WeOrthodox
EN UA

Православні дописи, відео та дискусії

Ми стежимо за православними каналами, спільнотами й блогами по всьому інтернету, стисло переказуємо кожен допис і відео та виділяємо змістовні розмови.

☦️An Orthodox Blog☦️ разом з Orthodoxy ☦︎ Instagram

Святитель Нектарій про Передання та Сьомий Вселенський Собор

У дописі наведено цитату, приписувану святителю Нектарію Чудотворцю, у якій стверджується, що Священні Собори черпають зі Святого Письма і Святого Передання, та цитується восьме правило Сьомого Вселенського Собору: «Якщо хтось порушує будь-яку частину Церковного Передання, писаного чи неписаного, нехай буде анафема».

  • Священні Собори черпають як зі Святого Письма, так і зі Святого Передання.
  • Восьме правило Сьомого Вселенського Собору проголошує анафему порушникам писаного чи неписаного Передання.
  • Це твердження приписують святителю Нектарію Чудотворцю.
  • У дописі наголошується на авторитеті неписаного Передання поряд зі Святим Письмом.
CHRISTIANITY UNITED Instagram

Православ'я як живий апостольський шлях до спілкування з Богом

У публікації Православ'я представлено не як просто релігію чи зібрання звичаїв, а як живу віру апостолів, збережену через Писання, отців Церкви, Вселенські собори та богослужіння Церкви. У ній згадується архімандрит Павлос Стратігеас про самосвідомість Церкви. Мета цієї віри — спілкування з живим Богом, до якого прямують через покаяння, молитву, піст, сповідь і участь у Святій Євхаристії, які описані як засоби зцілення від гріха та переображення…

У публікації Православ'я представлено не як просто релігію чи зібрання звичаїв, а як живу віру апостолів, збережену через Писання, отців Церкви, Вселенські собори та богослужіння Церкви. У ній згадується архімандрит Павлос Стратігеас про самосвідомість Церкви. Мета цієї віри — спілкування з живим Богом, до якого прямують через покаяння, молитву, піст, сповідь і участь у Святій Євхаристії, які описані як засоби зцілення від гріха та переображення благодаттю, а не порожні обов'язки.

Ікони, храми, гімни та Божественна Літургія, як сказано, вказують на Царство Небесне. Текст протиставляє православне твердження, що Христос — єдиний Шлях, Істина і Життя, сучасному плюралізму, який вважає всі вірування однаково істинними. Він застерігає, що захист доктринальної істини мало значить, якщо людина відмовляється жити за нею; гордість, ненависть і зневага до інших суперечать вірі.

Справжня віра вимагає смирення, покаяння і любові. Автор закликає не соромитися переданої віри, пам'ятаючи, що кожна людина створена за образом Божим. Найбільше свідчення Православ'я — не говорити про його красу, а дозволити Христу переобразити своє життя.

Ключові моменти

  1. Промовець каже, що сьогодні важко проголошувати, що є лише один Бог і одна істина про Нього.
  2. Промовець каже, що багато церков і людей навчають, що всі конфесії та релігії — протестантська, католицька, православна, юдейська, буддистська, мусульманська — вірять у того самого Бога.
  3. Промовець каже, що православ'я не приймає такого погляду, який видається фанатичним і застарілим.
  4. Промовець каже, що православ'я — це вікно до раю, і його ікони, храми та всі його елементи існують, щоб відкрити людству брами раю.
St Anthony’s Youth SA ☦︎ разом з ☦︎ICXC•NIKA☦︎ Instagram

Антоніс Маноліс, перший грек, натуралізований в Австралії, вшанований Архієпархією

У дописі розповідається про життя Антоніоса (Андоніса) Маноліса, який прибув до Сіднея 27 серпня 1829 року як один із семи грецьких моряків з Гідри, перевезених як засуджені. Їх засудили за піратство під час Грецької війни за незалежність після того, як вони перехопили британське судно, яке, за їхніми словами, перевозило припаси для османських сил. Після того як грецька незалежність принесла помилування, п’ятеро з чоловіків повернулися до…

У дописі розповідається про життя Антоніоса (Андоніса) Маноліса, який прибув до Сіднея 27 серпня 1829 року як один із семи грецьких моряків з Гідри, перевезених як засуджені. Їх засудили за піратство під час Грецької війни за незалежність після того, як вони перехопили британське судно, яке, за їхніми словами, перевозило припаси для османських сил.

Після того як грецька незалежність принесла помилування, п’ятеро з чоловіків повернулися до Греції. Маноліс і його співвітчизник Гікас Вулгаріс вирішили залишитися. Маноліс оселився як фермер і виноградар у регіоні Піктон-Камден у Новому Південному Уельсі.

У 1854 році він став першим греком, натуралізованим як британський підданий в Австралії. Він помер 22 вересня 1880 року у віці 76 років у Піктоні й був похований на цвинтарі Верхнього Піктона. Хоч поблизу в нього не було родини, місцева громада встановила значний надгробок із викарбуваними рядками: «У чужій землі чужинець знаходить могилу / Далеко від рідного дому за хвилею, що котиться».

Грецька православна архієпархія Австралії згодом вшанувала Маноліса під час відзначення двохсотріччя Грецької війни за незалежність, визнаючи його місце як одного з перших грецьких поселенців у країні.

  • Прибув до Сіднея 1829 року як засуджений разом із шістьма іншими моряками з Гідри
  • Помилуваний після здобуття Грецією незалежності; п’ятеро повернулися до Греції, Маноліс і Гікас Вулгаріс залишилися
  • Став фермером і виноградарем у регіоні Піктон-Камден
  • Натуралізований як британський підданий у 1854 році, перший грек, який це зробив в Австралії
  • Вшанований Грецькою православною архієпархією Австралії під час двохсотріччя 1821 року

Чотири біблійні звички для духовної та душевної сили

У статті окреслено чотири біблійні звички, які будують душевну силу через віддання себе Христу, а не через опору на себе. Перша звичка — терпіння з Божим часом, з посиланням на Екклезіяста 7:8, що терпеливий духом кращий за гордого духом. Молитви без відповіді можуть вимагати підготовки та духовної зрілості, і те, що Бог не відповідає так, як очікується, не означає, що Він не почув. Друга звичка — приймати виправлення зі смиренням, посилаючись…

У статті окреслено чотири біблійні звички, які будують душевну силу через віддання себе Христу, а не через опору на себе. Перша звичка — терпіння з Божим часом, з посиланням на Екклезіяста 7:8, що терпеливий духом кращий за гордого духом. Молитви без відповіді можуть вимагати підготовки та духовної зрілості, і те, що Бог не відповідає так, як очікується, не означає, що Він не почув.

Друга звичка — приймати виправлення зі смиренням, посилаючись на Приповісті 15:31, що вухо, яке слухає докори, перебуває між мудрими. Не всяка критика є нападом; Бог іноді використовує інших, щоб виявити слабкості, яких ми не хочемо бачити, а Православна Церква навчає, що смирення є необхідним для духовного зростання. Третя звичка — залишатися вірним, не бачачи результатів, ходити вірою, а не видінням, як сказано в 2 Коринтян 5:7. Справжня віра означає залишатися вірним у ті періоди, коли піст, молитва й відвідування церкви не змінюють обставин, довіряючи Богові навіть тоді, коли ми не розуміємо, що Він допускає.

