WeOrthodox
EN UA

Чому ікони — не ідолопоклонство: поцілунки й поклони як вияв пошани

Промовець стверджує, що православних християн звинувачують в ідолопоклонстві через використання ікон, тоді як поцілунки й поклони перед ними є виявом любові та пошани, а не поклоніння. Він посилається на настанову святого Павла вітати одне одного святим поцілунком і на приклад царя Соломона, який вклонився перед своєю матір’ю, як на біблійні прецеденти для таких жестів.

Промовець запитує, чому релігійні зображення називають ідолопоклонством лише тоді, коли вони є в православних християн, натякаючи на подвійний стандарт у критиці.

Ключові моменти

  1. 0:04 Промовець запитує, чому православних християн звинувачують в ідолопоклонстві за наявність ікон, коли поцілунки й поклони є виявом любові та пошани, посилаючись на настанову святого Павла вітати святим поцілунком і на те, як цар Соломон вклонився перед своєю матір’ю.
Думок у дискусії: 14 учасників: 11, відповідей одне одному: 9 Думка, яку підтримали найбільше Шанувати означає ставитися до когось або чогось із глибокою повагою, благоговінням чи сильним захопленням. Ви «поклоняєтеся» прапору своєї країни чи шануєте його? А нагороджені Медаллю Пошани? А як щодо того улюбленого спортсмена, чию форму ви носите, чиї… Читати дискусію
коментарів у джерелі: 150 Оригінал на Instagram

Дискусія · 14

Думки — це анонімні перекази справжніх коментарів з оригінальної дискусії. Однаковий колір позначає того самого учасника.

Увійти Увійдіть або зареєструйтеся, щоб долучитися до дискусії.

  • думка#3853

    Шанувати означає ставитися до когось або чогось із глибокою повагою, благоговінням чи сильним захопленням. Ви «поклоняєтеся» прапору своєї країни чи шануєте його? А нагороджені Медаллю Пошани? А як щодо того улюбленого спортсмена, чию форму ви носите, чиї картки збираєте і заради кого спеціально йдете подивитися? Ви йдете коридором, бачите фотографії своєї матері, батька чи бабусі й дідуся, зупиняєтеся й молитеся за них або, можливо, цілуєте їхнє фото з любов’ю на спомин. Поклоніння? Чи шанування? З мучениками так само. Рим став християнським не через меч, а через жертву й мучеництво, і згадування тих, хто був перед нами, не є поклонінням. Ми дивимося на них як на приклади. Додайте ще дні президентів тощо. Маєте портрет Джорджа Вашингтона чи Авраама Лінкольна в класі? Краще розбийте його, бо ви можете його вшановувати. Пам’ятайте їхнє життя, жертву й те, що вони зробили для інших. Або продовжуйте бути сповненими ненависті й розбрату.

    • думка#3856

      Зараз будуть відповіді на кшталт «Я не цілую фотографії президента»

    • думка#3857

      Смішне те, що, б'юся об заклад, вони це роблять 😂

  • думка#3855

    Просто. Одному не поклоняються, а іншому — так.

    • думка#3858

      Але ви знаєте, які бувають католики. Замість того щоб відповісти на суть, вони перетворюють це на якусь філософську головоломку й згадують речі, які не мають нічого спільного з аргументом. Друга заповідь досить прямолінійна: Бог каже нам не робити різьблених зображень і не вклонятися їм. Тоді вони згадують херувимів на Ковчезі, ніби це якось спростовує заповідь. Але Бог конкретно наказав їх зробити; вони не були об’єктами поклоніння. Це справді не так складно.

    • думка#3859

      Визнання цінності твору мистецтва як чогось значущого, а не просто існуючого, не те саме, що поклоніння ідолу. Інакше все мистецтво за своєю природою було б гріховним, що зробило б Бога найбільшим грішником із усіх, адже Він буквально перший митець. І до того ж Він наказує створювати ікони. Ікони не ідоли, крапка.

    • думка#3860

      Це поклоніння. Ви знаєте, скільки разів я бачив, як католики вклоняються цим зображенням, моляться до них і вважають, що в цьому немає нічого поганого? Молитва — це акт поклоніння, і я навіть бачив, як люди цілують самі зображення. По-друге, ви припускаєте, що ці зображення передають те, як виглядають Бог чи святі. Ось звідси й беруться картини Ісуса, Марії та святих. Ви створюєте фізичні зображення речей, які Писання ніколи не велить нам зображати через образи. Це ідолопоклонство.

    • думка#3861

      Знаєте, що цікаво? Я насправді думаю навпаки. Якби завтра зникли всі релігійні зображення, картини й скульптури, ми все одно вірили б у Бога. Наша віра не залежить від того, чи висять на стіні картини Ісуса, Марії чи святих. У нас є Писання, і саме в ньому вкорінена наша віра. Погляньте лише на Давида та Псалми. Писання повне прикладів того, як сильно Бог любить, коли Йому поклоняються через молитву, хвалу й пісню. Проблема не в поклонінні Богові; проблема в перетворенні цього поклоніння на щось засноване на зображеннях, коли Бог прямо застерігав проти цього. Бог хоче нашого поклоніння, але Він не потребує, щоб ми створювали Його зображення.

  • думка#3851

    Юначе, 1. кого обходить, що кажуть неправославні? 2. Будь ласка, ніколи більше не порівнюй ікону з декоративною статуєю. Тобі ще багато чого вчитися. Чи благословив тебе священик публікувати в інтернеті? Якщо ні — припини.

    • думка#3862

      Я 60-річний православний християнин, який випадково натрапив на цей рілс. Уся ця тенденція, коли молоді люди публікують про православ’я й перекручують його, маючи дуже мало знань, як видно з цього допису, є духовно небезпечною для того, хто публікує. Оскільки ти оглашенний, сподіваюся, тебе навчили, що ікони святі, а не просто картини.

    • думка#3863

      Він не порівнює їх буквально. Це той самий аргумент, який використовував св. Іван Дамаскин у «Про святі ікони». Аргумент не в тому, що вони онтологічно однакові, а радше у внутрішній критиці проти іконоборців.

  • думка#3852

    Я не православний, і я бачу обидві сторони. З одного боку, зображення використовують, щоб шанувати святих, які вже не на цьому боці реальності, і як форму поваги; але з іншого боку, ікони й декорації не створюють однаково і не ставляться до них однаково, тож запитувати «чому це нормально, а ікони — ні?» нерозумно. Це зовсім інша річ.

  • думка#3854

    Погоджуся. Але ще скажу ось що. Між поклонінням і ідолопоклонством є тонка межа. Дехто поклоняється хресту, а інші поклоняються Царю, який помер на ньому, навіть не усвідомлюючи цього.

    • думка#3864

      Хоча я погоджуюся, що для декого це може стати тонкою межею, думаю, що більшість цілком добре це розуміє. Якщо хтось поклоняється хресту, це означає, що він вважає, ніби справжній хрест, на якому розіп’яли Ісуса, є богом, лол, ніхто так не думає. Репрезентація — це річ.