WeOrthodox
EN UA

Православні дописи, відео та дискусії

Ми стежимо за православними каналами, спільнотами й блогами по всьому інтернету, стисло переказуємо кожен допис і відео та виділяємо змістовні розмови.

St Anthony’s Youth SA ☦︎ разом з Trust God ☦︎︎︎, Disgruntled Docs Instagram

Святий Паїсій про богоцентричний шлюб

У дописі наведено повчання, приписуване святому Паїсію, де сказано, що справжня любов між чоловіком і жінкою може існувати лише тоді, коли Бог перебуває в центрі їхнього життя. Цитата подана текстом на зображенні церковного інтер’єру з фресками.

  • Святий Паїсій навчає, що Бог має бути в центрі справжньої подружньої любові
  • Цитату подано на зображенні церковного інтер’єру
Fr.TEDTalks Instagram

Христос не обіцяє життя без бур, але спілкування з Ним у них

Промовець розмірковує над питаннями, які виникають у стражданні: «Хіба Тобі байдуже, Ісусе? Боже, де Ти? Чому це відбувається зі мною?» Він стверджує, що ми часто неправильно розуміємо християнство, бо хочемо, щоб Бог усунув усе, що нас лякає, і дав нам життя без бур. Натомість Христос пропонує спілкування з Ним у бурі, і це більший дар, бо бурі неминучі. Кожна людина зіткнеться з відкиненням, втратою, невдачею і зрештою з реальністю смерті.…

Промовець розмірковує над питаннями, які виникають у стражданні: «Хіба Тобі байдуже, Ісусе? Боже, де Ти? Чому це відбувається зі мною?» Він стверджує, що ми часто неправильно розуміємо християнство, бо хочемо, щоб Бог усунув усе, що нас лякає, і дав нам життя без бур. Натомість Христос пропонує спілкування з Ним у бурі, і це більший дар, бо бурі неминучі.

Кожна людина зіткнеться з відкиненням, втратою, невдачею і зрештою з реальністю смерті. Питання не в тому, чи ці речі стануться, а в тому, ким ви станете, коли вони стануться. Це роздум належить до знайомої течії християнського вчення про страждання, де присутність Бога у випробуваннях важить більше, ніж їхнє усунення, і він запрошує читачів перевірити, що вони насправді просять у Бога в молитві, коли приходить скрута.

Ключові моменти

  1. У стражданні ми запитуємо Бога: «Хіба Тобі байдуже, Ісусе? Де Ти? Чому це відбувається зі мною?»
  2. Ми неправильно розуміємо християнство, коли хочемо, щоб Бог усунув усе, що нас лякає, і дав нам життя без бур.
  3. Христос пропонує спілкування з Ним у бурі — більший дар, бо бурі неминучі.
  4. Ви зазнаєте відкинення, втрати, невдачі й зрештою зіткнетеся з реальністю смерті, як і кожна людина.
  5. Питання не в тому, чи ці речі стануться, а в тому, ким ви станете, коли вони стануться.
☦️An Orthodox Blog☦️ разом з Orthodoxy ☦︎ Instagram

Преподобний Феодор Сповідник: Літургійна молитва до святих

У дописі представлено літургійне звернення для вшанування пам’яті преподобного Феодора Сповідника, ігумена Студійського. Молитва повторює приспів «Святі Божі, моліться за нас» і описує святих як слуг Святого, які приймають усе й умудряють душу своїми молитвами. У ній Христа названо Світлодавцем для Бога і причиною благочестя, спрямованого до Життєдавця. Звернення просить святих заступатися як тих, через кого Пресвята Трійця сяє через святих…

У дописі представлено літургійне звернення для вшанування пам’яті преподобного Феодора Сповідника, ігумена Студійського. Молитва повторює приспів «Святі Божі, моліться за нас» і описує святих як слуг Святого, які приймають усе й умудряють душу своїми молитвами. У ній Христа названо Світлодавцем для Бога і причиною благочестя, спрямованого до Життєдавця.

Звернення просить святих заступатися як тих, через кого Пресвята Трійця сяє через святих апостолів, і через кого народи отримали утверджену спадщину. Воно розповідає, що апостоли, в послусі Божому імені, благочестиво освятили все через світло благодаті й підкорили весь заселений світ славному Євангелію. Текст є молитовним зверненням до святих про заступництво, що обґрунтовує їхнє посередництво апостольським свідченням і освяченням творіння.

Ключові моменти

  1. Молитва відкривається приспівом «Святі Божі, моліться за нас» і описує святих як слуг Святого, які приймають усе й умудряють душу своїми молитвами.
  2. Христа названо Світлодавцем для Бога і причиною благочестя, спрямованого до Життєдавця.
  3. Святих закликають як тих, через кого Пресвята Трійця сяє через святих апостолів, і через кого народи отримали утверджену спадщину.
  4. Апостоли, в послусі Божому імені, благочестиво освятили все через світло благодаті й підкорили весь заселений світ, утверджуючи славне Євангеліє.
George Instagram дискусія

Чому православні християни багато разів повторюють «Господи, помилуй»

Промовець відповідає на питання, чому православні християни багато разів повторюють «Господи, помилуй» на своїх богослужіннях, попри Христове застереження проти пустих повторів у молитві. Він указує на євангельську розповідь про сліпого, що сидів при дорозі й наполегливо вигукував: «Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене», навіть коли натовп казав йому мовчати, аж поки Христос не зупинився й не зцілив його. Промовець пояснює, що цей наполегливий крик…

Промовець відповідає на питання, чому православні християни багато разів повторюють «Господи, помилуй» на своїх богослужіннях, попри Христове застереження проти пустих повторів у молитві. Він указує на євангельську розповідь про сліпого, що сидів при дорозі й наполегливо вигукував: «Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене», навіть коли натовп казав йому мовчати, аж поки Христос не зупинився й не зцілив його.

Промовець пояснює, що цей наполегливий крик — це те, що являє собою повторюване «Господи, помилуй». Це не пусте слово. Грецькою ця фраза — «Кіріє, елейсон». Багато вчителів пов’язують слово на позначення милості, «елеос», зі словом «елей» — оливкова олія, яку використовували для зцілення ран. Отже, молитва просить Христа вилити Своє зцілення. Христове застереження було проти молитви з порожнім серцем, а не проти повторення молитов.

