WeOrthodox
EN UA

Православні дописи, відео та дискусії

Ми стежимо за православними каналами, спільнотами й блогами по всьому інтернету, стисло переказуємо кожен допис і відео та виділяємо змістовні розмови.

Disgruntled Docs разом з Theophan Instagram

Протестувальники вимагають, щоб православні ходили по прапорах із зображеннями патріарха Кирила та Путіна

У відео показано протистояння, в якому радикали та протестувальники, пов’язані з ПЦУ, намагаються змусити українських православних вірян ходити по прапору із зображеннями патріарха Кирила та Володимира Путіна. Один із вірян намагається підняти прапор, а не наступити на нього. Аудіозапис складається з однієї фрази: «Геть до Росії!», яку раз за разом вигукують російською. Іншої мови в розшифровці немає: не наведено жодних імен, дат чи пояснень, і…

У відео показано протистояння, в якому радикали та протестувальники, пов’язані з ПЦУ, намагаються змусити українських православних вірян ходити по прапору із зображеннями патріарха Кирила та Володимира Путіна. Один із вірян намагається підняти прапор, а не наступити на нього. Аудіозапис складається з однієї фрази: «Геть до Росії!», яку раз за разом вигукують російською.

Іншої мови в розшифровці немає: не наведено жодних імен, дат чи пояснень, і повторюваний вигук є єдиним змістом запису. Відеоряд і аудіо разом показують тиск на вірян і відмову принаймні однієї людини виконати вимогу наступити на прапор.

Ключові моменти

  1. Фраза «Геть до Росії!» безперервно повторюється протягом усього запису, без іншої мови чи вмісту.
Citations Orthodoxes ☦ разом з Xristos Pax Instagram

Православні ікони як щоденні нагадування про Христа в домі

Коротке духовне оголошення представляє православну віру як те, чим живуть щодня через любов, а не лише словами. Автор пише, що кожна ікона нагадує нам про Христа і приносить частку православної традиції в дім. Допис обрамлено фразами «обгорнуті любов’ю, укорінені у вірі, об’єднані у Христі» і завершується практичними деталями: доставка по всьому світу пропонується через вебсайт Xrpx.de. Текст містить хештеги #xristospax, #orthodoxfaith,…

Коротке духовне оголошення представляє православну віру як те, чим живуть щодня через любов, а не лише словами. Автор пише, що кожна ікона нагадує нам про Христа і приносить частку православної традиції в дім. Допис обрамлено фразами «обгорнуті любов’ю, укорінені у вірі, об’єднані у Христі» і завершується практичними деталями: доставка по всьому світу пропонується через вебсайт Xrpx.de.

Текст містить хештеги #xristospax, #orthodoxfaith, #orthodoxie, #orthodoxicons і #loveforchrist. У джерелі немає обговорення, лише саме оголошення, тож картка відображає те, що стверджує автор: ікони як щоденні нагадування про Христа, віра, виражена через любов у повсякденному житті, і пропозиція доставки по всьому світу.

  • Автор каже, що віра — це більше, ніж слова, і це любов, якою живуть щодня.
  • Ікони описані як нагадування про Христа, які приносять православну традицію в дім.
  • У дописі використано фрази «обгорнуті любов’ю, укорінені у вірі, об’єднані у Христі».
  • Доставка по всьому світу пропонується через Xrpx.de.
  • Хештеги включають #xristospax, #orthodoxfaith, #orthodoxie, #orthodoxicons і #loveforchrist.

Митрополит Сава: розшукуйте відсутніх у церкві

Митрополит Сава каже: «Ми маємо можливість шукати відсутніх у церкві, щоб вони не відпали назавжди, розшукуючи їх заради їхнього спасіння».

  • Шукайте відсутніх у церкві, перш ніж вони відпадуть назавжди
  • Розшукуйте їх заради їхнього спасіння
Думок у дискусії: 6 «Хто думає, що стоїть, нехай пильнує, щоб не впасти». 1 Коринтян 10:12 Читати дискусію
Lives of the Saints 🙏 разом з ☦️An Orthodox Blog☦️ Instagram

Від Ареопагу до мучеництва: Життя святого Діонісія Афінського

Агіографічна розповідь про святого Діонісія Ареопагіта простежує його шлях від язичницького філософа до єпископа й мученика. Народився в шанованій язичницькій сім’ї в Афінах і здобув філософську освіту, Діонісій навчався в Єгипті, де став свідком темряви, що вкрила землю під час розп’яття Христа. Він вигукнув: «Або страждає Бог, Творець світу, або цей світ приходить до кінця». Повернувшись до Афін, він одружився з Дамарис і увійшов до Ареопагу,…

Агіографічна розповідь про святого Діонісія Ареопагіта простежує його шлях від язичницького філософа до єпископа й мученика. Народився в шанованій язичницькій сім’ї в Афінах і здобув філософську освіту, Діонісій навчався в Єгипті, де став свідком темряви, що вкрила землю під час розп’яття Христа. Він вигукнув: «Або страждає Бог, Творець світу, або цей світ приходить до кінця».

Повернувшись до Афін, він одружився з Дамарис і увійшов до Ареопагу, найвищого суду міста. Коли апостол Павло проповідував в Афінах, Діонісій увірував, охрестився зі своїм домом, а згодом Павло висвятив його на єпископа Афінського. Він зрікся світської честі, щоб служити Христу. Церковний переказ каже, що він подорожував до Єрусалима, щоб зустріти Пресвяту Богородицю, і був присутній при її Успінні.

Після мученицької смерті Павла Діонісій захотів віддати власне життя за Христа. Зі святим Рустиком, пресвітером, і святим Елевтерієм, дияконом, він пішов до Галлії, де вони проповідували й навернули багатьох язичників. У Парижі він заснував невелику церкву. У віці дев’яноста років усіх трьох заарештували, катували й обезголовили за Христа; житіє відносить їхнє мучеництво до 96 року.

Допис завершується роздумом про те, що навіть найбільша людська мудрість знаходить своє завершення в пізнанні Ісуса Христа, а далі йде молитва, у якій просять святих священномучеників заступатися перед Богом. Розповідь спирається на традиційні житія святих і подає події без джерел, тож читачі мають розуміти деталі, як-от його присутність при Успінні та дату 96 року, як церковний переказ, а не задокументовану історію.

