WeOrthodox
EN UA

George

Instagram ↗ дискусій: 103

John 14:6 — I am the way, the truth, and the life. No one comes to the Father except through Me.

George Instagram дискусія

Чому православні християни багато разів повторюють «Господи, помилуй»

Промовець відповідає на питання, чому православні християни багато разів повторюють «Господи, помилуй» на своїх богослужіннях, попри Христове застереження проти пустих повторів у молитві. Він указує на євангельську розповідь про сліпого, що сидів при дорозі й наполегливо вигукував: «Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене», навіть коли натовп казав йому мовчати, аж поки Христос не зупинився й не зцілив його. Промовець пояснює, що цей наполегливий крик…

Промовець відповідає на питання, чому православні християни багато разів повторюють «Господи, помилуй» на своїх богослужіннях, попри Христове застереження проти пустих повторів у молитві. Він указує на євангельську розповідь про сліпого, що сидів при дорозі й наполегливо вигукував: «Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене», навіть коли натовп казав йому мовчати, аж поки Христос не зупинився й не зцілив його.

Промовець пояснює, що цей наполегливий крик — це те, що являє собою повторюване «Господи, помилуй». Це не пусте слово. Грецькою ця фраза — «Кіріє, елейсон». Багато вчителів пов’язують слово на позначення милості, «елеос», зі словом «елей» — оливкова олія, яку використовували для зцілення ран. Отже, молитва просить Христа вилити Своє зцілення. Христове застереження було проти молитви з порожнім серцем, а не проти повторення молитов.

Повторення не тому, що Бог не почув першого разу, а тому, що людському серцю потрібен час, щоб справді вкласти сенс у слова. Промовець зазначає, що на богослужіннях цю молитву промовляють три, дванадцять або сорок разів підряд. Він заохочує слухачів промовляти її з такою самою наполегливістю, як сліпий, коли вони її чують.

Ключові моменти

  1. Христос сказав нам не молитися з пустими повторами, а християни промовляють «Господи, помилуй» три, дванадцять або сорок разів підряд.
  2. В Євангелії сліпий при дорозі повторно вигукує: «Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене», навіть коли йому кажуть мовчати, аж поки Христос не зупиняється й не зцілює його.
  3. Цей наполегливий крик — це те, що являє собою «Господи, помилуй»; це не пусте слово.
  4. Грецькою «Кіріє, елейсон» означає «Господи, помилуй», і багато хто вчить, що грецьке слово на позначення милості (елеос) пов’язане з оливковою олією (елей), яку використовували для зцілення ран.
  5. Коли ми промовляємо цю молитву, ми просимо Христа вилити на нас Своє зцілення.
  6. Христос застерігав проти молитви з порожнім серцем, а не проти повторення молитов.
  7. Ми повторюємо молитву не тому, що Бог не почув нас першого разу, а тому, що нашому серцю потрібен час, щоб справді вкласти в неї сенс.
  8. Наступного разу, коли почуєте в церкві «Господи, помилуй» сорок разів, промовляйте її разом зі сліпим.
Думок у дискусії: 3 Дякую☦️ Про «пусті повтори» проти справжньої наполегливості: Православ'я стверджує, що Христове попередження проти battalogein (передане як «балакання» або «пусті повтори» в Матвія 6:7)… Читати дискусію
George Instagram

П'ятдесят днів потому: грішник запрошує інших до Різдвяного посту

Спікер відзначає п'ятдесят днів від початку ведення акаунта й дякує понад вісімдесяти тисячам підписників. Він відкидає думку, що зустрів Бога або розібрався в житті, визнаючи, що він щоденний грішник, якому важко налагодити зв'язок із Богом і який часто відчуває порожнечу всередині. Він каже, що глядачі бачать лише маленький зріз його життя — відео, те, що він читає, моменти, якими ділиться, — і що він ніхто особливий, такий самий, як вони, і,…

Спікер відзначає п'ятдесят днів від початку ведення акаунта й дякує понад вісімдесяти тисячам підписників. Він відкидає думку, що зустрів Бога або розібрався в житті, визнаючи, що він щоденний грішник, якому важко налагодити зв'язок із Богом і який часто відчуває порожнечу всередині. Він каже, що глядачі бачать лише маленький зріз його життя — відео, те, що він читає, моменти, якими ділиться, — і що він ніхто особливий, такий самий, як вони, і, мабуть, ще гірший грішник.

Він зізнається, що грішить щодня, щодня бореться з багатьма речами, має моменти, коли йому справді важко налагодити зв'язок із Богом, і має дні, коли досі відчуває порожнечу всередині. Його єдина постійна практика — щоденна молитва й регулярна сповідь, і він вірить, що повільний поступ робить його кращою людиною. Уперше в житті він пройде повний сорокаденний Різдвяний піст аж до Різдва.

Він створив безкоштовну щоденну програму «40 днів до Вифлеєму», щоб вони могли пройти весь піст разом день за днем; понад чотириста людей уже приєдналися. Він запрошує інших пройти цю дорогу разом із ним — не як учитель, а як брат, який теж бореться.

Ключові моменти

  1. Спікер започаткував акаунт 50 днів тому, і тепер у нього понад 80 000 підписників.
  2. Він каже, що глядачі бачать лише маленький зріз його життя — відео, те, що він читає, моменти, якими ділиться, — і що він ніхто особливий, такий самий, як вони, і, мабуть, ще гірший грішник.
  3. Він зізнається, що грішить щодня, щодня бореться з багатьма речами, має моменти, коли йому справді важко налагодити зв'язок із Богом, і має дні, коли досі відчуває порожнечу всередині.
  4. Єдине, що він справді намагається робити, — це молитися щодня, бо знає, що якщо продовжуватиме молитися й ходити на сповідь, то повільно, потроху, зможе стати кращою людиною.
  5. Цього року, уперше в житті, він збирається пройти всі 40 днів Різдвяного посту аж до Різдва.
  6. Він створив безкоштовну програму «40 днів до Вифлеєму», щоб вони могли пройти весь піст разом день за днем, і понад 400 людей уже приєдналися.
  7. Він запрошує інших пройти цю дорогу разом із ним — не як учитель, а як брат, який теж бореться.
George Instagram дискусія

Логіка хресного знамення: тричі за Трійцю, один раз на благословення

Промовець пояснює традиційну православну практику, яка визначає, скільки разів вірні хрестяться. Хоча суворого писаного правила не існує, звичай має послідовну логіку: три хрести роблять, вшановуючи Святу Трійцю, і один хрест — приймаючи благословення. Три хрести супроводжують вхід до церкви або вихід із неї з малим поклоном, цілування ікони (двічі перед, один раз після) та під час трисвятих молитов, як-от «Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий…

Промовець пояснює традиційну православну практику, яка визначає, скільки разів вірні хрестяться. Хоча суворого писаного правила не існує, звичай має послідовну логіку: три хрести роблять, вшановуючи Святу Трійцю, і один хрест — приймаючи благословення. Три хрести супроводжують вхід до церкви або вихід із неї з малим поклоном, цілування ікони (двічі перед, один раз після) та під час трисвятих молитов, як-от «Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний» або потрійне «Алилуя».

