WeOrthodox
EN UA

radioimlemesou

Instagram ↗ дискусій: 43

Επίσημος Λογαριασμός Ραδιοφωνικού Σταθμού Ι.Μ. Λεμεσού

radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій: Бачення Бога починається ще в цьому житті через очищення серця

Митрополит Лімасольський Афанасій вчить, що ті, хто очистив своє серце від страстей і гріха, побачать Бога. Це бачення не чекає аж по смерті; воно починається в теперішньому житті з такою силою та міццю, що згасає владу гріха та страстей і втягує всю людину в любов Божу. Після смерті це бачення стає сильнішим, досконалішим і яснішим. Митрополит пояснює, що цей досвід приходить, коли людина входить у терапевтичний лад Церкви. Цей шлях складається…

Митрополит Лімасольський Афанасій вчить, що ті, хто очистив своє серце від страстей і гріха, побачать Бога. Це бачення не чекає аж по смерті; воно починається в теперішньому житті з такою силою та міццю, що згасає владу гріха та страстей і втягує всю людину в любов Божу. Після смерті це бачення стає сильнішим, досконалішим і яснішим.

Митрополит пояснює, що цей досвід приходить, коли людина входить у терапевтичний лад Церкви. Цей шлях складається з духовного подвигу, покаяння за помилки та гріхи, молитви та життя в святих таїнах Церкви. Публікація подає слова митрополита як пряме висловлення православної духовної антропології: очищення серця відкриває здатність пізнавати Бога вже зараз, а таїнственне та аскетичне життя Церкви є даним для цього очищення засобом.

Ключові моменти

  1. Ті, чиї серця чисті від страстей і гріха, побачать Бога.
  2. Бачення Бога починається ще в цьому житті, а не лише по смерті.
  3. Після смерті бачення стає сильнішим, досконалішим і яснішим.
  4. Досвід Бога в цьому житті є інтенсивним і має силу, що згасає владу гріха та страстей.
  5. Цей досвід вправляє всю людину в любові Божій.
  6. Це відбувається, коли людина входить у терапевтичний лад Церкви.
  7. Цей шлях включає духовний подвиг, покаяння за помилки та гріхи, молитву та життя в святих таїнах Церкви.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій Лімасольський пояснює духовні алойосіси та їхні причини

Митрополит Афанасій Лімасольський в уривку з однієї зі своїх бесід пояснює, що таке алойосіси. Він описує їх як зміни, що відбуваються в психічному або духовному світі людини. Митрополит аналізує причини цих алойосисів і ілюструє своє пояснення випадками з реального життя. Публікація скеровує глядачів до повного уривка на YouTube-каналі.

  • Митрополит Афанасій Лімасольський визначає алойосіси як зміни в психічному або духовному світі людини.
  • Він аналізує причини, чому відбуваються ці алойосіси.
  • Він наводить випадки з реального життя як приклади.
  • Уривок узято з бесіди й опубліковано на YouTube.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій Лімасольський: Покаяння покриває нашу неспроможність дотримуватися заповідей

Митрополит Афанасій Лімасольський каже, що Христос закликає кожного, хто бажає йти за Ним, зректися себе, взяти свій хрест і йти за Ним. Він зазначає, що теоретично це може зробити кожен, але на практиці ніхто не може досконало виконувати Божі заповіді. Митрополит пояснює, що зовнішнє дотримання правил, законів і заповідей не те, що ставить людину перед Богом або робить її дитиною Божою.

Натомість, коли людина кається, покриваються її слабкість, гріх, невдача та добро, яке вона мала зробити, але не могла.

Ключові моменти

  1. Христос каже, що кожен, хто хоче йти за Ним, мусить зректися себе, взяти свій хрест і йти за Ним.
  2. Теоретично кожен може йти за Христом, але на практиці ніхто не може досконало виконувати Божі заповіді.
  3. Зовнішнє дотримання правил, законів і заповідей не є тим, що ставить нас перед Богом або робить нас успішними як дітей Божих.
  4. Коли людина кається, покриваються її слабкість, гріх, промах і добро, яке вона мала зробити, але не могла.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій про воскресіння в Наїні

Митрополит Афанасій Лімасольський розповідає про воскресіння Христом сина вдови з Наїну. Ісус підійшов до нош, торкнувся їх і сказав: «Юначе, кажу тобі, встань». Юнак сів і почав говорити. Митрополит стверджує, що це історичний факт із життя Христа. Він пояснює, що чудо було здійснене не насамперед для того, щоб показати владу над фізичною смертю. Радше воно відкриває, що Христос воскрешає живих і мертвих від гріха. Смерть — це гріх, а смерть…

Митрополит Афанасій Лімасольський розповідає про воскресіння Христом сина вдови з Наїну. Ісус підійшов до нош, торкнувся їх і сказав: «Юначе, кажу тобі, встань». Юнак сів і почав говорити. Митрополит стверджує, що це історичний факт із життя Христа.