  • Діонісій побачив темряву під час Розп’яття, навчаючись у Єгипті, і вигукнув, що або страждає Бог Творець, або світ кінчається.
  • Він одружився з Дамарис, служив в Ареопазі в Афінах і увірував під час проповіді апостола Павла; Павло висвятив його на єпископа Афінського.
  • Церковний переказ каже, що він був присутній при Успінні Богородиці в Єрусалимі.
  • З Рустиком і Елевтерієм він проповідував у Галлії та заснував церкву в Парижі.
  • У віці дев’яноста років усіх трьох катували й обезголовили; розповідь датує їхнє мучеництво 96 роком.
George Instagram

Більше часу на гортання стрічки, ніж на молитву: чого мене навчив монах у пустелі

Оповідач визнає, що проводить більше часу, гортаючи стрічку в телефоні, ніж у молитві. Усвідомлення прийшло під час перегляду документального фільму про монаха, який залишив усе, щоб жити в тій самій пустелі, де жив преподобний Антоній Великий. Оповідач описує потяг до монашого життя й усамітнення, але каже, що з сім'єю це поки не його шлях. Монахи у фільмі майже нічого не мають: немає домівки, мало їжі, мало води, і здебільшого немає…

Оповідач визнає, що проводить більше часу, гортаючи стрічку в телефоні, ніж у молитві. Усвідомлення прийшло під час перегляду документального фільму про монаха, який залишив усе, щоб жити в тій самій пустелі, де жив преподобний Антоній Великий. Оповідач описує потяг до монашого життя й усамітнення, але каже, що з сім'єю це поки не його шлях.

Монахи у фільмі майже нічого не мають: немає домівки, мало їжі, мало води, і здебільшого немає товариства. Вони стикаються з багатьма спокусами й помислами, і їхнє єдине надбання — молитва. Вони повторюють Ісусову молитву: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного», — цілий день, намагаючись бути з Богом.

Оповідач протиставляє це своїм насиченим дням, у яких молитва отримує мало часу, і важко зосередитися або знайти додатковий час для неї. Висновок: якби віддати на молитву хоча б половину щоденного часу на гортання стрічки, це поглибило б зв'язок із Богом. Оповідач каже, що нам не обов'язково ставати монахами, щоб проводити час із Богом; нам лише потрібен маленький додатковий крок щодня.

Допис закінчується запитанням до глядачів: скільки часу ви проводите в молитві, а скільки — гортаючи стрічку?

Ключові моменти

  1. Оповідач усвідомив, що проводить більше часу, гортаючи стрічку в телефоні, ніж у молитві, під час перегляду документального фільму про монаха, який пішов жити в пустелю, де жив преподобний Антоній Великий.
  2. Оповідач відчуває потяг до монашого життя й усамітнення, але каже, що з сім'єю це поки не його шлях.
  3. Монахи майже нічого не мають: немає домівки, дуже мало їжі й води, і здебільшого немає товариства, водночас борючись із багатьма спокусами й помислами.
  4. Єдине, що мають монахи, — молитва, часто проста Ісусова молитва: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного», — яку повторюють цілий день, щоб бути з Богом.
  5. Молитва — це наша розмова з Богом, але дні оповідача насичені, і важко зосередитися або знайти додатковий час для неї.
  6. Якби віддати на молитву хоча б половину щоденного часу на гортання стрічки, це зробило б зв'язок із Богом глибшим.
  7. Нам не обов'язково ставати монахами, щоб проводити час із Богом; нам лише потрібно робити маленький додатковий крок щодня.
  8. Оповідач відкрито запитує глядачів, скільки часу вони проводять у молитві, а скільки — гортаючи стрічку.
T timotheos.orthodoxy Instagram

Порада священика новому оглашенному: моліться з увагою, а не більшою кількістю слів

Тим, оглашенний Грецької Православної Церкви, ділиться порадою, яку дав йому священик трохи більше ніж через місяць після того, як він розпочав свій шлях до Православ'я. Священик сказав йому не перейматися збільшенням кількості своїх молитов. Важливо молитися з увагою, наполегливістю та серцем, зверненим до Бога. Священик запропонував практичні варіанти для того, хто хоче зростати. У певний час дня можна додати Ісусову молитву: «Господи Ісусе…

Тим, оглашенний Грецької Православної Церкви, ділиться порадою, яку дав йому священик трохи більше ніж через місяць після того, як він розпочав свій шлях до Православ'я. Священик сказав йому не перейматися збільшенням кількості своїх молитов. Важливо молитися з увагою, наполегливістю та серцем, зверненим до Бога. Священик запропонував практичні варіанти для того, хто хоче зростати.

У певний час дня можна додати Ісусову молитву: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного», не переймаючись кількістю повторень. Інший варіант — перебувати в тиші перед Богом кілька хвилин, оскільки нам не завжди потрібні слова; перебування в Божій присутності з увагою та зібраністю саме по собі є формою молитви. Священик також застерігав від поспішного розширення свого молитовного правила.

Він сказав продовжувати вірно робити те, що ви вже робите, і коли відчуєте бажання, додати духовне читання, Ісусову молитву, кілька хвилин тиші або спонтанну молитву. Молитовне життя зростає потроху, і сенс не в тому, щоб молитися більше речей, а в тому, щоб усе наше життя поступово ставало спілкуванням з Богом. Тим представляє себе як людину, яка майже два десятиліття займається фітнесом, частково на змагальному рівні, і як творця власного бізнесу, і він ділиться своїми висновками та перешкодами на шляху до Православ'я. Він завершує, запитуючи інших, яку найкращу пораду вони отримали від свого священика, і дякує словами «Всяка хвала Господу. Амінь.»