Один хрест роблять, почувши тринітарне призивання «в ім'я Отця і Сина і Святого Духа», коли священик благословляє хрестом або Євангелієм, і перед щоденними справами, як-от їжа, сон, вихід з дому або початок важливої справи. Перед чашею під час причастя не хрестяться, щоб не зачепити святі дари. Промовець зазначає, що багато православних християн помилково хрестяться тричі, коли доречно один раз, або один раз, коли потрібно тричі, а деякі навіть хрестяться перед чашею.

Він радить дотримуватися звичаю своєї парафії, бо головне — щоб кожен хрест був зроблений із серця.

Ключові моменти

  1. Більшість православних християн хрестяться неправильну кількість разів: тричі, коли достатньо одного разу, і один раз, коли має бути тричі.
  2. Деякі навіть хрестяться прямо перед чашею, а це неправильно.
  3. Немає суворого писаного правила, але практикою керує прекрасна логіка: тричі — для вшанування Святої Трійці, один раз — для благословення.
  4. Три хрести роблять, коли входять до церкви або виходять із неї з малим поклоном, коли цілують ікону (двічі перед, один раз після), і під час богослужінь, коли молитва повторюється тричі, як-от «Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний» або «Алилуя, Алилуя, Алилуя».
  5. Один хрест роблять, коли чують «в ім'я Отця і Сина і Святого Духа», коли священик благословляє хрестом або Євангелієм, перед їжею, перед сном, перед виходом з дому або перед початком важливої справи.
  6. Прямо перед чашею під час причастя взагалі не хрестяться, щоб не зачепити святі дари.
  7. Простий спосіб запам'ятати: тричі — для Святої Трійці, один раз — для благословення.
  8. Якщо у парафії роблять інакше, дотримуйтеся парафії, бо найважливіше — щоб кожен хрест був зроблений із серця.
Думок у дискусії: 19 Я новачок у Літургії й весь цей час робив це неправильно. Для новачків справді немає інструкції. Але ніхто мене за це не соромить. Читати дискусію
George Instagram

Ефіопських мучеників ігнорують, поки християни воюють онлайн

Промовець проводить різкий контраст між убивством майже ста православних християн в Ефіопії за менш ніж три тижні, яке майже не привернуло уваги світу, і запеклими онлайн-дебатами серед американських християн. У тих дебатах розповіді попереджають про захоплення влади мусульманами й закликають до збройної готовності, тоді як православні, католики й протестанти нападають одні на одних через те, хто правий, хто ближчий до Бога і хто спасеться.…

Промовець проводить різкий контраст між убивством майже ста православних християн в Ефіопії за менш ніж три тижні, яке майже не привернуло уваги світу, і запеклими онлайн-дебатами серед американських християн. У тих дебатах розповіді попереджають про захоплення влади мусульманами й закликають до збройної готовності, тоді як православні, католики й протестанти нападають одні на одних через те, хто правий, хто ближчий до Бога і хто спасеться.

Промовець запитує, що було б, якби сьогодні був день суду. Христос, нагадує він, запитає, чи ми нагодували голодних, чи дали пити спраглим, чи прийняли чужинців, чи відвідали хворих і тих, хто в ув'язненні, а не чи ми виграли суперечки. Він також цитує Христове попередження, що не кожен, хто називає Його Господом, увійде в Царство, а лише ті, хто чинить волю Отця.

Заклик прямий: наша увага звертається до гніву, суперечок і готовності до війни онлайн, а не до діл, які заповідав Христос. Промовець каже, що хоче мати змогу відповісти: «Я намагався любити, як Ти», а не «Я захищав Тебе в коментарях».

Ключові моменти

  1. Майже 100 православних християн було вбито в Ефіопії за менш ніж три тижні, і світ майже не помітив цього.
  2. В інтернеті в Америці розповіді стверджують, що мусульмани захоплюють країну, і багато християн готові дати відсіч.
  3. Християни щодня нападають на інших християн онлайн: православні, католики й протестанти сперечаються про те, хто правий, хто ближчий до Бога і хто спасеться.
  4. Усі розгнівані й готові до війни.
  5. Христос уже сказав нам, про що Він запитає: Я був голодний, і ви нагодували Мене; спраглий, і ви напоїли Мене; чужинець, і ви прийняли Мене; хворий, і ви відвідали Мене; у в'язниці, і ви прийшли до Мене.
  6. Усе, що ви зробили найменшому з цих, ви зробили Христові.
  7. Не кожен, хто каже: «Господи, Господи», увійде в Царство Небесне, а той, хто чинить волю Отця.
  8. Наша увага звертається до суперечок, гніву й боротьби онлайн замість того, про що Христос насправді просив; промовець хоче сказати: «Я намагався любити, як Ти», а не «Я захищав Тебе в коментарях».
George Instagram дискусія

Відповідь на глузування Христовим мовчанням і молитвою

Промовець розповідає про те, як християни часто реагують гнівними суперечками, коли з їхньої віри глузують в інтернеті чи в повсякденному житті. Ісус відповідав на глузування, плювки й приниження мовчанням — не через слабкість, а тому що Йому не потрібно було перемагати. Він навчав, що ті, кого ображають заради Нього, блаженні й мають велику нагороду на небі. Святий Петро наставляє віруючих бути готовими пояснити свою надію з лагідністю й…

Промовець розповідає про те, як християни часто реагують гнівними суперечками, коли з їхньої віри глузують в інтернеті чи в повсякденному житті. Ісус відповідав на глузування, плювки й приниження мовчанням — не через слабкість, а тому що Йому не потрібно було перемагати. Він навчав, що ті, кого ображають заради Нього, блаженні й мають велику нагороду на небі.

Святий Петро наставляє віруючих бути готовими пояснити свою надію з лагідністю й повагою. Промовець закликає молитися за тих, хто глузує, замість того щоб писати гнівні коментарі, довіряючи, що мир говорить голосніше за суперечку. Той, хто глузує, може одного дня попросити молитви.

Ключові моменти

  1. Християни в інтернеті часто вступають у сварки й нескінченні суперечки, коли хтось насміхається з їхньої віри.
  2. Найкраща відповідь на глузування — не суперечка, а приклад Ісуса.
  3. У повсякденному житті друзі, колеги чи рідні можуть сміятися з таких практик, як хреститися чи ходити до церкви.
  4. Коли з Ісуса сміялися, плювали на Нього й одягали як фальшивого царя, Він мовчав — не через слабкість, а тому що Йому не потрібно було перемагати.
  5. Ісус сказав, що блаженні ви, коли вас ображають і говорять усяке зло проти вас заради Нього, і щоб ви раділи, бо велика ваша нагорода на небі.
  6. Коли хтось сміється з вашої віри, ви не програєте; ви йдете тією самою дорогою, якою йшов Ісус.
  7. Святий Петро каже нам завжди бути готовими пояснити надію, яку маємо, але з лагідністю й повагою.
  8. Перш ніж писати гнівний коментар, натомість помоліться за того, хто глузує, бо ваш мир говоритиме голосніше за будь-яку суперечку, і той, хто глузує, може одного дня попросити вас помолитися за нього.
Думок у дискусії: 6 Я думаю, частково причина, чому ми намагаємося пояснювати й сперечатися про це, — наша гордість: ми хочемо перемогти й довести свою правоту перед ними. Але ми забуваємо, що найважливіше —… Читати дискусію
George Instagram

Чому Ісус молився до Отця, якщо Він Бог

У відео розглядається заперечення, що Ісус не може бути Богом, бо Він молився до Отця. У ньому викладено вчення Церкви, що Ісус є повністю Бог і повністю людина одночасно. Як Бог, Він відвічно єдиний з Отцем; як людина, Він жив справжнім людським життям із голодом, утомою, горем і потребою молитися. Євангелія показують, що Ісус молився часто: наодинці на горі, цілу ніч перед вибором апостолів, і в Гетсиманії, кажучи: «Отче, не моя воля, а Твоя…

У відео розглядається заперечення, що Ісус не може бути Богом, бо Він молився до Отця. У ньому викладено вчення Церкви, що Ісус є повністю Бог і повністю людина одночасно. Як Бог, Він відвічно єдиний з Отцем; як людина, Він жив справжнім людським життям із голодом, утомою, горем і потребою молитися.