Четверта звичка — знаходити силу через неміч, бо Христос каже, що Його благодаті досить і Його сила в немочі стає досконалою (2 Коринтян 12:9). Душевна сила не в тому, щоб стати беземоційним або вдавати, ніби ніщо на нас не впливає, а в тому, щоб розвивати терпіння, смирення, наполегливість і непохитну віру в Ісуса Христа.

Ключові моменти

  1. 0:00 Перша звичка — учитися терпіння з Божим часом, бо Екклезіяста 7:8 каже, що терпеливий духом кращий за гордого духом.
  2. 0:00 Те, про що ви молитеся, може вимагати терпіння, підготовки та духовної зрілості, і те, що Бог не відповідає так, як очікується, не означає, що Він вас не почув.
  3. 0:32 Друга звичка — приймати виправлення зі смиренням, оскільки Приповісті 15:31 навчає, що вухо, яке слухає докори, перебуває між мудрими.
  4. 0:32 Не всяка критика є нападом; Бог іноді використовує інших, щоб виявити слабкості, яких ми не хочемо бачити, а Православна Церква навчає, що смирення є необхідним для духовного зростання.
  5. 1:05 Третя звичка — залишатися вірним, не бачачи результатів, ходити вірою, а не видінням, як сказано в 2 Коринтян 5:7.
  6. 1:05 Справжня віра означає залишатися вірним у ті періоди, коли піст, молитва й відвідування церкви не змінюють обставин, довіряючи Богові навіть тоді, коли ви не розумієте, що Він допускає.
  7. 1:40 Четверта звичка — знаходити силу через неміч, бо Христос каже, що Його благодаті досить і Його сила в немочі стає досконалою (2 Коринтян 12:9).
  8. 1:40 Душевна сила не в тому, щоб стати беземоційним або вдавати, ніби ніщо на вас не впливає, а в тому, щоб розвивати терпіння, смирення, наполегливість і непохитну віру в Ісуса Христа.
☦️An Orthodox Blog☦️ разом з Orthodoxy ☦︎ Instagram

Вшанування Варлаама Кесарійського з уривками з пасхального бдіння

Допис відзначає день пам'яті Варлаама Кесарійського 19 листопада. Відео подає уривки грецького літургійного тексту, які, схоже, походять з православного богослужіння, можливо, з пасхального бдіння. Формулювання переважно незрозуміле, але проступає кілька впізнаваних елементів. Текст починається незрозумілими фразами: «Μιαν εφημίση πανύμνητον, ματουτούτον, συ τον ξένο, λαλα και ουσοπίος». Далі йде славослів'я: «Και κέστη τη θλίψεις γίστασα δαμαζη…

Допис відзначає день пам'яті Варлаама Кесарійського 19 листопада. Відео подає уривки грецького літургійного тексту, які, схоже, походять з православного богослужіння, можливо, з пасхального бдіння. Формулювання переважно незрозуміле, але проступає кілька впізнаваних елементів.

Текст починається незрозумілими фразами: «Μιαν εφημίση πανύμνητον, ματουτούτον, συ τον ξένο, λαλα και ουσοπίος». Далі йде славослів'я: «Και κέστη τη θλίψεις γίστασα δαμαζη και νυν και αεί και εις τους αιώνας των αιώνων αμήν». Подальші уривки згадують смерть, життя, Христа й царя: «Όλων δε επίση του θανάτου το κράτος υμάνεις τε ανθρώπων, ο βασιλεύς και κυρία βασιλέα και κατά τον θάνατον ζωής, η επίκασας το είδω το μάνα Χριστών εις τους αιώνας».

Текст завершується згадкою про велику й святу суботу як свято: «Αυτή η κρίτη και αγία η μεγάλη η μία του Σαββάτον η βασιλής και κυρία εόρτον εορτή και». Зв'язок між Варлаамом Кесарійським і цими конкретними пасхальними уривками в дописі не пояснено. Відео не супроводжується подальшим обговоренням чи коментарем.

Ключові моменти

  1. Текст починається незрозумілими фразами: «Μιαν εφημίση πανύμνητον, ματουτούτον, συ τον ξένο, λαλα και ουσοπίος».
  2. З'являється славослів'я: «Και κέστη τη θλίψεις γίστασα δαμαζη και νυν και αεί και εις τους αιώνας των αιώνων αμήν».
  3. Уривки згадують смерть, життя, Христа й царя: «Όλων δε επίση του θανάτου το κράτος υμάνεις τε ανθρώπων, ο βασιλεύς και κυρία βασιλέα και κατά τον θάνατον ζωής, η επίκασας το είδω το μάνα Χριστών εις τους αιώνας».
  4. Текст завершується згадкою про велику й святу суботу як свято: «Αυτή η κρίτη και αγία η μεγάλη η μία του Σαββάτον η βασιλής και κυρία εόρτον εορτή και».
Holy Resurrection YouTube дискусія

Св. Паїсій: Нарікання нищить людину, прославлення Бога приносить благодать

Св. Паїсій: Нарікання нищить людину, прославлення Бога приносить благодать 3:50

У дописі подано повчання св. Паїсія Афонського, взяте з книги «Бережи свою душу! Розмови зі старцем Паїсієм Афонським про спасіння в сучасному світі». Старець пояснює, що нарікання приносить нещастя і нищить того, хто його практикує, а прославлення Бога за будь-яких обставин приносить благословення і мир. Він ілюструє це прикладом монаха на Афоні, який нарікає, чи йде дощ, чи перестає, показуючи, як нарікання стає ірраціональною звичкою навіть…

У дописі подано повчання св. Паїсія Афонського, взяте з книги «Бережи свою душу! Розмови зі старцем Паїсієм Афонським про спасіння в сучасному світі». Старець пояснює, що нарікання приносить нещастя і нищить того, хто його практикує, а прославлення Бога за будь-яких обставин приносить благословення і мир. Він ілюструє це прикладом монаха на Афоні, який нарікає, чи йде дощ, чи перестає, показуючи, як нарікання стає ірраціональною звичкою навіть для розважливої людини.

Він протиставляє двох селян з Епіру: один із невеликою землею, який довіряв Богові, працював без турбот і казав «Слава Тобі, Боже» навіть коли його врожай було знищено, і все йшло йому добре; інший мав багато землі й худоби, але не мав дітей, постійно нарікав і зазнавав послідовних нещасть, попри своє багатство. Св. Паїсій наголошує, що переживання Божої благодаті залежить від нашого настрою: ті, хто прославляє Бога навіть за мале, як за сухий хліб, отримують небесну солодкість і духовну чутливість, а ті, чиї серця вкриті «липким брудом» незадоволення, ніколи не можуть бути задоволені.

Справжнє щастя полягає у вічності, а не в мирській марноті. Повчання також зазначає, що коли людина прославляє Бога замість нарікання на труднощі, диявол скаженіє від люті й іде шукати когось іншого, хто нарікає.

