Ιερά Σκήτη Προφήτη Ηλία Αγίου Όρους

Старець Филимон, дикей гуртожитного скиту святого пророка Іллі (монастиря Пантократор) на Святій Горі Афон, говорить про радість життя у Христі. Він описує послідовність перетворень, які звершує Христос: води на вино, вина — на Свою Кров, а цієї Крові — на воскресіння, життя та рай. Старець застосовує цю послідовність до сучасного християнського життя.

У нашу епоху, каже він, також має бути це навчене, нетлінне світло. Він визнає, що це нелегко, але зазначає, що це принаймні показує нам вихід. Він визначає межу того, як християнин має ставитися до цього світла: християнин не повинен обожнюватися ним, але повинен знати, що це наш шлях, бачити його й триматися за нього, щоб не впадати у відчай.

Допис містить відео з каналу Kiriakos Agio Oros, де можна переглянути повну бесіду, а також перелік хештегів про Христа, радість, життя, віру, християнство та Православ'я. Обговорення в першоджерелі зосереджене на власних словах старця: перетворенні води на вино, вина — на Кров, а Крові — на воскресіння та рай; присутності навченого, нетлінного світла в нашу епоху; труднощах цього; виході, на який воно вказує; та пораді, що християнин повинен бачити цей шлях і триматися за нього, щоб уникнути зневіри.

Допис складено грецькою мовою, з англійськими хештегами поряд із грецькими, і в ньому зазначено ім'я промовця та його послух у святому скиту святого пророка Іллі на Афоні.

Старець Філімон, старець Свято-Іллінського гуртожитного скиту на Святій Горі Афон, говорить про спустошення власного «я» та благодать Божу. Він каже, що коли людина спустошується і відчуває себе нічим, тоді Бог діє через неї. Він протиставляє це нинішньому стану християн: сьогодні, за його словами, ми живемо у вдаванні й називаємо себе християнами, але справжній християнин відчуває, що він — ніщо.

Для опису цього внутрішнього стану він використовує різкі образи: справжній християнин почувається як перевернутий тарган у ванні, як ніхто, як шматок сміття. Цьому він протиставляє наш реальний стан: ми то надимаємося, то здуваємося і не можемо знести навіть того, щоб нас осудила проста дитина. Бесіда представлена під назвою про нігілізм нашого его та благодать Божу, а теми позначені тегами кенозис, егоїзм, благодать Божа, віра, християнство та православ'я. Повне відео доступне на сайті «Пемптусія» Святого скиту.

Дискусія, яку відкриває ця розмова, стосується того, як «я» має бути спустошене в сенсі кенозису, щоб божественна благодать могла діяти в людині, і наскільки далеко наше повсякденне християнське уявлення про себе стоїть від цього смирення. Слова старця визначають мірило справжнього християнства не в зовнішній приналежності, а у внутрішньому відчутті власного нікчемства перед Богом.

Афонський чернець згадує пораду, яку отримав від старця Максима, котрий ніс послух просмонарія (доглядача) при іконі Божої Матері «Вратарниця» (Портаїтиса) в Іверському монастирі. Старець порівнював життя з водінням: людина може кермувати добре, але на дорозі вона не сама, і хтось поруч — можливо, нетверезий чи задивившись у телефон — може в неї врізатися.

Тому, казав старець, ми повинні бути надзвичайно обережними. Оповідач, отець Іоаким, згадує, що щоразу, коли він приходив на сповідь і за порадою, старець Максим давав йому ту саму коротку відповідь: «Отче Іоакиме, увага і молитва». Старець пояснював, що людина пильнує настільки, наскільки це по-людськи можливо, а далі благодать Божа разом із молитвою просвітлює розум, щоб людина робила менше помилок.

Відео опублікував храм святого Димитрія однойменного муніципалітету, а промовляє старець Філімон, дикей Свято-Іллінського гуртожитного скиту монастиря Пантократор на Святій Горі Афон. Допис скеровує глядачів до повного відео на YouTube. Короткий уривок зосереджений на одній думці: самих лише людських зусиль замало, пильність необхідно поєднувати з молитвою, щоб благодать Божа зберегла людину там, де закінчуються її власні сили.

Запитувач звертається до старця Филимона, духівника Свято-Іллінського скиту на Святій Горі Афон, із запитанням: що робити, коли помисли про минулі гріхи повертаються навіть після сповіді, часом з'являючись і у снах. Старець відповідає, що розум — не найкращий наш друг, і жартує, що англійське слово «ideas» співзвучне з «my ties» («мої пута»), тож нам не слід водити дружбу зі своїми думками.

Він радить ставитися до докучливого помислу як до брудної мухи з туалету, що залетіла в рот: виплюньте його негайно, і спокуса швидко відійде. Якщо помисел приходить — нехай приходить, але не приймайте його. Він застерігає, що диявол часто підміняє молитву тривожним самокопанням, змушуючи нас питати: «чому я так сказав?» замість того, щоб творити: «Господи, помилуй», і ми марнуємо час.

