'яті святого Давида Евійського 1 листопада.

  • Марта Куфомаргаритіс страждала на лейкемію, і лікарі не давали надії
  • Елевтерія Дзіні з Ровієс розповіла батькам про преподобного Давида Евійського
  • Мати помолилася безпосередньо до святого Давида: «Святий мій Давиде, зроби мою дочку здоровою»
  • Дитина зцілилася тієї ж миті в 1976 році
  • Родина привезла зцілену дитину до монастиря, щоб прославити святого
Discover Orthodox Christianity Facebook

Мироточиве чудо від мощей св. Димитрія, засвідчене дияконом у 1987 році

Отець Христос Котіос, тоді нововисвячений диякон у храмі св. Димитрія в Салоніках, розповідає про чудо, яке він засвідчив увечері 26 жовтня 1987 року. Місто святкувало своє визволення від османського панування (1430–1912) у свято мучеництва свого покровителя, св. Димитрія. Близько 22:00 у храмі було від тридцяти до сорока прочан. Група з десяти жінок співала Параклис перед срібною ракою з мощами святого. Єдиним присутнім кліриком був диякон,…

Отець Христос Котіос, тоді нововисвячений диякон у храмі св. Димитрія в Салоніках, розповідає про чудо, яке він засвідчив увечері 26 жовтня 1987 року. Місто святкувало своє визволення від османського панування (1430–1912) у свято мучеництва свого покровителя, св. Димитрія. Близько 22:00 у храмі було від тридцяти до сорока прочан. Група з десяти жінок співала Параклис перед срібною ракою з мощами святого.

Єдиним присутнім кліриком був диякон, якому настоятель, майбутній митрополит Верійський, Науський і Кампанійський Пантелеймон, звелів залишитися. Під час співу жінки закричали; диякон побіг до них і побачив раку, залиту маслянистим жовто-зеленим миром. Кількість була така велика, що він порівняв її принаймні з двома відрами, вилитими по боках.

Пахощі були неописовні й наповнили храм і вулицю ззовні. Диякон приніс вату з вівтаря й збирав миро, але воно продовжувало таємничо текти без видимого джерела. Він помітив, що після того, як він витер гладеньке місце на раці, дотик жінки одразу спричинив появу свіжого мира на її руці. Тим часом прочани виявили, що всі ікони в храмі — на аналоях і на іконостасі — також мироточать; хустинки, якими витирали рами ікон, пожовкли.

Невдовзі утворилася черга, щоб прикластися до раки. Настоятель та інші священники прибули, відімкнули раку й виявили мощі запашними, хоч запах мира був особливий. Митрополит Салонікський Пантелеймон II Хрисафакіс приписав чудо університетському святкуванню того вечора, де головний доповідач не згадав святого. Він сказав, що св. Димитрій показав, що ніколи не покине місто, бо врятував його від рабства й землетрусів, тоді як деякі виявилися невдячними й далекими від Христа.

Через двадцять чотири роки о. Христос пише як священник у Салоніках, згадуючи радість, подив і відчуття, що він живе таїною. Він каже, що такі події зміцнюють віру й підтверджують, що віра жива.

  • Диякон засвідчує, як миро струмує з мощей св. Димитрія під час Параклису 26 жовтня 1987 року
  • Миро тече рясно, пахощі наповнюють храм і вулицю, ікони також мироточать
  • Прочани прикладаються, священники відчиняють раку, мощі запашні з особливим запахом мира
  • Митрополит Пантелеймон II Хрисафакіс пов'язує чудо з університетським промовцем, який не згадав святого
  • О. Христос розмірковує через 24 роки: подія зміцнює віру, показує, що віра жива
Discover Orthodox Christianity Facebook

Патріарх Варфоломій утверджує святість людини в умовах ШІ та роботократії

У публікації подано заяву Його Всесвятості Патріарха Варфоломія, Вселенського Патріарха Константинопольського, що стосується викликів стрімких технологічних змін. Він зазначає переворот у цінностях і запаморочливі досягнення, зокрема згадуючи штучний інтелект і неминучу роботократію. У відповідь він проголошує вчення Церкви, що немає нічого святішого за людину, з якою Бог поділився Своєю природою. Цитату супроводжують чотири фотографії, на яких…

У публікації подано заяву Його Всесвятості Патріарха Варфоломія, Вселенського Патріарха Константинопольського, що стосується викликів стрімких технологічних змін. Він зазначає переворот у цінностях і запаморочливі досягнення, зокрема згадуючи штучний інтелект і неминучу роботократію. У відповідь він проголошує вчення Церкви, що немає нічого святішого за людину, з якою Бог поділився Своєю природою.