Ключові моменти

  1. Порада священика: не перейматися збільшенням кількості молитов; важливо молитися з увагою, наполегливістю та серцем, зверненим до Бога.
  2. У певний час дня можна додати Ісусову молитву: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного», не надто переймаючись кількістю повторень.
  3. Інший варіант — перебувати в тиші перед Богом кілька хвилин, оскільки нам не завжди потрібні слова; перебування в Божій присутності з увагою та зібраністю є глибокою формою молитви.
  4. Не поспішайте розширювати своє молитовне правило; продовжуйте вірно робити те, що робите, і коли відчуєте бажання, додайте духовне читання, Ісусову молитву, кілька хвилин тиші або спонтанну молитву.
  5. Молитовне життя зростає потроху; сенс не в тому, щоб молитися більше речей, а в тому, щоб усе наше життя поступово ставало спілкуванням з Богом.
  6. Він запитує глядачів, яку найкращу пораду вони отримали від свого священика.
T timotheos.orthodoxy Instagram

Оглашенний у Бразилії користується онлайн-молитовником, бо друковані важко знайти

Тім, німець-оглашенний Грецької Православної Церкви, який живе в Бразилії, пояснює, як він молиться без друкованого молитовника. Він відвідує португаломовну парафію і вільно розмовляє лише німецькою та англійською, а друковані православні молитовники в Бразилії майже неможливо дістати. Його рішення — вебсайт Грецької Православної Архієпископії Америки, який розміщує онлайн-версію Синоксидемосу, щоденних молитов для православних християн. Він…

Тім, німець-оглашенний Грецької Православної Церкви, який живе в Бразилії, пояснює, як він молиться без друкованого молитовника. Він відвідує португаломовну парафію і вільно розмовляє лише німецькою та англійською, а друковані православні молитовники в Бразилії майже неможливо дістати. Його рішення — вебсайт Грецької Православної Архієпископії Америки, який розміщує онлайн-версію Синоксидемосу, щоденних молитов для православних християн.

Він перелічує, що містить онлайн-версія: Символ віри, ранкові молитви, молитви перед сном, мале повечір'я, молитви за трапезою та підготовку до Святого Причастя до і після його прийняття. У самому дописі він представляється як оглашенний, який ділиться своїми знаннями та перешкодами на шляху до Православ'я, а також майже двадцятирічним досвідом у фітнесі, частково змагальним, і власним бізнесом.

Він завершує, просячи читачів стежити за його акаунтом, і дякує, кажучи: вся хвала Господу. У відео він просить усіх, хто подорожує до Бразилії або Парагваю найближчими тижнями чи місяцями, зв'язатися з ним, бо він хотів би друкований молитовник, щоб користуватися ним замість онлайн-версії. Обговорення зосереджується на тому, як новонавернений у країні з небагатьма православними ресурсами справляється з щоденною молитвою, і на практичній допомозі, яку дала б йому друкована книга.

Ключові моменти

  1. Промовець — німець, який розпочав цю катехизацію в португаломовній парафії в Бразилії, і вільно розмовляє лише німецькою та англійською.
  2. Такі книги, як молитовники, у Бразилії майже неможливо дістати.
  3. Він користується вебсайтом Грецької Православної Архієпископії Америки, на якому є онлайн-версія Синоксидемосу, щоденних молитов для православних християн.
  4. Онлайн-версія містить Символ віри, ранкові молитви, молитви перед сном, мале повечір'я, молитви за трапезою та підготовку до Святого Причастя до і після його прийняття.
  5. Він просить усіх, хто приїде до Бразилії або Парагваю найближчими тижнями чи місяцями, повідомити його, бо він хотів би друкований молитовник, щоб користуватися ним замість.
Disgruntled Docs разом з TimothyNegrete Instagram дискусія

Лютер додав «тільки вірою» до Римлян 3:28

Промовець стверджує, що Протестантська Реформація змінила Писання у два способи: вилучивши книги з Біблії та додавши слова до біблійного тексту. Ключовий приклад — Римлян 3:28, де Мартін Лютер додав фразу «тільки вірою» до свого німецького перекладу, хоча цієї фрази немає в грецькому тексті послання Павла. Промовець зазначає, що в грецькому Новому Завіті фраза «тільки вірою» зустрічається лише один раз, у Посланні Якова, де сказано протилежне до…

Промовець стверджує, що Протестантська Реформація змінила Писання у два способи: вилучивши книги з Біблії та додавши слова до біблійного тексту. Ключовий приклад — Римлян 3:28, де Мартін Лютер додав фразу «тільки вірою» до свого німецького перекладу, хоча цієї фрази немає в грецькому тексті послання Павла. Промовець зазначає, що в грецькому Новому Завіті фраза «тільки вірою» зустрічається лише один раз, у Посланні Якова, де сказано протилежне до того, що має на увазі додавання Лютером: що людина не спасається тільки вірою.

З цього промовець робить висновок: якби спасіння тільки вірою було біблійним вченням, Лютерові не потрібно було б змінювати текст Римлян, щоб довести його. Зміна, на думку промовця, показує, що це вчення вимагало коригування Писання, а не підтримки з нього. Відео завершується закликом повернутися до апостольської віри та твердженням про те, хто визначає канон Писання.

Промовець стверджує, що канон був установлений не однією людиною, як-от Лютер, а належить до прийняття всією Церквою. Хештеги, додані до допису, вказують на цільову аудиторію: загалом християн, зокрема з посиланням на католицизм і православне християнство. Аргумент, як він поданий, ґрунтується на текстуальному моменті про Римлян 3:28 і єдиному вживанні «тільки вірою» в Якова, і від цього текстуального твердження переходить до ширшого висновку про церковну владу над каноном.

Ключові моменти

  1. Протестанти вилучили книги з Біблії, а також додали слова до Писання.
  2. Лютер додав слова «тільки вірою» до Римлян 3:28.
  3. У грецькому тексті «тільки вірою» зустрічається лише в Якова, де сказано, що ми не спасаємося тільки вірою.
  4. Якби ми спасалися тільки вірою, Лютерові не потрібно було б змінювати текст, щоб довести це.
  5. Ми повинні повернутися до апостольської віри і не дозволяти одній людині визначати канон, а прийняттю всієї Церкви.
Думок у дискусії: 9 Об'явлення 22:18-19: «Попереджаю кожного, хто чує слова пророцтва цього сувою: коли хтось додасть щось до них, Бог додасть тій людині кари, описані в цьому сувої. 19 А коли хтось забере… Читати дискусію
Disgruntled Docs разом з Eastern Orthodoxy Daily He/Who/Is Instagram

Ще одне питання до протестантів: хто визначив, які книги є Святим Письмом?

