Ранньохристиянське поклоніння Ісусу як Богові спростовує твердження про римський винахід

Промовець відповідає на твердження, що християнство було створене Римом із конкретним наративом, який переформував учення Ісуса, щоб воно служило імперії, обожнивши Його. Він доводить, що історична проблема для цього твердження полягає в тому, що християни вірили в божественність Ісуса за століття до того, як Рим мав якийсь інтерес зробити релігію на службу імперії.

Промовець наводить кілька ліній доказів. По-перше, власні слова Ісуса: Він каже: «Перш ніж був Авраам, Я є», засвідчуючи передіснування, і «Я і Отець — одно», засвідчуючи єдність з Отцем. По-друге, сповідання святого Хоми, який називає Ісуса «Господь мій і Бог мій», і Ісус приймає цей титул без докору. По-третє, свідчення святого Ігнатія Антіохійського, який писав 107 року: «Бо наш Бог, Ісус Христос, був зачатий у лоні Марії».

Це свідчення отця Церкви походить за двісті років до Міланського едикту 313 року, який узаконив християнство. По-четверте, історичний факт, що Рим століттями переслідував християн за поклоніння Ісусу як Богові. Промовець підсумовує, що Рим не міг винайти божественність Христа пізніше задля політичної вигоди, бо імперія переслідувала саме ту віру, яку, за цим твердженням, вона винайшла.

Аргумент тримається на хронологічній неможливості: віра передує імперському схваленню на покоління і була причиною імперської ворожості, а не її продуктом.