Повторення не тому, що Бог не почув першого разу, а тому, що людському серцю потрібен час, щоб справді вкласти сенс у слова. Промовець зазначає, що на богослужіннях цю молитву промовляють три, дванадцять або сорок разів підряд. Він заохочує слухачів промовляти її з такою самою наполегливістю, як сліпий, коли вони її чують.

Ключові моменти

  1. Христос сказав нам не молитися з пустими повторами, а християни промовляють «Господи, помилуй» три, дванадцять або сорок разів підряд.
  2. В Євангелії сліпий при дорозі повторно вигукує: «Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене», навіть коли йому кажуть мовчати, аж поки Христос не зупиняється й не зцілює його.
  3. Цей наполегливий крик — це те, що являє собою «Господи, помилуй»; це не пусте слово.
  4. Грецькою «Кіріє, елейсон» означає «Господи, помилуй», і багато хто вчить, що грецьке слово на позначення милості (елеос) пов’язане з оливковою олією (елей), яку використовували для зцілення ран.
  5. Коли ми промовляємо цю молитву, ми просимо Христа вилити на нас Своє зцілення.
  6. Христос застерігав проти молитви з порожнім серцем, а не проти повторення молитов.
  7. Ми повторюємо молитву не тому, що Бог не почув нас першого разу, а тому, що нашому серцю потрібен час, щоб справді вкласти в неї сенс.
  8. Наступного разу, коли почуєте в церкві «Господи, помилуй» сорок разів, промовляйте її разом зі сліпим.
Думок у дискусії: 3 Дякую☦️ Про «пусті повтори» проти справжньої наполегливості: Православ'я стверджує, що Христове попередження проти battalogein (передане як «балакання» або «пусті повтори» в Матвія 6:7)… Читати дискусію
Orthodox Christian TV YouTube

о. Ніколас Лу про вигорання, тривогу та церковні засоби зцілення

о. Ніколас Лу про вигорання, тривогу та церковні засоби зцілення 18:45

о. Ніколас Лу, старший священик Грецької православної церкви Святого Іоана Богослова в Джексонвіллі, Флорида, розмовляє з о. Крісом про вигорання й тривогу з православної християнської перспективи. Він і його дружина, психологиня д-р Роксана Лу, багато писали про психічне здоров’я з перспективи віри. о. Ніколас описує культуру, яка штовхає до постійної праці й зайнятості, де чоловіки й дружини в середньому мають лише близько чотирьох хвилин…

о. Ніколас Лу, старший священик Грецької православної церкви Святого Іоана Богослова в Джексонвіллі, Флорида, розмовляє з о. Крісом про вигорання й тривогу з православної християнської перспективи. Він і його дружина, психологиня д-р Роксана Лу, багато писали про психічне здоров’я з перспективи віри. о. Ніколас описує культуру, яка штовхає до постійної праці й зайнятості, де чоловіки й дружини в середньому мають лише близько чотирьох хвилин продуктивної розмови на день, а сім’ї більше не їдять разом.

Люди відповідають «я зайнятий» замість «я відпочиваю», і сам чин хрещення попереджає про полуденного демона, який нападає, коли ми втомлені. Він указує на соціальні мережі як джерело ізоляції та перевантаження, зазначаючи, що керівники платформ свідчили, що не дозволили б своїм дітям користуватися їхніми продуктами, і що телефон став нашим офісом.

Він визначає вигорання як діяльність без мети, цитуючи вислів, що якщо диявол не може змусити тебе грішити, він змусить тебе бути зайнятим, тоді як Христос пішов у пустелю, щоб знайти тишу. Друг Сирійця сказав, що якщо віддаси своє життя землі, земля дасть тобі гроб, але якщо віддаси своє життя небу, Христос дасть тобі престол. Засіб, який він описує, — це ритм Церкви: молитва, піст і літургія: ранкові та вечірні молитви, піст у середу й п’ятницю, і мова множини Божественної Літургії про несення тягарів разом.

Він заперечує вислів, що Бог ніколи не дає нам більше, ніж ми можемо витримати, кажучи, що Бог дає нам більше, ніж ми можемо витримати, щоб ми залежали від Нього. Він підтверджує консультування й терапію як засоби, які дає Бог, що діють поряд із таїнственним життям Церкви, і заохочує людей приносити свою слабкість Богові в молитві та шукати професійної допомоги, коли це потрібно.

Ключові моменти

  1. 1:44 о. Ніколас наводить статистику, яка показує, що чоловіки й дружини тепер у середньому мають лише близько 4 хвилин продуктивної розмови на день, а сім’ї більше не їдять разом.
  2. 2:15 Культура просуває брехню, що більше праці — краще, тому люди відповідають «я зайнятий» замість «я відпочиваю», і сам чин хрещення церкви попереджає про полуденного демона, який нападає на нас, коли ми втомлені.
  3. 4:18 Керівники соціальних мереж свідчили, що не дозволили б своїм дітям користуватися цими платформами; телефон став нашим офісом, а те, що називається соціальними мережами, надзвичайно ізолює, впливаючи на неврологічні патерни в дітей і дорослих.
  4. 5:21 Він цитує вислів, що якщо диявол не може змусити тебе грішити, він просто змусить тебе бути зайнятим, тоді як Христос ішов у пустелю, щоб знайти тишу.
  5. 5:53 Вигорання — це не просто втома: діяльність мінус мета дорівнює вигоранню, а друг Сирійця сказав, що якщо віддаси своє життя землі, земля дасть тобі гроб, але якщо віддаси своє життя небу, Христос дасть тобі престол.
  6. 6:54 Православна Церква вбудовує молитву в щоденне життя через ранкові та вечірні молитви, піст у середу й п’ятницю та багато літургій, а вертикальні стосунки з Христом формують горизонтальні стосунки із собою та іншими.
  7. 9:28 Заперечуючи вислів, що Бог ніколи не дає нам більше, ніж ми можемо витримати, він доводить, що Бог справді дає нам більше, ніж ми можемо витримати, щоб ми залежали від Нього, а не від себе, і хто сидить на престолі нашого життя, той ним керує.
  8. 10:30 Ворог говорить найгучніше, коли ми найсамотніші; Адам і Єва сховалися, коли залишилися самі, і перші слова диявола посіяли сумнів, тому спільнота, спільна молитва й мова множини Божественної Літургії — це те, як ми несемо тягарі разом.
Orthodox Health Instagram