Цитату супроводжують чотири фотографії, на яких Патріарх у різних літургійних обставинах: тримає хрест і жезл, очолює церемонію в церкві, стоїть перед великою іконою та благословляє натовп. У публікації слова Патріарха представлено як пряме утвердження людської гідності, укоріненої у Втіленні, на тлі сучасних технологічних розробок. У наданому тексті немає супровідної дискусії чи коментарів.

  • Патріарх Варфоломій вказує на стрімкі зміни, переворот у цінностях і технологічні досягнення, зокрема ШІ та роботократію.
  • Він оголошує проголошення Церкви, що людська істота є найсвятішою, бо Бог прилучився до людської природи.
  • Заява ґрунтує людську гідність у Втіленні.
  • Зображення показують Патріарха в літургійних облаченнях, який виконує архієрейські обов’язки.
Discover Orthodox Christianity Facebook

Святий Ісидор та його діти, явлені на Криті 1953 року

Навесні 1953 року священик почав з'являтися у снах селянам Валі на Криті. Бакалійник і псаломщик на ім'я Димитрій побачив священика, який сказав йому копати в певному місці на подвір'ї старої початкової школи, щоб "вийняти" його звідти. Священик назвав себе Папою-Цітерісом і сказав, що його зарізали сарацини під час перших турецьких набігів на острів до 1650-х років, разом з його двома дітьми Іриною та Георгієм. Димитрій написав ім'я на…

Навесні 1953 року священик почав з'являтися у снах селянам Валі на Криті. Бакалійник і псаломщик на ім'я Димитрій побачив священика, який сказав йому копати в певному місці на подвір'ї старої початкової школи, щоб "вийняти" його звідти. Священик назвав себе Папою-Цітерісом і сказав, що його зарізали сарацини під час перших турецьких набігів на острів до 1650-х років, разом з його двома дітьми Іриною та Георгієм.

Димитрій написав ім'я на картонній коробці з-під взуття і знову заснув. Священик з'явився вдруге, кажучи: "Прокинься і зроби те, що я тобі сказав". Димитрій пішов на те місце й копав, відкривши три скелети — дорослого і двох дітей.

Подальші об'явлення мешканцям показали, що священика обезголовили разом з його дітьми в церкві, якій він служив, під час звершення Божественної Літургії. Християни зібрали їхні мощі й поховали їх, поклавши голови до ніг, і скелети були знайдені саме в такому положенні. Цю розповідь порівнюють з об'явленням святих новомучеників Рафаїла, Миколая та Ірини 1959 року на Лесбосі. 18 жовтня 1953 року мощі було перенесено до храму святого Димитрія у Валі.

У вересні 2003 року жителі Валі збудували храм на його честь, і на веління митрополита його назвали "Святий Ісидор Новомученик". Сьогодні для поклоніння залишилися лише частини мощей, бо нечестива черниця викрала більшу частину. Пам'ять новоявлених святих Ісидора, Ірини та Георгія святкується 18 жовтня.

  • Священик Папа-Цітеріс з'являвся у снах селянам Валі на Криті навесні 1953 року
  • Димитрій викопав у вказаному місці й знайшов три скелети, що відповідали видінню
  • Святих ідентифіковано як священномученика Ісидора (Папу-Цітеріса) та його дітей Ірину й Георгія, замучених сарацинами до 1650-х років
  • Мощі перенесено до храму святого Димитрія 18 жовтня 1953 року; храм на честь святого Ісидора збудовано 2003 року
  • Більшу частину мощей викрала черниця; пам'ять святкується 18 жовтня
Discover Orthodox Christianity Facebook

Мощі святої Хриси виявлені біля руїн Едеського замку

Священна митрополія Едеси, Пелли та Алмопії оголосила про виявлення святих мощей святої Хриси, Нової та Великомучениці, біля руїн старої церкви Успіння Пресвятої Богородиці при замку Хриси. Мощі були досліджені Судово-медичною службою Салонік та двома спеціалізованими науковими лабораторіями в Німеччині. Дослідження встановили, що кістки належали молодій жінці приблизно сімнадцяти років і що рік її смерті — 1795, що відповідає розповіді в її…

Священна митрополія Едеси, Пелли та Алмопії оголосила про виявлення святих мощей святої Хриси, Нової та Великомучениці, біля руїн старої церкви Успіння Пресвятої Богородиці при замку Хриси. Мощі були досліджені Судово-медичною службою Салонік та двома спеціалізованими науковими лабораторіями в Німеччині. Дослідження встановили, що кістки належали молодій жінці приблизно сімнадцяти років і що рік її смерті — 1795, що відповідає розповіді в її Житії.