Автор порушує знайоме, але наполегливе заперечення проти протестантського відкидання другоканонічних книг — книг, як-от Товита, Юдити, Премудрості та Маккавеїв, які католики й православні приймають як Святе Письмо, а протестанти зараховують до апокрифів. Автор зауважує, що це не перша спроба розглянути цю тему; він писав про неї кілька разів раніше. Цього разу він хоче наголосити не на звичному історичному аргументі про те, чи належали ці книги…

Автор порушує знайоме, але наполегливе заперечення проти протестантського відкидання другоканонічних книг — книг, як-от Товита, Юдити, Премудрості та Маккавеїв, які католики й православні приймають як Святе Письмо, а протестанти зараховують до апокрифів. Автор зауважує, що це не перша спроба розглянути цю тему; він писав про неї кілька разів раніше.

Цього разу він хоче наголосити не на звичному історичному аргументі про те, чи належали ці книги до канону, а на епістемологічному: на питанні про те, як взагалі хтось знає, які книги є Святим Письмом. Ця постановка вказує на історичну Церкву, формування біблійного канону та авторитет, який використовувався для визначення того, які твори вважаються Святим Письмом.

Неявний виклик полягає в тому, що протестант, який відкидає другоканонічні книги, мусить звертатися до якогось критерію, щоб зробити це відкидання, і автор припускає, що цей критерій заслуговує на дослідження. Якщо канон не є самоочевидним, то якийсь авторитет — чи то розпізнання ранньої Церкви, собори, чи особисте судження — мав визначити список книг, а це питання авторитету підриває позицію, яка протиставляє Святе Письмо Церковному Переданню.

Допис короткий і поданий як запрошення до обговорення, а не як розгорнутий аргумент, з позначкою для загальнохристиянської аудиторії. Він запрошує читачів поміркувати, як канон був розпізнаний у ранній Церкві та що це означає для протестантської позиції щодо другоканонічних книг.

  • Автор уже кілька разів критикував протестантське відкидання другоканонічних книг і знову повертається до цієї теми.
  • Ця критика зосереджується на епістемологічному питанні, а не на звичних історичних аргументах.
  • Питання стосується того, як взагалі хтось знає, які книги є Святим Письмом.
  • Автор указує на історичну Церкву, біблійний канон і авторитет, використаний для визначення Святого Письма.
  • Допис подано як запрошення до обговорення, а не як розгорнутий аргумент.
T timotheos.orthodoxy Instagram

П'ять причин, які оглашенний наводить для переходу в Православ'я

Тім, оглашенний Грецької Православної Церкви, пояснює, чому він переходить у Православ'я. Він зазначає, що переходить, а не повертається, бо ніколи раніше не був православним. Його перша причина — читання Біблії повернуло його до християнства. Друга виникла з розмов із новоейджівськими християнами: побачивши, що їхні конфесії існують менш ніж 50 років, він переконався, що вони не можуть бути Церквою, заснованою Христом. Третя: його дослідження…

Тім, оглашенний Грецької Православної Церкви, пояснює, чому він переходить у Православ'я. Він зазначає, що переходить, а не повертається, бо ніколи раніше не був православним. Його перша причина — читання Біблії повернуло його до християнства. Друга виникла з розмов із новоейджівськими християнами: побачивши, що їхні конфесії існують менш ніж 50 років, він переконався, що вони не можуть бути Церквою, заснованою Христом.

Третя: його дослідження показали йому, що Православ'я по суті таке саме, яким було за життя апостолів. Четверта: він знайшов у Православ'ї теплу спільноту, а не холодну, сектантську інституцію. Його п'ята причина — висновок, що Православ'я є істиною. На завершення він просить глядачів поділитися власними причинами в коментарях.

У супровідному тексті він представляється як оглашенний, який ділиться своїми знаннями та перешкодами на шляху до Православ'я, і згадує, що майже два десятиліття займається фітнесом, частково на змагальному рівні, і збудував власний успішний бізнес. Він запрошує читачів стежити за його акаунтом, де він висвітлює Православ'я разом із фітнесом і бізнесом, і завершує славослів'ям: вся хвала Господу, амінь.

Ключові моменти

  1. Промовець переходить у Православ'я, а не повертається до нього, бо ніколи раніше не був православним.
  2. Читання Біблії повернуло його до християнства.
  3. Спілкування з новоейджівськими християнами, чиїм конфесіям менш ніж 50 років, показало йому, що вони не можуть бути Церквою, заснованою Христом.
  4. Дослідження показали йому, що Православ'я по суті те саме від часів життя апостолів.
  5. Він виявив, що Православ'я — це тепла спільнота, а не холодна, сектантська інституція.
  6. Він дійшов висновку, що Православ'я є істиною.
  7. Він просить глядачів поділитися власними причинами в коментарях.
Kyle YouTube

Від 37 років лютеранства до православ'я: навернений розповідає свою історію

Від 37 років лютеранства до православ'я: навернений розповідає свою історію 26:14

Промовець розповідає, як прийшов до православ'я після 37 років у Вісконсинському євангельсько-лютеранському синоді. Він виріс у високоцерковній літургійній традиції, яка використовувала стару лютеранську літургійну книгу початку 1900-х, і пам'ятає, що відчував там святість і благоговіння ще малою дитиною. У віці від 20 до 25 років він перестав відвідувати церкву, і помітив, що благоговіння, яке він знав, повільно зникло, що змусило його…

Промовець розповідає, як прийшов до православ'я після 37 років у Вісконсинському євангельсько-лютеранському синоді. Він виріс у високоцерковній літургійній традиції, яка використовувала стару лютеранську літургійну книгу початку 1900-х, і пам'ятає, що відчував там святість і благоговіння ще малою дитиною. У віці від 20 до 25 років він перестав відвідувати церкву, і помітив, що благоговіння, яке він знав, повільно зникло, що змусило його засумніватися, чи він у правильній церкві.

Оскільки лютеранство походить від католицтва, він два роки вивчав католицьку апологетику через книги й телебачення, хоч ніколи не приєднувався до RCIA і не відвідував католицьку церкву. Він відкинув папство, вважаючи, що Христос установив братерство єпископів з рівною владою, а не дав Петрові більшої влади. Він також заперечував проти Філіокве, доданого до Нікейського символу віри, і проти Непорочного Зачаття, питаючи, навіщо йому потрібен Спаситель, якщо Бог міг створити Марію без гріха й смерті.