Штучне обоження через технології повторює помилку Вавилона

Допис рекламує 86-й епізод подкасту «Православне здоров'я», «Коріння охорони здоров'я: чому ваш лікар має теологію», за участю д-ра Закарі Порку. Він починається з визнання, що технології можуть зцілювати, відновлювати й служити, а потім запитує, що станеться, коли вони обіцяють щось значно більше. Д-р Порку називає цю обіцянку «штучним обоженням». Християнське життя прагне до того, щоб стати справді людиною через спілкування з Богом, стаючи…

Допис рекламує 86-й епізод подкасту «Православне здоров'я», «Коріння охорони здоров'я: чому ваш лікар має теологію», за участю д-ра Закарі Порку. Він починається з визнання, що технології можуть зцілювати, відновлювати й служити, а потім запитує, що станеться, коли вони обіцяють щось значно більше. Д-р Порку називає цю обіцянку «штучним обоженням». Християнське життя прагне до того, щоб стати справді людиною через спілкування з Богом, стаючи повніше тим, чим ми були створені бути.

Підробка, прикладом якої є Вавилонська вежа, стверджує, що нам не потрібні молитва, покаяння, чеснота чи залежність від Бога; ми можемо самі збудувати собі шлях до трансцендентності. Це переосмислює прогрес: якщо технологічний прогрес дає більший контроль, водночас відділяючи нас від джерела нашого буття, то ставати могутнішим не означає ставати більш людяним.

Спроба переступити кожну межу може применшити нас. Д-р Порку стверджує, що Бог є архе, джерелом самого буття; ми маємо буття лише тією мірою, якою з'єднані з Ним. Обоження — це запрошення стати більш повно реальними через цей зв'язок. Штучне обоження через технології по суті є помилкою Вавилона: чим більшого прогресу досягнуто в тому напрямку, тим менше ми з'єднані з архе і тим менш реальними стаємо.

Цей шлях є самогубним, і, як висловлюється д-р Порку, «Тоді ми творимо пекло». Епізод досліджує, чому теологія лікаря має значення для охорони здоров'я, пов'язуючи коріння медичної практики з богословським розумінням людської особи та небезпеками прийняття трансгуманістичних припущень. Допис закликає глядачів переглянути повний епізод.

Ключові моменти

  1. Бог є архе, джерелом самого буття.
  2. Ми маємо буття лише тією мірою, якою з'єднані з Ним.
  3. Запрошення обоження — ставати дедалі більш повно реальними.
  4. Штучне обоження через технології — це по суті те, чим є Вавилон.
  5. Чим більшого прогресу досягнуто в тому штучному обоженні, тим менше ми з'єднані з архе і тим менш реальними стаємо.
  6. Цей шлях є самогубним і призводить до творення пекла.
Kyle YouTube

Священник закликає до духовної готовності до прийдешніх випробувань через церковне життя і житія святих

Священник закликає до духовної готовності до прийдешніх випробувань через церковне життя і житія святих 12:07

Священник попереджає, що попереду важкі дні, перш ніж настане зрештою піднесення перед кінцем світу. Він наголошує на підтриманні живої єдності з Церквою через Святі Таїнства, духовного отця та щоденне читання житій сучасних святих XX–XXI століть, перш ніж звертатися до давніших. Паломництво до святих місць і пошук живих старців наслідує взірець самих святих. Розуміння історії від альфи до омеги, визнання того, що Церква майже завжди зазнавала…

Священник попереджає, що попереду важкі дні, перш ніж настане зрештою піднесення перед кінцем світу. Він наголошує на підтриманні живої єдності з Церквою через Святі Таїнства, духовного отця та щоденне читання житій сучасних святих XX–XXI століть, перш ніж звертатися до давніших. Паломництво до святих місць і пошук живих старців наслідує взірець самих святих.

Розуміння історії від альфи до омеги, визнання того, що Церква майже завжди зазнавала переслідувань і що мучеництво є нормативним християнським шляхом, усуває хибні очікування та тривогу, яку вони породжують. Відчай походить від зосередженості на собі; ліки — служити ближньому і Церкві, звертаючи увагу назовні. Теперішня криза — це можливість для місії, а не страх, і порада св. Порфирія звертати свій погляд на Христа, а не на зло світу, залишається певним шляхом до миру.

Щодо прийдешніх потрясінь, описаних як навмисний обвал статус-кво, що, ймовірно, включатиме трансгуманістичні плани та велику війну протягом кількох років, священник наполягає, що ці події поза людським контролем. Єдина ефективна відповідь — палка молитва, покаяння і віра, які охороняють духовну сферу, дану кожній людині; без молитви порожнечу заповнює демонічний вплив.

Практична готовність, як-от запаси їжі, — це просто звичайне християнське життя, а не «препінг», але вона нічого не дає без духовної підготовки й віддання себе Богові. Важка дорога попереду походить від браку покаяння людства, але ті, хто посилює молитву й довіру до Христа, переживуть бурю.

