WeOrthodox
EN UA

Ιερά Σκήτη Προφήτη Ηλία Αγίου Όρους

Instagram ↗ дискусій: 41

Καλώς ήρθατε στο επίσημο κανάλι της Ιεράς Κοινοβιακής Παντοκρατορινής Σκήτης Προφήτου Ηλιού Αγίου Όρους, στο Instagram!

Притча геронди Филимона про спляче місто й пильного водія

У дописі поділено відео з YouTube-каналу Святої Церкви св. Димитрія під назвою «Краса кінця (частина 2)» у пам’ять про геронду Филимона, праведного монаха святого кіновійного скиту Пантократорос пророка Іллі на Святій Горі Афон. У відео подано алегорію, розказану герондою Филимоном: водій описує дивне місце, де мешканці сплять цілий рік у своїх ліжках, прокидаючись лише перед святами, щоб ремонтувати дороги, дахи й готувати хор. Під час свят…

У дописі поділено відео з YouTube-каналу Святої Церкви св. Димитрія під назвою «Краса кінця (частина 2)» у пам’ять про геронду Филимона, праведного монаха святого кіновійного скиту Пантократорос пророка Іллі на Святій Горі Афон. У відео подано алегорію, розказану герондою Филимоном: водій описує дивне місце, де мешканці сплять цілий рік у своїх ліжках, прокидаючись лише перед святами, щоб ремонтувати дороги, дахи й готувати хор.

Під час свят вони святкують за столами, з вином, любов’ю, поцілунками, піснями, дзвонами й феєрверками, але потім знову повертається заціпеніння, і вони знову засинають. Роль водія — проїжджати, пильнуючи, щоб ніхто не проспав, щоб жодне джерело не залишалося відкритим і щоб не почалася пожежа. Він прямує до Афін, щоб доставити вантаж; його дім — національна автомагістраль, а не будинок, а його друзі — ті, кого він вибирає підвезти по дорозі.

Водій також каже, що проковтнув язика, але щось гризе його. Допис містить посилання на два відео YouTube: повну бесіду на каналі церкви та інше відео на каналі «Нектар душі» під назвою «о. Филимон прощається з Діонісісом Саввопулосом».

Ключові моменти

  1. 0:00 Водій пояснює, що люди в цьому місці сплять цілий рік у своїх ліжках і прокидаються лише перед святами, щоб лагодити дороги, дахи й готувати хор.
  2. 0:35 Водій описує свято як час столів, накритих із вином, любов’ю, поцілунками, піснями, дзвонами, феєрверками й органами, після чого люди знову впадають у заціпеніння й сон.
  3. 1:06 Водій каже, що його роль — проїжджати й пильнувати, щоб ніхто не проспав, щоб жодне джерело не залишилося відкритим і щоб не почалася пожежа, і він мусить дістатися Афін, щоб доставити вантаж.
  4. 1:06 Водій зізнається, що проковтнув язика, але щось гризе його, і коли його запитують про родину, дім і друзів, він відповідає, що його дім — національна автомагістраль.
  5. 1:36 Водій каже, що його родина — національна автомагістраль, друзі змушують його зупинятися, але він сам вибирає, кого підібрати, і каже пасажирові зупинитися в Рапсані, де продають муст, якщо йому щось треба.

Старець Филимон: слово Боже має єднати, а не розділяти

Старець Филимон зі скиту пророка Іллі Пантократорського монастиря на Афоні порівнює людей із людьми в замку, які руйнують власний захист, кидаючи каміння одне в одного. Він каже, що це руйнує замок і ранить тих, хто всередині. Він наполягає, що нам потрібна філадельфія, братолюбство, укорінене в справжній любові, а не в злобі, і застерігає від розділення на партії та фракції. Старець розповідає, що святий Порфирій упокоївся, повторюючи «одне,…

Старець Филимон зі скиту пророка Іллі Пантократорського монастиря на Афоні порівнює людей із людьми в замку, які руйнують власний захист, кидаючи каміння одне в одного. Він каже, що це руйнує замок і ранить тих, хто всередині. Він наполягає, що нам потрібна філадельфія, братолюбство, укорінене в справжній любові, а не в злобі, і застерігає від розділення на партії та фракції.

Старець розповідає, що святий Порфирій упокоївся, повторюючи «одне, сутність, одне», доки не заплющив очі, подаючи це як заклик до єдності. Він попереджає, що якщо ми розіб'ємося на тисячу шматків, диявол потирає руки від задоволення. Він закликає, що ми повинні залишатися глибоко люблячими й єдиними.