Він пояснює, що чудо було здійснене не насамперед для того, щоб показати владу над фізичною смертю. Радше воно відкриває, що Христос воскрешає живих і мертвих від гріха. Смерть — це гріх, а смерть душі — вічне відлучення від Бога.

Коли душа людини воскрешається, вона стає істинно живою перед Богом. Це чудо воскресіння душі має вічні виміри.

Ключові моменти

  1. Христос підходить і торкається нош сина вдови з Наїну.
  2. Він наказує юнакові: «Юначе, кажу тобі, встань».
  3. Юнак сідає і починає говорити.
  4. Ця подія — історичний факт із життя Христа.
  5. Чудо було здійснене не насамперед для того, щоб показати владу над фізичною смертю.
  6. Воно показує, що Христос воскрешає живих і мертвих від гріха.
  7. Смерть — це гріх; смерть душі — вічне відлучення від Бога.
  8. Якщо душа людини воскрешається, вона стає істинно живою перед Богом; це чудо має вічні виміри.
radioimlemesou Instagram

Як нам любити своє подружжя? Єпископ Атанасій про різницю між чоловіком і жінкою

Митрополит Атанасій Лімасольський розповідає про те, як чоловік і дружина повинні любити одне одного. Він починає з різниці між статями: чоловік — це одне, а жінка — інше, і кожен із них виражає себе по-різному. Він каже, що бачив випадки людей, які відчувають, що не отримують від свого подружжя тієї любові й тієї поведінки, яких очікували й потребують. Жінка, пояснює він, потребує, щоб її чоловік був для неї чоловіком, щоб виявляв свою любов,…

Митрополит Атанасій Лімасольський розповідає про те, як чоловік і дружина повинні любити одне одного. Він починає з різниці між статями: чоловік — це одне, а жінка — інше, і кожен із них виражає себе по-різному. Він каже, що бачив випадки людей, які відчувають, що не отримують від свого подружжя тієї любові й тієї поведінки, яких очікували й потребують.

Жінка, пояснює він, потребує, щоб її чоловік був для неї чоловіком, щоб виявляв свою любов, своє зацікавлення, своє слово й свою присутність як чоловік, а не як жінка. Так само чоловік очікує від своєї дружини не чоловічої, мужньої любові й присутності, а жіночої присутності поруч із ним. Він наводить причину: вона його друга половина, його помічниця, і це те, чого він потребує як чоловік у своєму шлюбі.

Розмова зосереджується на цій єдиній темі — окремому способі, у який кожен із подружжя покликаний виражати любов згідно зі своєю природою, — а не пропонує перелік практичних правил. Допис містить хештеги, які ідентифікують промовця як митрополита Лімасольського Атанасія та пов’язують кліп із темами православної та греко-православної віри.

До допису не прикріплено обговорення; зміст — це власні слова єпископа, цитовані грецькою, про взаємні очікування чоловіків і дружин у шлюбі.

Ключові моменти

  1. Чоловік і жінка різні, і кожен із них виражає себе по-різному.
  2. Деякі люди відчувають, що не отримують від свого подружжя тієї любові й тієї поведінки, яких очікували й потребують.
  3. Жінка потребує, щоб її чоловік виявляв свою любов, зацікавлення, слово й присутність як чоловік, а не як жінка.
  4. Чоловік очікує від своєї дружини жіночої присутності, а не чоловічої, бо вона його помічниця, і це те, чого він потребує у своєму шлюбі.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Лімасольський Афанасій ділиться спогадами про отця Євстафія Папагеоргіу

Публікація слугує коротким оголошенням про відеофрагмент. У ній зазначено, що промовець — митрополит Лімасольський Афанасій, якого названо з пошаною Панієротатос. Назву програми наведено грецькою: «Καρδιακός Λόγος, Αγιασμένων Μορφών Νοσταλγία», що перекладається як «Серцеве Слово — Ностальгія за освяченими образами». Митрополит розповідає про отця Євстафія Папагеоргіу, якого названо макарістос, тобто покійний, блаженної пам'яті. Митрополит…

Публікація слугує коротким оголошенням про відеофрагмент. У ній зазначено, що промовець — митрополит Лімасольський Афанасій, якого названо з пошаною Панієротатос. Назву програми наведено грецькою: «Καρδιακός Λόγος, Αγιασμένων Μορφών Νοσταλγία», що перекладається як «Серцеве Слово — Ностальгія за освяченими образами». Митрополит розповідає про отця Євстафія Папагеоргіу, якого названо макарістос, тобто покійний, блаженної пам'яті.