Ключові моменти

  1. 0:12 Попереду важкі дні, перш ніж настане зрештою піднесення; жива єдність з Церквою через Святі Таїнства, сповідь, причастя та духовного отця є необхідною.
  2. 0:42 Читайте житія святих щодня, починаючи із сучасних святих XX–XXI століть, а потім рухаючись назад; інакше підхід стає протестантським та інтелектуальним, а не православним.
  3. 1:13 Самі святі читали житія святих і вирушали в паломництво, щоб знайти живу традицію та відомих старців свого часу; ми повинні робити так само.
  4. 2:14 О. Серафим Роуз навчав, що розуміння альфи (початку) й омеги (кінця) як обрамлення дозволяє зрозуміти все між ними; без цієї перспективи тривога й втрата зосередженості неминучі.
  5. 2:46 Історія Церкви показує, що Церква майже завжди зазнає переслідувань, а переважна більшість святих — мученики; мучеництво є нормативним християнським шляхом, а відсутність мирських очікувань усуває тривогу.
  6. 3:47 Відчай походить від зосередження на собі; основний метод зцілення — вийти й послужити ближньому, Церкві та священнику, бо егоїзм є коренем духовної хвороби.
  7. 6:54 Наближається навмисний обвал статус-кво, глобалісти створюють кризи, щоб переформувати суспільство, включно з трансгуманізмом і ймовірною світовою війною протягом кількох років, але все це поза нашим контролем.
  8. 7:57 Зосередьтеся на тому, чого бракує: молитві, покаянні та вірі; порожнечу, що виникає без молитви, заповнює демонічний вплив, тож палка молитва охороняє духовну сферу людини, а практична підготовка без Христа — це омана.
George Instagram

П'ятдесят днів потому: грішник запрошує інших до Різдвяного посту

Спікер відзначає п'ятдесят днів від початку ведення акаунта й дякує понад вісімдесяти тисячам підписників. Він відкидає думку, що зустрів Бога або розібрався в житті, визнаючи, що він щоденний грішник, якому важко налагодити зв'язок із Богом і який часто відчуває порожнечу всередині. Він каже, що глядачі бачать лише маленький зріз його життя — відео, те, що він читає, моменти, якими ділиться, — і що він ніхто особливий, такий самий, як вони, і,…

Спікер відзначає п'ятдесят днів від початку ведення акаунта й дякує понад вісімдесяти тисячам підписників. Він відкидає думку, що зустрів Бога або розібрався в житті, визнаючи, що він щоденний грішник, якому важко налагодити зв'язок із Богом і який часто відчуває порожнечу всередині. Він каже, що глядачі бачать лише маленький зріз його життя — відео, те, що він читає, моменти, якими ділиться, — і що він ніхто особливий, такий самий, як вони, і, мабуть, ще гірший грішник.

Він зізнається, що грішить щодня, щодня бореться з багатьма речами, має моменти, коли йому справді важко налагодити зв'язок із Богом, і має дні, коли досі відчуває порожнечу всередині. Його єдина постійна практика — щоденна молитва й регулярна сповідь, і він вірить, що повільний поступ робить його кращою людиною. Уперше в житті він пройде повний сорокаденний Різдвяний піст аж до Різдва.

Він створив безкоштовну щоденну програму «40 днів до Вифлеєму», щоб вони могли пройти весь піст разом день за днем; понад чотириста людей уже приєдналися. Він запрошує інших пройти цю дорогу разом із ним — не як учитель, а як брат, який теж бореться.

Ключові моменти

  1. Спікер започаткував акаунт 50 днів тому, і тепер у нього понад 80 000 підписників.
  2. Він каже, що глядачі бачать лише маленький зріз його життя — відео, те, що він читає, моменти, якими ділиться, — і що він ніхто особливий, такий самий, як вони, і, мабуть, ще гірший грішник.
  3. Він зізнається, що грішить щодня, щодня бореться з багатьма речами, має моменти, коли йому справді важко налагодити зв'язок із Богом, і має дні, коли досі відчуває порожнечу всередині.
  4. Єдине, що він справді намагається робити, — це молитися щодня, бо знає, що якщо продовжуватиме молитися й ходити на сповідь, то повільно, потроху, зможе стати кращою людиною.
  5. Цього року, уперше в житті, він збирається пройти всі 40 днів Різдвяного посту аж до Різдва.
  6. Він створив безкоштовну програму «40 днів до Вифлеєму», щоб вони могли пройти весь піст разом день за днем, і понад 400 людей уже приєдналися.
  7. Він запрошує інших пройти цю дорогу разом із ним — не як учитель, а як брат, який теж бореться.
Eastern Orthodoxy Daily He/Who/Is разом з Timothy Instagram дискусія

Відповідь на заперечення проти приснодівства Марії

Промовець відповідає на твердження, що брати Ісуса, названі в Писанні, спростовують приснодівство Марії. Він починає із заперечення: Євангелія називають чотирьох братів і вказують принаймні на двох сестер, що означало б сімох дітей загалом. У відповідь він указує на запитання Марії до Гавриїла: «Як це станеться, коли я не знаю мужа?» — як доказ попереднього обіту дівства, а не звичайного подружнього очікування. Під час розп'яття Ісус доручає…

Промовець відповідає на твердження, що брати Ісуса, названі в Писанні, спростовують приснодівство Марії. Він починає із заперечення: Євангелія називають чотирьох братів і вказують принаймні на двох сестер, що означало б сімох дітей загалом. У відповідь він указує на запитання Марії до Гавриїла: «Як це станеться, коли я не знаю мужа?» — як доказ попереднього обіту дівства, а не звичайного подружнього очікування.

Під час розп'яття Ісус доручає Марію піклуванню Івана — дія, яка має сенс лише якщо вона не мала інших рідних синів, які могли б узяти на себе цю відповідальність. Далі промовець звертається до біблійної типології: Лука зображує Марію як Ковчег Заповіту, осінений Духом, а рання Церква застосувала пророцтво Єзекиїла про зачинену східну браму до неї як прообраз приснодіви Богородиці.

Історично Іриней у II столітті називає Марію новою Євою, чия послуха розв'язала Євин вузол, а вже в IV столітті приснодівство було всезагально визнане на Сході й Заході. Це вчення зберегли навіть реформатори. Нарешті, він зауважує, що грецьке слово «adelphoi», ужите щодо братів Ісуса, не вимагає біологічного споріднення з Марією.

