Що означало б возз'єднання Церкви?

Дискусія · 31

Думки — це анонімні перекази справжніх коментарів з оригінальної дискусії. Однаковий колір позначає того самого учасника.

Увійти Увійдіть або зареєструйтеся, щоб долучитися до дискусії.

• − думка#811 28 вподобань у джерелі

  Це або смерть Православ'я, або смерть Католицизму. Вони обидва не можуть вижити всередині однієї церкви, тільки не після тисячі років богословських розбіжностей.

  • − думка#824 3 вподобань у джерелі

    Від Матвія 16:18. Православна Церква не може померти.
  • − думка#825 2 вподобань у джерелі

    Якщо збудувати східну колону і західну колону, а потім покласти дах на обидві, жодна колона не руйнується, і обидві тримають дах, що дає прихисток. Ми живемо в часи зростання зла і гріха, і кожному потрібен прихисток. Принаймні ми можемо молитися, щоб це сталося.

    • − думка#831 16 вподобань у джерелі

      Але якщо збудувати західну колону з дерева, а східну з мармуру, що станеться, коли з'являться терміти?

      • − думка#834 6 вподобань у джерелі

        Прекрасна аналогія, дуже поетично!

        • − думка#837 4 вподобань у джерелі

          Католицька Церква бачить у православних справжні сестринські церкви з дійсними таїнствами, а не гнилу деревину. Ми бачимо у вас братів у Христі, навіть коли інтернет-полеміка стає безглуздо тріумфалістською.

          • − думка#838 1 вподобань у джерелі

            Ми також бачимо у вас братів і сестер у Христі, але це не означає, що ми маємо погоджуватися з ученням вашої церкви.
          • − думка#839

            У вас взагалі є тут якась суть? Православні не ставляться до католиків так, як католики ставляться до православних. Це як підліткова закоханість, де людина, яка тобі подобається, не відповідає взаємністю.

            • − думка#840 5 вподобань у джерелі

              Усе гаразд. Ми все одно бачимо у вас наших братів у Христі, незважаючи ні на що.

              • − думка#841 2 вподобань у джерелі

                Тоді, можливо, Римська церква більше готова проявити мудрість і повернути своє богослов'я до стану перед розколом? Хіба тоді, на вашу думку, вона не була такою ж мірою церквою, як і зараз? Якщо ви вважаєте Православ'я істинним християнством, що саме було б втрачено?
• − думка#813 25 вподобань у джерелі

  Якби Рим захотів повернутися і якимось чином відмовився від своїх вигаданих догматів, я був би в захваті, і всі інші теж мали б радіти. Очевидно, на це знадобився б час, і я не знаю, наскільки Рим був би готовий. Проте до того часу християнський розкол лише тішить лукавого.

  • − думка#829

    Чи можемо ми трохи зменшити войовничість? Проста правда полягає в тому, що в кожній традиції є речі, з якими іншим некомфортно, і кожна має розумні аргументи на користь своєї позиції. Жодна з них не є ідеальною, що б вони не стверджували. Тож якщо ми хочемо єдності в тілі Христовому, за яку сам Христос так ревно молився, нам доведеться прийняти деякі неприємні для нас речі одне в одному і все одно зійтися разом. Я переконаний, що це єдиний спосіб мислення, який узагалі може зробити це можливим. Католики роблять речі, які я вважаю єретичними. Але протестанти теж так роблять, а я протестант. Ніхто не ідеальний. Нам потрібно облишити це дитяче, горде ставлення, ніби єдність може йти під три чорти, бо перемога нашої команди важливіша. А це і є розкол. Зауважте: це НЕ означає компроміс із чиїмись переконаннями. Це означає поставити єдність понад усе.

    • − думка#833 1 вподобань у джерелі

      Чому це гордо й по-дитячому, коли я говорю про догмати, збудовані на 2000 роках Апостольського передання та рішеннях Вселенських Соборів, про які Христос сказав, що Дух Святий наставить їх на всяку Істину? Багато протестантів є протестантами тому, що вважають, ніби існує більше ніж одна істина і все відносно. Я кажу це з повагою і як той, хто молиться за християнську єдність. Є лише одна істина, а не багато.
• − думка#812 23 вподобань у джерелі

  Я був би не проти возз'єднання, якби папа відмовився від непомильності й повернувся до своєї історичної ролі першого серед рівних. А також якщо б філіокве було прибрано із західного Символу віри. Цього ніколи не станеться, тож...