Митрополит ділиться особистими враженнями та дивовижними випадками з життя отця Євстафія. Через ці спогади він окреслює особистість і духовний шлях отця Євстафія. Згадано два основні періоди: роки його служіння як Представника Архиєпископа в Аммохостосі та його упокоєння як ченця в Новій Скиті на Афоні.

Наприкінці публікації глядачів скеровано на YouTube-сторінку каналу, щоб переглянути фрагмент. Текст не наводить жодної конкретної історії, ані дат, ані місць, крім Аммохостоса та Афону, ані інших імен. Він слугує оголошенням про відеоконтент. Мовою оригінальної публікації є грецька.

  • Митрополит Лімасольський Афанасій з'являється у фрагменті з програми «Серцеве Слово — Ностальгія за освяченими образами»
  • Він розповідає про особисті враження та дивовижні випадки з життя блаженної пам'яті отця Євстафія Папагеоргіу
  • Спогади охоплюють служіння отця Євстафія як Представника Архиєпископа в Аммохостосі
  • Вони також охоплюють його пізніше життя та упокоєння як ченця в Новій Скиті на Афоні
  • Публікація скеровує глядачів на YouTube-сторінку каналу, щоб переглянути фрагмент
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій про необхідність і матері, й батька та про материнську ніжність в отцівстві духовному

Митрополит Лімасольський Афанасій говорить про необхідність материнської й батьківської ролей у житті людини. Він стверджує, що людині потрібні і мати, і батько, і що кожен із батьків має втілювати в собі якості іншого: матері потрібне отцівство і материнство, а батько має мати материнську ніжність до своїх дітей. Митрополит згадує святого Софронія, якого називає їхнім старцем, і який учив, що ігумен, тобто духовний батько, має володіти ніжністю…

Митрополит Лімасольський Афанасій говорить про необхідність материнської й батьківської ролей у житті людини. Він стверджує, що людині потрібні і мати, і батько, і що кожен із батьків має втілювати в собі якості іншого: матері потрібне отцівство і материнство, а батько має мати материнську ніжність до своїх дітей. Митрополит згадує святого Софронія, якого називає їхнім старцем, і який учив, що ігумен, тобто духовний батько, має володіти ніжністю матері щодо своїх ченців.

Потім він наводить яскравий приклад цієї материнської турботи, цитуючи ті уважні слова, які говорить мати: «Одягнися, не застудися. Приходь додому раніше. Звертай увагу на це, звертай увагу на те». Митрополит Афанасій пояснює, що ця ніжність перевершує стосунки з фізичним батьком і несе в собі тонкість, яка може викликати легкий дискомфорт, але приносить радість. На завершення він описує цю материнську тонкість як прекрасну й добру.

Ключові моменти

  1. Людині потрібні і мати, і батько; матері потрібні отцівство і материнство, а батькові — материнська ніжність до дітей.
  2. Святий Софроній, їхній старець, сказав, що духовний батько має мати ніжність матері щодо своїх ченців.
  3. Промовець ілюструє материнську турботу прикладами: «одягнися», «не застудися», «приходь додому раніше», «звертай увагу на це, звертай увагу на те».
  4. Ця ніжність перевершує стосунки з фізичним батьком і має тонкість, яка спонукає до роздумів.
  5. Промовець називає цю материнську тонкість прекрасною й доброю.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Лімасольський Афанасій про знаходження Бога в серці

Митрополит Лімасольський Афанасій каже, що кожна людина, чи то одружена, неодружена, чи в будь-якому іншому життєвому стані, зрештою має знайти Бога в серці та в своєму існуванні. Він каже, що ми маємо навчитися здобувати тверду віру в Христа і довірити Йому своє життя. Тривога про те, що з нами станеться, як ми далі житимемо, як впораемося і як скластися життя, не повинна нас поглинати.

Ми маємо навчитися залишати все в руках Христа, вручаючи себе й усе інше Христу Богу, вживаючи фразу «Χριστώ τω Θεώ παραθώμεθα».

Ключові моменти

  1. За якого б стану людина не була — одружена, неодружена чи в інших умовах — остаточною вимогою є знайти Бога в серці та в своєму існуванні.
  2. Ми маємо навчитися здобувати тверду віру в Христа.
  3. Наше життя має залежати від Христа.
  4. Ми не повинні дозволити тривозі про те, що з нами станеться, як ми далі житимемо, як впораемося чи як скластися життя, поглинути нас.
  5. Ми маємо навчитися залишати все в руках Христа.
  6. Вручити себе й усе інше Христу Богу.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій: Ми несемо відповідальність за те, як приймаємо слово Боже

Публікація містить висловлювання митрополита Лімасольського Афанасія про особисту відповідальність у духовному житті. Митрополит каже, що причина успіху чи невдачі полягає в самій людині, а не в Богові. Бог діє як той самий сіяч, який однаково пропонує всім те саме насіння — слово. Різниця проявляється в тому, як ґрунт, тобто кожна людина, його приймає. Кожна людина тепер несе відповідальність за те, щоб приготувати вуха до слухання, очистити…

Публікація містить висловлювання митрополита Лімасольського Афанасія про особисту відповідальність у духовному житті. Митрополит каже, що причина успіху чи невдачі полягає в самій людині, а не в Богові. Бог діє як той самий сіяч, який однаково пропонує всім те саме насіння — слово.