Ключові моменти

  1. 0:00 Заперечення стверджує, що Писання називає чотирьох братів Ісуса і вказує принаймні на двох сестер, разом сім дітей, що зробило б учення про приснодівство хибним.
  2. 0:31 Відповідь Марії Гавриїлові: «Як це станеться, коли я не знаю мужа?» — указує на попередній обіт дівства, а не на звичайне подружнє очікування.
  3. 0:31 Під час розп'яття Ісус доручає Марію піклуванню Івана, що має сенс лише якщо вона не мала інших рідних синів, які могли б узяти на себе цю відповідальність.
  4. 1:03 Лука зображує Марію як Ковчег Заповіту, осінений Духом, а рання Церква застосувала до неї зачинену східну браму Єзекиїла як прообраз приснодіви Богородиці.
  5. 1:35 Іриней у II столітті називає Марію новою Євою, чия послуха розв'язала Євин вузол, а в IV столітті приснодівство було всезагально прийняте на Сході й Заході.
  6. 1:35 Реформатори також зберегли це вчення, а грецьке слово «adelphoi», ужите щодо братів Ісуса, не означає обов'язково рідних синів Марії.
Думок у дискусії: 18 Біблія також називає Ісуса сином Йосифа, тож за логікою PAM це зробило б Ісуса біологічним сином Йосифа. Читати дискусію

Протестант доводить, що реформатори відійшли від апостольського християнства

Промовець називає себе протестантом за переконанням, а не з міркувань зручності чи самозаспокоєння, і твердить, що реформатори Мартін Лютер, Жан Кальвін, Ульріх Цвінглі, Філіп Меланхтон і Джон Нокс не відновили апостольське християнство, а відійшли від нього. Він називає їх тими, хто реформував церкву, але каже, що насправді вони зробили протилежне відновленню апостольського християнства. Він наводить трьох ранніх отців Церкви, щоб показати,…

Промовець називає себе протестантом за переконанням, а не з міркувань зручності чи самозаспокоєння, і твердить, що реформатори Мартін Лютер, Жан Кальвін, Ульріх Цвінглі, Філіп Меланхтон і Джон Нокс не відновили апостольське християнство, а відійшли від нього. Він називає їх тими, хто реформував церкву, але каже, що насправді вони зробили протилежне відновленню апостольського християнства.

Він наводить трьох ранніх отців Церкви, щоб показати, чого дотримувалася рання Церква. Святий Ігнатій Антіохійський боронив владу єпископів. Святий Іриней Ліонський боронив апостольське спадкоємство. Святий Василій Великий боронив Святе Передання та його авторитет.

Далі промовець указує на конкретні відкинення двох провідних реформаторів. Лютер відкинув таїнственне священство. Кальвін відкинув Євхаристійну жертву. Промовець стверджує, що ці відступи суперечать і ранній Церкві, і самому Святому Письму.

Він зауважує, що протестанти залишаються розділеними щодо хрещення, Євхаристії, спасіння і церковної влади. Він доходить висновку, що рух не може заявляти про відновлення апостольської віри, залишаючись розділеним щодо того, чим ця віра є. Промовець викладає свої аргументи як протестант, який дослідив історичні свідчення і визнав твердження Реформації неспроможними.

Дискусія зводиться до того, чи була Реформація відновленням чи розривом, і промовець твердить, що свідчення показують розрив.

Ключові моменти

  1. Промовець заявляє, що він протестант за переконанням, а не з міркувань зручності чи самозаспокоєння.
  2. Він називає реформаторів Мартіна Лютера, Жана Кальвіна, Цвінглі, Меланхтона, Нокса тими, хто реформував церкву, але каже, що насправді вони зробили протилежне відновленню апостольського християнства.
  3. Він наводить святого Ігнатія, який боронив владу єпископів, святого Іринея, який боронив апостольське спадкоємство, і святого Василія, який боронив Святе Передання та його авторитет.
  4. Він каже, що Лютер відкинув таїнственне священство, а Кальвін відкинув Євхаристійну жертву.
  5. Він стверджує, що ці відступи суперечать ранній Церкві та самому Святому Письму.
  6. Він зауважує, що протестанти залишаються розділеними щодо хрещення, Євхаристії, спасіння і церковної влади.
  7. Він доходить висновку, що не можна заявляти про відновлення апостольської віри, залишаючись розділеними щодо того, чим ця віра взагалі є.
Думок у дискусії: 8 І тоді всі реформатори пішли війною один на одного і породили нескінченну кількість деномінацій. 👌 Читати дискусію
Anthony’s Cell YouTube

Сім функцій святих ікон у православному вченні

Сім функцій святих ікон у православному вченні 12:38

Аудіочитання представляє есей д-ра Костянтина Каварноса «Функції ікон» з його праці «Православна іконографія». Каварнос визначає сім функцій святих ікон: вони прикрашають церкву духовною глибиною, повчають вірних живіше, ніж слова, нагадують віруючим про віру, яку вони забувають, підносять розум від видимого до невидимих первообразів, спонукають до наслідування чеснот святих, допомагають перетворювати й освячувати душу та служать літургійним…

Аудіочитання представляє есей д-ра Костянтина Каварноса «Функції ікон» з його праці «Православна іконографія». Каварнос визначає сім функцій святих ікон: вони прикрашають церкву духовною глибиною, повчають вірних живіше, ніж слова, нагадують віруючим про віру, яку вони забувають, підносять розум від видимого до невидимих первообразів, спонукають до наслідування чеснот святих, допомагають перетворювати й освячувати душу та служать літургійним засобом шанування.

Читання цитує гімн Тріоді на Неділю Православ'я та розповідь Никити Ститата про св. Симеона, який прикрашав свою монастирську церкву. Св. Іван Дамаскин зазначає, що ікони навчають неписьменних; св. Фотій каже, що вони закарбовують знання в душі живіше, ніж письмові розповіді, як у композиціях на Різдво чи Розп'яття. Іван Дамаскин називає ікони стислими пам'ятками, що нагадують про спасительні страждання Христа.

Анагогічна функція робить ікони справжніми символами, що ведуть від тілесного до духовного. Сьомий Вселенський Собор постановив, що постійний погляд на святих осіб в іконах підносить тих, хто дивиться, до пам'яті про первообрази й прагнення до них. Основна літургійна функція полягає в тому, що вірні запалюють свічки, кланяються, хрестяться, цілують ікону й моляться, віддаючи почесне шанування, яке переходить до первообразу, а не поклоніння самій іконі, як каже Василій Великий.