Він стверджує, що слово Боже має єднати нас; якщо воно розділяє, то це не слово Боже, а щось інше.

Ключові моменти

  1. Єпископ каже, що ми схожі на людей у замку, які беруть його каміння і кидають одне в одного, руйнуючи замок і ранячи себе.
  2. Він наполягає, що нам потрібна філадельфія, братолюбство, зі справжньою любов'ю, а не злобою, і застерігає від того, щоб ставати партіями та фракціями.
  3. Він розповідає, що святий Порфирій упокоївся, повторюючи «одне, сутність, одне», доки не заплющив очі.
  4. Він попереджає, що якщо ми розіб'ємося на тисячу шматків, хтось потирає руки від задоволення, диявол.
  5. Він закликає, що ми повинні бути дуже люблячими й єдиними.
  6. Він стверджує, що слово Боже має єднати нас, а не розділяти; якщо воно розділяє, то це не слово Боже, а щось інше.

Геронда Філімон про оптимізм через віру в Бога

У дописі поділено відео з сайту pemptousia.gr за участю Геронди Філімона, якого названо дикеєм Святої обителі скиту пророка Іллі на Афоні. Грецький текст, що супроводжує посилання, читається: «Έχει ο Θεός, ας είμαστε αισιόδοξοι», що перекладається як «Маємо Бога, будьмо оптимістами». Відео має назву «Листи святого Паїсія Величковського». У відео Геронда Філімон говорить про основу християнського оптимізму. Він стверджує, що віруючі мають Бога і…

У дописі поділено відео з сайту pemptousia.gr за участю Геронди Філімона, якого названо дикеєм Святої обителі скиту пророка Іллі на Афоні. Грецький текст, що супроводжує посилання, читається: «Έχει ο Θεός, ας είμαστε αισιόδοξοι», що перекладається як «Маємо Бога, будьмо оптимістами». Відео має назву «Листи святого Паїсія Величковського». У відео Геронда Філімон говорить про основу християнського оптимізму.

Він стверджує, що віруючі мають Бога і тому можуть бути оптимістичними, і пов'язує цей оптимізм із практикою іконопису або малярства. Він описує Божу благодать як дар, який не може вкрасти жодна зовнішня обставина. Він згадує про надію на Христа навіть тоді, коли відчай загрожує поглинути.

Він каже, що Христос з'являється в безнадійних ситуаціях і дає силу продовжувати. Допис містить хештеги грецькою та англійською, пов'язані з Богом, оптимізмом, вірою, християнством, православ'ям, а також ім'ям промовця та скитом.

Ключові моменти

  1. Промовець стверджує, що вони мають Бога і є оптимістичними через іконопис або малярство.
  2. Божу благодать згадано як те, що не можна вкрасти.
  3. Згадується надія на Христа навіть у відчаї.
  4. Христос з'являється перед ними в безнадійних обставинах і дає силу продовжувати.

Прийдіть до Мене всі, хто трудиться: Матвія 11:28 у поясненні Панагіотіса Трембеласа

У дописі подано стих, начертаний на іконі: «Прийдіть до Мене, всі втомлені й обтяжені тягарем гріха та скорбот, і тягарем фарисейських передань, якими богонатхненний закон було перетворено на нестерпний тягар. Прийдіть до Мене, і Я заспокою вас». Автор цитує текст з Євангелія від Матвія, розділ 11, стих 28, і зазначає, що сама ікона містить і стих, і коротке тлумачення. Тлумачення, наведене в описі зображення, походить із книги «Новий Завіт із…

У дописі подано стих, начертаний на іконі: «Прийдіть до Мене, всі втомлені й обтяжені тягарем гріха та скорбот, і тягарем фарисейських передань, якими богонатхненний закон було перетворено на нестерпний тягар. Прийдіть до Мене, і Я заспокою вас». Автор цитує текст з Євангелія від Матвія, розділ 11, стих 28, і зазначає, що сама ікона містить і стих, і коротке тлумачення.

Тлумачення, наведене в описі зображення, походить із книги «Новий Завіт із коротким тлумаченням» покійного професора Богословської школи Афінського університету Панагіотіса Н. Трембеласа та Братства богословів «О Сотір». У дописі зазначено, що використано 11-те видання, опубліковане в Афінах у травні 2025 року. Сам стих подано в розширеній формі, яка називає те, що обтяжує втомлених: тягар гріха, вагу скорбот і тягар фарисейських передань, які перетворили богонатхненний закон на щось нестерпне.