Євангелія показують, що Ісус молився часто: наодинці на горі, цілу ніч перед вибором апостолів, і в Гетсиманії, кажучи: «Отче, не моя воля, а Твоя нехай буде». Він молився не до Себе, а як Син до Свого Отця, показуючи, як має жити людське життя в цілковитій довірі до Бога. Промовець роздумує, що якщо Син Божий потребував відійти й помолитися, то звичайні віруючі потребують молитви ще більше, зауважуючи поширену спокусу думати, що хтось занадто зайнятий, щоб молитися, тоді як Ісус ніколи не був.

Ключові моменти

  1. Питання «Якщо Ісус є Бог, то до кого Він молився?» є поширеним запереченням проти Його божественності.
  2. Євангелія показують, що Ісус молився часто: наодинці на горі, цілу ніч перед вибором апостолів, і в Гетсиманії, кажучи: «Отче, не моя воля, а Твоя нехай буде».
  3. Церква завжди вчила, що Ісус є повністю Бог і повністю людина одночасно.
  4. Як Бог, Він єдиний з Отцем від вічності; як людина, Він жив справжнім людським життям із голодом, утомою, сльозами й молитвою.
  5. Він молився не до Себе, а як Син до Свого Отця.
  6. Його молитва показує, як має жити людське життя в цілковитій довірі до Бога.
  7. Промовець усвідомив, що якщо Ісус, Син Божий, потребував відійти й помолитися, то промовець потребує молитви ще більше.
  8. Промовець визнає, що іноді думає, ніби він занадто зайнятий, щоб молитися, але Ісус ніколи не був таким.
George Instagram дискусія

Чому православні християни святкують Різдво в різні дати

У відео пояснюється історична причина 13-денної календарної різниці між православними церквами. За часів народження Христа Римська імперія використовувала юліанський календар, запроваджений Юлієм Цезарем, і апостоли та ранні отці дотримувалися його. Той календар щороку був приблизно на 11 хвилин довшим, тож за століття похибка накопичилася в дні. 1582 року Папа Римський вилучив 10 днів, щоб створити григоріанський календар, який нині…

У відео пояснюється історична причина 13-денної календарної різниці між православними церквами. За часів народження Христа Римська імперія використовувала юліанський календар, запроваджений Юлієм Цезарем, і апостоли та ранні отці дотримувалися його. Той календар щороку був приблизно на 11 хвилин довшим, тож за століття похибка накопичилася в дні. 1582 року Папа Римський вилучив 10 днів, щоб створити григоріанський календар, який нині використовується у всьому світі.

Оскільки Православна Церква вже відокремилася від Риму, вона зберегла старий календар. Понад 300 років усі православні християни залишалися на юліанському календарі, аж поки близько століття тому деякі церкви, зокрема Грецька та Константинопольська, не перейшли на виправлений календар. Інші, зокрема Росія, Сербія, Єрусалим і Афон, залишилися з оригінальним.

Сьогодні різниця між ними становить 13 днів. Обидві сторони святкують Різдво 25 грудня; вони просто по-різному рахують дні. Церкви залишаються однією Церквою, і майже всі святкують Пасху того самого дня, бо, як зазначає відео, спасає нас не календар, а Христос. У відео простежується календар від його римського походження через апостольську добу, поступове відхилення, спричинене 11-хвилинним щорічним надлишком, папське виправлення 1582 року, відмову православних прийняти це виправлення, єдність православних на старому календарі понад три століття, розділення у XX столітті, коли деякі помісні церкви переглянули календар, а інші ні, і теперішню реальність 13-денної різниці в нерухомих святах поряд із майже загальною згодою щодо дати Пасхи.

Ключові моменти

  1. Календар за часів народження Ісуса був юліанським календарем, запровадженим Юлієм Цезарем, який використовували апостоли, перші християни й усі отці Церкви.
  2. Юліанський календар був приблизно на 11 хвилин занадто довгим щороку, і за сотні років ці хвилини перетворилися на дні відхилення.
  3. 1582 року Папа Римський вилучив із календаря 10 днів, щоб виправити відхилення, створивши григоріанський календар, який сьогодні використовує весь світ.
  4. Оскільки католики й православні вже розділилися, православні відмовилися від зміни й зберегли старий календар.
  5. Понад 300 років усі православні християни залишалися на старому календарі, аж поки близько 100 років тому деякі церкви, як-от Грецька та Константинопольська, не вирішили його теж виправити.
  6. Інші, як-от Росія, Сербія, Єрусалим і Афон, вирішили залишитися зі старим, і сьогодні різниця між ними становить 13 днів.
  7. Обидві сторони святкують Різдво 25 грудня; вони просто трохи по-різному рахують дні.
  8. Церкви залишаються однією Церквою, і майже всі святкують Пасху того самого дня, бо зрештою спасає нас не календар, а Христос.
Думок у дискусії: 10 Запровадження новоюліанського календаря 1924 року створило безпрецедентний літургійний парадокс: повне зникнення Апостольського посту. До зміни всі православні християни обчислювали і… Читати дискусію
George Instagram дискусія

Православне вчення про татуювання: немає канону, історичні винятки, пастирська порада

Промовець пояснює, що Православна Церква не має канону, який дозволяє татуювання, і історично застерігала від них, посилаючись на старозавітну заповідь не наносити знаків на тіло та нагадування св. Павла, що тіло є храмом Святого Духа. Він зазначає два історичні винятки: коптські християни в Єгипті століттями наколювали маленький хрест на зап'ясті, щоб показати, що належать Христу в часи переслідувань, і багато православних прочан до Єрусалиму…

Промовець пояснює, що Православна Церква не має канону, який дозволяє татуювання, і історично застерігала від них, посилаючись на старозавітну заповідь не наносити знаків на тіло та нагадування св. Павла, що тіло є храмом Святого Духа. Він зазначає два історичні винятки: коптські християни в Єгипті століттями наколювали маленький хрест на зап'ясті, щоб показати, що належать Христу в часи переслідувань, і багато православних прочан до Єрусалиму робили невелике татуювання у вигляді хреста на згадку про прощу.

Промовець зробив усі свої татуювання в роки, коли був далеко від Христа; йому вони щиро подобаються, але він не зробив би їх знову, бо Бог дав йому здорове тіло, а він змінив його, не спитавши. Він сповідався щодо своїх татуювань, і тепер вони є частиною його історії. Він скаже своїм дітям ще раз подумати й поговорити зі священником, перш ніж наносити щось постійне на тіло.

Він наголошує, що татуювання не перешкоджають нікому хреститися, сповідатися чи причащатися; Бог зустрічає кожну людину саме там, де вона є.