  • − думка#826 9 вподобань у джерелі

    Навіть пуристи традиційної латинської меси скоріше вчинили б переворот, ніж пішли на реструктуризацію. Багато християн на Заході (США/Європа) ідеологічно захоплені сучасним комфортним християнством, не кажучи вже про РКЦ, і більшість католиків або не знають, або не розуміють православного шляху. Я католик від народження, виріс у Священицькому братстві св. Пія X, і можу сказати з перших вуст: їх більше цікавить переворот, як я і сказав 😅
  • − думка#827 2 вподобань у джерелі

    Хіба він нещодавно не читав Символ віри без філіокве?

    • − думка#832 7 вподобань у джерелі

      Від східних католиків не вимагається промовляти філіокве, але, наскільки я знаю, вони зобов'язані приймати його як непомильний догмат. Це неприйнятно в Православній Церкві.

      • − думка#835 3 вподобань у джерелі

        Точніше, вони мусять приймати Флорентійський собор як догмат, незалежно від того, які слова стоять у Символі віри. Римляни просто вважають, що промовляння і так, і так залишається в межах їхнього догмату.
      • − думка#836 2 вподобань у джерелі

        Ось саме це я й мав на увазі, що саме папа це зробив
  • − думка#828

    Ви опускаєте принаймні ще з десяток єресей, у яких також потрібно покаятися
• − думка#814 18 вподобань у джерелі

  Ми ведемо діалог ще з 1960-х років. Це не щось «недавнє», і це здебільшого просто жест ввічливості. Вселенський патріарх чітко заявив, чого об'єднання вимагатиме від нас, та й кілька пап поспіль також висловили свою позицію. Це могло б статися, якби на те була воля Божа, але це навряд чи станеться «ось-ось».
• − думка#815 12 вподобань у джерелі

  Ми не йдемо на компроміси щодо віри, раз і назавжди переданої святим, лише заради того, щоб робити разом якісь добрі справи (я не вдаватимуся тут у подробиці, що це можуть бути за справи; скажу лише, що збіг у засобах, а часто й у цілях, зазвичай перебільшують). Римо-католики мають зректися I Ватиканського та Флорентійського соборів. Тоді ми справді зможемо говорити. Ніхто не обговорює возз'єднання за нашого життя. UPD: Звісно, немає нічого поганого в тому, щоб робити добрі справи з будь-ким. Проте турбота про сироту та вдову сама по собі не робить Церкву єдиною.
• − думка#816 6 вподобань у джерелі

  Не те щоб я хотів відмахнутися від першої частини вашого запитання, але оскільки миряни не братимуть участі у вирішенні деталей повернення Риму до Церкви, ніхто з нас не може сказати, як це виглядатиме. Це далеко за межами нашої компетенції, і це варто визнати. Тож замість того, щоб розмірковувати про це, православна відповідь для мирян полягає в тому, щоб молитися, аби Бог привів папу до покаяння і дав нашим єпископам правильні слова для розмови з ним.
• − думка#817 6 вподобань у джерелі

  Цього не станеться; скільки б доброго не говорив Вселенський патріарх, він також знову і знову давав зрозуміти, що залишаються величезні розбіжності. І навіть якби це якимось чином сталося, ні для кого з нас нічого б не змінилося. Якщо ви думаєте, що якийсь політичний компроміс вирішить світові проблеми або зробить «церкву» могутнішою, мені шкода, але ви неправильно розумієте проблему. Світські політики в тій чи іншій країні не почнуть слухатися церкви лише тому, що Вселенський патріарх і Папа знову стали друзями. Великі проблеми вирішуються лише тоді, коли весь світ покається і навернеться до Бога, чого, боюся, не станеться до якогось катаклізму чи краху, і я певен, що цього не станеться через політичні компроміси щодо догматів.
• − думка#818 5 вподобань у джерелі

  З Богом усе можливо. Я не уявляю, як це могло б статися. Але це можливо, і через Бога це було б благом. Молімося за єдність.