Різниця проявляється в тому, як ґрунт, тобто кожна людина, його приймає. Кожна людина тепер несе відповідальність за те, щоб приготувати вуха до слухання, очистити їх, щоб прийняти слово Боже, і перебувати в терплячому очікуванні, поки Христос обробляє душу. Митрополит посилається на притчу про сіяча: сіяч той самий, насіння те саме, але земля різна.

Він наголошує, що для подвигу насамперед потрібні «вуха, що чують» — фраза з Євангелія, і що це слухання вимагає активного очищення вух, щоб прийняти слово. Процес триває в терпінні, в очікуванні, коли Христос обробить душу. У публікації є хештеги, що посилаються на Ісуса, віру, християнство, православ'я, грецьке православ'я та ім'я митрополита.

Ключові моменти

  1. Успіх чи невдача походять від нас самих, а не від Бога.
  2. Бог дає всім людям однаково те саме насіння — слово.
  3. Той самий сіяч і те саме насіння присутні в кожному випадку.
  4. Ґрунт, тобто людина, поводиться по-різному в кожному випадку.
  5. Тепер ми несемо відповідальність за те, як приймаємо слово.
  6. Для подвигу насамперед потрібні вуха, що можуть чути.
  7. Ми маємо очистити свої вуха, щоб чути слово Боже.
  8. Ми маємо перебувати в терпінні, очікуючи, коли Христос обробить нашу душу.
radioimlemesou Instagram

Афанасіос Раковаліс про Святого Паїсія та особисту духовну переміну

У четвер, 1 жовтня 2026 року, Афанасіос Раковаліс виступив у Залі заходів Святої Лімасольської Митрополії з доповіддю про преподобного Паїсія Святогорця, якого знав особисто протягом багатьох років. Раковаліс почав з розповіді про власний шлях і свою колишню віддаленість від Церкви. Попри своє тодішнє невір'я, він відвідав Святу Гору Афон, де зустрів Митрополита Лімасольського Афанасія, який допоміг йому зустрітися зі Святим Паїсієм. Від першої…

У четвер, 1 жовтня 2026 року, Афанасіос Раковаліс виступив у Залі заходів Святої Лімасольської Митрополії з доповіддю про преподобного Паїсія Святогорця, якого знав особисто протягом багатьох років. Раковаліс почав з розповіді про власний шлях і свою колишню віддаленість від Церкви. Попри своє тодішнє невір'я, він відвідав Святу Гору Афон, де зустрів Митрополита Лімасольського Афанасія, який допоміг йому зустрітися зі Святим Паїсієм.

Від першої зустрічі Раковаліс відчув глибоку любов святого до себе. Це знайомство спричинило глибоку внутрішню зміну і привело його до перегляду свого світогляду та ставлення до віри і Церкви. Через часті візити та спілкування зі Святим Паїсієм він почав шукати відповіді на фундаментальні запитання: «Що таке святий?», «Чому він став святим, а ми ні?», «Чому так багато людей зверталися до Святого Паїсія?»

Як характерно зазначає Раковаліс, святий «є людиною, як і ми», водночас він «є малим Христом», людиною, яка через усе своє життя відкриває Христа іншим. Раковаліс розповідає, як через особу і життя Святого Паїсія він побачив Євангеліє в дії і глибше пізнав Христа. Зворушений, він переповідає особисті переживання та чудесні випадки, говорить про самопожертву святого і його любов до кожної людини, його пророчий дар та особливий гумор, який відзначав його спілкування з людьми.

Він також згадує, що Святий Паїсій розповідав йому про «великі події» та Константинополь, і передає ці оповіді так, як чув їх від святого. Наприкінці він ділиться з аудиторією духовними порадами та словами, які особисто отримав від Святого Паїсія. Доповідь доступна на сторінці каналу на YouTube.