Ключові моменти

  1. У Православній Церкві немає канону, який каже, що можна мати татуювання.
  2. Протягом більшої частини християнської історії Церква застерігала від татуювань, посилаючись на старозавітну заповідь не наносити знаків на себе та нагадування св. Павла, що тіло є храмом Святого Духа.
  3. Коптські християни в Єгипті століттями наколювали маленький хрест на зап'ясті, щоб показати, що належать Христу в часи переслідувань.
  4. Прочани до Єрусалиму, зокрема багато православних, робили невелике татуювання у вигляді хреста на згадку про прощу.
  5. Промовець зробив усі свої татуювання в роки, коли був далеко від Христа, щиро вони йому подобаються, але він не зробив би їх знову, бо Бог дав йому здорове тіло, а він змінив його, не спитавши.
  6. Він сповідався щодо своїх татуювань, і тепер вони є частиною його історії.
  7. Він скаже своїм дітям ще раз подумати й поговорити зі священником, перш ніж наносити щось постійне на тіло.
  8. Татуювання не перешкоджають тобі хреститися, сповідатися чи причащатися; Бог зустрічає тебе саме там, де ти є.
Думок у дискусії: 19 Я вкрита татуюваннями з голови до ніг, включно з обличчям. Ці теми безглузді, якщо ти не сильно модифікований. Коли я вперше прийшов до Православної Церкви, ніхто мене не засуджував. І в… Читати дискусію
George Instagram дискусія

Лише Бог знає кожну твою версію

Промовець зауважує, що жодні людські стосунки не охоплюють усе життя людини. Батьки не бачать старості, партнери ніколи не знали дитинства, діти ніколи не пам’ятають молодості; кожна людина знає лише фрагмент. Лише двоє присутні для кожної версії тебе: ти сам і Бог. Ти там, бо не маєш вибору; Бог там, бо Він обрав бути. Він був присутній з дитиною, яка плакала наодинці, з підлітком, який усміхався, але відчував порожнечу, з дорослим, який лежав…

Промовець зауважує, що жодні людські стосунки не охоплюють усе життя людини. Батьки не бачать старості, партнери ніколи не знали дитинства, діти ніколи не пам’ятають молодості; кожна людина знає лише фрагмент. Лише двоє присутні для кожної версії тебе: ти сам і Бог. Ти там, бо не маєш вибору; Бог там, бо Він обрав бути.

Він був присутній з дитиною, яка плакала наодинці, з підлітком, який усміхався, але відчував порожнечу, з дорослим, який лежав без сну від тривоги, і Він знав тебе ще до того, як говорить Писання: перш ніж Я утворив тебе в утробі, Я знав тебе. Однак Бог часто є Тим, для Кого ми живемо в останню чергу. Ми віддаємо свій час усім і всьому іншому, а Йому віддаємо те, що залишається наприкінці дня.

Ми забуваємо Його, коли все добре, і біжимо до Нього лише тоді, коли все розвалюється. Але Він ніколи не залишав тебе, ні на один день. Промовець закликає говорити з Богом і відкривати Йому своє серце, бо Він єдиний, хто був з тобою від самого початку, і єдиний, хто буде з тобою до самого кінця.

Ключові моменти

  1. Твої батьки не побачать, як ти постарієш, твій партнер ніколи не знав тебе дитиною, твої діти ніколи не пам’ятатимуть тебе молодим; кожен у твоєму житті знатиме лише частинку тебе, і ніхто ніколи не знатиме всього тебе.
  2. Лише двоє будуть там для кожної версії тебе: ти і Бог.
  3. Ти там, бо не маєш вибору; Він там, бо Він обрав бути.
  4. Він був там із малою дитиною, яка плакала наодинці у своїй кімнаті, коли ніхто не бачив, із підлітком, який усміхався перед усіма, але відчував порожнечу всередині, і з дорослим, який лежить без сну вночі, тривожачись про завтра, і Він знав тебе ще до всього цього.
  5. Як говорить Писання: перш ніж Я утворив тебе в утробі, Я знав тебе.
  6. Однак Він є Тим, для Кого ми живемо в останню чергу: ми віддаємо весь свій час усім і всьому іншому, а Йому віддаємо те, що залишається наприкінці дня.
  7. Ми забуваємо Його, коли все добре, і біжимо до Нього лише тоді, коли все розвалюється.
  8. Але Він ніколи не залишав тебе, ні на жоден день, тож говори з Ним і відкривай Йому своє серце, бо Він єдиний, хто був з тобою від самого початку, і єдиний, хто буде з тобою до самого кінця.
Думок у дискусії: 2 Саме тому я тихо повторюю знову і знову ті самі сім слів: "Господи Ісусе Христе, помилуй мене." Читати дискусію
George Instagram дискусія

Як правильно облаштувати православний іконний куточок

Промовець зауважує, що в більшості православних домів є ікони, але їх розміщують неправильно, розкидаючи як прикрасу поруч із телевізорами, між сімейними фотографіями або зі святими, розміщеними над Христом. Він пояснює, як правильно створити іконний куточок: виберіть одне місце, бажано на східній стіні, бо православні християни моляться, повернувшись на схід. Розмістіть Христа праворуч, а Богородицю ліворуч, відповідно до розташування…

Промовець зауважує, що в більшості православних домів є ікони, але їх розміщують неправильно, розкидаючи як прикрасу поруч із телевізорами, між сімейними фотографіями або зі святими, розміщеними над Христом. Він пояснює, як правильно створити іконний куточок: виберіть одне місце, бажано на східній стіні, бо православні християни моляться, повернувшись на схід.

Розмістіть Христа праворуч, а Богородицю ліворуч, відповідно до розташування іконостаса в церкві. Улюблені святі можуть бути навколо них, але їх ніколи не можна розміщувати над Христом або Богородицею. Додайте лампаду або свічку й тримайте мирські речі подалі: жодного телевізора, фотографій чи прикрас.

Коли ікона пошкоджується, її ніколи не можна викидати; натомість віднесіть її до священика або шанобливо спаліть, а попіл закопайте. Церква називає дім малою церквою, а іконний куточок слугує її вівтарем, де сім’я щоранку й щовечора стоїть разом перед Богом.

Ключові моменти

  1. У більшості православних домів є ікони, але їх розміщують неправильно, розкидаючи по хаті як прикрасу поруч із телевізором, між сімейними фотографіями або з улюбленим святим, повішеним над Христом.
  2. Коли ікона старіє або пошкоджується, вона часто опиняється в смітті, не тому що людям байдуже, а тому що ніхто не показав їм, як зробити це правильно.
  3. Виберіть одне місце у своєму домі, за можливості на східній стіні, бо ми молимося, повернувшись на схід.
  4. Поставте Христа праворуч, а Богородицю ліворуч, точно як в іконостасі в церкві.
  5. Розмістіть улюблених святих навколо них, але ніколи над Христом або Богородицею.
  6. Додайте лампаду або свічку й тримайте все мирське подалі від нього: жодного телевізора, жодних фотографій, жодних прикрас, лише ікони.
  7. Якщо ікона пошкодилася, ніколи не викидайте її; віднесіть її до свого священика або шанобливо спаліть, а попіл закопайте.
  8. Церква називає наш дім малою церквою, і той куточок є її вівтарем, де ваша сім’я щоранку й щовечора стоїть разом перед Богом.
Думок у дискусії: 11 Новонавернені, але це наше. Поки що маленьке. Читати дискусію
George Instagram

Молитва, коли нічого не відчуваєш, — не поразка: віра вимірюється тим, чи приходиш

Промовець звертається до поширеного припущення, що люди, які записують молитовні відео, мусять постійно відчувати близькість до Бога. Він каже, що молитва так не діє. Багато віруючих думають, що близькість до Бога повинна викликати відчуття щоразу, коли вони моляться, і коли тепло, мир або сльози не приходять, вони роблять висновок, що їхня віра слабка або що Бог не слухає. Промовець відкидає обидва висновки: якщо ти молишся щодня і нічого не…

Промовець звертається до поширеного припущення, що люди, які записують молитовні відео, мусять постійно відчувати близькість до Бога. Він каже, що молитва так не діє. Багато віруючих думають, що близькість до Бога повинна викликати відчуття щоразу, коли вони моляться, і коли тепло, мир або сльози не приходять, вони роблять висновок, що їхня віра слабка або що Бог не слухає.