Митрополія зазначила, що навіть звичайний спостерігач може побачити ознаки страшних катувань на ребрах і черепі. Від мощей постійно виходить аромат, який Митрополія назвала яскравим знаком її святості. У заключній заяві Священна митрополія прославила Бога за благословення, дароване через два століття після мучеництва святої, у час, описаний як час великих духовних випробувань та спокус, і закликала вірних звертатися з вірою до її святого заступництва та благодаті її мощей.

  • Священна митрополія Едеси, Пелли та Алмопії оголосила про виявлення мощей святої Хриси біля руїн замку
  • Судово-медичний аналіз у Салоніках та двох німецьких лабораторіях підтвердив, що кістки належать молодій жінці близько сімнадцяти років
  • Рік смерті визначено як 1795, що відповідає її Житію
  • Видимі сліди катувань на ребрах і черепі; від мощей виходить аромат
  • Митрополія закликає вірних звертатися до її заступництва та вшановувати її мощі
Discover Orthodox Christianity Facebook

Панагія Кітрінопетрітісса: Чудесне заснування монастиря святого Георгія в Єллоу-Рок, Австралія

У цій публікації розповідається чудесна історія ікони Панагії Кітрінопетрітісси (Пресвятої Богородиці «Жовтокам'яної»), пам'ять якої вшановується 4 жовтня, а також історія заснування Свято-Георгіївського монастиря в місцевості Єллоу-Рок, штат Новий Південний Уельс. Засновниця обителі Єлена разом зі своїм чоловіком Димитріаносом щиро молилася про духовний провід у їхньому житті. Вона сподобилася видіння Божої Матері, яка вказала їм вирушити до…

У цій публікації розповідається чудесна історія ікони Панагії Кітрінопетрітісси (Пресвятої Богородиці «Жовтокам'яної»), пам'ять якої вшановується 4 жовтня, а також історія заснування Свято-Георгіївського монастиря в місцевості Єллоу-Рок, штат Новий Південний Уельс. Засновниця обителі Єлена разом зі своїм чоловіком Димитріаносом щиро молилася про духовний провід у їхньому житті.

Вона сподобилася видіння Божої Матері, яка вказала їм вирушити до далекої заокеанської країни, якою, як стало зрозуміло з наступних видінь, була Австралія. 8 березня 1958 року подружжя прибуло з Лондона до Сіднея. У 1960 році Єлена побачила у видінні дикі чагарники з річечками та евкаліптами, а на небі — великий срібний хрест і почула голос: «Ти маєш збудувати тут церкву».

Коли вона запитала, як це можливо здійснити, голос відповів: «Люди допоможуть тобі». Після кількох несподіваних обставин, коли вона ледь не придбала землю в інших місцях, Божа Матір знову з'явилася Єлені уві сні, попередивши, що та шукає не там. Зрештою Єлена опинилася в Єллоу-Рок, де одразу ж упізнала місцевість зі свого видіння.

Вона звернулася за порадою до вічної пам'яті архієпископа Єзекіїля, який благословив подружжя на купівлю землі. Оглядаючи ділянку, Єлена радісно вигукнула: «Це те саме місце, Ваше Високопреосвященство!» Архієпископ Єзекіїль помолився і сповістив, що монастир буде названо на честь святого великомученика Георгія.

У 2012 році з духовного благословення тогочасного ігумена, нині єпископа Мельбурнського Киріака, було написано ікону Пресвятої Богородиці «Жовтокам'яної». Віряни-паломники благоговійно вшановують цей святий образ в обителі, і деякі з них сподобилися чудес за молитвами біля нього. Ця розповідь є благочестивим свідченням про заснування монастиря, де підкреслюється значення Божого промислу, послуху велінням Пресвятої Богородиці та архієрейського благословення.