  • Раковаліс розповідає про свій шлях від невір'я до віри через особисті стосунки зі Святим Паїсієм.
  • Митрополит Лімасольський Афанасій сприяв їхній першій зустрічі на Святій Горі Афон.
  • Раковаліс описує Святого Паїсія як «людину, як і ми» та «малого Христа», який відкриває Христа через своє життя.
  • Він ділиться особистими переживаннями про любов святого, його пророчий дар, гумор і пророцтва про Константинополь.
  • Доповідь містить духовні поради, які Раковаліс отримав безпосередньо від Святого Паїсія.
radioimlemesou Instagram

Зречися себе: митрополит Афанасій про Христову умову слідування за Ним

Митрополит Лімасольський Афанасій пояснює слова Христа: «Коли хто хоче йти вслід за Мною, хай зречеться себе самого». Він каже, що для того, щоб іти за Христом, людина повинна спочатку зректися себе, тобто зректися старої людини з її пристрастями, гріхами та лихими нахилами — усього того, що нам подобається, але не є за Богом. Митрополит визнає, що це нелегко, адже все це вкоренилося у внутрішньому світі людини. Проте він наголошує, що без…

Митрополит Лімасольський Афанасій пояснює слова Христа: «Коли хто хоче йти вслід за Мною, хай зречеться себе самого». Він каже, що для того, щоб іти за Христом, людина повинна спочатку зректися себе, тобто зректися старої людини з її пристрастями, гріхами та лихими нахилами — усього того, що нам подобається, але не є за Богом. Митрополит визнає, що це нелегко, адже все це вкоренилося у внутрішньому світі людини.

Проте він наголошує, що без самозречення немає поступу, і цей поступ відповідає мірі зречення. Хто зречеться на десять відсотків, той просунеться на десять відсотків; хто зречеться на сімдесят відсотків, той просунеться на сімдесят відсотків. Він називає це законом і підкреслює, що Христос сказав ясно: коли хто хоче йти вслід за Мною, хай зречеться себе самого.

Ключові моменти

  1. Хто хоче духовно розквітнути, повинен спершу зректися себе — старої людини з її пристрастями й пожаданнями.
  2. Ми повинні зректися пристрастей, гріхів і лихих нахилів — усього, що нам подобається, але не є за Богом.
  3. Зречення не є легким, адже ці речі вкоренилися в душевному світі.
  4. Без самозречення ти не рухаєшся вперед, а твій поступ відповідає мірі зречення: 10% зречення означає 10% поступу, 70% означає 70%.
  5. Христос сказав ясно: коли хто хоче йти вслід за Мною, хай зречеться себе самого.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Лімасольський Афанасій ділиться видінням про милостиню як шлях до Раю

Митрополит Лімасольський Афанасій переповідає видіння, описане в уривку з однієї з його проповідей. Чоловік побачив перешкоду, що загороджувала йому шлях до Раю. Цією перешкодою виявилася відсутність милостині. Митрополит наводить цю розповідь, щоб показати необхідність благодійності. Публікація спрямовує глядачів на YouTube-сторінку каналу для перегляду повного відео.

  • Митрополит Лімасольський Афанасій переповідає видіння з уривка проповіді
  • Чоловік бачить перешкоду на своєму шляху до Раю
  • Перешкодою виявляється відсутність милостині
  • Ця історія ілюструє важливість милостині
  • Повне відео доступне на YouTube-сторінці каналу
radioimlemesou Instagram

Лімасольська митрополія анонсувала IV Фестиваль кіпрських традицій на 24–25 жовтня

Лімасольська митрополія анонсувала четвертий Фестиваль кіпрських традицій, запланований на 24 та 25 жовтня. Захід триватиме з 10:30 ранку до 20:00 вечора в обидва дні. Він проходитиме на подвір'ї митрополичого храму Панагії Пантанасси Католицької. У програмі — вистави театру тіней, традиційні пісні, традиційні танці, ігри для дітей, демонстрація традиційних ремесел, традиційні страви у глиняному посуді, а також виставки ткацтва й вишивки. Митрополія повідомляє, що вхід на фестиваль вільний.

  • Лімасольська митрополія анонсувала IV Фестиваль кіпрських традицій
  • Дати: 24–25 жовтня, з 10:30 до 20:00
  • Місце проведення: подвір'я митрополичого храму Панагії Пантанасси Католицької
  • Програма включає театр тіней, традиційні пісні й танці, дитячі ігри, традиційні ремесла, традиційні страви у глиняному посуді, виставки ткацтва та вишивки
  • Вхід вільний
radioimlemesou Instagram

Митрополит Лімасольський Афанасій: Тобі не може бути добре, якщо не добре твоєму подружжю

Митрополит Лімасольський Афанасій говорить про шлюб і про радість від радості нашого ближнього. Він каже, що ми маємо радіти, коли нашому ближньому добре, коли він спокійний і мирний. Він цитує молитву святителя Василія Великого з Божественної літургії: «Подай їм, Господи, мирне правління, щоб і ми в тиші їхній тихе й безтурботне життя прожили». Він застосовує це до подружнього життя: якщо нашій дружині або нашому чоловікові добре, якщо вони…

Митрополит Лімасольський Афанасій говорить про шлюб і про радість від радості нашого ближнього. Він каже, що ми маємо радіти, коли нашому ближньому добре, коли він спокійний і мирний. Він цитує молитву святителя Василія Великого з Божественної літургії: «Подай їм, Господи, мирне правління, щоб і ми в тиші їхній тихе й безтурботне життя прожили».