Він і його дружина спробували місцеву мегацеркву через дитячу недільну школу, але на третьому відвідуванні він відчув, що не може увійти, і сидів надворі, читаючи Біблію. Шукаючи на YouTube дебати з християнської апологетики, він знайшов Джея Дайера в дебатах із Дж. Ф. Ґаріпі, дізнався, що Дайер православний, зв'язався з ним і отримав рекомендації книг, що започаткували близько двох років вивчення православ'я. Переломний момент стався під час поїздки до Британії.

У Йоркському мінстері він відчув Божу присутність, плакав через своє грішне подвійне життя, молився 20 хвилин і просив знак, що православ'я — правильний шлях. Наступного дня троє православних монахів сіли біля нього на Вечірні й запросили його на Божественну Літургію в Глазго, де 15 серпня 2018 року він зрозумів, що духовно вдома.

Приблизно через 18 місяців він був хрещений і миропомазаний разом із дружиною та чотирма дітьми. Відео містить розділи про лютеранство, його пошук, православ'я та його історію, а також посилання, щоб відвідати православну церкву й підтримати канал.

Ключові моменти

  1. 0:00 Промовець виріс у Вісконсинському євангельсько-лютеранському синоді протягом 37 років — високоцерковній літургійній традиції, що використовувала стару лютеранську літургійну книгу початку 1900-х.
  2. 2:05 У віці від 20 до 25 років його відвідування припинилося, і він помітив, що святість і благоговіння, які він відчував малою дитиною, повільно зникли, що змусило його засумніватися, чи він у правильній церкві.
  3. 4:41 Оскільки лютеранство походить від католицтва, він два роки вивчав католицьку апологетику через книги й телебачення, але ніколи не приєднувався до RCIA і не відвідував католицьку церкву.
  4. 7:16 Він відкинув папство, вважаючи, що Христос установив церковне братерство єпископів з рівною владою, а не дав Петрові більшої влади.
  5. 9:21 Він також заперечував проти Філіокве, доданого до Нікейського символу віри, і проти Непорочного Зачаття, питаючи, навіщо йому потрібен Спаситель, якщо Бог міг створити Марію без гріха й смерті.
  6. 11:54 Він і його дружина спробували мегацеркву через дитячу недільну школу, але на третьому відвідуванні він відчув, що не може увійти, і сидів надворі, читаючи Біблію.
  7. 14:30 Шукаючи на YouTube дебати з християнської апологетики, він знайшов Джея Дайера в дебатах із Дж. Ф. Ґаріпі, дізнався, що Дайер православний, зв'язався з ним і отримав рекомендації книг, що започаткували близько двох років вивчення.
  8. 18:40 У Йоркському мінстері він відчув Божу присутність, плакав через своє грішне подвійне життя, молився 20 хвилин і просив знак; наступного дня троє православних монахів сіли біля нього на Вечірні й запросили його на Божественну Літургію в Глазго, де 15 серпня 2018 року він зрозумів, що він духовно вдома.
Disgruntled Docs разом з Ben, Eastern Orthodoxy Daily He/Who/Is Instagram

Пастор змусив дітей розбити статую Марії, каже, що розбив би й статую Ісуса

Мовець реагує на баптистського пастора на ім'я Шеллі, який змусив дітей розбити статуї Пресвятої Богородиці. Пастор додав, що якщо хтось надішле йому статую Ісуса, він змусить їх знищити її так само. Мовець каже, що переконаний: баптисти не поклоняються тому самому Богові, що й православні християни, і називає цю практику огидною. Він особливо заперечує проти того, що дітей змушують це робити, кажучи, що гірше те, що зображення Ісуса Христа так…

Мовець реагує на баптистського пастора на ім'я Шеллі, який змусив дітей розбити статуї Пресвятої Богородиці. Пастор додав, що якщо хтось надішле йому статую Ісуса, він змусить їх знищити її так само. Мовець каже, що переконаний: баптисти не поклоняються тому самому Богові, що й православні християни, і називає цю практику огидною.

Він особливо заперечує проти того, що дітей змушують це робити, кажучи, що гірше те, що зображення Ісуса Христа так знищують діти. Допис має хештеги, що вказують на католицьку й православну аудиторії та на апологетичні дискусії.

Ключові моменти

  1. Мовець заявляє, що цілком переконаний: баптисти не поклоняються тому самому Богові, що й православні християни.
  2. Він згадує баптистського пастора Шеллі, який змусив дітей розбити статуї Пресвятої Богородиці.
  3. Пастор каже, що якщо хтось надішле йому статую Ісуса, він зробить те саме зі статуєю Ісуса.
  4. Мовець називає цю практику огидною і заперечує, що дітей змушують розбивати зображення Ісуса Христа.
radioimlemesou Instagram

Як нам любити своє подружжя? Єпископ Атанасій про різницю між чоловіком і жінкою

Митрополит Атанасій Лімасольський розповідає про те, як чоловік і дружина повинні любити одне одного. Він починає з різниці між статями: чоловік — це одне, а жінка — інше, і кожен із них виражає себе по-різному. Він каже, що бачив випадки людей, які відчувають, що не отримують від свого подружжя тієї любові й тієї поведінки, яких очікували й потребують. Жінка, пояснює він, потребує, щоб її чоловік був для неї чоловіком, щоб виявляв свою любов,…

Митрополит Атанасій Лімасольський розповідає про те, як чоловік і дружина повинні любити одне одного. Він починає з різниці між статями: чоловік — це одне, а жінка — інше, і кожен із них виражає себе по-різному. Він каже, що бачив випадки людей, які відчувають, що не отримують від свого подружжя тієї любові й тієї поведінки, яких очікували й потребують.

Жінка, пояснює він, потребує, щоб її чоловік був для неї чоловіком, щоб виявляв свою любов, своє зацікавлення, своє слово й свою присутність як чоловік, а не як жінка. Так само чоловік очікує від своєї дружини не чоловічої, мужньої любові й присутності, а жіночої присутності поруч із ним. Він наводить причину: вона його друга половина, його помічниця, і це те, чого він потребує як чоловік у своєму шлюбі.

