Чи нормальна духовна сухість і життєві потрясіння після початку катехизації?

Дискусія · 12

Думки — це анонімні перекази справжніх коментарів з оригінальної дискусії. Однаковий колір позначає того самого учасника.

Увійти Увійдіть або зареєструйтеся, щоб долучитися до дискусії.

• − думка#3233 1 вподобань у джерелі

  Мене зовсім не дивує, що це відбувається. Демони ненавидять те, що ти приєднуєшся до Церкви, тому зроблять усе, щоб усе виглядало безнадійно. Я сприйняв би це як нагоду більше молитися й триматися свого ранкового й молитовного правила, хай яким коротким воно є. Якщо потрібно його наразі скоригувати, поговори про це зі священиком. Нагадуй собі, що Бог керує твоїм життям.
• − думка#3234 1 вподобань у джерелі

  У моєму власному досвіді, коли ми приходимо до Христа, Який є Світлом світу, темрява в нас виявляється, тому, звісно, ми почуваємося гірше, ніж будь-коли. Це боляче, але необхідно, нам це потрібно, щоб набути смирення й послуху, щоб Бог міг працювати над нами. В православному розумінні смирення — це «правильне розуміння себе», і чесно визнати, що я хворий, нелегко, бо це суперечить гордості й его, які я перейняв від цього мирського життя. Послух також важливий, бо ми, пацієнти, повинні слухати Великого Лікаря, Бога. Я б сказав, спершу поговори зі своїм священиком, і пам’ятай: не поспішай, будь терплячим, проблеми на шляху — це нормально. Коли я бачу, наскільки я поганий, принаймні кажу «Господи, помилуй» і починаю знову. Святий Паїсій учив: «Бог любить твоє зусилля, а не твою досконалість». Лише моя проста думка, Боже, поможи нам!
• − думка#3235 1 вподобань у джерелі

  Так, цілком нормально. Коли я почав катехизацію, мене так сильно вразили проблеми із скронево-нижньощелепним суглобом (СНЩС), що я якийсь час не міг співати (я в хорі, і спів завжди був моїм). Фізіотерапія зрештою виправила це, бо воно походило від травми шиї, але сам час, коли мене позбавили голосу... я просто не вірю, що це був збіг.
• − думка#3236 1 вподобань у джерелі

  Ворог має дозвіл намагатися зупинити тебе від того, щоб стати православним, роблячи речі незручними. «Шукайте ж найперш Царства Божого і правди Його, а все це додасться вам». Матвія 6:33. Зауважте, там не сказано шукати найперш добрих почуттів, популярності, хорошої роботи тощо. Ісус просить тебе відпустити мирські амбіції, і безробіття — це добра нагода зробити це. Кілька разів перед моїм хрещенням я лягав спати без грошей на їжу наступного ранку і без уявлення, звідки прийдуть гроші, але я старанно намагався шукати Царства і Його правди, тож мені просто довелося відпустити й довіритися, що якщо Бог хоче, щоб я продовжував, їжа якось прийде. Вона прийшла, цілком несподівано. Я буквально лягав спати, плануючи наступного дня жебрати й випрошувати, а прокинувся забезпеченим Святим Духом через цілком непередбачувані шляхи. «Тож не журіться про завтрашній день, бо завтрашній день подбає про своє. Досить дневі своєї турботи». Матвія 6:34. Це нелегко, але це явно те, що Ісус просить від нас. Ми не маємо контролю, і щоб бути надійними знаряддями нашого Господа, ми повинні прийняти, що не контролюємо нічого. Як я розумію, це не лише про справжню віру, а й про ефективність ресурсів: тримай лише те, що потрібно для твоїх поточних завдань, нульовий буфер (ресурси, які могли б піти комусь у справжній нужді, замість того щоб давати одній людині буфер емоційного комфорту).
• − думка#3237 1 вподобань у джерелі

  «Прокидайся щоранку і дякуй Богові за все». Це порада, яку дав мені духовний отець, коли мій шлюб раптово розпався. Я працював лише неповний день, і моя колишня забрала всі гроші. Рік абсолютного пекла на землі, але я робив те, що він сказав. Коли Бог приніс усе, що мені було потрібно, і навіть більше, моє серце було готове прийняти достаток.
• − думка#3238 1 вподобань у джерелі

  Я відвідую православну церкву з лютого цього року і минулого місяця став офіційним катехуменом. Відтоді моя самооцінка впала, і цього тижня в мене сталася перша в житті панічна атака нізвідки, незнайома людина мусила викликати мені швидку. Я вірю, що це пов’язано, ці демонічні сили — не жарт :(

  • − думка#3244 1 вподобань у джерелі

    Я нещодавно теж почав мати справу з панікою. Шкода, що ти через це проходиш, я молюся за тебе.
• − думка#3239 1 вподобань у джерелі