Промовець відкидає обидва висновки: якщо ти молишся щодня і нічого не відчуваєш, ти не робиш це неправильно, і відсутність відчуттів не є доказом, що щось пішло не так. Він наводить приклад преподобного Силуана Афонського, який, ще молодим ченцем, побачив Христа, а потім п'ятнадцять років відчував, що благодать покинула його, але став одним із найбільших святих нашого часу.

Він також звертається до євангельської розповіді про батька, який привів свого хворого сина до Христа і відповів Йому словами: «Господи, вірую; допоможи моєму невірству». Промовець називає це однією з найчесніших молитов у Біблії і зауважує, що Христос зцілив сина, а не відіслав батька. Він радить кожному, чия віра здається слабкою, молитися саме цією молитвою.

Святі отці, каже він, застерігають від гонитви за відчуттями чи видіннями, бо віра вимірюється не тим, що ти відчуваєш, а тим, чи продовжуєш приходити. Він цитує слова Христа, що хто вірний у найменшому, той і в великому вірний, і робить висновок, що людина повинна продовжувати молитися, ходити до церкви й робити малі справи навіть у дні, коли нічого не відчуває, бо ці дні важать найбільше.

Ключові моменти

  1. Люди припускають, що промовець завжди відчуває щось божественне через молитовні відео, але молитва так не діє.
  2. Якщо ти молишся щодня і все одно нічого не відчуваєш, ти не робиш це неправильно.
  3. Багато людей вірять, що близькість до Бога повинна щоразу викликати відчуття, і коли цього немає, вони думають, що їхня віра слабка або що Бог не слухає.
  4. Преподобний Силуан Афонський, ще молодим ченцем, побачив Христа, потім 15 років боровся й молився, відчуваючи, що благодать покинула його, і став одним із найбільших святих нашого часу.
  5. Чоловік у Євангелії, який привів свого хворого сина до Ісуса, відповів на слова Христа молитвою «Господи, вірую; допоможи моєму невірству» — однією з найчесніших молитов у Біблії, — і Христос зцілив його сина.
  6. Якщо твоя віра здається слабкою, молись саме цією молитвою.
  7. Святі отці застерігають ніколи не гнатися за відчуттями чи видіннями, бо віра вимірюється не тим, що ти відчуваєш, а тим, чи продовжуєш приходити.
  8. Христос сказав, що хто вірний у найменшому, той і в великому вірний, тож продовжуй молитися, ходити до церкви й робити малі справи навіть у дні, коли нічого не відчуваєш, бо ці дні важать найбільше.
George Instagram дискусія

Сповідь: Христос приймає, священик свідчить, ти зцілюєшся

У відео йдеться про те, чому багато людей роками уникають сповіді, і головною перешкодою називають страх осуду священика або зміненого ставлення. Пояснюється православне розуміння: під час сповіді священик проголошує, що Христос невидимо стоїть, приймаючи сповідь, а священик служить лише свідком. Той, хто кається, стоїть перед лікарем, а не перед суддею, і немає нічого, чого б священик не чув раніше. Дано практичні кроки: знайдіть священика і…

У відео йдеться про те, чому багато людей роками уникають сповіді, і головною перешкодою називають страх осуду священика або зміненого ставлення. Пояснюється православне розуміння: під час сповіді священик проголошує, що Христос невидимо стоїть, приймаючи сповідь, а священик служить лише свідком. Той, хто кається, стоїть перед лікарем, а не перед суддею, і немає нічого, чого б священик не чув раніше.

Дано практичні кроки: знайдіть священика і попросіть, щоб він прийняв вашу сповідь; підготуйтеся, чесно досліджуючи себе за заповідями або за питаннями в православному молитовнику, і запишіть те, що у вас на серці. Під час сповіді просто скажіть, що ви зробили і як часто, без виправдань, пояснень чи чужих історій; священик попросить більше подробиць, якщо потрібно.

Наприкінці священик покладає єпитрахиль вам на голову і читає молитву відпущення. Промовець свідчить, що регулярна сповідь у духовного отця змусила його утримуватися від малих гріхів, які він колись чинив не замислюючись, бо знає, що муситиме назвати їх знову. Він наводить обітницю святого Іоана, що Бог вірний і праведний, щоб простити сповідані гріхи, і закликає не чекати ідеального моменту, бо його немає.

Ключові моменти

  1. Люди роками уникають сповіді, бо бояться, що священик їх осудить, подивиться на них інакше, або тому, що їм страшно вимовити це вголос.
  2. У православній сповіді священик каже: «Христос невидимо стоїть тут, приймаючи твою сповідь. Я лише свідок».
  3. Ти стоїш не перед суддею, а перед лікарем, і немає нічого, чого б ти міг сказати, чого священик не чув раніше.
  4. Щоб почати, знайди священика і просто попроси: «Отче, я хотів би сповідатися».
  5. Перед тим як іти, сядь і будь чесний із собою, пройдися по заповідях або скористайся питаннями з православного молитовника і запиши те, що в тебе на серці.
  6. Коли сповідаєшся, не пояснюй, не виправдовуйся і не розповідай історії всіх інших; просто скажи, що ти зробив, чесно це назви і скажи, як часто.
  7. Наприкінці священик покладає єпитрахиль тобі на голову і читає молитву відпущення.
  8. Відколи промовець почав регулярно сповідатися у свого духовного отця, він стримується від багатьох малих гріхів, які раніше чинив не замислюючись, бо знає, що муситиме назвати їх знову.
Думок у дискусії: 7 Якщо я ніколи раніше не сповідався... чи сповідаю все, що зробив у своєму житті, від самого початку, чи починаю десь із середини? (новачок у православній вірі) Читати дискусію
George Instagram дискусія

Чому Церква існувала до Нового Завіту

Промовець стверджує, що Sola Scriptura є непослідовним, бо Новий Завіт постав із життя Церкви, а не навпаки. Апостоли та їхні учні хрестили, звершували Літургію, молилися за померлих і десятиліттями навчали віри усно, перш ніж було написано якісь книги. Христос заснував Церкву, а не книгу, і перші християни цілком покладалися на апостолів та передання, які ті передали. Та сама Церква, яка зберегла ці передання, пізніше розпізнала, які книги…

Промовець стверджує, що Sola Scriptura є непослідовним, бо Новий Завіт постав із життя Церкви, а не навпаки. Апостоли та їхні учні хрестили, звершували Літургію, молилися за померлих і десятиліттями навчали віри усно, перш ніж було написано якісь книги. Христос заснував Церкву, а не книгу, і перші християни цілком покладалися на апостолів та передання, які ті передали.