Розмова зосереджується на цій єдиній темі — окремому способі, у який кожен із подружжя покликаний виражати любов згідно зі своєю природою, — а не пропонує перелік практичних правил. Допис містить хештеги, які ідентифікують промовця як митрополита Лімасольського Атанасія та пов’язують кліп із темами православної та греко-православної віри.

До допису не прикріплено обговорення; зміст — це власні слова єпископа, цитовані грецькою, про взаємні очікування чоловіків і дружин у шлюбі.

Ключові моменти

  1. Чоловік і жінка різні, і кожен із них виражає себе по-різному.
  2. Деякі люди відчувають, що не отримують від свого подружжя тієї любові й тієї поведінки, яких очікували й потребують.
  3. Жінка потребує, щоб її чоловік виявляв свою любов, зацікавлення, слово й присутність як чоловік, а не як жінка.
  4. Чоловік очікує від своєї дружини жіночої присутності, а не чоловічої, бо вона його помічниця, і це те, чого він потребує у своєму шлюбі.
George Instagram

Муха чи бджола: Святий Паїсій про те, що ми обираємо бачити

У відео наведено вислів святого Паїсія, в якому він порівнює кожну людину або з мухою, або з бджолою. Муха в прекрасному саду ігнорує квіти й сідає на єдине брудне, що може знайти. Якщо запитати, що вона побачила, вона говорить лише про бруд. Бджола в тому самому саду летить лише до квітів, знаходить добре навіть у найбруднішому місці й робить з нього мед. Відео застосовує цей образ до щоденного життя. Деякі люди бачать в інших лише погане, тоді…

У відео наведено вислів святого Паїсія, в якому він порівнює кожну людину або з мухою, або з бджолою. Муха в прекрасному саду ігнорує квіти й сідає на єдине брудне, що може знайти. Якщо запитати, що вона побачила, вона говорить лише про бруд.

Бджола в тому самому саду летить лише до квітів, знаходить добре навіть у найбруднішому місці й робить з нього мед. Відео застосовує цей образ до щоденного життя. Деякі люди бачать в інших лише погане, тоді як інші завжди знаходять добре. На роботі легко помітити лише ледачого колегу або начальника, який вас не цінує.

Вдома ми бачимо кожну помилку нашого партнера, батьків чи дітей, і засуджуємо людей, з якими живемо найбільше, бо перестаємо бачити в них добре. Відео завершується практичною порадою: коли ви помітите щось погане в близькій людині, зупиніться, натомість пошукайте в ній одну добру річ і, можливо, скажіть їй про те, що знайшли.

Ключові моменти

  1. Святий Паїсій сказав, що кожна людина — або муха, або бджола.
  2. Муха в саду, повному квітів, пролітає повз усі й сідає на єдине брудне, що може знайти, і розповідає лише про бруд.
  3. Бджола в тому самому саду летить лише до квітів, знаходить добре навіть у найбруднішому місці й робить з нього мед.
  4. Деякі люди бачать в інших лише погане, тоді як інші завжди знаходять добре.
  5. На роботі легко помітити лише ледачого колегу або начальника, який вас не цінує.
  6. Вдома ми бачимо кожну помилку нашого партнера, батьків чи дітей, і засуджуємо людей, з якими живемо найбільше, бо перестаємо бачити в них добре.
  7. Коли помітите щось погане в близькій людині, зупиніться, натомість пошукайте в ній одну добру річ і, можливо, скажіть їй.
☦️An Orthodox Blog☦️ разом з Orthodoxy ☦︎ Instagram

Преподобний Максим Сповідник: три чесноти, які дозволяють розуму триматися Бога

У дописі цитується преподобний Максим Сповідник про те, що потрібно розуму, перш ніж він зможе цілком бути зайнятий Богом. Він називає три чесноти: любов, стриманість і молитва. Кожна має окрему дію. Любов приборкує гнів. Стриманість стримує й висушує гріховне бажання. Молитва звільняє розум від відволікаючих думок і оголює його перед Богом. У цитованому тексті сказано, що в цих трьох чеснотах містяться всі інші чесноти, і що без них розум не…

У дописі цитується преподобний Максим Сповідник про те, що потрібно розуму, перш ніж він зможе цілком бути зайнятий Богом. Він називає три чесноти: любов, стриманість і молитва. Кожна має окрему дію. Любов приборкує гнів. Стриманість стримує й висушує гріховне бажання.

Молитва звільняє розум від відволікаючих думок і оголює його перед Богом. У цитованому тексті сказано, що в цих трьох чеснотах містяться всі інші чесноти, і що без них розум не може бути цілком зайнятий Богом. У дописі цитата подана як один блок тексту, приписаний преподобному Максиму Сповіднику, після чого йдуть хештеги, що позначають її як православний християнський контент про віру, Церкву та отців Церкви.

До допису не прикріплено гілки обговорення; сама цитата становить увесь зміст. Це вчення наслідує аскетичний зразок, поширений у отців: пристрасті спершу стримуються (гнів — любов’ю, бажання — стриманістю), а тоді розум, звільнений від відволікаючих думок, приводиться перед Бога в молитві. Твердження, що в цих трьох містяться всі інші чесноти, окреслює любов, стриманість і молитву як підсумок усього аскетичного життя, а не як три обов’язки з-поміж багатьох.

  • Преподобний Максим Сповідник називає три чесноти, потрібні для того, щоб розум був цілком зайнятий Богом: любов, стриманість і молитва.
  • Любов приборкує гнів.
  • Стриманість стримує й висушує гріховне бажання.
  • Молитва звільняє розум від відволікаючих думок і оголює його перед Богом.
  • У цих трьох містяться всі інші чесноти, і без них розум не може бути цілком зайнятий Богом.
CHRISTIANITY UNITED Instagram

Те, що вами керує, стає вашим паном: про рабство гріху і справжню свободу

Автор роздумує над застереженням святого Павла, що не все, що ми вільно обираємо, залишає нас вільними, — істина, яку багато людей усвідомлюють лише після багатьох років боротьби з гріхом. Звичка може початися з похоті, порнографії, алкоголю, азартних ігор, жадібності, гніву, заздрощів або постійної потреби задовольняти власні бажання. Спочатку ми віримо, що все контролюємо і можемо зупинитися, коли завгодно, але поступово вибір стає звичкою, а…

Автор роздумує над застереженням святого Павла, що не все, що ми вільно обираємо, залишає нас вільними, — істина, яку багато людей усвідомлюють лише після багатьох років боротьби з гріхом. Звичка може початися з похоті, порнографії, алкоголю, азартних ігор, жадібності, гніву, заздрощів або постійної потреби задовольняти власні бажання.