  Це спектр часу; речі можуть вдарити від катехизації до першого-другого року після хрещення/миропомазання і здаватися особливо непосильними. Найбільшою втратою мого власного навернення був мій шлюб. Я бачу це як маленький смак того, чим є мучеництво. Мені щиро шкода, що ти через це проходиш, друже. Але так буде не завжди; є сезони бурі й сезони відновлення. Якщо спробуєш дивитися на поточне випробування з перспективи вічності, як святий Павло в Римлян 8:18 («Бо я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті в порівнянні з тією славою, що має відкритися в нас»), стає трохи легше не лише терпіти («А хто витерпить до кінця, той спасеться» — Матвія 24:13), але навіть дякувати Богові за це випробування, через яке Він готує тебе до вічності з Ним. Життя в Церкві проти життя поза нею відрізняється не меншим стражданням, а розумінням сенсу страждання. Той, хто знає мету всього страждання (усунення того, що відділяє нас від єдності з Богом), може пройти будь-яке страждання, навіть радісно, аж до тортур і смерті, як показують життя незліченних святих. Тож поки що змушуй себе продовжувати молитися, навіть коли не хочеться, пам’ятаючи, для чого ти створений, і це полегшує. Боже, благослови тебе!
• − думка#3240 1 вподобань у джерелі

  Найгірші переслідування вдарили по мені нізвідки 1) під час катехизації, 2) коли мене хрестили й миропомазали, і 3) коли мого сина хрестили в Православній Церкві. Диявол не хоче, щоб ти наближався до Бога. Православ’я нелегке. Воно жорстоко важке, бо змушує нас чесно дивитися на себе, розбиратися зі своїми комплексами й гріхами, і вимагає постійного життя в молитві.
• − думка#3241 1 вподобань у джерелі

  Майже кожен катехумен, з яким я говорив, має історію про те, як усе розвалювалося, коли вони починали перехід. Я виріс в АСД, і вони нишком вірять, що первісна церква — це антихрист. Якби не окремий священик, якого я зустрів, я не зміг би зробити цей перехід спокійно. Мій тодішній наречений (тепер чоловік) і я разом вирішили стати катехуменами, і НАСТУПНОГО ДНЯ наш священик упокоївся. Я була спустошена. Та людина відповіла на стільки запитань і звинувачень із такою терпеливістю. За 4 місяці я прийняла його як духовного отця. Він залишив величезну діру в моєму серці, і я не була впевнена, чи зможу повністю навернутися без його керівництва. Ти не один у цьому. Коли життя стає важким, ми хочемо відпустити, але треба робити протилежне й триматися міцніше. Опирайся на свою церковну сім’ю, збирайся з людьми, не залишай молитов, говори зі священиком, ти ЦЕ подолаєш.
• − думка#3242 1 вподобань у джерелі

  Я вважаю, що безробіття насправді добра нагода присвятити більше часу молитві та церковним службам; особисто мені доводиться дуже свідомо розставляти пріоритети, щоб робота не заважала. Також потрібні пріоритети й дисципліна, щоб закінчити ранкову молитву перед роботою і вечірню перед сном, якщо ти дотримуєшся Джорданвільського молитовника. Я люблю спершу проказати ранкову або вечірню молитву, це допомагає мені задуматися й спорожнити себе, а потім молитися про те, з чим я борюся, і просити Божої допомоги. Не бачу, чому це відчувалося б сухо, якщо ти справді віриш, що Бог чує твою молитву і що Пресвята Богородиця та всі святі заступаються за тебе, коли ти молишся. Навчання потрібне, щоб ти розумів, чому православний християнин має думати й діяти певним чином, і міг перевірити, чи твоя віра й діла збігаються, і вони збігатимуться, якщо ти справді віриш. Молитва (і відвідування служб, я б сказав) тренує дисципліну, фізично й духовно, але вона також відновлює серце. Якщо час — це те, чого в тебе зараз найбільше, не поспішай через молитву так, як міг би, спізнюючись на роботу. Якщо ти в справжній фінансовій скруті, можливо, попроси допомоги в парафії. Якщо щось зупиняє тебе, це, ймовірно, гордість, і якщо ми не відпустимо її, який сенс молитися про це вранці й увечері? Якщо ти не надто гордий, щоб робити певні роботи, дисциплінована й богобоязлива людина повинна природно знову знайти роботу, а не…
• − думка#3243 1 вподобань у джерелі

  Старе (і клішоване) прислів’я: «Коли найважче молитися, молися найбільше». Воно правдиве недарма. Князь повітря не хоче, щоб ти прийшов у церкву; кожна душа в Христі — це на одну менше для диявола. Він буде боротися.