Та сама Церква, яка зберегла ці передання, пізніше розпізнала, які книги належать до Нового Завіту, — процес, що тривав понад триста років після Воскресіння. Довіряти Біблії, відкидаючи спосіб життя, молитву й богослужіння Церкви, порівнюють із тим, що приймають листа, але ігнорують настанови відправника віч-на-віч. Промовець цитує слова святого Івана, що Ісус зробив багато іншого, не записаного, вказуючи, що не все було записано.

Біблія залишається центральною для віри, але її треба читати в Церкві, яка її написала, зберегла й передала світові.

Ключові моменти

  1. Sola Scriptura стверджує, що Біблія є єдиною остаточною владою, а передання — людський витвір.
  2. Новий Завіт був написаний апостолами та їхніми учнями, які хрестили, звершували Літургію, молилися за померлих і навчали віри усно, перш ніж будь-що було записано.
  3. Христос ніколи не написав книги; Він заснував Церкву.
  4. Роками після воскресіння перші християни не мали Нового Завіту, лише апостолів і передання, які ті передали.
  5. Церква, яка зберегла ці передання, визначила, які книги належать до Біблії, — процес, що тривав понад 300 років.
  6. Непослідовно довіряти книзі, яку ці люди написали й обрали, але відкидати те, як вони жили, молилися й звершували богослужіння.
  7. Святий Іван писав, що Ісус зробив багато іншого, не записаного, натякаючи, що не все було записано.
  8. Біблія є серцем віри, але її треба читати так, як її завжди читали в Церкві, яка її написала, зберегла й дала світові.
Думок у дискусії: 12 Біблія — це карта до нашого Господа, Святе Передання — це автомобіль, Таїнства — це пальне, а святі — це знаки, що вказують вам на місце призначення… Легко заблукати й виснажитися, якщо не… Читати дискусію
George Instagram дискусія

Щоб відчути Христову любов, потрібно прощати тих, хто не заслуговує

Промовець описує поширений досвід: роки православної практики, відвідування церкви, запалювання свічок, піст, молитва, але все одно відчуття порожнечі всередині. Він зрозумів, що мета віри не в дотриманні правил, а у відчутті любові Христа, тепла й миру, відчуття, що Христос справді присутній. Ті, хто справді відчуває присутність Христа, — це ті, хто намагається стати подібним до Нього, а не ті, хто знає найбільше. Традиції важливі, і їх слід…

Промовець описує поширений досвід: роки православної практики, відвідування церкви, запалювання свічок, піст, молитва, але все одно відчуття порожнечі всередині. Він зрозумів, що мета віри не в дотриманні правил, а у відчутті любові Христа, тепла й миру, відчуття, що Христос справді присутній. Ті, хто справді відчуває присутність Христа, — це ті, хто намагається стати подібним до Нього, а не ті, хто знає найбільше.

Традиції важливі, і їх слід дотримуватися, але більшість людей зупиняється на традиціях і не йде далі них. Багато хто заявляє про віру та православну ідентичність, але відмовляється прощати, перестати ненавидіти чи бути смиренними, кажучи, що це не про них або що вони не вміють цього робити. Христа зустрічають саме тоді, коли все проти тебе: коли хтось сміється з тебе, завдає тобі болю, змушує тебе почуватися найгірше, а ти все одно знаходиш силу простити.

Сам Христос сказав, що любити лише тих, хто любить тебе, не приносить нагороди, і на хресті Він молився: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять». Святий Іван писав, що кожен, хто каже, що любить Бога, але ненавидить свого брата, є брехуном, тож щоб відчути любов Христа, ти мусиш спершу віддати її, особливо тому, хто найменше її заслуговує.

Ключові моменти

  1. Багато людей роками практикують свою віру, ходять до церкви, запалюють свічки, постять, моляться, але все одно відчувають порожнечу всередині.
  2. Промовець виявив, що вся суть віри не в дотриманні правил, а у відчутті любові Христа, тепла й миру, відчутті, що Христос справді з тобою.
  3. Ті, хто справді відчуває присутність Христа, — це ті, хто намагається стати подібним до Нього, а не ті, хто знає найбільше.
  4. Традиції важливі, і їх слід дотримуватися, але більшість людей зупиняється на традиціях і не йде далі них.
  5. Багато хто заявляє про віру та православну ідентичність, але відмовляється прощати, перестати ненавидіти чи бути смиренними, кажучи: «це не про мене» або «я не вмію цього робити».
  6. Христа зустрічають саме тоді, коли все проти тебе: коли хтось сміється з тебе, завдає тобі болю, змушує тебе почуватися найгірше, а ти все одно знаходиш силу простити.
  7. Сам Христос сказав, що любити лише тих, хто любить тебе, не приносить нагороди, і на хресті Він молився: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять».
  8. Святий Іван писав, що кожен, хто каже, що любить Бога, але ненавидить свого брата, є брехуном, тож щоб відчути любов Христа, ти мусиш спершу віддати її, особливо тому, хто найменше її заслуговує.
Думок у дискусії: 13 Привіт, Джордже, я досить новий у християнстві й тепер пізнаю Православ'я. Я молився кілька разів; чи продовжувати й додати піст? Я ще не був у православному храмі; чи варто відкласти й… Читати дискусію
George Instagram дискусія

Чому обіцянка більше ніколи не грішити дає дияволові владу над вами

У відео пояснюється, що давати абсолютні обіцянки більше ніколи не грішити — це пастка, бо такі обіцянки покладаються на людські сили, а не на Бога. Тоді диявол використовує ці обіцянки проти людини, яка їх дала. Відречення Петра від Христа ілюструє це: він обіцяв, що ніколи не залишить Ісуса і навіть помре з Ним, але за кілька годин тричі зрікся Його. Його помилка була в тому, що він довіряв власній рішучості, а не Христу. Христос навчав, що…

У відео пояснюється, що давати абсолютні обіцянки більше ніколи не грішити — це пастка, бо такі обіцянки покладаються на людські сили, а не на Бога. Тоді диявол використовує ці обіцянки проти людини, яка їх дала. Відречення Петра від Христа ілюструє це: він обіцяв, що ніколи не залишить Ісуса і навіть помре з Ним, але за кілька годин тричі зрікся Його.

Його помилка була в тому, що він довіряв власній рішучості, а не Христу. Христос навчав, що без Нього ми не можемо робити нічого. Альтернатива великим обіцянкам — смирення, визнання неспроможності й прохання до Бога про допомогу. Саме в тому смиренні диявол не має влади. Петро пізніше попереджав у своєму посланні, що диявол ходить, як рикаючий лев, шукаючи, кого поглинути, тому віруючі повинні залишатися смиренними й близькими до Христа, дозволяючи Йому боротися за них.