Ключові моменти

  1. 0:12 Нарікання приносить лише нещастя і породжує ще більше нарікання, а прославлення Бога породжує ще більше прославлення; коли людина прославляє Бога замість нарікання на труднощі, диявол скаженіє від люті й іде шукати когось іншого, хто нарікає.
  2. 0:43 Чим більше людина нарікає, тим більше вона себе нищить; нарікання краде мир і робить людину незадоволеною всім, тоді як людина, яка живе духовно, знаходить причину прославляти Бога за будь-яких обставин і отримує Його благословення.
  3. 0:43 Монах на Афоні звично нарікає, чи йде дощ («ми згниємо від цієї вогкості»), чи перестає («все висохне»), показуючи, як нарікання стає ірраціональною звичкою навіть для розважливої людини.
  4. 1:44 Двоє селян з Епіру ілюструють контраст: один мав одне-два поля, довіряв Богові, працював без турбот, кажучи «Я зроблю те, що зможу», і казав «Слава Тобі, Боже» навіть коли дощ згноїв його снопи або вітер їх розвіяв, і все йшло йому добре.
  5. 2:15 Інший селянин мав багато полів і худоби, але не мав дітей; він ніколи не казав «Слава Тобі, Боже», лише нарікав і скаржився, і зазнавав одне нещастя за одним (корова гинула, інші лиха), тож ніщо йому не вдавалося, попри його багатство.
  6. 2:46 Прославлення Бога — велика річ; від нас залежить, чи переживаємо ми благодаті, які Бог подає: якщо Бог дає банан, а ми думаємо, що їдять заможні, ми втрачаємо благословення, тоді як ті, хто їсть лише сухий хліб, але прославляє Бога вдень і вночі, живляться небесною солодкістю.
  7. 3:18 Ті, хто прославляє Бога в усьому, набувають духовної чутливості й пізнають ніжний дотик Бога; ми не знаємо цього, бо наші серця вкрилися липким брудом, і ніщо не може нас задовольнити; ми не розуміємо, що щастя полягає у вічності, а не в марноті.
Думок у дискусії: 2 Чесно кажучи, це й для мене важко, не буду вдавати, ніби це не так. Читати дискусію
r/OrthodoxChristianity Reddit дискусія

Жінки в церкві мене ігнорують, і я думаю про те, щоб піти

Жінки в моїй церкві мене не помічають. Вони ніколи не вітаються і виглядають роздратованими, коли я поруч. Там є багато інших привітних, теплих людей, але це доходить до того, що я майже хочу перейти до іншої парафії. Це змушує мене почуватися дуже незручно, особливо тому, що я нічого не можу з цим зробити.

Я завжди намагаюся махнути рукою і усміхнутися, але вони поводяться так, ніби мене не існує. Можливо, я надто чутлива? Як жінка, я справді починаю ображатися.

  • Жінки в церкві ігнорують авторку і виглядають роздратованими нею
  • Авторка махає рукою і усміхається, але не отримує жодного знаку уваги
  • Розглядає перехід до іншої парафії через дискомфорт
  • Запитує себе, чи не надто вона чутлива
  • Відчуває особливий біль, бо відчуження походить від інших жінок
Думок у дискусії: 39 Особисто мені зовсім не важливо, як зі мною поводяться в церкві. Я не ходжу туди, щоб заводити друзів, я взагалі майже ні з ким не спілкуюся. Це не означає, що я непривітна чи не маю… Читати дискусію
Prayer Orthodoxy ® Instagram

Преподобний Паїсій Святогорець: хрещений святим Арсенієм, сформований на Афоні

У публікації представлено життя преподобного Паїсія Святогорця (1924–1994). Його хрестив святий Арсеній Каппадокійський, який дав йому своє ім’я. Пізніше преподобний Паїсій вступив до монашого життя на Афоні, де старець Тихон став одним із його духовних отців. Його життя було присвячене смиренню, молитві та наставлянню душ до Христа. Публікація містить три вислови, приписувані святому, показані на зображеннях з його іконою та назвою грецькою.…

У публікації представлено життя преподобного Паїсія Святогорця (1924–1994). Його хрестив святий Арсеній Каппадокійський, який дав йому своє ім’я. Пізніше преподобний Паїсій вступив до монашого життя на Афоні, де старець Тихон став одним із його духовних отців. Його життя було присвячене смиренню, молитві та наставлянню душ до Христа.

Публікація містить три вислови, приписувані святому, показані на зображеннях з його іконою та назвою грецькою. Перший вислів стверджує, що смирення відкриває брами Неба і приносить Божу благодать. Другий каже, що дотримання Божих заповідей вирощує чесноту і досягає здоров’я душі. Третій проголошує, що де Христос, там справжня радість.

  • Хрещений святим Арсенієм Каппадокійським, який дав йому своє ім’я
  • Прийняв чернецтво на Афоні під керівництвом старця Тихона
  • Життя, присвячене смиренню, молитві та наставлянню душ до Христа
  • Смирення відкриває брами неба і притягує Божу благодать
  • Дотримання заповідей вирощує чесноту і здоров’я душі

О. Димитрій Смирнов про сім'ю як домашню Церкву

Протопресвітер Димитрій Смирнов стверджує, що щастя — це стан, народжений у добрій сім'ї. Він описує мету православної сім'ї як побудову домашньої церкви. У цій домашній церкві чоловік служить священиком, дружина — дияконом або його помічницею, а діти — народ Божий, яких потрібно привести до Христа.

  • Щастя бере початок у добрій сім'ї.
  • Православна сім'я має на меті стати домашньою церквою.
  • Чоловік виконує роль священика в домашній церкві.
  • Дружина виконує роль диякона, служачи помічницею чоловіка.
  • Діти — це народ Божий, який потрібно привести до Христа.
Saint Wisdom Instagram

Дідахе. Розділ 16: Пильність і стійкість у вірі

У публікації представлено розділ 16 Дідахе — ранньохристиянського тексту, ймовірно написаного святим Варнавою. Промовець закликає до пильності над своїм духовним життям, застерігаючи не дати лампаді віри згаснути, бо година повернення Господа невідома. Він закликає часто збиратися з іншими віруючими та шукати того, що живить душу. Він підсумовує, що ціле життя віри не допоможе тому, хто відпаде в самому кінці.

Ключові моменти

  1. Пильнуй над своїм життям і не дай своїй лампаді згаснути, будь готовий, бо не знаєш години, коли прийде твій Господь.
  2. Збирайтеся часто і шукайте те, що живить вашу душу.
  3. Ціле життя віри не допоможе тобі, якщо ти відпадеш у самому кінці.
Prayer Orthodoxy ® разом з ☦︎ICXC•NIKA☦︎ Instagram

о. Сотіріос про ліки св. Павла від сучасних сварок: добрі діла замість суперечок

о. Сотіріос Папіфілопулос проповідує, що сучасний дух постійних суперечок, боротьби й нарікань походить від надто великої кількості пустого часу. Він звертається до послання св. Павла до Тита, де апостол дає парафії дві настанови. По-перше, наполягати, щоб люди докладалися до добрих діл, бо ті, хто зайнятий добром, не мають часу на негатив. По-друге, уникати безглуздих суперечок, рідослов'їв, розбратів і чвар про закон, посилаючись на Тит 3:9,…

о. Сотіріос Папіфілопулос проповідує, що сучасний дух постійних суперечок, боротьби й нарікань походить від надто великої кількості пустого часу. Він звертається до послання св. Павла до Тита, де апостол дає парафії дві настанови. По-перше, наполягати, щоб люди докладалися до добрих діл, бо ті, хто зайнятий добром, не мають часу на негатив.

По-друге, уникати безглуздих суперечок, рідослов'їв, розбратів і чвар про закон, посилаючись на Тит 3:9, що це некорисне й марне. Проповідь пов'язує це з глибшим людським станом: ми створені для спільноти, але боїмося близькості. Ми будуємо бар'єри, щоб сховати своє справжнє єство — добре, погане й байдуже.

Шлюб даний, щоб навчити єдності, змушуючи чоловіка й дружину відкривати повну реальність одне одного. Коли страх близькості переважає, люди природно нарікають, метушаться й сваряться, оголошуючи іншу групу злом. Ліки св. Павла практичні: наповнюйте час добрими ділами й відмовляйтеся вступати в безглузді спори.

