Жінки в церкві мене ігнорують, і я думаю про те, щоб піти
Жінки в моїй церкві мене не помічають. Вони ніколи не вітаються і виглядають роздратованими, коли я поруч. Там є багато інших привітних, теплих людей, але це доходить до того, що я майже хочу перейти до іншої парафії. Це змушує мене почуватися дуже незручно, особливо тому, що я нічого не можу з цим зробити.
Я завжди намагаюся махнути рукою і усміхнутися, але вони поводяться так, ніби мене не існує. Можливо, я надто чутлива? Як жінка, я справді починаю ображатися.
Головні думки
- Жінки в церкві ігнорують авторку і виглядають роздратованими нею
- Авторка махає рукою і усміхається, але не отримує жодного знаку уваги
- Розглядає перехід до іншої парафії через дискомфорт
- Запитує себе, чи не надто вона чутлива
- Відчуває особливий біль, бо відчуження походить від інших жінок