Ключові моменти

  1. Диявол ловить тебе, коли ти даєш обіцянку на кшталт «Я більше ніколи не грішитиму», бо ти довіряєш собі, а не Богові.
  2. Тоді диявол повертає проти тебе твої власні діла, кидаючи виклик твоїй силі.
  3. Петро сказав Христу, що ніколи не залишить Його і помре з Ним, але за кілька годин тричі зрікся Його.
  4. Помилка Петра була в тому, що він довіряв власній силі, а не Христу.
  5. Христос сказав: «Без Мене ви не можете робити нічого».
  6. Замість великих обіцянок скажи: «Господи, я не можу цього зробити сам. Допоможи мені».
  7. Саме в тому смиренні диявол не має над тобою влади.
  8. Петро пізніше попереджав, що диявол ходить, як рикаючий лев, шукаючи, кого пожерти, тому залишайся смиренним і близьким до Христа, дозволяючи Йому боротися за тебе.
Думок у дискусії: 4 Так, так... і я сам ніс тягар того, що не дотримав цієї обіцянки. Молюся, щоб Бог привів твої послання до мене і щоб вони були правдивими, тож я передам свою слабкість і свої невдачі… Читати дискусію
George Instagram

Божа любов не залежить від нашої доброти

Допис починається цитатою з Римлян 5:8: «Бог же доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками». Він наголошує на фразі «коли ми ще були грішниками», щоб підкреслити, що Христос не чекав на людське виправлення, перш ніж діяти. Далі автор описує поширене припущення: багато віруючих тихо думають, що Божа любов зростає, коли вони поводяться добре, і зменшується, коли вони падають, тож кожне падіння створює…

Допис починається цитатою з Римлян 5:8: «Бог же доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками». Він наголошує на фразі «коли ми ще були грішниками», щоб підкреслити, що Христос не чекав на людське виправлення, перш ніж діяти. Далі автор описує поширене припущення: багато віруючих тихо думають, що Божа любов зростає, коли вони поводяться добре, і зменшується, коли вони падають, тож кожне падіння створює відчуття, що Бог віддаляється.

Допис заперечує це, цитуючи 1 Івана 4:8: «Бог є любов», стверджуючи, що Божа любов є незмінною, бо вона випливає з Його незмінної природи. Для ілюстрації автор звертається до притчі про блудного сина в Луки 15:20: «А коли він був ще далеко, побачив його батько його і змилосердився, і побіг, і припав до шиї його, і цілував його». Дія батька передує будь-якому слову покаяння, показуючи, що Божественна любов зустрічає грішника раніше за будь-яке вибачення.

Допис закінчується прямим закликом: «Кого ви знаєте, кому сьогодні потрібно це почути? Надішліть йому».

  • Римлян 5:8 говорить, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками.
  • Божа любов не зростає від доброї поведінки і не зменшується від падінь.
  • Божа любов укорінена в Його природі: «Бог є любов» (1 Івана 4:8).
  • Притча про блудного сина показує милосердя батька раніше за будь-яке вибачення (Луки 15:20).
  • Автор закликає читачів поділитися цим посланням з тим, хто його потребує.
George Instagram дискусія

Євхаристія: Свята Тайна, що перевищує пояснення

У дописі пояснюється, чому Православна Церква називає Євхаристію святою тайною, а не таїнством. Зазначається, що більшість людей припускає: якщо вони не можуть пояснити, як хліб і вино стають Тілом і Кров'ю Христа, то це має бути лише символ. Однак Православна Церква називає це не таїнством, а святою тайною. Сам Христос ніколи не пояснював, як відбувається перетворення. У Йоана 6 Ісус сказав: «Якщо не будете їсти Тіла Сина Людського і не будете…

У дописі пояснюється, чому Православна Церква називає Євхаристію святою тайною, а не таїнством. Зазначається, що більшість людей припускає: якщо вони не можуть пояснити, як хліб і вино стають Тілом і Кров'ю Христа, то це має бути лише символ. Однак Православна Церква називає це не таїнством, а святою тайною.

Сам Христос ніколи не пояснював, як відбувається перетворення. У Йоана 6 Ісус сказав: «Якщо не будете їсти Тіла Сина Людського і не будете пити Крові Його, то не будете мати в собі життя», а коли запитали як, Він відповів: «Тіло Моє — правдива їжа, і Кров Моя — правдиве питво». Багато учнів відійшли, але Петро відповів: «Господи, до кого ми підемо? У Тебе слова вічного життя»; він не розумів як, але знав, Хто говорить.

Христос установив Євхаристію на Тайній вечері, останньої ночі з учнями перед розп'яттям, кажучи: «Це Тіло Моє» і «Це Кров Моя». У дописі зауважується, що так само, як ми не можемо пояснити, як чоловік і дружина стають одним, або як Святий Дух перебуває в нас, Євхаристія залишається тайною. Вона виглядає і смакує як хліб і вино, але це істинно Тіло і Кров Христа, і це не повинно нас дивувати, зважаючи на те, що Бог упокорив Себе, щоб народитися в печері, жити як бідний тесля і померти на хресті.

Автор додає, що Бог став шматком хліба лише для того, щоб бути з нами, і запитує, чи читачеві коли-небудь було важко в це повірити.

Ключові моменти

  1. Більшість людей думає, що якщо вони не можуть пояснити, як хліб і вино стають Тілом і Кров'ю Христа, то це має бути лише символом.
  2. Православна Церква називає це не таїнством, а святою тайною.
  3. Сам Христос ніколи не пояснював, як відбувається перетворення.
  4. У Йоана 6 Ісус сказав: «Якщо не будете їсти Мого Тіла і пити Моєї Крові, то не будете мати в собі життя», а коли запитали як, Він відповів: «Тіло Моє — правдива їжа, і Кров Моя — правдиве питво».
  5. Багато учнів відійшли, але Петро відповів: «Господи, до кого ми підемо? У Тебе слова вічного життя», він не розумів як, але знав, Хто говорить.
  6. Христос установив Євхаристію на Тайній вечері, останньої ночі з учнями перед розп'яттям, кажучи: «Це Тіло Моє» і «Це Кров Моя».
  7. Ми не можемо пояснити, як чоловік і дружина стають одним, або як Святий Дух живе в людині, але ці реальності є істинними.
  8. Євхаристія виглядає як хліб і смакує як вино, але це істинно Тіло і Кров Христа, і це не повинно нас дивувати, зважаючи на те, що Бог упокорив Себе, щоб народитися в печері, жити як бідний тесля і бути розп'ятим.
Думок у дискусії: 8 Браво, Джордже! Продовжуй ділитися… один святий якось написав, що якби ми могли бачити, що насправді відбувається під час Божественної Літургії, ми б упали на землю! Гурджиєв описував це як… Читати дискусію
George Instagram дискусія

Відповідь на ненависть Христовою заповіддю любити ворогів

Промовець розмірковує над вірусним відео, на якому студентка університету нападає на єврейку й кричить, що мала її вбити, коли її затримують. Промовець засуджує насильство й закликає молитися за постраждалу, але зазначає, що тисячі коментаторів відповіли ненавистю, прокльонами й побажаннями знищення нападниці. Ця модель поділу простежується крізь релігійні, ідеологічні та політичні лінії, коли супротивники кричать повз одне одного. Промовець…

Промовець розмірковує над вірусним відео, на якому студентка університету нападає на єврейку й кричить, що мала її вбити, коли її затримують. Промовець засуджує насильство й закликає молитися за постраждалу, але зазначає, що тисячі коментаторів відповіли ненавистю, прокльонами й побажаннями знищення нападниці. Ця модель поділу простежується крізь релігійні, ідеологічні та політичні лінії, коли супротивники кричать повз одне одного.