Ключові моменти

  1. Ми створені для спільноти, але почуваємося дивно у відірваності, бо прагнемо спільноти й водночас боїмося близькості.
  2. Наш найбільший страх — що завісу відкриють і люди побачать нас такими, якими ми є насправді: добрими, поганими й байдужими.
  3. Шлюб навчає єдності, змушуючи чоловіка й жінку відкривати повну реальність одне одного — іноді швидко, іноді протягом довгого часу.
  4. Якщо віддатися страхові близькості, ми природно нарікаємо, метушимося, скаржимося й сперечаємося; дух часу — це суперечки, боротьба й оголошення іншої групи злом.
  5. Св. Павло каже Титу наполягати, щоб люди докладалися до добрих діл, бо ті, хто зайнятий добром, не мають часу сперечатися, нарікати чи зосереджуватися на тому, чого їм бракує.
  6. Св. Павло також наказує уникати безглуздих суперечок, рідослов'їв, розбратів і чвар про закон, бо вони некорисні й марні.
  7. Сучасна доба чвар і нарікань походить від того, що люди недостатньо зайняті й мають надто багато вільного часу.
Athonite Audio YouTube

Отці пустелі про гостинність: піст, милостиня і прийняття Христа в гостях

Отці пустелі про гостинність: піст, милостиня і прийняття Христа в гостях 14:07

Розділ збирає вислови й оповідання Отців пустелі про гостинність. Авва Йосиф навчає, що приймати братів із радістю не змінює монаха, як і зміна одягу не змінює людину. Він цитує Матвія 22:21, щоб показати, що гостинність виконує Божий закон, тоді як плач належить самотності. Один старець у Палестині каже авві Кассіану, що піст завжди доступний, а гості тимчасові, тому заповідь любові вимагає відкласти своє правило, щоб прийняти їх як Христа,…

Розділ збирає вислови й оповідання Отців пустелі про гостинність. Авва Йосиф навчає, що приймати братів із радістю не змінює монаха, як і зміна одягу не змінює людину. Він цитує Матвія 22:21, щоб показати, що гостинність виконує Божий закон, тоді як плач належить самотності.

Один старець у Палестині каже авві Кассіану, що піст завжди доступний, а гості тимчасові, тому заповідь любові вимагає відкласти своє правило, щоб прийняти їх як Христа, цитуючи Матвія 9:15. Авва Мойсей порушує спільний піст, щоб нагодувати відвідувачів; священики проголошують, що він порушив людське правило, але зберіг Божий закон.

Авва Пимен відмовляється зачиняти свої двері під час Великого посту, кажучи, що треба тримати зачиненими двері язика, а не дерев'яні двері. Він також навчає, що подавати милостиню, навіть недосконалу, правильно, бо мізерний урожай усе ж підтримує під час голоду, на відміну від того, щоб не сіяти нічого. Православний старець приймає мандрівника-маніхея, який навертається після того, як зазнав безумовної гостинності.

Милостиня, яку монах подає своєму братові, лише збільшує убогість, доки старець не порадив спрямовувати власні заробітки брата чужинцям із молитвою, що приносить благословення. Хліб старця множиться, коли його роздають під час голоду, а приватні запаси його супутника вичерпуються; віра старця підтверджується, коли порожній засік знаходять повним після того, як він наполягає на тому, щоб давати.

Ключові моменти

  1. 0:01 Авва Йосиф показує, що приймати братів із радістю не змінює монаха, як і зміна одягу не змінює людину, і він цитує Матвія 22:21, щоб показати, що гостинність виконує Божий закон, тоді як плач належить самотності.
  2. 1:35 Один старець у Палестині каже авві Кассіану, що піст завжди доступний, а гості тимчасові, тому заповідь любові вимагає відкласти своє правило, щоб прийняти їх як Христа, цитуючи Матвія 9:15.
  3. 3:11 Авва Мойсей порушує спільний піст, щоб нагодувати відвідувачів; священики проголошують, що він порушив людське правило, але зберіг Божий закон.
  4. 3:42 Авва Пимен відмовляється зачиняти свої двері під час Великого посту, кажучи, що треба тримати зачиненими двері язика, а не дерев'яні двері.
  5. 4:13 Авва Пимен навчає, що подавати милостиню, навіть недосконалу, правильно, бо мізерний урожай усе ж підтримує під час голоду, на відміну від того, щоб не сіяти нічого взагалі.
  6. 7:52 Православний старець приймає мандрівника-маніхея, який навертається після того, як зазнав безумовної гостинності.
  7. 9:25 Милостиня, яку монах подає своєму братові, лише збільшує убогість, доки старець не порадив спрямовувати власні заробітки брата чужинцям із молитвою, що приносить благословення.
  8. 12:33 Хліб старця множиться, коли його роздають під час голоду, а приватні запаси його супутника вичерпуються; віра старця підтверджується, коли порожній засік знаходять повним після того, як він наполягає на тому, щоб давати.
Athonite Audio YouTube

Отці пустелі про безперестанну молитву: Вислови Агатона, Макарія та інших

Отці пустелі про безперестанну молитву: Вислови Агатона, Макарія та інших 8:49

У відео подано вислови Отців пустелі про безперестанну молитву. Авва Агатон називає молитву найтяжчою працею, бо демони чинять їй опір, і вона залишається боротьбою до смерті. Авва Васаріан молився чотирнадцять днів із простягнутими руками; видіння відкрило повеління повалити капища. Після його смерті виявилося, що мовчазний мотузкар був жінкою, яка перемогла сатану. Авва Вагрій навчає молитися зі страхом і трепетом, використовуючи сльози як меч…

У відео подано вислови Отців пустелі про безперестанну молитву. Авва Агатон називає молитву найтяжчою працею, бо демони чинять їй опір, і вона залишається боротьбою до смерті. Авва Васаріан молився чотирнадцять днів із простягнутими руками; видіння відкрило повеління повалити капища.

Після його смерті виявилося, що мовчазний мотузкар був жінкою, яка перемогла сатану. Авва Вагрій навчає молитися зі страхом і трепетом, використовуючи сльози як меч проти нападних помислів, а не боротися з помислами помислами. Єпископ Апаній докоряє ігуменові за обмеження молитви встановленими годинами, кажучи, що монах ніколи не повинен припиняти молитву.

Молитва монаха під час трапези підноситься, як вогонь. Авва Йосиф каже авві Лотові, що якщо він стане весь вогнем, то молитиметься правильно. Авва Лукій показує євхітським монахам, як молитися безперестанно, замочуючи пальмове листя, заробляючи монети, які інші беруть і моляться за нього, поки він спить. Авва Макарій навчає короткої молитви: «Господи, як Ти хочеш і як Ти знаєш, помилуй мене».

Авва Сисой швидко опускає руки під час молитви, щоб його ум не захопився спогляданням і не був помічений іншими. Один отець порівнює схвильований ум із каламутною водою, яка не може відобразити обличчя. Авва Аян викликає дощ щирою молитвою, а потім тікає від пошани.

Старець каже братам, які прийшли, що один із них проказав 103 молитви, тоді як вони лише розмовляли, а потім промовляє прощальну молитву.

