WeOrthodox
EN UA
r/OrthodoxChristianity Reddit

Мені здається, що мій священик не любить мене після сповіді

Минулої неділі я пішов на сповідь у своїй церкві й сповідав гріх, який, знаю, був тяжким. Я не хотів іти в інше місце чи сповідатися в іншого священика; ця церква — практично мій другий дім, і я там почуваюся дуже щасливо. Відтоді в мене з’явилося відчуття, що священик мене більше не любить. Він не сказав нічого різкого й не виявив жодної ознаки несхвалення; це лише моя власна думка. Я ставлюся до цього гріха дуже серйозно, молюся й каюся за нього.

Думок у дискусії: 30 учасників: 17, відповідей одне одному: 15 Думка, яку підтримали найбільше Ти надто багато про це думаєш. Він, імовірно, уже таке чув. Читати дискусію
коментарів у джерелі: 49 Оригінал на Reddit

Дискусія · 30

Думки — це анонімні перекази справжніх коментарів з оригінальної дискусії. Однаковий колір позначає того самого учасника.

Увійти Увійдіть або зареєструйтеся, щоб долучитися до дискусії.

  • думка#2784

    Ти надто багато про це думаєш. Він, імовірно, уже таке чув.

    • думка#2799

      Так, ти маєш рацію, дякую, і Боже благослови тебе.

  • думка#2785

    Я майже впевнений, що й сам сповідався в дуже тяжких і рідкісних гріхах, а мій духовник досі добре до мене ставиться. Не накручуй себе!

    • думка#2800

      лол, я чемпіон із накручування, дякую за цей коментар, і Боже благослови тебе.

  • думка#2786

    Якби я був демоном, я намагався б переконати тебе, що твій священник тебе більше не любить і що тобі слід припинити сповідатися. Насправді тобі взагалі не варто ходити до церкви. Який сенс? Просто розслабся, ти це заслужив.

    • думка#2801

      Я щойно написав щось подібне (після тебе, але до того, як побачив твій коментар). Я цілком згоден. Я відганяю багато таких думок, розпізнаючи їх одразу такими, якими вони є.

    • думка#2802

      Так, мені справді треба розслабитися, лол, дякую, друже, і Боже благослови тебе.

  • думка#2787

    Будь ласка, не переймайся цим надто. Нашим пріоритетом має бути боротьба зі своїми пристрастями й гріхами, а не думки про те, чи ми подобаємося людям. Припустімо, священник справді тебе не любить: невже ти перестав би каятися, перестав ходити до церкви й шукати Бога? Сподіваюся, що ні. Молись і за свого священника, бо вони теж люди, які борються.

    • думка#2803

      Ти абсолютно маєш рацію! Бог, звісно, на першому місці. Я просто ходжу щонеділі й не хочу нічого зіпсувати, ці люди в тій церкві мені як родина.

  • думка#2788

    Найважливіші слова у твоєму дописі — «я просто так думаю». Ти сам сказав, що твій священник нічого не сказав і не зробив, що вказувало б на те, що він тебе не любить. Іноді наша провина й сором змушують нас уявляти, що інші бачать нас так, як ми бачимо себе. 1 Івана 3:20: «Бо як серце наше осуджує нас, то Бог більший за серце наше і знає все». Не плутай власні думки, сповнені страху, з почуттями твого священника. Ти пішов на сповідь, шукаючи покаяння й зцілення, а не осуду. Боже благослови тебе.

    • думка#2804

      Дякую за це, і тебе нехай Бог благословить 🙏🏻☦️

  • думка#2789

    Я згоден із відповідями тут, малоймовірно, що він тепер тебе не любить. Але що, як він насправді тебе осуджує, сильно не любить і йому огидно дивитися на тебе? Невже це справді була б твоя проблема? Чи сам священник мав би якісь серйозні гріхи, у яких треба сповідатися? Моя думка така: це не має значення в жодному разі для твого власного шляху й спасіння. Ти зробив те єдине, що мусив зробити: покаявся й сповідався. Або дві речі. Саме це спасає і скеровує тебе в правильному напрямку.

    • думка#2805

      Ти маєш рацію, церква — це про нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Я просто почувався погано, от і все. Дякую за коментар, і Боже благослови тебе.

  • думка#2790

    Не переймайся іншими. Якщо він справді тебе не любить, це його проблема, не твоя. Продовжуй робити добро й залишайся праведним.

    • думка#2806

      Також не зациклюйся на цьому надто, твої думки теж можуть бути хибними. Будь смиренним.

      • думка#2813

        Так, я багато про це думав, дякую, і Боже благослови тебе.

  • думка#2791

    Те, що ти відчуваєш, — це сором, пов'язаний із гріхом, який виходить назовні, а сором — одна з найнижчих емоцій, які є. Тож він тягне тебе вниз, і тебе обманюють. Тому не накручуй себе, просто радій і передай Богові все, чого не можеш нести.

    • думка#2807

      Ого, ти маєш рацію. Коли я вчинив той гріх, я був СПУСТОШЕНИЙ одразу після цього і пішов прямо на сповідь минулої неділі. Утім, дякую за добрий коментар, Боже благослови тебе.