Промовець порівнює цей момент із розколотим світом часів Христа, поділеним між юдеями й самарянами, римлянами й бунтівниками, фарисеями й саддукеями, і цитує Христове попередження, що через множення беззаконня любов охолоне. Христос заповідає віруючим любити ворогів, робити добро тим, хто ненавидить, благословляти тих, хто проклинає, і молитися за тих, хто кривдить.

Справедливість належить судам, але серце — це власна відповідальність. Відповідати на ненависть ненавистю дозволяє злу перемогти двічі: раз у нападниці й раз у собі. Промовець закликає молитися за мир постраждалої й за те, щоб Бог торкнувся серця нападниці.

Ключові моменти

  1. Молода жінка в американському університеті напала на єврейку, штовхнула її на землю й, коли поліція її забирала, кричала, що мала її вбити.
  2. Промовець каже, що насильство було неправильним і жінка, на яку напали, заслуговує на молитви.
  3. Тисячі коментаторів відповіли ненавистю, образами, прокльонами й побажаннями найгіршого нападниці.
  4. Та сама модель з'являється всюди онлайн: віруючі воюють із віруючими, атеїсти з віруючими, ліві з правими, і всі сперечаються, але ніхто не слухає.
  5. Світ, у який народився Христос, був так само поділений між юдеями й самарянами, римлянами й бунтівниками, фарисеями й саддукеями.
  6. Христос попереджав, що через множення беззаконня любов багатьох охолоне.
  7. Христос сказав: любіть своїх ворогів, робіть добро тим, хто ненавидить вас, благословляйте тих, хто проклинає вас, і моліться за тих, хто кривдить вас.
  8. Справедливість належить судам, але серце — це власна відповідальність, і відповідати на ненависть ненавистю дозволяє злу перемогти двічі: раз у них і раз у собі.
Думок у дискусії: 10 Її відпустили без жодних звинувачень. Читати дискусію
George Instagram

Христос у найменшому: Матвія 25:40 і святий Іван Золотоустий про служіння бідним

Промовець стверджує, що багато хто неправильно читає слова Христа в Матвія 25:40. Христос каже: «Що ви зробили одному з найменших цих братів Моїх, те Мені зробили», а не «як Мені». У цьому уривку Христос описує останній суд, перелічуючи голодних, спраглих, чужинців, нагих, хворих і ув'язнених. Праведні запитують, коли вони бачили Його в такій нужді, і Він відповідає, що все, що вони зробили для найменших, вони зробили для Нього. Промовець цитує…

Промовець стверджує, що багато хто неправильно читає слова Христа в Матвія 25:40. Христос каже: «Що ви зробили одному з найменших цих братів Моїх, те Мені зробили», а не «як Мені». У цьому уривку Христос описує останній суд, перелічуючи голодних, спраглих, чужинців, нагих, хворих і ув'язнених. Праведні запитують, коли вони бачили Його в такій нужді, і Він відповідає, що все, що вони зробили для найменших, вони зробили для Нього.

Промовець цитує святого Івана Золотоустого, який навчає, що шанувати тіло Христове означає піклуватися про бідних поза церквою, а не лише вшановувати Його в шовкових ризах, проходячи повз Нього холодного й нагого на вулиці. Наведено конкретні приклади: чоловік біля супермаркету, від якого відмахуються як від наркомана, літній сусід, до якого ніхто не приходить, новий колега, який їсть наодинці, родич, якому не зателефонували.

У кожному випадку Христос каже: «Це Я». Промовець наголошує, що любов не мусить бути величною. Малі вчинки: зупинитися, щоб привітатися, подивитися людині в очі, запитати її ім'я, купити каву чи бутерброд, постукати в двері сусіда, сісти поруч із колегою, взяти слухавку — можуть дати людині відчути, що її бачать. Промовець заявляє, що дати комусь відчути, що його бачать, — це не просто доброта; це безпосереднє служіння Христу.

Обговорення зосереджується на практичному висновку цього вчення: різниці між баченням служіння як наслідування і баченням його як безпосередньої зустрічі з Христом. Промовець закликає глядачів визначити одну людину, до якої можна звернутися цього тижня.

Ключові моменти

  1. Більшість людей неправильно читають слова Христа; вони думають, що допомога бідним — це як допомога Ісусові, але Христос каже: «те Мені зробили».
  2. У Матвія 25 Христос описує останній суд, перелічуючи голодних, спраглих, чужинців, нагих, хворих і ув'язнених; праведні запитують, коли вони бачили Його, а Він відповідає: «Що ви зробили одному з найменших цих братів Моїх, те Мені зробили».
  3. Святий Іван Золотоустий каже: хочеш шанувати тіло Христове? Тоді не вшановуй Його в церкві, одягненого в шовк, і не проходь повз Нього на вулиці холодного й нагого.
  4. Чоловік біля супермаркету, від якого відмахуються як від наркомана, самотній старий сусід, новий колега, який їсть наодинці, родич, якому не зателефонували, — Христос каже, що це Я.
  5. Виявляти любов не обов'язково масштабно: зупинитися й привітатися, подивитися в очі, запитати ім'я, купити каву чи бутерброд, постукати в двері сусіда, сісти поруч із колегою, взяти слухавку й зателефонувати.
  6. Найбільше, що можна дати людині, — це дати їй відчути, що її бачать; коли ти це робиш, ти не просто виявляєш доброту, ти служиш самому Христу.
  7. Промовець запитує: хто та одна людина, якій ти можеш виявити цю любов цього тижня?
George Instagram дискусія

Вервиця: знаряддя для Ісусової молитви

Промовець визначає цей предмет як вервицю, що використовується для Ісусової молитви: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного». Ця молитва поєднує зойк сліпого про милість і благання митаря з Євангелій — дві молитви, на які Ісус відповів. Повторення відповідає настанові святого Павла молитися безперестанку, а кожен вузол на вервиці позначає одну молитву, промовлену на одному подиху, щоб утримати розум від блукання. Коли увага…

Промовець визначає цей предмет як вервицю, що використовується для Ісусової молитви: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного». Ця молитва поєднує зойк сліпого про милість і благання митаря з Євангелій — дві молитви, на які Ісус відповів. Повторення відповідає настанові святого Павла молитися безперестанку, а кожен вузол на вервиці позначає одну молитву, промовлену на одному подиху, щоб утримати розум від блукання.

Коли увага втрачається, наступний вузол повертає людину до молитви. Промовець заохочує використовувати вервицю для молитви, а не лише носити її.

Ключові моменти

  1. Цей предмет — вервиця, а не браслет чи намисто, хоч багато хто носить її, не знаючи її призначення.
  2. Кожен вузол означає одне повторення Ісусової молитви: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного».
  3. Ця молитва поєднує зойк сліпого «Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене» та молитву митаря «Боже, будь милостивий до мене, грішного», на обидві з яких Ісус відповів.
  4. Заповідь святого Павла «моліться безперестанку» є причиною безперервного повторення молитви.
  5. Кожен вузол відповідає одній молитві, промовленій на одному подиху, і слугує тілесним якорем для уваги.
  6. Коли думки блукають, перехід до наступного вузла відновлює зосередженість.
  7. Промовець закликає використовувати вервицю для молитви, а не лише носити її як аксесуар.
  8. Промовець запитує, чи слухач коли-небудь молився Ісусовою молитвою, чи чує про неї вперше.
Думок у дискусії: 14 Я молюся, поки не засну, це допомагає мені розслабитися. Читати дискусію