Ключові моменти

  1. 0:01 Авва Агатон каже, що праця молитви є найважчою, бо демони кидаються перешкоджати їй, і це безперервна боротьба до останнього подиху.
  2. 0:32 Авадул знаходить авву Васаріана, який стоїть на молитві з простягнутими руками чотирнадцять днів; потім Васаріан веде його в пустелю і молитвою дає воду.
  3. 1:34 Васаріан розповідає про видіння, що видано повеління повалити капища, і згодом вони виявляють, що мовчазний мотузкар був жінкою, яка перемогла сатану.
  4. 3:11 Авва Вагрій навчає молитися зі страхом і трепетом і тримати меч сліз проти ворожих помислів, а не боротися з ними іншими помислами.
  5. 3:41 Єпископ Апаній докоряє ігуменові за дотримання лише встановлених годин молитви, кажучи, що монах ніколи не повинен припиняти молитву.
  6. 4:42 Авва Лукій показує євхітським монахам, як молитися безперестанно, замочуючи пальмове листя, заробляючи монети, які інші беруть і моляться за нього, поки він спить.
  7. 6:44 Авва Сисой швидко опускає руки під час молитви, щоб його ум не захопився спогляданням і не був помічений іншими.
  8. 8:17 Старець каже братам, які прийшли, що один із них проказав 103 молитви, тоді як вони лише розмовляли, а потім промовляє прощальну молитву.
Athonite Audio YouTube

Отці-пустельники про тверезість і пильність

Отці-пустельники про тверезість і пильність 26:33

Розділ 11 «Сказань отців-пустельників» збирає повчання про тверезість і пильність. Авва Арсеній навчає, що внутрішнє життя за Божою волею перемагає зовнішні пристрасті, і що якщо ми шукаємо Бога, Він з’явиться нам і залишиться з нами. Авва Агафон при смерті стояв нерухомо три дні й сказав братам, що стоїть перед судилищем Божим, не знаючи, чи догодили його діла, бо Божі суди відрізняються від людських. Він також сказав, що жодна чеснота не…

Розділ 11 «Сказань отців-пустельників» збирає повчання про тверезість і пильність. Авва Арсеній навчає, що внутрішнє життя за Божою волею перемагає зовнішні пристрасті, і що якщо ми шукаємо Бога, Він з’явиться нам і залишиться з нами. Авва Агафон при смерті стояв нерухомо три дні й сказав братам, що стоїть перед судилищем Божим, не знаючи, чи догодили його діла, бо Божі суди відрізняються від людських.

Він також сказав, що жодна чеснота не зростає без великої тверезості. Авва Алоній сказав, що якщо не скажеш «Бог і я сам у світі», то не знайдеш миру, і що обоження можна досягти за один день, якщо справді захотіти. Авва Іоанн Карлик показав тверезість, сплівши всі свої пластини в один кошик, не усвідомивши цього, бо його розум був зосереджений на спогляданні Бога.

Він також навчив забудькуватого брата, запалюючи лампади одну від одної, показуючи, що перша лампада не зменшується, і він не зменшується від багатьох відвідувачів, і не відділяється від любові Божої. Авва Силуан сказав, що справжній подвижник може покласти новий початок не лише щодня, а й щогодини. Авва Ор порівняв душу з лампадою: недбальство дає теплоті Святого Духа згаснути, і ворог пожирає серце, але Бог милосердно вражає недбалу совість думкою про покарання, щоб вони жили пильніше.

Амма Синклітика порівняла душу з домом і кораблем, закликаючи до озброєного захисту проти демонів і зовні, і всередині, і попереджала, що самозаспокоєння в спокійних водах топить душу. Авва Феодор Енатський попереджав, що Бог осудить неуважність у молитві й псалмоспіві.

Ключові моменти

  1. Авва Арсеній каже жити внутрішнім життям за Божою волею, щоб перемагати зовнішні пристрасті, і що якщо ми шукаємо Бога, Він з’явиться нам, а якщо тримаємося Його, Він залишиться з нами.
  2. При смерті авва Агафон стоїть нерухомо три дні, каже братам, що стоїть перед судилищем Божим, і говорить, що не знає, чи догодили його діла Богові, бо Божі суди відрізняються від людських.
  3. Авва Агафон стверджує, що без великої тверезості не має поступу навіть в одній чесноті.
  4. Авва Алоній каже, що якщо не скажеш «Бог і я сам у світі», то ніколи не знайдеш миру, і що якби справді захотів, то міг би досягти обоження за один день.
  5. Авва Іоанн Карлик робить достатньо пластин для двох кошиків, але використовує їх усі на один кошик, не усвідомлюючи цього, аж поки його плетіння не торкається стіни, бо його розум був зайнятий спогляданням Бога.
  6. Авва Іоанн Карлик навчає забудькуватого брата, змушуючи його запалювати лампади одну від одної, показуючи, що перша лампада не зменшується, і Іоанн не зменшується від багатьох відвідувачів, і не відділяється від любові Божої.
  7. Авва Силуан каже, що справжній подвижник може покласти новий початок не лише щодня, а й щогодини.
  8. Авва Ор порівнює душу з лампадою: недбальство дає теплоті Святого Духа згаснути, і ворог пожирає серце, але Бог милосердно вражає недбалу совість думкою про покарання, щоб вони жили пильніше.
Athonite Audio YouTube

Розсудливість керує кожною аскетичною практикою в Отців пустелі

Розсудливість керує кожною аскетичною практикою в Отців пустелі 1:10:50

У публікації представлено розділ 10 «Сказань отців пустелі», який навчає, що розсудливість є необхідним провідником для всякої аскетичної практики. Авва Антоній попереджає, що суворе тілесне подвижництво без розсудливості залишає людину далеко від Бога, і він ілюструє помірність образом лука, що ламається, якщо його занадто натягнути. Авва Агатон порівнює ручну працю з листям, а внутрішнє тверезіння — з плодом, наполягаючи, що гнів робить навіть…

У публікації представлено розділ 10 «Сказань отців пустелі», який навчає, що розсудливість є необхідним провідником для всякої аскетичної практики. Авва Антоній попереджає, що суворе тілесне подвижництво без розсудливості залишає людину далеко від Бога, і він ілюструє помірність образом лука, що ламається, якщо його занадто натягнути.

Авва Агатон порівнює ручну працю з листям, а внутрішнє тверезіння — з плодом, наполягаючи, що гнів робить навіть чудотворення неприйнятним для Бога. Авва Авраам описує пристрасть як щось, що живе стримувана, а не вбита, подібно до опору спокусі взяти золото, побачене серед каміння. Авва Пімен показує, що порада має відповідати силі слухача: одні можуть вступати в боротьбу з пристрастями й боротися з ними, а інші повинні відразу їх відсікати, і він радить щодня їсти трохи менше, а не вдаватися до надмірних постів.

Амма Синклітика відрізняє божественне подвижництво від диявольського за мірою, дотримуючись одного правила посту, а не поступово збільшуючи до чотирьох чи п’яти днів. Отці також відрізняють думки від діл: думка, відразу відсічена, не оскверняє, але перебування на ній веде до кораблетрощі, і прямий шлях — це насильство над власними думками та зречення власної волі. Справжнє зречення вимірюється зміною серця, а не зовнішньою суворістю.

