Любити убогих, а не лише жаліти їх: приклад святого Іоана Милостивого

Митрополит Афанасій Лімасольський говорить про значення милостині, стверджуючи, що саме милостиня поставить нас перед Богом. Він ілюструє це життям святого Іоана Милостивого. У дитинстві Іоан мав видіння, в якому йому з'явилася дівчина. Вона сказала йому, що якщо він любитиме її, то вона приведе його до царя.

Коли Іоан запитав, хто вона, вона відповіла: «Я — Милостиня». Святий полюбив милостиню, і його життя стало відображенням Божого милосердя, за що він отримав титул «Милостивий». Митрополит далі звертає увагу на формулювання аполітикіона святого, де грецькою сказано «τούς πτωχούς ἀγαπήσας», «ти полюбив убогих», а не «τούς πτωχούς ελεήσας», що означало б «ти помилував убогих».

Він наголошує, що любити убогих — це значно більша й більш перетворювальна дія, ніж просто жаліти їх. Любити убогих, пояснює він, означає стати з ними одним, увійти в їхнє становище і розділити їхнє життя. Митрополит наголошує, що святий не просто чинив діла милосердя здалеку; він став одним цілим з убогими, люблячи їх безпосередньо.

Він зауважує, що як Бог милосердний, так і Іоан став милосердним, але аполітикіон наголошує на любові, а не на милосерді, як на визначальній чесноті. Милосердя може залишатися на відстані, тоді як любов вимагає єдності. Любов святого до убогих означала, що він розділяв їхнє життя, стаючи убогим разом із ними.

Це, зазначає митрополит, є мірилом для всіх християн: милостиня, яка ставить нас перед Богом, вимірюється не кількістю даного, а любов'ю, яка єднає того, хто дає, з тим, хто приймає.