Він застосовує це до подружнього життя: якщо нашій дружині або нашому чоловікові добре, якщо вони мирні й радісні, тоді й нам добре. Якщо ж наше подружжя збентежене, засмучене, стривожене, зранене чи в неспокої, то й ми такі самі. Він зазначає, що ми не можемо почуватися добре, коли нашому ближньому чи нашому подружжю не добре, бо люди — це сполучені посудини, як у тілесному зв'язку, так і в духовному.

Бесіда зосереджена на цій єдиній темі: стан людини поруч із нами стає нашим власним станом, а мир іншого є умовою нашого власного миру, про що просить літургійна молитва святителя Василія.

Ключові моменти

  1. Радіти радості свого ближнього, коли він мирний і спокійний.
  2. Проповідувач наводить слова святителя Василія Великого з Божественної літургії: «Подай їм мирне правління, щоб і ми в тиші їхній спокійні були».
  3. Якщо дружина чи чоловік почуваються добре й радісно, то й нам добре.
  4. Якщо подружжя засмучене, згірчене, стривожене, зранене чи в неспокої, то й ми такі самі.
  5. Люди — це сполучені посудини, як у природному, так і в духовному спілкуванні.
radioimlemesou Instagram

Коли тебе скривдили: митрополит Афанасій про любов до тих, хто завдає нам болю

Короткі роздуми митрополита Лімасольського Афанасія про те, як християнин має реагувати на несправедливість. Простими словами він нагадує, що Святе Письмо та Євангеліє дають нам чітку відповідь: ми покликані виявляти любов навіть до того, хто зводить на нас наклепи, звинувачує, кривдить або завдає будь-якої іншої кривди. Християнська відповідь — це не помста і не лихі слова на адресу кривдника, а терпелива любов. Митрополит визнає, що це важко,…

Короткі роздуми митрополита Лімасольського Афанасія про те, як християнин має реагувати на несправедливість. Простими словами він нагадує, що Святе Письмо та Євангеліє дають нам чітку відповідь: ми покликані виявляти любов навіть до того, хто зводить на нас наклепи, звинувачує, кривдить або завдає будь-якої іншої кривди. Християнська відповідь — це не помста і не лихі слова на адресу кривдника, а терпелива любов.

Митрополит визнає, що це важко, тому дає практичну пораду: починати з малого — відмовитися від помсти та лихослів'я — і крок за кроком рухатися далі. Можливим це стає лише тоді, каже владика, коли ми повсякчас тримаємо перед очима любов Христа до нас: Його любов до нас, грішних, є і зразком, і джерелом сили для любові до ворогів.

Це повчання перегукується з євангельською заповіддю любити тих, хто ненавидить нас, і благодіяти тим, хто переслідує нас, змальовуючи прощення не як недосяжний ідеал, а як звичайний шлях християнського життя. Допис, опублікований грецькою мовою з гештегами на тему православної віри та Лімасольської єпархії, залишився без коментарів, тож слова архієрея постають як самостійне, стисле напучування для кожного, хто таїть образу чи роздумує, як відповісти на несправедливість.

Ключові моменти

  1. Євангеліє чітко говорить нам, як слід чинити.
  2. Ми повинні виявляти любов до тих, хто нас ненавидить, звинувачує, зневажає чи кривдить.
  3. Ми не повинні мститися або відповідати лихими словами.
  4. Почніть із цих простих речей і перейдіть до наступних, завжди тримаючи перед очима любов Христову до нас.
radioimlemesou Instagram

Митрополит Афанасій про розважливе самопізнання

Митрополит Лімасольський Афанасій пропонує лаконічне, але глибоке повчання про православне розуміння самопізнання (αὐτογνωσία). Він наголошує, що пізнання себе хоч і є вкрай важливим, проте має здійснюватися царським, серединним шляхом — без занепаду духу через власні гріхи та без запеклості в гордовитому самовиправданні. Справжнє самопізнання, пояснює владика, полягає в чесному усвідомленні власної вдачі, пристрастей і немочей. Це усвідомлення…

Митрополит Лімасольський Афанасій пропонує лаконічне, але глибоке повчання про православне розуміння самопізнання (αὐτογνωσία). Він наголошує, що пізнання себе хоч і є вкрай важливим, проте має здійснюватися царським, серединним шляхом — без занепаду духу через власні гріхи та без запеклості в гордовитому самовиправданні. Справжнє самопізнання, пояснює владика, полягає в чесному усвідомленні власної вдачі, пристрастей і немочей.