Ключові моменти

  1. 0:01 Авва Антоній сказав, що багато хто через подвижництво виснажує своє тіло, але через брак розсудливості вони далекі від Бога.
  2. 1:03 Авва Антоній використав образ лука: якщо його занадто натягувати, лук зламається; так само в Божій справі, якщо розтягувати братів над міру, вони зламаються.
  3. 5:14 Авва Агатон сказав, що людина подібна до дерева: ручна праця — це листя, внутрішнє тверезіння — це плід; усяке дерево, що не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь (Матвія 3:10).
  4. 6:16 Авва Агатон сказав: навіть якби хтось, схильний до гніву, воскресив мертвого, він не був би угодний Богові лише через свій гнів.
  5. 8:22 Авва Авраам сказав, що пристрасть не вбивається, а живе стримувана; як коли бачиш золото серед каміння й опираєшся спокусі взяти його, пристрасть залишається, хоч і контрольована.
  6. 17:49 Авва Пімен сказав авві Йосифу, що одні можуть допустити пристрасті й боротися з ними, але інші не можуть безпечно витримати нападу і повинні відразу їх відсікати.
  7. 28:20 Авва Пімен сказав, що найкращий спосіб посту — їсти щодня, але брати трохи менше, ніж хочеться, а не утримуватися від їжі по два дні підряд.
  8. 45:02 Амма Синклітика сказала, що диявол спричиняє своєрідне посилене подвижництво; божественне подвижництво відрізняється від диявольського мірою: треба дотримуватися одного правила посту, а не поступово збільшувати до чотирьох чи п’яти днів.
Archim. Christódoulos Papadeas Instagram

Старець Христодул: Радійте, люблячи Бога й ближнього, під час Різдвяного посту

Грецький православний старець Христодул звертається до своєї пастви на початку Різдвяного посту, відомого також як різдвяний піст. Він закликає їх радіти, коли Церква продовжує зростати, заявляючи, що відповідальність єдиної святої соборної й апостольської Церкви не має рівних, бо вона повинна сяяти яскраво, як бажає Христос. Він зичить їм добра, заохочуючи насолоджуватися днем, осінньою порою та початком посту. Старець завершує, закликаючи їх…

Грецький православний старець Христодул звертається до своєї пастви на початку Різдвяного посту, відомого також як різдвяний піст. Він закликає їх радіти, коли Церква продовжує зростати, заявляючи, що відповідальність єдиної святої соборної й апостольської Церкви не має рівних, бо вона повинна сяяти яскраво, як бажає Христос. Він зичить їм добра, заохочуючи насолоджуватися днем, осінньою порою та початком посту.

Старець завершує, закликаючи їх постійно радіти з привілею любити Бога й любити свого ближнього. Послання подає піст не як тягар, а як пору радості, вкорінену в подвійній заповіді любові.

Ключові моменти

  1. Радіймо, продовжуючи зростати як Церква.
  2. Наша відповідальність не має рівних у цьому світі, бо єдина свята соборна й апостольська Церква має відповідальність сяяти яскраво, як Христос хоче від нас.
  3. Будьмо здорові, насолоджуймося цим прекрасним днем, прекрасною осінню, початком — тепер, коли ми в Різдвяному пості.
  4. Постійно радіймо з привілею любити Бога й любити свого ближнього.
Athonite Audio YouTube

Застереження отців пустелі проти осудження інших

Застереження отців пустелі проти осудження інших 9:10

Розділ 9 «Висловів отців пустелі» збирає історії та вислови, які засуджують осудження свого брата. Авва Антоній порівнює покаянного монаха, двічі вигнаного, із розбитим кораблем, що дістався до гавані порожнім, і питає, чи потопили б його; брати одразу повертають його. Коли священник наказує грішнику вийти з церкви, авва Віссаріон виходить разом із ним, кажучи: «Я теж грішник». Авва Ісаак із Фів подумки осуджує брата в кіновії; ангел загороджує…

Розділ 9 «Висловів отців пустелі» збирає історії та вислови, які засуджують осудження свого брата. Авва Антоній порівнює покаянного монаха, двічі вигнаного, із розбитим кораблем, що дістався до гавані порожнім, і питає, чи потопили б його; брати одразу повертають його. Коли священник наказує грішнику вийти з церкви, авва Віссаріон виходить разом із ним, кажучи: «Я теж грішник».

Авва Ісаак із Фів подумки осуджує брата в кіновії; ангел загороджує двері його келії й каже, що Бог питає, куди він бажає послати винного брата. Ісаак падає ниць і просить прощення; ангел каже, що Бог простив його, але застерігає не судити раніше, ніж Бог судив. На дисциплінарній зустрічі в Скиту авва Мойсей несе дірявий кошик із піском, пояснюючи, що його власні гріхи тягнуться за ним невидимо, поки його просять судити іншого; брати прощають винного.

Авва Пимен навчає, що мир приходить від запитання «Хто я?» і від неосудження нікого, і що Бог не зважає на провини тих, хто не зважає на провини свого брата. Він ілюструє це, лагідно повертаючи чоловіка, якого прогнав пустельник, і докоряючи пустельнику притчею про чоловіка, який плаче над чужим трупом, ігноруючи свій. Авва Піор несе великий мішок піску на плечах і малий кошик спереду, кажучи, що мішок уособлює його численні гріхи, покладені позаду невидимо, а кошик — гріхи брата, які його спокушають судити; отці називають це справжнім шляхом спасіння.

Пустельник не допускає священника до служіння після чуток; голос каже: «Люди беруть на себе Мої суди», і видіння золотого колодязя з чистою водою, яку черпає прокажений, приводить пустельника до того, що він повертає священника.

Ключові моменти

  1. 0:01 Монах, вигнаний із братства авви Ілії, приходить до авви Антонія, його відсилають назад, знову виганяють, і авва Антоній надсилає послання, порівнюючи його з розбитим кораблем, що дістався до гавані порожнім, питаючи, чи потопили б його; його одразу повертають.
  2. 0:31 Коли священник наказує братові, що згрішив, вийти з церкви, авва Віссаріон виходить разом із ним, кажучи: «Я теж грішник».
  3. 1:03 Авва Ісаак із розбійників відвідує кіновію, подумки засуджує брата, винного в гріхах, повертається в пустелю, і ангел загороджує двері його келії, кажучи йому, що Бог питає, куди він бажає послати винного брата; Ісаак падає ниць і просить прощення, і ангел каже, що Бог простив його, але застерігає не судити нікого раніше, ніж Бог судив його.
  4. 1:34 Коли брата в Скиту визнають винним, старці скликають збори й викликають авву Мойсея; він приходить, несучи пошарпаний плетений кошик із дірками, наповнений піском, пояснює, що його власні гріхи витікають позаду нього невидимо, поки його просять судити гріхи брата, і брати прощають винного.
  5. 2:04 Авва Йосиф питає авву Пимена, як стати справжнім монахом, і Пимен відповідає, що для того, щоб знайти мир тепер і в майбутньому віці, слід у кожній ситуації казати «Хто я?» і нікого не судити.
  6. 3:07 Пустельник каже ігумену вигнати брата, що провинився; брат плаче в болотах, відмовляється бачити Пимена, але коли Пимен посилає по нього, він приходить, його обіймають і годують, і Пимен надсилає послання пустельнику, що веде до зустрічі, де Пимен розповідає притчу про чоловіка, який залишає труп свого близького, щоб плакати над чужим, зачіпаючи совість пустельника, так що той каже: «Пимен уже зійшов на небо, а я ще прив’язаний до землі».
  7. 5:11 На зустрічі в Скиту, де обговорюють вину брата, авва Піор несе великий мішок піску на плечах і малий кошик спереду, пояснюючи, що мішок уособлює його численні гріхи, покладені позаду нього невидимо, кошик — гріхи брата, які його спокушають судити, і що йому слід тримати власні гріхи перед собою та просити Божого прощення; отці кажуть, що це справжній шлях спасіння.
  8. 6:48 Священника, який регулярно освячує приношення для пустельника, не допускають після чуток; голос каже пустельнику: «Люди беруть на себе Мої суди», і у видінні він бачить золотий колодязь із чистою водою, яку черпає прокажений, відмовляється пити, чує: «Чому ти не п’єш? Хіба важливо, хто черпає?» — і усвідомлює свою помилку, кличучи священника назад.
Athonite Audio YouTube