  • Єлена отримала видіння від Божої Матері, яка направила її разом із чоловіком Димитріаносом до Австралії; вони прибули до Сіднея з Лондона 8 березня 1958 року.
  • У 1960 році Єлена побачила видіння з лісистою місцевістю та срібним хрестом у небі; голос повелів їй збудувати там храм, пообіцявши поміч людей.
  • Отримавши уві сні застереження про помилкові пошуки, Єлена впізнала землю в Єллоу-Рок; архієпископ Єзекіїль благословив її придбання та назвав обитель на честь святого Георгія.
  • У 2012 році за настоятельства ігумена (нині єпископа Мельбурнського) Киріака було написано образ Панагії Кітрінопетрітісси.
  • Ікона перебуває у Свято-Георгіївському монастирі в Єллоу-Рок, її вшановують 4 жовтня, і деякі віряни засвідчили чудеса після молитов перед нею.
Discover Orthodox Christianity Facebook

Юнак заговорив перед іконою «Скоропослушниця» в монастирі Дохіар на Святій Горі Афон

У цій публікації розповідається про диво, що сталося в монастирі Дохіар на Святій Горі Афон на початку грудня 2016 року. Про подію повідомив чернець, який був її очевидцем, а пізніше про неї розповіли на церковному зібранні в Салоніках. Згідно з розповіддю, вісімнадцятирічний юнак зі Струмиці, який ніколи чітко не розмовляв і міг видавати лише нерозбірливі звуки (у заголовку зазначено, що він був німим від народження, тоді як у тексті також…

У цій публікації розповідається про диво, що сталося в монастирі Дохіар на Святій Горі Афон на початку грудня 2016 року. Про подію повідомив чернець, який був її очевидцем, а пізніше про неї розповіли на церковному зібранні в Салоніках. Згідно з розповіддю, вісімнадцятирічний юнак зі Струмиці, який ніколи чітко не розмовляв і міг видавати лише нерозбірливі звуки (у заголовку зазначено, що він був німим від народження, тоді як у тексті також згадується про важку форму заїкання), прибув до обителі, щоб вклонитися чудотворній іконі Божої Матері «Скоропослушниця» («Горгоепікоос»).

Стоячи перед образом, юнак раптом вигукнув рідною мовою: «Матінко Маріє, даруй мені здоров'я». Присутні, які знали про його недугу, були приголомшені. Коли чернець продовжив звершувати молебень, юнак звернувся до тих, хто молився разом із ним, зі словами: «Дякую всім, тепер я почуваюся дуже добре». Публікація висвітлює цю подію як явлення благодаті, яку православна традиція пов'язує з Пресвятою Богородицею через цю Її особливу ікону, що має давню історію в Дохіарі та шанується за швидку відповідь на молитви вірян.

Зазначається, що ігумен монастиря, старець Григорій, разом із братією невпинно звершують молебні та моляться за живих і померлих. Розповідь завершується літургійним славослів'ям Богородиці як тій, котра є «Скоропослушницею, що виконує на користь наші прохання». Історія подається як свідчення очевидця, поширене через грецький сайт Vimaorthodoxias.gr; читачам пропонується сприйняти її в руслі живої церковної традиції милосердного заступництва Пресвятої Богородиці.

  • На початку грудня 2016 року в афонському монастирі Дохіар перед чудотворною іконою «Скоропослушниця» сталося диво.
  • Вісімнадцятирічний юнак зі Струмиці, який ніколи чітко не говорив, раптом вигукнув перед образом: «Матінко Маріє, даруй мені здоров'я».
  • Опісля він подякував присутнім і сказав, що почувається добре; подію засвідчив і описав чернець обителі.
  • Про цей випадок також розповіли на відкритій церковній зустрічі в Салоніках, а згодом про нього повідомив портал Vimaorthodoxias.gr.
  • Публікація розглядає цю подію як приклад скорого милосердя Пресвятої Богородиці, явленого через Її ікону «Скоропослушниця».
Discover Orthodox Christianity Facebook

Чудо Панагії Скоропослушниці: зцілення на порозі смерті

У дописі розповідається про засвідчене чудо, явлене через ікону Божої Матері «Скоропослушниця» (Панагія Горгоепікоос), пам'ять якої вшановується 1 жовтня. Свідчення належить Феклі Періорелліс із Пірея (Афіни), яка описує події літа 1987 року. Її чоловік переніс гострий інфаркт міокарда, ускладнений набряком легень; лікар Папуцакіс із Державної загальної лікарні в Нікеї констатував, що хворий помирає. Маючи при собі іконку Пресвятої Богородиці…

У дописі розповідається про засвідчене чудо, явлене через ікону Божої Матері «Скоропослушниця» (Панагія Горгоепікоос), пам'ять якої вшановується 1 жовтня. Свідчення належить Феклі Періорелліс із Пірея (Афіни), яка описує події літа 1987 року. Її чоловік переніс гострий інфаркт міокарда, ускладнений набряком легень; лікар Папуцакіс із Державної загальної лікарні в Нікеї констатував, що хворий помирає.