Він цитує одного старця, який казав: коли ми заляпані болотом, слід дати йому висохнути, і воно відпаде саме. Бесіда ведеться довкола цієї теми: не зациклюйтеся на немочах, бо коли про них думаєш, вони нікуди не зникають.

Старець Філімон, ієромонах Святого гуртожитного скиту святого пророка Іллі монастиря Пантократор на Святій Горі Афон, говорить про вибір усамітнення, спокою та миру замість суперечок. Він розповідає історію про двох ченців, які почули, як інші сваряться, і вирішили теж посперечатися. Вони поставили між собою склянку, й один із них заявив, що склянка належить йому.

Інший відповів: «Якщо вона твоя, візьми її», — і суперечка на цьому скінчилася. Двоє ченців так і не посварилися. Старець Філімон зазначає, що той самий дух панує і в його обителі. Там панує спокій, і головне налаштування — «не турбуйся, візьми собі».

Він подає це ставлення не як сторонню розповідь, а як спосіб життя. Бесіду представляє «Пемптусія», а повне відео під назвою «Свята Гора Афон: Сад Пресвятої Богородиці» доступне на сайті «Пемптусії». Публікація супроводжується гештегами про Святу Гору Афон, усамітнення, спокій, мир, віру, християнство та православ'я, а також містить імена старця Філімона та назву Святого Іллінського скиту.

Короткий зміст відео показує, що бесіда зосереджена на цьому одному повчальному випадку та його застосуванні в чернечому житті: двоє ченців вдають суперечку, розігрують сварку за склянку й розв'язують її єдиним словом поступки. Старець пов'язує цю історію з повсякденною атмосферою свого скиту, де ченці уникають розбіжностей, поступаючись один одному. Картка спрямовує читачів до повного відео, щоб почути власні слова старця.

У дописі представлено відео з YouTube-каналу Товариства друзів Святої Гори Афон в Іракліоні за участю старця Філімона, дикея Святого гуртожитного Іллінського скиту монастиря Пантократор на Афоні. У відео старець Філімон згадує одного старця, який казав, що справжній піст полягає не в утриманні від м'яса, а в тому, щоб на день відмовитися від екрана.

Той старець обіцяв причастити кожного, хто зможе відмовитися від телевізора, навіть якщо той їстиме м'ясо. Промовець зауважує, що сьогодні всі, старі й малі, дивляться в екрани, які показують неправду, і не все побачене є істиною, особливо тепер, коли людям нав'язують штучний інтелект. Він визнає, що ШІ має багато корисного, але застерігає, що ми повинні уникати пастки віртуальної реальності.

Він наголошує, що ми повинні мати образи, але образи Божі. Відео доступне на YouTube-каналі товариства.

Старець Филимон, дикей Святого гуртожитного скиту святого пророка Іллі монастиря Пантократор на Святій Горі Афон, говорить про сльози покаяння у відео, опублікованому храмом святого Димитрія в муніципалітеті Агіос-Димитріос. Він називає сльози другим хрещенням: коли ми каємося і плачемо, Бог це бачить. Щоб показати, що це означає, він розповідає історію про батька, який мав відійти з цього світу і попросив тих, хто був поруч, принести йому дар.

Один приніс хліб, інший — склянку холодної води, а третій шукав і знайшов сльозу людини, яка кається. Батько обрав сльозу і сказав: «Ось це те, чого я хочу». Старець Филимон запитує, чи не є це притчею: Христос і наш Бог шукають від нас нашого покаяння і наших сліз. Повне відео доступне на YouTube за посиланням у дописі, а сам допис містить хештеги грецькою та англійською мовами про сльози, покаяння, віру, християнство та православ'я.

Старець Филимон, дикей Святого гуртожитного скиту пророка Іллі на Святій Горі Афон, говорить про покаяння та новий початок, який воно дарує. Він каже, що Свята Гора дає радість через своє служіння, і це служіння він визначає як покаяння. Його слово зосереджене на людях на Святій Горі, які покаялися і розпочали все наново, — людях, котрі сказали: «Я був там, а піду в інше місце».

Він описує їхній стан, коли вони прийшли на сповідь: вони дивилися поглядом у небо, в нікуди, розчаровані й зневірені. Попри цей стан, вони набралися мужності та почали знову з самого початку. Відео показує покаяння як шлях, через який упалі знаходять надію і починають усе з чистого аркуша.

Повне відео доступне на YouTube на каналі «Nektari Psychis». Допис містить гештеги про Святу Гору Афон, покаяння, надію, віру, християнство та православ'я, а також вказує ім'я старця Филимона та Святий скит пророка Іллі на Святій Горі Афон.