Пустельні Отці попереджають про самослав'я: приховай чесноту, уникай похвали

Пустельні Отці попереджають про самослав'я: приховай чесноту, уникай похвали 15:04

Розділ зібрав вислови та історії Пустельних Отців, які показують, що самослав'я псує духовний прогрес. Отче Антоній попереджає, що монах, який дивує чудесами, схожий на торговельний корабель, навантажений дорогоцінними дарами, які можуть ніколи не дістатися порту; монах незабаром помирає після того, як просить десять днів, щоб дати звіт про себе. Антоній випробовує похваленого брата, ображаючи його; коли брат не може це витримати, Антоній каже,…

Розділ зібрав вислови та історії Пустельних Отців, які показують, що самослав'я псує духовний прогрес. Отче Антоній попереджає, що монах, який дивує чудесами, схожий на торговельний корабель, навантажений дорогоцінними дарами, які можуть ніколи не дістатися порту; монах незабаром помирає після того, як просить десять днів, щоб дати звіт про себе.

Антоній випробовує похваленого брата, ображаючи його; коли брат не може це витримати, Антоній каже, що він схожий на будинок, гарно прикрашений зовні, але пограбований злодіями всередині. Старійші, такі як Арсеній та Феодор з Фурмі, тікають від репутації. Отче Йосип навчає Євлогія припинити намагатися бути іншим, служачи звичайну їжу та розкриваючи свою приховану псалдику лише після того, як від'їдуть відвідувачі.

Отче Зeno радить уникати відомих місць і не закладатися фундаменту при будівницях келії. Отче Феодор з Перме відмовляється говорити з братом, який чіпляється до нього за порадою, називаючи його оптовиком, який продає чужі слова. Отче Серапіон виправляє брата, який прикидається недостоinst, але зневажає пораду.

Отче Мойсей тікає до боліт і каже губернатору, що він старий, божевільний, єретик, щоб він не став видовищем. Отче Матіос попереджає проти здобуття слави через виразні практики. Отче Нестор тікає від дракона, щоб уникнути самослав'я. Отче Помен відмовляється виступати за свого племінника, кажучи, що він нікого не народжував, і навчає, що вчинки мають відповідати словам.

Отче Сісос дає їсти виснаженим братам у день посту, незважаючи на страх єпископа перед плітки, і коли брати кажуть, що Сісос тепер буде постити кілька днів, Сісос каже, що якщо Бог не дасть слави, людська слава нічого не варта. Він каже Аммонасу здобути чистоту ноусу, а не готувати проповіді. Отче Симон прикидається божевільним і їсть у латаних речах, щоб відлякати губернаторів.

Синкетика порівнює чесноту з скарбами, витраченими при демонстрації, і воском, розплавленим вогнем. Геронтій викриває брата, який публічно оголошує про свою особливу дієту, а інший геронтій радить, що суворі пости повинні залишатися у своїх келіях, а не вихвалятися.

Ключові моменти

  1. 0:01 Отче Антоній каже, що монах, який дивує чудесами, схожий на торговельний корабель, навантажений дорогоцінними дарами, які можуть не дістатися порту, і незабаром після смерті монаха він просить десять днів, щоб дати звіт про себе.
  2. 1:07 Отче Антоній випробовує похваленого брата, ображаючи його; коли брат не може це витримати, Антоній каже, що він схожий на будинок, гарно прикрашений зовні, але пограбований злодіями всередині.
  3. 1:38 Отче Йосип навчає Євлогія припинити намагатися бути іншим, служачи звичайну їжу та розкриваючи свою приховану псалдику лише після того, як від'їдуть відвідувачі, показуючи, як дисциплінувати думки проти самослав'я.
  4. 4:16 Отче Зeno каже не залишатися у відомому місці чи з відомими людьми і не закладатися фундаменту при будівницях келії.
  5. 4:47 Отче Феодор з Перме відмовляється говорити з братом, який чіпляється до нього за порадою, називаючи його оптовиком, який продає чужі слова.
  6. 7:25 Отче Мойсей тікає до боліт і каже губернатору, що він старий, божевільний, єретик, щоб він не став видовищем.
  7. 10:32 Отче Сісос дає їсти виснаженим братам у день посту, незважаючи на страх єпископа перед плітки, і коли брати кажуть, що Сісос тепер буде постити кілька днів, Сісос каже, що якщо Бог не дасть слави, людська слава нічого не варта.
  8. 13:09 Синкетика каже, що чеснота гине, коли публічно помічена, як скарби, винесені назовні, душа послаблена похвалою, як віск, розплавлений вогнем, і не можна зібрати небесний плід, насолоджуючись світською славою.
Athonite Audio YouTube

Терпіння і стійкість у пустельних отців

Терпіння і стійкість у пустельних отців 12:35

Розділ 7 «Висловів пустельних отців» збирає вчення про витривалість у духовній боротьбі. Авва Антоній, знесилений утомою й сум'яттям, бачить ангела, який плете кошики й по черзі молиться; ангел каже йому: «Роби це і спасешся». Авва Агафон радить братові триматися послуху попри внутрішню боротьбу. Авва Амунас провів чотирнадцять років у молитві, щоб подолати гнів, а авва Віссаріон стояв сорок ночей серед терня без сну. Неспокійний брат приходить…

Розділ 7 «Висловів пустельних отців» збирає вчення про витривалість у духовній боротьбі. Авва Антоній, знесилений утомою й сум'яттям, бачить ангела, який плете кошики й по черзі молиться; ангел каже йому: «Роби це і спасешся». Авва Агафон радить братові триматися послуху попри внутрішню боротьбу. Авва Амунас провів чотирнадцять років у молитві, щоб подолати гнів, а авва Віссаріон стояв сорок ночей серед терня без сну.

Неспокійний брат приходить до авви Феодора Фермійського, який радить смирення думки й життя в спільноті. Коли брат повертається все ще неспокійним, Феодор відповідає, що носить схиму сімдесят років без жодного дня полегші, і що призначення монаха — терпіти скорботу. Феодор і авва Лукій п'ятдесят років підбадьорювали один одного залишатися в пустелі, відкладаючи свій відхід із сезону в сезон.

Авва Іоанн Карлик молився, щоб пристрасті були відібрані, і знайшов мир, але геронда послав його назад просити, щоб боротьби повернулися, бо душа зростає через боротьбу. Тоді Іоанн просив сили витримати боротьбу, а не визволення від неї. Авва Макарій відвідує авву Антонія, який спершу зачиняє двері, але згодом радо приймає його, побачивши його терпляче очікування; вони плетуть мотузку разом до світанку.

У Теренуті Макарій використовує мумію за подушку; коли демони говорять через неї, він б'є її, і вони тікають, визнаючи поразку.

Авва Амілес та його учні потрапляють у тенета царського полювання. Амілес сповідує Христа, терпить муки й пророкує взаємну смерть князів від стріл, що стається наступного дня. Авва Пімен та Ісидор Скитський стверджують, що недоля виявляє характер монаха.