  • думка#2792

    Сповідь — це не конкурс популярності. Це примирення, зцілення й моральна ясність.

    • думка#2808

      Так, коли я сповідаюся, ідеться тільки про Бога, ти маєш рацію. Дякую, Боже благослови тебе.

  • думка#2793

    Чим більше ти відкриваєш своє серце й розум своєму священику, тим більше він тебе любить. Ніколи не думай інакше.

    • думка#2809

      Дуже дякую за цей коментар, нехай Бог благословить тебе і твою родину.

  • думка#2794

    Я думаю, це може бути проєкція, OP. Біси ненавидять, коли ми сповідаємо важкі речі. НЕНАВИДЯТЬ. Вони будуть мститися й шкодити тобі, як тільки зможуть. Бережи свої думки.

  • думка#2795

    Мій священик сказав мені, що забуває те, що люди йому кажуть... навмисно. Якщо твій священик СПРАВДІ так почувається, це серйозна проблема — для нього. Чесно, я б із більшою підозрою ставився до того, що вкладає ці нав'язливі думки тобі в голову. Якби я був демоном, я б говорив християнам саме такі речі постійно. «Навіть твій священик вважає тебе нікчемним і неспасенним» — такого роду брехня. Намагайся не картати себе <3

    • думка#2810

      Так, він багато намагався залізти мені в голову відтоді, як я почав ходити до церкви й зростати у стосунках і любові до Христа. Нехай Бог благословить тебе, дякую.

  • думка#2796

    Я тебе навіть не знаю, і я на 99% впевнений, що це лише в твоїй голові. Священиків навчають бачити пристрасті як речі, що паразитують на людині, а не як частину її природи. Те, що священик не любить тебе через тяжкий гріх, схоже на те, як лікар не любив би тебе через особливо великого кліща чи солітера.

    • думка#2811

      Так, гріх — це хвороба, а Церква — ліки. Дякую за твій коментар, нехай Бог благословить тебе.

  • думка#2797

    Це корисний лист преподобного Єфрема Аризонського про сповідь до одного з його духовних чад: «Ця твоя сповідь дала моїй душі велику радість, бо Бог і ангели, які її очікували, зраділи. Ти зміг засоромити диявола, який дуже радіє, коли хтось приховує свої думки від свого духовного отця. Коли змія виходить зі свого лігва, вона кидається десь сховатися, бо відчуває, ніби її вдарять, — те саме стається з бісівською думкою, яка подібна до отруйної змії. Коли така думка виходить з уст людини, вона розсіюється й зникає, бо сповідь — це смирення, а оскільки сатана не може навіть витерпіти запаху смирення, як він міг би залишитися після смиренної, щирої сповіді? Моє дитя, бажаю тобі доброго початку й обережного поступу. Не соромся переді мною. Не дивись на мене як на людину, а як на представника Бога. Кажи мені все, навіть якщо маєш погану думку про мене, бо я досвідчений у бісівських впливах і знаю, як диявол бореться з людиною. Я знаю, що духовні чада мають прості серця і що коли до них приходять злі думки, це через злобу диявола й его духовного чада, якому попущено впасти й мати такі думки проти свого старця, щоб духовне чадо більше смирилося. Тому не хвилюйся. Я завжди радітиму, коли ти говоритимеш зі мною вільно й щиро,…»

  • думка#2798

    Ти ж знаєш, що сповідь винайшла Римська церква, щоб «отримувати інформацію й мати перевагу» над своїми підлеглими та використовувати це на свою користь за потреби, правда? Тож сповідатися слід лише Богові, бо людям не можна довіряти, навіть якщо ця людина — священик.

    • думка#2812

      Ти опублікував це в сабредіті, повному людей, які не підкоряються Риму і сповідаються священикам уже дві тисячі років. Православні, копти, ефіопи й ассирійці всі це роблять, а деякі з них відокремилися від Риму ще до того, як існувало римське папство в тому вигляді, як ти його уявляєш. Якби Рим винайшов сповідь, щоб мати важіль впливу на підлеглих, було б дивно, що церкви, якими Рим ніколи не керував, мають ту саму практику. Навіть Лютер зберіг приватну сповідь і назвав її даром. Аугсбурзьке віросповідання каже, що її не слід скасовувати. Якщо ти тримаєшся Писання, почни з Івана 20:21-23. Воскреслий Христос дихає на апостолів і каже: кому відпустите гріхи, тому відпустяться, а кому затримаєте, тому затримаються. Не можна затримувати гріхи, якщо комусь не дано влади судити, чи відпускати їх. Матвія 18:18 дає те саме зв'язування й розв'язування. Павло каже в 2 Коринтян 5:18-20, що Бог дав людям служіння примирення і зробив їх послами за Христа. Якова 5:16 каже сповідати свої гріхи один одному, а Дії 19:18 показують нових віруючих, які відкрито сповідуються. Далі рання Церква. Оріген перелічує сповідь священику серед способів, якими відпускаються гріхи. Правила святого Василія передбачають, що монахи відкривають свої гріхи тим, кому довірено Божі таїни. Святий Іван Золотоустий пише, що священики мають владу зв'язувати й розв'язувати, якої не мають ангели. Ніхто з цих людей не годував папську…