Ігнорування цієї відмінності привело до іконоборчого едикту імператора Лева Ісавра 726 року, який засудив ікони як ідолопоклонство, виявивши незнання символічної природи ікони. Практика шанування священних зображень укорінена в Мойсеєвому шануванні скинії та християнському шануванні хреста.

Ключові моменти

  1. 0:34 Святі ікони служать сімом цілям: вони підносять красу церкви, повчають у християнській вірі, нагадують про цю віру, підносять нас до первообразів, збуджують наслідування чеснот святих осіб, зображених на них, допомагають перетворювати й освячувати нас та служать засобом богослужіння й шанування.
  2. 1:06 Найочевидніша функція — підносити красу церкви, що засвідчено гімном Тріоді на Неділю Православ'я та розповіддю Никити Ститата про св. Симеона, який прикрашав монастирську церкву іконами й мармурами.
  3. 2:41 Ікони повчають вірних; св. Іван Дамаскин зазначає, що вони навчають неписьменних, а св. Фотій каже, що вони закарбовують знання в душі живіше, ніж письмові розповіді, як видно в композиціях на Різдво чи Розп'яття, які подають багато елементів одночасно.
  4. 3:41 Ікони нагадують нам про віру, яку ми схильні забувати; Іван Дамаскин називає їх стислими пам'ятками, а ікона розп'яття Христа нагадує про його спасительні страждання, коли страсті не в думці.
  5. 4:43 Ікони підносять нас до первообразів в анагогічній функції: бачення ікон Христа, Богородиці та святих підносить нашу думку й почуття на вищий рівень, роблячи ікону символом, що веде від тілесного до духовного, взірцем чогось небесного.
  6. 5:45 Ікони спонукають нас наслідувати чесноти святих осіб; Сьомий Вселенський Собор постановив, що чим постійніше святі особи постають в іконах, тим більше ті, хто дивиться, підносяться до пам'яті про первообрази й до прагнення до них.
  7. 7:16 Основна літургійна функція — богослужіння й шанування: вірні запалюють свічки, кланяються, хрестяться, цілують ікону й моляться, віддаючи почесне шанування, яке переходить до первообразу, а не поклоніння самій іконі, як каже Василій Великий, що честь, віддана іконі, переходить до первообразу.
  8. 10:26 Ігнорування функцій і відмінності між шануванням і поклонінням веде до іконоборства, як 726 року, коли імператор Лев Ісавр засудив ікони як ідолопоклонство, виявивши незнання символічної сили ікони вести до первообразу.

Святитель Нектарій: Євхаристія — найвище таїнство

У публікації подано висловлювання, приписуване святителю Нектарію Чудотворцю, яке описує Божественну Євхаристію. Він називає її таїнством, переданим Господом, найвищим з усіх таїнств і найдивовижнішим чудом, здійсненим силою Божою. Текст не містить подальших коментарів чи обговорення.

  • Божественна Євхаристія — це таїнство, передане Господом.
  • Це найвище з усіх таїнств.
  • Це найдивовижніше чудо Божої сили.
  • Це висловлювання приписують святителю Нектарію Чудотворцю.
CHRISTIANITY UNITED Instagram

Православне освячення автомобілів: молитва і відповідальність на дорозі

У публікації пояснюється православна традиція, за якою священник освячує автомобіль святою водою. Автор подає це з гумором, протиставляючи довіру до подушок безпеки чи страхових компаній практиці просити благословення священника перед поїздкою. У благословенні просять Бога захистити тих, хто їде в автомобілі, зберегти їх від небезпеки та спрямовувати їхні подорожі. У публікації наголошується, що благословення не убезпечує автомобіль від аварій;…

У публікації пояснюється православна традиція, за якою священник освячує автомобіль святою водою. Автор подає це з гумором, протиставляючи довіру до подушок безпеки чи страхових компаній практиці просити благословення священника перед поїздкою. У благословенні просять Бога захистити тих, хто їде в автомобілі, зберегти їх від небезпеки та спрямовувати їхні подорожі.

У публікації наголошується, що благословення не убезпечує автомобіль від аварій; водій усе одно має пристібатися, дотримуватися обмеження швидкості й сплачувати страхування. Жартома зауважується, що не варто сподіватися, ніби необачне водіння тішитиме свого Ангела-Хоронителя. Мета цієї традиції — нагадати віруючим довіряти Богові, але водночас брати відповідальність за свої дії.

Перед подорожжю віруючі мають перехреститися, промовити коротку молитву й попросити Господа безпечно їх провести. Публікація завершується молитвою за безпечну подорож для всіх на дорозі, піднесеною на славу Божу.

  • Православні християни звертаються до священників, щоб ті освячували автомобілі святою водою, прикликаючи Божий захист у подорожі.
  • У благословенні просять Бога зберегти подорожніх у безпеці та спрямовувати їхні подорожі.
  • Благословення не замінює практичних заходів безпеки, як-от паски безпеки, обмеження швидкості та страхування.
  • Традиція нагадує віруючим довіряти Богові й водночас брати особисту відповідальність.
  • Перед поїздками віруючі мають перехреститися й помолитися, щоб Господь безпечно їх провадив.
Prayer Orthodoxy ® Instagram

Святий Арсеній Каппадокійський: священик, цілитель, духовний отець святого Паїсія

Святого Арсенія Каппадокійського вшановують 10 листопада. Він був священиком із Каппадокії, відомим глибокою молитвою, смиренням і любов’ю до стражденних. За його молитвами Бог дарував зцілення й утіху як християнам, так і мусульманам. Він охрестив немовля, яке згодом стало святим Паїсієм, давши йому ім’я Арсеній. Він супроводжував свою громаду до Греції під час обміну населенням 1924 року. Він упокоївся в Господі 10 листопада 1924 року на…

Святого Арсенія Каппадокійського вшановують 10 листопада. Він був священиком із Каппадокії, відомим глибокою молитвою, смиренням і любов’ю до стражденних. За його молитвами Бог дарував зцілення й утіху як християнам, так і мусульманам. Він охрестив немовля, яке згодом стало святим Паїсієм, давши йому ім’я Арсеній.