Синклітика застерігає від переходу з місця на місце, навчає, що диявол спокушує як суворістю, так і почестями, і закликає порівнювати теперішні скорботи з вічними карами, посилаючись на Друге послання до коринтян 12:7 і Псалми 66:11, 89:30 та 4:1. Вона додає, що хвороба діє подібно до посту, щоб прогнати похіть, тому напружений аскетизм уже не потрібен; терпіння в хворобі — велика доброчесність, і навіть втрата зору, слуху, сил або повна тілесна недуга не можуть перешкодити внутрішній людині зростати у святості.

Ключові моменти

  1. 0:01 Авва Антоній, знесилений утомою й сум'яттям думок, кличе до Господа про спасіння й бачить ангела, який плете кошики й по черзі молиться; той каже йому: «Роби це і спасешся».
  2. 0:33 Авва Агафон каже братові, який бореться з думками, виконувати свій послух і так перемогти боротьбу; авва Амунас провів чотирнадцять років у Скиті в молитві, щоб подолати гнів, а авва Віссаріон стояв сорок ночей серед тернових кущів без сну.
  3. 1:35 Неспокійний брат приходить до авви Феодора Фермійського, який каже йому смиряти свої думки, бути слухняним і жити в спільноті; коли брат повертається, кажучи, що й там не знаходить миру, Феодор відповідає, що носить схиму сімдесят років без жодного дня полегші, і що призначення монаха — терпіти скорботу.
  4. 2:38 Авва Феодор каже, що навіть якби небеса зіткнулися із землею, він не мав би страху, бо благав Бога в молитві, щоб бути визволеним від усякого страху; він і авва Лукій п'ятдесят років підбадьорювали один одного залишатися в пустелі, кажучи, що підуть після зими, а потім після літа.
  5. 3:08 Авва Іоанн Карлик молився, щоб пристрасті були забрані, і став мирним, але геронда сказав йому молитися, щоб боротьби повернулися, бо душа робить поступ через боротьбу; тоді Іоанн просив сили витримати боротьбу, а не визволення від неї.
  6. 4:08 Авва Макарій відвідує авву Антонія в горі; Антоній спершу зачиняє двері, але згодом радо відчиняє їх, побачивши, що Макарій терпляче чекає, і вони плетуть мотузку разом до світанку.
  7. 5:11 У Теренуті Макарій спить, поклавши мумію під голову; демони намагаються налякати його, говорячи через труп, але він б'є його й наказує йому встати, і демони тікають, кричачи: «Ти переміг нас».
  8. 6:14 Авва Амілес та двоє його учнів потрапляють у сорокамильну сітку, поставлену двома князями; Амілес сповідує Христа, учням відрубують голови, Амілеса використовують для вправ у стрільбі, і він пророкує, що князі вб'ють один одного стрілами наступного дня, що й стається.
Athonite Audio YouTube

Пустельні отці про добровільну вбогість: повне зречення й довіра Богові

Пустельні отці про добровільну вбогість: повне зречення й довіра Богові 15:00

У публікації подано розділ 6 «Висловів пустельних отців», присвячений добровільній вбогості, як її навчали ранні монаші старці. Авва Антоній ілюструє небезпеку зберігання грошей при зреченні світу, наказуючи братові прив’язати м’ясо до тіла; коли собаки й птахи рвуть його, Антоній пояснює, що демони так само мучитимуть кожного, хто тримається за майно. Авва Арсеній відмовляється від великого спадку, заявляючи, що він помер для світу раніше за…

У публікації подано розділ 6 «Висловів пустельних отців», присвячений добровільній вбогості, як її навчали ранні монаші старці. Авва Антоній ілюструє небезпеку зберігання грошей при зреченні світу, наказуючи братові прив’язати м’ясо до тіла; коли собаки й птахи рвуть його, Антоній пояснює, що демони так само мучитимуть кожного, хто тримається за майно.

Авва Арсеній відмовляється від великого спадку, заявляючи, що він помер для світу раніше за заповідача, а згодом приймає лікарське зілля як милостиню, дякуючи Богові, що вчинив його гідним просити милостиню. Авва Агафон покидає новозбудовану келію через тиждень, кажучи, що дехто назидатиметься тими, хто йде далі, зневажаючи все, що залишає позаду.

Брат продає своє єдине майно — примірник Євангелій, — щоб нагодувати бідних, кажучи, що продав те саме слово, яке наказало продати все. Авва Макарій каже авві Феодору, що нічого не мати краще за рукописи, які приносять користь багатьом, тож Феодор продає їх і роздає гроші. Авва Іоанн Персянин тричі знаходить золоту монету, ідучи позичити гроші, щоб сплатити борг; перші два рази він молиться, третього бере її, віддає авві Якову, щоб той оголосив, а коли ніхто не заявляє на неї, сплачує нею своєму кредиторові, так що Яків дивується, що він не залишив її собі навіть у боргу.

Синклитика порівнює добровільну вбогість із пранням, яке вибілює одяг через топтання. Пелагрій повертає мішок золота і тікає від почестей. Прокажений відмовляється від милостині після шістдесяти років Божого піклування. Садівник одужує після того, як ангел докоряє йому за те, що він зберігав гроші замість того, щоб довіряти Богові.

Старець підсумовує, що зберігання навіть кількох монет робить їх чиєюсь надією, тому всю турботу треба покласти на Господа.

Ключові моменти

  1. 0:01 Авва Антоній каже братові, який тримав майно, прив’язати м’ясо до тіла; коли собаки й птахи рвуть його, Антоній говорить, що кожного, хто зрікається світу, але зберігає гроші, мучитимуть демони.
  2. 0:33 Авва Арсеній відмовляється від великого спадку, кажучи: «Я помер для світу задовго до нього. Як же тоді, при його смерті, він може зробити мене своїм спадкоємцем?» — і повертає заповіт.
  3. 1:04 Коли авва Арсеній приймає лікарське зілля як дар під час хвороби, він дякує Богові, що зробив його гідним просити милостиню.
  4. 1:35 Авва Агафон наказує учням залишити новозбудовану келію через тиждень, кажучи: «Встаньте, ходімо звідси», — а коли вони бояться спокуси, він відповідає, що дехто назидатиметься тими, хто йде далі, зневажаючи все, що залишає позаду.
  5. 2:39 Брат продає своє єдине майно — примірник Євангелій, — щоб нагодувати бідних, кажучи: «Я продав те саме слово, яке сказало: продай усе й віддай бідним».
  6. 3:11 Авва Макарій каже авві Феодору, що його рукописи приносять користь багатьом, але «ще краще нічого не мати», тож Феодор продає їх і роздає гроші бідним.
  7. 3:42 Авва Іоанн Персянин тричі знаходить на землі золоту монету, ідучи позичити гроші, щоб сплатити борг; перші два рази він молиться, третього бере її, віддає авві Якову, щоб той оголосив, а коли ніхто не заявляє на неї, сплачує нею своєму кредиторові, так що Яків дивується, що він не залишив її собі навіть у боргу.
  8. 14:40 Старець каже братові, який хоче зберігати монети на випадок хвороби: «Не добре тримати більше, ніж достатньо для твоїх нагальних тілесних потреб. Якщо ти збережеш ті кілька монет, саме на них буде твоя надія. А коли їх буде витрачено, чому ти маєш сподіватися, що Бог піклуватиметься про тебе? Тому покладімо всю нашу турботу на Господа, бо Він піклується про нас».