  • − думка#830 1 вподобань у джерелі

    Амінь. Перше, від чого потрібно позбутися, — це вся гординя. Навіть тут, у цих коментарях.
• − думка#819 3 вподобань у джерелі

  Нещодавно я запитував про це одного єпископа (зокрема про його погляд на Варфоломія). Він вважає, що Варфоломій щирий у цьому питанні, але також використовує це, щоб визначити, де криються проблеми та розбіжності, і молиться про це. Я також вважаю, що він щирий у діалозі. Тим не менш, я не очікую, що щось станеться найближчим часом. Нам просто потрібно продовжувати розмовляти, молитися і сподіватися на єдність, але реалістично я не бачу, щоб щось відбулося найближчим часом. Крім того, якби лідери дійсно пішли на об'єднання, я впевнений, що з обох сторін з'явилися б групи, які б його відкинули, і в підсумку ми отримали б 3 церкви, кожна з яких претендувала б на те, що вона і є Церква. Одна об'єднана, одна «Істинно-Православна» і одна «Істинно-Католицька». Тож замість переходу від 2 до 1, ми б перейшли від 2 до 3.
• − думка#820 2 вподобань у джерелі

  Папського примату не повинно бути. Католики поводяться так, ніби їм достатньо просто переконати нас щодо філіокве, і тоді все буде гаразд, але більша проблема полягає в тому, що вони просто *самовільно вставили його*. Без собору, навіть не порадившись зі східними єпископами. Жоден єпископ не має такої влади, це неприйнятно, і потрібно було б *дуже* багато, щоб одна людина відмовилася від такої величезної влади над мільярдом людей.
• − думка#821 1 вподобань у джерелі

  Справжнє об'єднання практично неможливе, якщо одна чи інша церква кардинально не зміниться. Православна Церква майже не змінилася за понад 1000 років, тоді як у Римі відбулися серйозні догматичні зміни. Я просто не уявляю, як церкви можуть повністю подолати розкол. Можливо, крокувати поруч одна з одною, але повного возз'єднання не буде ніколи.
• − думка#822

  Я не думаю, що це можливо. Навіть якби папа попросив пробачення, відкинув купу католицьких догматів, відмовився від католицьких святих і прийняв своє місце серед інших патріархів, це просто розкололо б Католицьку Церкву і залишило б православних з чимось на зразок західного православ'я, подібно до того, як католики мають східних католиків.
• − думка#823

  Річ у тім, що возз'єднання Церкви ***не матиме жодного практичного значення в боротьбі проти гріха чи зростаючої гріховності світу.*** Воно нічого не змінить і для простого християнина. Це буде пустий звук. Якби Церкви возз'єдналися, результатом було б те, що ми іноді відвідували б сусідні католицькі парафії і причащалися там. А їхні віряни іноді приходили б до нас і причащалися в наших храмах. І це все. Більше нічого не змінилося б порівняно з сьогоденням. Ми зберегли б наші окремі богослужіння, наші окремі звичаї та традиції, через які будь-кому вже зараз непрактично переходити туди й назад між східними та західними церквами, навіть якби це було дозволено. Усі це знають. І це ще не все. Ми також зберегли б наші окремі ***фінанси***, тому ми б не об'єднували ресурси для спільних проєктів. Ми залишилися б окремими інституціями з окремими банківськими рахунками та окремими пріоритетами. Ми продовжували б читати різні книги, слухати різних учителів і мати різну внутрішню культуру. ***Коротше кажучи, якби Православ'я возз'єдналося з Католицизмом, ми опинилися б у такому ж становищі, як зараз вірмени та ефіопи:*** Практично кажучи, різні релігійні традиції, кожна з яких займається своєю справою, за винятком того, що віряни однієї з них могли б зрідка відвідувати іншу та приймати там таїнства (хоча на практиці вони майже ніколи цього не роблять). Ось чим…