Це усвідомлення є не самоціллю, а початком духовної боротьби. Митрополит підкреслює, що виправляти ці пристрасті слід «красиво, смиренно, просто» — ці слова відображають дух православної аскетичної традиції, яка плекає лагідність і відкидає самовпевненість. Головне ж полягає в тому, що вся ця праця тримається на закликанні благодаті й милості Христової, адже людські зусилля самі по собі не здатні зцілити душу.

Це вчення втілює святоотцівську рівновагу між безкомпромісною тверезістю щодо людської природи та непохитним упованням на Боже милосердя, уникаючи двох хибних крайнощів: зневіри та духовної гордині.

Ключові моменти

  1. Самопізнання (αυτογνωσία) — це надзвичайно важлива річ.
  2. Його слід шукати серединним, розважливим шляхом: без відчаю, але й без зачерствілості та гордості.
  3. Справжнє самопізнання передбачає пізнання самого себе і власної вдачі.
  4. Ми повинні бачити свої пристрасті та слабкості.
  5. Ми покликані вести духовну боротьбу проти цих пристрастей і немочей.
  6. Виправляти себе слід красиво, смиренно і просто.
  7. У цій боротьбі ми маємо завжди прикликати благодать і милість Христа.
radioimlemesou Instagram

Бесіда старця Юстина Мамалоса про святиню Колодязя Якова доступна в мережі

У публікації повідомляється, що бесіду блаженної пам'яті старця Юстина Мамалоса, ктитора та відновника святині Колодязя Якова, опубліковано для перегляду на YouTube-каналі митрополії. Зустріч відбулася в митрополії в листопаді 2023 року. Старець Юстин Мамалос відомий своєю визначною роллю у відбудові та духовному відродженні святині Колодязя Якова — важливого біблійного місця, пов'язаного із бесідою Христа із самарянкою (Ін. 4:5-42). Ця святиня,…

У публікації повідомляється, що бесіду блаженної пам'яті старця Юстина Мамалоса, ктитора та відновника святині Колодязя Якова, опубліковано для перегляду на YouTube-каналі митрополії. Зустріч відбулася в митрополії в листопаді 2023 року. Старець Юстин Мамалос відомий своєю визначною роллю у відбудові та духовному відродженні святині Колодязя Якова — важливого біблійного місця, пов'язаного із бесідою Христа із самарянкою (Ін. 4:5-42).

Ця святиня, розташована поблизу Наблуса на Західному березі річки Йордан, здавна є місцем паломництва та молитовного шанування. У своїй бесіді старець, імовірно, торкається історії, духовного значення й сучасного життя цього святого місця, а також розповідає про своє особисте служіння там. Митрополія ділиться цим записом, щоб зробити настановне слово старця доступним для широкого загалу вірян.

  • Бесіда старця Юстина Мамалоса, відновника святині Колодязя Якова
  • Виголошена в митрополії в листопаді 2023 року
  • Доступна для перегляду на YouTube-каналі митрополії
  • Старець Юстин відомий відродженням святині Колодязя Якова
  • Святиня є біблійним місцем зустрічі Христа із самарянкою
radioimlemesou Instagram

Чому Бог не потребує нашого славослів'я — але його потребуємо ми

Митрополит Лімасольський Афанасій відповідає на запитання про те, як ми приймаємо благодать Божу, зосереджуючи своє повчання на практиці благословення, подяки та прославлення імені Божого. Він наголошує на тому, що Бог зовсім не має потреби в нашому славослів'ї; хвала, яку ми приносимо, потрібна не Йому, а нам самим. Саме людина відчуває потребу благословляти ім'я Боже, і, роблячи це, ми отримуємо благодать, силу і те, що владика називає…

Митрополит Лімасольський Афанасій відповідає на запитання про те, як ми приймаємо благодать Божу, зосереджуючи своє повчання на практиці благословення, подяки та прославлення імені Божого. Він наголошує на тому, що Бог зовсім не має потреби в нашому славослів'ї; хвала, яку ми приносимо, потрібна не Йому, а нам самим. Саме людина відчуває потребу благословляти ім'я Боже, і, роблячи це, ми отримуємо благодать, силу і те, що владика називає енергією благодаті.

Акт благословення та подяки — це не формальний обряд, а засіб переображення серця: завдяки йому наше серце набуває правильного налаштування перед Богом і стає євхаристійним — серцем, сповненим вдячності.

Це вчення підкреслює, що вміння молитися саме по собі є важливою навичкою для духовного життя, а вдячність — це належний стан душі перед Богом. Публікація пропонує стисле православне повчання про взаємозв'язок між славослів'ям і благодаттю: хвала не змінює Бога, але вона змінює того, хто хвалить, спрямовуючи все єство людини до смирення, вдячності та здатності приймати божественну благодать.