Він супроводжував свою громаду до Греції під час обміну населенням 1924 року. Він упокоївся в Господі 10 листопада 1924 року на острові Корфу. Його святі мощі зберігаються в монастирі святого Іоана Богослова в Суроті поблизу Салонік, де також розташована могила святого Паїсія.

Ушанування включає грецький переклад цього самого тексту. Свято відзначає його молитовне життя, яке принесло зцілення й утіху багатьом у монастирі, шанування його мощей там, його хрещення майбутнього святого Паїсія, наявність могили святого Паїсія в тому самому монастирі та заступництво обох святих.

Ключові моменти

  1. 10 листопада відзначається свято святого Арсенія Каппадокійського.
  2. Святий Арсеній був святим священиком, чиє молитовне життя принесло зцілення й утіху багатьом у монастирі святого Іоана Богослова в Суроті поблизу Салонік.
  3. Його святі мощі зберігаються в тому монастирі.
  4. Святий Арсеній охрестив дитину, яка згодом стала святим Паїсієм.
  5. Могила святого Паїсія також спочиває на цій святій землі.
  6. Наближаючись до його святих мощей і могили святого Паїсія, ми згадуємо два життя, присвячені Христу, чия любов і далі притягує душі до Нього.
  7. Святий Арсеній і святий Паїсій заступаються за нас.
Discover Orthodox Christianity Facebook

Святий Арсеній допомагає бездітному подружжю через молитву

Подружжя із села поблизу Фараси в Каппадокії було одружене багато років без дітей і зазнавало великого смутку. Вони почули про святого священика отця Арсенія та чуда, які Бог чинив через нього. Вони прийшли до нього зі сльозами, просячи його благословення й молитов. Святий, сповнений співчуття, сказав їм: «Майте віру в Бога й терпіння. Господь може зробити неплідну утробу плідною». Він помолився над ними, благословив їх своїм Євангелієм і…

Подружжя із села поблизу Фараси в Каппадокії було одружене багато років без дітей і зазнавало великого смутку. Вони почули про святого священика отця Арсенія та чуда, які Бог чинив через нього. Вони прийшли до нього зі сльозами, просячи його благословення й молитов.

Святий, сповнений співчуття, сказав їм: «Майте віру в Бога й терпіння. Господь може зробити неплідну утробу плідною». Він помолився над ними, благословив їх своїм Євангелієм і помазав їх олією з лампади каплиці святого Іоанна Хрестителя. Він відпустив їх додому з миром, сказавши їм дякувати Богові.

Згодом жінка зачала й народила дитину — чудо, дароване через гарячу молитву святого Арсенія. З подяки батьки принесли новонародженого до святого на хрещення. Хрестячи дітей, святий Арсеній завжди давав їм імена великих святих, часто за Божественним натхненням.

Кажуть, він дав цій дитині ім'я святого, який охоронятиме її протягом усього життя. Розповідь показує силу чистої молитви, милосердне серце святого Арсенія та живу віру тих, хто шукав його допомоги. У дописі зазначено, що день пам'яті святого Арсенія відзначається 10 листопада.

  • Бездітне подружжя із села поблизу Фараси звернулося по допомогу до святого Арсенія.
  • Святий помолився, благословив їх своїм Євангелієм і помазав їх олією з лампади святого Іоанна Хрестителя.
  • Згодом жінка зачала й народила дитину.
  • Батьки принесли дитину до святого Арсенія на хрещення; він за Божественним натхненням дав дитині ім'я святого.
  • Історія показує силу чистої молитви й милосердя святого Арсенія; його день пам'яті — 10 листопада.

Молитва святого Ісаака Сиріна про скрушення серця та Велике славослів'я

У дописі подано коротку молитву, приписувану святому Ісааку Сиріну, яка просить скрушене серце й силу, щоб потекли прийнятні сльози і серце осяялося чистою молитвою. Поруч із цією молитвою відеоогляд описує структуру літургійного гімну, який починається прославлянням Того, Хто показав світло, продовжується ангельським гімном з Луки 2:14: «Слава Богу у вишніх і на землі мир, у людях благовоління», і завершується тим, що молільники хвалять,…

У дописі подано коротку молитву, приписувану святому Ісааку Сиріну, яка просить скрушене серце й силу, щоб потекли прийнятні сльози і серце осяялося чистою молитвою. Поруч із цією молитвою відеоогляд описує структуру літургійного гімну, який починається прославлянням Того, Хто показав світло, продовжується ангельським гімном з Луки 2:14: «Слава Богу у вишніх і на землі мир, у людях благовоління», і завершується тим, що молільники хвалять, благословляють, поклоняються, прославляють і дякують Богові за Його великого Господа.

У пунктах відео перелічено три ключові рядки: слава Тому, Хто показав світло; слава у вишніх Богу і на землі мир, у людях благовоління; і хвалимо Тебе, благословимо Тебе, поклоняємося Тобі, прославляємо Тебе, дякуємо Тобі за Твого великого Господа. Допис поєднує особисте прохання про розчулення від сирійського аскета сьомого століття з викладом Великого славослів'я, гімну, який використовується в православній утрені та інших службах. Жодного подальшого обговорення чи коментаря в джерелі не міститься.

Ключові моменти

  1. Слава Тобі, Хто показав світло.
  2. Слава у вишніх Богу і на землі мир, у людях благовоління.
  3. Хвалимо Тебе, благословимо Тебе, поклоняємося Тобі, прославляємо Тебе, дякуємо Тобі за Твого великого Господа.

Старець Филимон про страх і ріку життя

Промовець розповідає, як старець Филимон зі Святого скиту пророка Іллі на Афоні відповів на його страхи щодо майбутнього. Старець використав образ ріки: з одного берега вид один, але коли перейти на інший берег, та сама дійсність відкривається з іншої перспективи. Він сказав, що коли на щоденне життя дивитися через дух і волю Божу, страх зникає повністю. Промовець підтверджує, що слова старця виявилися правдивими в його досвіді.