Спочатку ми віримо, що все контролюємо і можемо зупинитися, коли завгодно, але поступово вибір стає звичкою, а звичка може стати тим, чому ми відчуваємо себе безсилими опиратися. Це те рабство гріху, про яке застерігає святий Павло, з посиланням на Римлян 6:16. Автор пояснює, що в Православній Церкві ці неупорядковані бажання називаються пристрастями, і чим більше ми їх годуємо, тим сильніше вони заволодівають нашим серцем.

Христос прийшов не лише сказати, що гріх — це зло; Він прийшов визволити нас від його влади. Автор називає засоби цієї свободи: молитва, піст, Сповідь, Свята Євхаристія та щире зусилля змінити своє життя, через які ми відвертаємося від того, що нас поневолює, і повертаємося до Бога. Боротьба нелегка. Деякі звички долаються роками, і часом ми знову падаємо в ті самі гріхи, від яких намагаємося відійти.

Але падіння не означає капітуляції. Справжня свобода — не робити все, чого вимагають наші бажання; це коли вони вже не панують над нами. Автор завершує запитанням до читача: чи я керую своїми бажаннями, чи мої бажання керують мною? Молитва просить Христа дати нам сили визволитися від усього, що відділяє нас від Нього.

  • Застереження святого Павла: не все, що ми вільно обираємо, залишає нас вільними; вільний вибір може стати звичкою, а потім — рабством гріху.
  • Звички можуть починатися з похоті, порнографії, алкоголю, азартних ігор, жадібності, гніву, заздрощів або постійної потреби задовольняти власні бажання.
  • У Православній Церкві ці неупорядковані бажання називаються пристрастями; чим більше ми їх годуємо, тим сильніше вони тримають наші серця.
  • Христос прийшов визволити нас від влади гріха через молитву, піст, Сповідь, Святу Євхаристію та щире зусилля змінити своє життя.
  • Падіння не означає капітуляції: справжня свобода — це коли наші бажання вже не панують над нами.

Чому «Тільки Писання» розпадається без ранньої Церкви

Спікер відповідає коментатору, який запитує, чому ранню Церкву слід вважати непомильним авторитетом, коли її члени були звичайними людьми, сповненими того самого Святого Духа. Він відповідає, що Христос обіцяв вести й направляти Свою Церкву, і що в першому столітті цією Церквою була Православна Католицька Церква, яку він називає історично незаперечним фактом. Далі він простежує послідовність розколів: Захід відділився від Православної Церкви…

Спікер відповідає коментатору, який запитує, чому ранню Церкву слід вважати непомильним авторитетом, коли її члени були звичайними людьми, сповненими того самого Святого Духа. Він відповідає, що Христос обіцяв вести й направляти Свою Церкву, і що в першому столітті цією Церквою була Православна Католицька Церква, яку він називає історично незаперечним фактом.

Далі він простежує послідовність розколів: Захід відділився від Православної Церкви через тисячу років після заснування Церкви, протестанти відділилися від католиків через 500 років, а ще один розкол через 200–300 років після того породив неконфесійні та баптистського типу церкви. Будь-хто в тих групах, стверджує він, стоїть поза тілом, якому була дана обіцянка, тож вони можуть робити правильні висновки з Писання, але ніколи не досягнуть певності, якщо не приєднаються знову до Православної Церкви.

Він цитує Івана 17, первосвященицьку молитву, де Ісус молиться, щоб вони були одно, і Дії 2, вірші 42–46, як здійснення тієї єдності. Він додає, що протестант може дотримуватися правильних учень, як-от монархічний тринітаризм, але не має способу обґрунтувати їх. Якщо така людина звертається до ранньої Церкви, відкидаючи інші ранні вчення, вона займається вибірковим підходом.

Обговорення зводиться до того, чи авторитет міститься в Писанні, прочитаному приватно, чи в Церкві, яку Христос обіцяв направляти, і що потрібно, щоб хтось поза Православною Церквою мав певність у вченні.

Ключові моменти

  1. 0:00 Коментатор запитує, чому рання Церква має бути непомильним авторитетом, коли її члени були такими, як ми, сповненими того самого Святого Духа.
  2. 1:07 Спікер відповідає, що Христос обіцяв вести й направляти Свою Церкву, і в першому столітті цією Церквою була Православна Католицька Церква, яку він називає історично незаперечним фактом.
  3. 1:07 Він перелічує розколи: Захід відділився від Православної Церкви через 1000 років після заснування Церкви, протестанти відділилися від католиків через 500 років, а через 200–300 років після того виникли неконфесійні та баптистського типу церкви.
  4. 1:42 Будь-хто в тих розколотих групах не є частиною тіла, якому була дана обіцянка, тож вони можуть робити правильні висновки з Писання, але ніколи не матимуть певності, якщо не приєднаються знову до Православної Церкви.
  5. 2:17 Він цитує Івана 17, первосвященицьку молитву, де Ісус молиться, щоб вони були одно, і Дії 2, вірші 42–46, як здійснення тієї єдності.
  6. 2:47 Протестант може дотримуватися правильних учень, як-от монархічний тринітаризм, але не може обґрунтувати їх, а звернення до ранньої Церкви з відкиданням інших учень є вибірковим підходом.
Думок у дискусії: 7 Добре пояснено, але я не розумію. Якщо ви погоджуєтеся, що це «Православна» Католицька Церква, чому опускаєте православну частину й говорите невиразно про те, чи маєте на увазі Вселенську… Читати дискусію
Појединац, Породица и Друштво разом з Athina Petridou Instagram

Ікону святого Герасима Гимнографа передано митрополиту Лімасольському Афанасію

Автор допису описує, як передав ікону святого Герасима Гимнографа, яку сам намалював, митрополиту Лімасольському Афанасію. Автор говорить про цю мить із радістю й зворушенням, називаючи її особливою нагодою та великим благословенням. Він зазначає, що митрополит говорив про святого прекрасними словами, і це зробило подарунок значущим для нього. Допис завершується проханням про благословення митрополита, звертаючись до нього як до Геронди, тобто…

Автор допису описує, як передав ікону святого Герасима Гимнографа, яку сам намалював, митрополиту Лімасольському Афанасію. Автор говорить про цю мить із радістю й зворушенням, називаючи її особливою нагодою та великим благословенням. Він зазначає, що митрополит говорив про святого прекрасними словами, і це зробило подарунок значущим для нього.