Ключові моменти

  1. Людині важливо вміти молитися, благословляти ім'я Боже та славословити Бога.
  2. Бог не потребує нашого славослів'я; це нам необхідно благословляти Його ім'я.
  3. Благословляючи ім'я Боже, людина отримує благодать, силу та дію (енергію) благодаті.
  4. Благословення, подяка та прославлення Бога дають нашому серцю належне налаштування перед Ним, роблячи його євхаристійним — вдячним серцем.
radioimlemesou Instagram

Ми створені для радості: митрополит Афанасій про гармонію душі

Коротка настанова митрополита Лімасольського Афанасія про природу людської радості. Він пояснює, що людина створена для життя в благодаті, красі та однодумності, і що душа природно радіє мирові, гармонії та любові. Коли ж натомість панують незгода, сварки, заздрість і ворожнеча, душа сумує, адже це суперечить самій нашій природі. Владика застосовує цю істину безпосередньо до повсякденного життя: ми покликані радіти тоді, коли панує мир у нашому…

Коротка настанова митрополита Лімасольського Афанасія про природу людської радості. Він пояснює, що людина створена для життя в благодаті, красі та однодумності, і що душа природно радіє мирові, гармонії та любові. Коли ж натомість панують незгода, сварки, заздрість і ворожнеча, душа сумує, адже це суперечить самій нашій природі.

Владика застосовує цю істину безпосередньо до повсякденного життя: ми покликані радіти тоді, коли панує мир у нашому домі, у наших стосунках і в нашому подружжі. Публікація містить короткий уривок із його слів разом із тегами, що вказують на православну віру. У гілці не було визначних коментарів, тож уся бесіда зосереджена навколо самого повчання.

Це послання просте й пастирське: радість — це не випадковість, а невіддільна частина нашого покликання; життя в єдності з іншими дозволяє душі розквітати, тоді як розділення та заздрість завдають їй ран. Для читачів це слугує приводом для іспиту власного сумління: де в моєму житті є мир, а де — розлад, що засмучує мою душу?

Ключові моменти

  1. Людина покликана насолоджуватися благодаттю, красою та єдністю.
  2. Душа природно радіє мирові, радості, гармонії та любові.
  3. Незгода, розлад, сварки, заздрість і біль сповнюють душу скорботою.
  4. Ми створені для радості, коли мир панує в родині, стосунках і подружжі.
radioimlemesou Instagram

Ловці людей: як пастир навертає душі до Христа

Митрополит Лімасольський Афанасій розмірковує про те, що робить пастиря в Церкві добрим, звертаючись до образу рибальства, навіяного закликом Христа до учнів стати «ловцями людей». Подібно до того, як для кожної риби потрібна своя наживка, свої сіті та свій час доби — одну ловлять уранці, іншу опівдні чи опівночі, — так і пастирі Церкви, священники та єпископи, повинні вчитися, як «ловити» людей. Кожна душа неповторна і потребує особливого…

Митрополит Лімасольський Афанасій розмірковує про те, що робить пастиря в Церкві добрим, звертаючись до образу рибальства, навіяного закликом Христа до учнів стати «ловцями людей». Подібно до того, як для кожної риби потрібна своя наживка, свої сіті та свій час доби — одну ловлять уранці, іншу опівдні чи опівночі, — так і пастирі Церкви, священники та єпископи, повинні вчитися, як «ловити» людей. Кожна душа неповторна і потребує особливого підходу.

Владика наголошує, що ця праця в жодному разі не повинна звершуватися через примус, залякування чи тиск. Навпаки, пастирям належить діяти якнайлагідніше, із пастирською турботою та розважливістю, приваблюючи людей до духовних сітей вільно. Коли це відбувається, людину зрештою вловлює Сам Христос, і цей улов стає здобутком «для життя вічного і вічного Царства Божого».

Це повчання підкреслює терпіння, розважливість і лагідність як ознаки справжнього православного душпастирства, протиставляючи шлях Церкви силі та страху.

Ключові моменти

  1. Кожен рибалка має власну наживку, свій спосіб, сіті та улюблений час для ловлі — вранці, опівдні, надвечір чи опівночі.
  2. Так само й пастирі Церкви — священники та єпископи — мають бути «ловцями людей», знаючи, як привести душі до Христа.
  3. Це має відбуватися не насильством, залякуванням чи примусом, а у спосіб якнайлагідніший, пастирський та сповнений духовної педагогіки.
  4. Так люди входять у духовні сіті, Христос стає їхнім Ловцем, а сам улов стає ловленням «для життя вічного і вічного Царства Божого».