Ключові моменти

  1. Промовець прийшов до старця зі страхами про невідоме майбутнє, як кожна людина боїться завтрашнього дня.
  2. Старець сказав йому не боятися, використавши образ ріки, яка виглядає інакше, коли перейдеш на протилежний берег.
  3. Виявилося, що старець мав рацію: коли дивитися на щоденне життя через дух і волю Божу, зникає всякий страх.
Prayer Orthodoxy ® разом з Holy Orthodoxy, Timothy Instagram

Преподобний Софроній Ессекський: Зміни починаються з власного серця

У дописі наведено цитату преподобного Софронія Ессекського: «Я маю одне палке бажання: змінити світ, змінивши одну людину — себе». Автор розмірковує, що хоч легко хотіти, щоб світ змінився, преподобний Софроній указує на серце як на справжню відправну точку. Через покаяння, молитву й смирення Господь перетворює людину, і це перетворення поширюється на тих, хто її оточує.

Допис завершується проханням про заступництво святого: «Святий отче Софронію, молися за нас».

  • Преподобний Софроній Ессекський навчає, що зміна світу починається зі зміни себе.
  • Цитата виражає одне палке бажання — перетворити себе.
  • Покаяння, молитва й смирення — це засоби, якими Господь перетворює людину.
  • Особисте перетворення згодом впливає на тих, хто оточує людину.
  • Допис завершується молитвою до святого отця Софронія.
Orthodox Life Instagram

Святий Арсеній Каппадокійський: пророк, цілитель і духовний отець святого Паїсія

Допис вшановує святого Арсенія Каппадокійського 10 листопада. У ньому розповідається про його народження у Фарасі, Каппадокія, і про дитячий порятунок від утоплення святим Георгієм, що спонукало його присвятити життя Богові. У 26 років він був пострижений у монахи в монастирі Флавіанів у Кесарії, а згодом рукоположений у священики, щоб служити рідному селу. Відомий як Хаджи-Ефентіс, він жив аскетично, спав на земляній підлозі й суворо постив,…

Допис вшановує святого Арсенія Каппадокійського 10 листопада. У ньому розповідається про його народження у Фарасі, Каппадокія, і про дитячий порятунок від утоплення святим Георгієм, що спонукало його присвятити життя Богові. У 26 років він був пострижений у монахи в монастирі Флавіанів у Кесарії, а згодом рукоположений у священики, щоб служити рідному селу.

Відомий як Хаджи-Ефентіс, він жив аскетично, спав на земляній підлозі й суворо постив, але виявляв безмежну любов і таємно навчав грецьких дітей читати й писати під османським пануванням. Він став уславленим чудотворцем, зцілюючи і християн, і мусульман молитвами та Псалтирем, не беручи плати. Він мав дар пророцтва, зокрема передрік примусове вигнання греків з Малої Азії.

Перед вигнанням він охрестив немовля — сина сільського старости, давши йому ім'я Арсеній і пророкуючи, що він стане великим монахом; ця дитина виросла і стала святим Паїсієм Святогорцем. 1924 року, у 83 роки, святий Арсеній повів свою громаду в 400-мильну пішу подорож через Туреччину під час обміну населенням, відмовляючись від допомоги та ховаючи священні посудини.

Він передрік, що житиме лише сорок днів після прибуття до Греції, і помер рівно через сорок днів після прибуття на острів Корфу 10 листопада 1924 року. Його духовна дитина, святий Паїсій, згодом перенесла його мощі до монастиря святого Іоана Богослова в Суроті, Греція, де вони й досі є місцем паломництва. Допис також містить низку зображень із грецькими підписами, що ілюструють епізоди з його життя, його дитячий порятунок, навчання дітей, зустріч зі святим Паїсієм і напис на його гробниці на Корфу, датований 10 листопада 1924 року, а також цитату святого Паїсія про те, що Бог бажає, щоб усі люди спаслися й прийшли до пізнання істини.

  • Народився у Фарасі, врятований від утоплення святим Георгієм, дав обітницю служити Богові.
  • Пострижений у монахи у 26 років, став священиком, жив аскетично, таємно навчав грецьких дітей.
  • Чудотворець, який зцілював християн і мусульман, передрік обмін населенням.
  • Охрестив і назвав майбутнього святого Паїсія, передрік його монашу велич.
  • Очолив 400-мильне вигнання у 83 роки, помер через 40 днів на Корфу; мощі нині в Суроті.
Prayer Orthodoxy ® Instagram

Зіон: чому гарячу воду вливають у чашу перед Причастям

У дописі пояснюється православний обряд, відомий як зіон, від грецького слова, що означає кипіння або палкість. Безпосередньо перед Святим Причастям священник або диякон вливає невелику кількість гарячої води в чашу. Вода нагадує кров і воду, що витекли з прободеного ребра Христа, коли воїн пронизав Його списом, як записано в Євангелії від Івана. Тепло води вказує на воскресле життя Христа й палкість Святого Духа. Разом вода та її тепло…

У дописі пояснюється православний обряд, відомий як зіон, від грецького слова, що означає кипіння або палкість. Безпосередньо перед Святим Причастям священник або диякон вливає невелику кількість гарячої води в чашу. Вода нагадує кров і воду, що витекли з прободеного ребра Христа, коли воїн пронизав Його списом, як записано в Євангелії від Івана.

Тепло води вказує на воскресле життя Христа й палкість Святого Духа. Разом вода та її тепло проголошують Христову жертву на Хресті та Його перемогу над смертю. Коли вірні підходять до чаші, вони приймають істинне Тіло й Кров того самого Господа, Який постраждав за них, воскрес із гробу і тепер єднає їх із Собою у Святому Причасті.

У дописі це вчення подано англійською та грецькою, а текст на супровідному зображенні розбиває пояснення на серію коротких слайдів, які повторюють ті самі думки.

  • Обряд називається зіон, від грецького слова, що означає кипіння або палкість.
  • Гарячу воду додає в чашу священник або диякон безпосередньо перед Святим Причастям.
  • Вода нагадує кров і воду з прободеного ребра Христа (Ів. 19:34).
  • Тепло символізує воскресле життя Христа й палкість Святого Духа.
  • Прийняття чаші єднає вірних із Господом, Який постраждав, воскрес і дає життя.