Допис завершується проханням про благословення митрополита, звертаючись до нього як до Геронди, тобто старця. Допис має теги з посиланнями на святого Герасима, митрополита Лімасольського Афанасія, іконопис і візантійський іконопис. У цій темі немає подальшого обговорення; допис є коротким особистим повідомленням про подарунок, а не довшою розповіддю про зустріч чи створення ікони.

Сам образ ідентифіковано як візантійський іконопис за хештегами, а святого — як Герасима Гимнографа.

  • Автор намалював ікону святого Герасима Гимнографа і подарував її митрополиту Лімасольському Афанасію.
  • Автор каже, що митрополит говорив про святого прекрасними словами.
  • Автор описує цю мить як особливу нагоду та велике благословення.
  • Допис завершується проханням про благословення митрополита, звертаючись до нього як до Геронди.
  • Допис має теги з посиланнями на іконопис і візантійський іконопис.
Prayer Orthodoxy ® Instagram

Спалювання трьох оливкових листків у домашньому кадилі: грецька православна родинна традиція

У відео подано поради для домашнього молитовного куточка, зосереджені на родинній традиції спалювання сухого оливкового листя в кадилі. У греко-православних оселях спалювання оливкового листя пов'язують із миром, захистом і молитвами, що підносяться до Бога. Ця практика мала також практичне походження: у Греції та на Кіпрі оливкових дерев було багато, а ладан був не завжди доступний, тому родини використовували сухе оливкове листя як природний…

У відео подано поради для домашнього молитовного куточка, зосереджені на родинній традиції спалювання сухого оливкового листя в кадилі. У греко-православних оселях спалювання оливкового листя пов'язують із миром, захистом і молитвами, що підносяться до Бога. Ця практика мала також практичне походження: у Греції та на Кіпрі оливкових дерев було багато, а ладан був не завжди доступний, тому родини використовували сухе оливкове листя як природний спосіб запашити свої оселі.

Мовець описує родинний звичай використовувати три сухі оливкові листки, що означають Отця, Сина і Святого Духа. Перш ніж покласти листки на вугілля, їх тримають над кадилом і тричі творять хресне знамення зі словами: «во ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь». Потім листки кладуть на розжарене вугілля, а запашним димом кадять ікони, оселю та близьких.

У відео також перелічено пов'язані практики: вистеляння кадила алюмінієвою фольгою, принесення оливкового листя до церкви для освячення та традиційне залишення його біля Святого Престолу на 40 днів. Ще один момент стосується благоговійного поводження з освяченими речами. Попіл із кадила, освячений ладан, оливкове листя та залишки освячених свічок не викидають будь-як. Їх закопують у невелику неглибоку ямку в тихому місці побіля оселі, вибраному так, щоб люди не ходили по них.

Мовець подає ці звичаї як традиції, передані з покоління в покоління і поширені, щоб допомогти внести красу православної віри в молитовний куточок.

Ключові моменти

  1. Спалювання оливкового листя здавна пов'язують із миром, захистом і молитвами, що підносяться до Бога, в греко-православних оселях.
  2. У Греції та на Кіпрі, де оливкових дерев було багато, а ладан був не завжди доступний, сухе оливкове листя стало практичним способом для родин запашити свої оселі.
  3. Родинна традиція використовує три сухі оливкові листки, що означають Отця, Сина і Святого Духа.
  4. Перш ніж покласти листки на вугілля, їх тримають над кадилом і тричі творять хресне знамення, промовляючи: «во ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь».
  5. Листки кладуть на розжарене вугілля, а запашним димом кадять ікони, оселю та близьких.
  6. До освячених речей слід ставитися з благоговінням.
  7. Попіл із кадила, освячений ладан, оливкове листя та залишки освячених свічок закопують у невелику неглибоку ямку в тихому місці побіля оселі, де люди не ходитимуть по них.

Отець Йован Вукович: Не зводьмо очей з Господа

Отець Йован Вукович говорить про те, щоб пильнувати себе кожної миті — і коли чудо стається з нами, і коли воно стається навколо нас. Він каже, що ми завжди на випробуванні. Якщо ми не радіємо і не носимо в собі Духа Божого, то стаємо схожими на гадаринських свинарів, які засмутилися через те, що загинула якась особиста вигода. Людина, яка з Господом, усе обертає на духовну користь, радіє зі своїм братом і потішає його навіть у смутку. Це, каже…

Отець Йован Вукович говорить про те, щоб пильнувати себе кожної миті — і коли чудо стається з нами, і коли воно стається навколо нас. Він каже, що ми завжди на випробуванні. Якщо ми не радіємо і не носимо в собі Духа Божого, то стаємо схожими на гадаринських свинарів, які засмутилися через те, що загинула якась особиста вигода. Людина, яка з Господом, усе обертає на духовну користь, радіє зі своїм братом і потішає його навіть у смутку.

Це, каже він, чинять люди Божі. Зібраним у храмі вірним слово Боже нагадує про це. Він також зазначає, що апостольський піст наближається до кінця, і що в цей час ми повинні безупинно пильнувати себе й вирішувати, чи буде наша вільна воля з Господом, чи проти Нього.

Ключові моменти

  1. Ми завжди на випробуванні й повинні пильнувати себе, зокрема в тому, як приймаємо чудеса.
  2. Без радості й Духа Святого в собі ми стаємо схожими на гадаринських свинарів, засмучених через втрачену особисту вигоду.
  3. Той, хто з Господом, усе обертає на духовну користь і потішає свого брата навіть у смутку.
  4. Зібраним у храмі вірним нагадує слово Боже.
  5. Апостольський піст наближається до кінця, і ми повинні безупинно пильнувати, як ми спрямовуємо свою вільну волю — з Господом чи проти Нього.