Маючи при собі іконку Пресвятої Богородиці «Скоропослушниця», пані Періорелліс поклала її чоловікові на груди як свою єдину надію, а сама вийшла в коридор і палко молилася за його життя, за їхніх дітей та за себе. Не минуло й десяти хвилин, як лікар вийшов із реанімації явно розгублений і сповістив: «Сталося чудо». Несподіване одужання настало негайно й було невимовним із медичної точки зору.

Ця розповідь підкреслює давню славу образу як скорого в заступництві, що відповідає значенню найменування «Скоропослушниця» — «Та, що швидко чує». Допис завершується згадкою про день святкування цієї чудотворної ікони та закликом до вірян звертатися до Пресвятої Діви по Її молитовний покров і скору допомогу. Коментарів до обговорення немає, тому публікація зосереджена винятково на наведеному свідченні та його богослужбовому контексті.

  • Ікона Божої Матері «Скоропослушниця» відома своїм швидким заступництвом
  • Свідчення 1987 року: чоловік був при смерті через інфаркт та набряк легень
  • Дружина поклала ікону йому на груди й молилася в лікарняному коридорі
  • За лічені хвилини вийшов лікар і засвідчив, що сталося чудо
  • Святкування ікони звершується 1 жовтня
Discover Orthodox Christianity Facebook

Преподобна Євфросинія: чернець, яка 38 років таємно була жінкою

У цій публікації розповідається про житіє преподобної Євфросинії Олександрійської, пам'ять якої вшановується 25 вересня. Живучи в часи гонінь на християн, вона уникнула шлюбу за розрахунком, якого бажав її батько Пафнутій, переодяглася в чоловічий одяг і пішла до чоловічого монастиря, де прийняла постриг та чернечий подвиг. Протягом 38 років вона трудилася в пості й невпинній молитві, долаючи неміч плоті та дивуючи братію своєю чеснотливістю,…

У цій публікації розповідається про житіє преподобної Євфросинії Олександрійської, пам'ять якої вшановується 25 вересня. Живучи в часи гонінь на християн, вона уникнула шлюбу за розрахунком, якого бажав її батько Пафнутій, переодяглася в чоловічий одяг і пішла до чоловічого монастиря, де прийняла постриг та чернечий подвиг. Протягом 38 років вона трудилася в пості й невпинній молитві, долаючи неміч плоті та дивуючи братію своєю чеснотливістю, при цьому приховуючи, ким є насправді.

Лише перед самою смертю, близько 470 року, вона відкрила, що є жінкою. За промислом Божим її батько прийшов до того самого монастиря шукати духовної розради саме тоді, коли вона відходила у вічність. Не впізнавши в ченці власної доньки, він зі скорботою розповідав про втрату своєї дитини.

Почувши його тугу, преподобна Євфросинія пролила сльози і промовила лише: «О отче», після чого віддала свій дух у руки Божі. Сповнений трепету батько зрозумів, що цей світлоносний чернець — його рідна донька, і впав на коліна. Допис завершується молитовним проханням про її заступництво перед Господом.

У коментарях не було важливих обговорень; публікація є благочестивим переказом її житія, що підкреслює зречення світських радощів, її таємний подвиг аскези, промислительне возз'єднання з батьком і церковне шанування її пам'яті в цей день.

  • Преподобна Євфросинія втекла від шлюбних планів свого батька Пафнутія, переодяглася чоловіком і пішла до чоловічого монастиря.
  • Вона підвизалася 38 років у трудах та безперестанній молитві, вражаючи братію та приховуючи свою стать.
  • Лише наприкінці життя, близько 470 року, вона відкрила, що є жінкою.
  • Її батько, шукаючи духовної втіхи в тому самому монастирі, сам того не знаючи, говорив зі своєю помираючою донькою про свій біль; вона мовила лише: «О отче», і відійшла до Господа.
  • Церква вшановує її пам'ять 25 вересня; допис закликає до молитви за її заступництвом.