Обітниця, пов'язана із закликом, — спокій. У дописі не відтворено повного тексту тлумачення Трембеласа; у ньому вказано джерело коментаря, надрукованого в описі зображення, і подано видавничі дані. Читача скеровують до ікони та її супровідної примітки, щоб знайти саме тлумачення.

  • На іконі вміщено стих Матвія 11:28: «Прийдіть до Мене, всі втомлені й обтяжені, і Я заспокою вас».
  • У цитованій формі стиха названо тягарі: гріх, скорботи та фарисейські передання, які зробили богонатхненний закон нестерпним тягарем.
  • Коротке тлумачення в описі зображення походить із книги Трембеласа «Новий Завіт із коротким тлумаченням».
  • Авторами є покійний Панагіотіс Н. Трембелас, професор Богословської школи Афінського університету, та Братство богословів «О Сотір».
  • Зазначене видання — 11-те, опубліковане в Афінах у травні 2025 року.

Чернець, мішок борошна і Панагія Портаїтиса

Старець Філемон, дикеос святого кіновіального скиту пророка Іллі Пантократорського на Афоні, розповідає про мале й повчальне чудо Панагії Портаїтиси. Один чернець монастиря пішов попросити трохи хліба, і йому сказали, що немає. Тоді Панагія дала йому мішок борошна (той «флурі»), щоб він мав хліб їсти. Коли Портарис побачив борошно й запитав, що це і звідки воно, чернець відповів, що його дала йому жінка, Панагія. Побачивши чудо, вся його…

Старець Філемон, дикеос святого кіновіального скиту пророка Іллі Пантократорського на Афоні, розповідає про мале й повчальне чудо Панагії Портаїтиси. Один чернець монастиря пішов попросити трохи хліба, і йому сказали, що немає. Тоді Панагія дала йому мішок борошна (той «флурі»), щоб він мав хліб їсти.

Коли Портарис побачив борошно й запитав, що це і звідки воно, чернець відповів, що його дала йому жінка, Панагія. Побачивши чудо, вся його поведінка змінилася. Старець Філемон робить висновок, що ми повинні бачити іншу людину з любов’ю, як образ Божий і як святиню, так само як Портарис побачив чудо. Історію подано у відео на сайті pemptousia.gr під назвою «Служіння в чернечому житті», а допис посилається на повний запис.

Допис має хештеги про Афон, Панагію, чудо, віру, християнство та православ’я, грецькою й англійською.

Ключові моменти

  1. Ми повинні бачити іншого з любов’ю, як образ Божий, святиню.
  2. Один чернець пішов попросити трохи хліба, і йому сказали, що немає.
  3. Панагія дала йому борошно й сказала йти їсти, щоб мати трохи хліба.
  4. Портарис запитав, що це і де він це знайшов; чернець відповів, що це від Панагії, жінка дала йому.
  5. Після того як він побачив чудо, вся його поведінка змінилася.

Старець Филимон про радість як плід Святого Духа

У дописі поділено відео з YouTube-каналу «Нектар душі» за участю старця Филимона, праведного старця Святого спільного скиту пророка Іллі монастиря Всевладики на горі Афон. Відео присвячене радості як дару Божому і плоду Святого Духа. Старець починає з того, що радість часто неправильно розуміють як нерозумну веселість без причини. Він також вказує, що заповідь блаженства про тих, хто плаче, може створювати плутанину щодо того, як радість…

У дописі поділено відео з YouTube-каналу «Нектар душі» за участю старця Филимона, праведного старця Святого спільного скиту пророка Іллі монастиря Всевладики на горі Афон. Відео присвячене радості як дару Божому і плоду Святого Духа. Старець починає з того, що радість часто неправильно розуміють як нерозумну веселість без причини.

Він також вказує, що заповідь блаженства про тих, хто плаче, може створювати плутанину щодо того, як радість пов'язана з плачем. Щоб проілюструвати правильне розуміння, старець наводить румунське прислів'я: плач ввечері за гріхи, але смійся вдень, бо кожен день новий, Бог великий, і ми живемо за Його волею. Він пояснює, що ця радість не означає заперечення реальності гріха; скоріше, вона означає довіру до Божого прощення і черпання мужності з цієї довіри.

Старець визначає зневіру, яка каже «я не спасенний», як найгірший духовний стан. Він навчає, що радість і мужність виникають з усвідомлення того, що Бог, ангел-хоронитель і Панагія поруч. Нарешті, він зауважує, що радість не можна приховати; вона поширює надію на інших, тоді як зневіра в'яне всіх довкола.

Ключові моменти

  1. Радість — дар Божий і плід Святого Духа.
  2. Радість часто неправильно розуміють як нерозумну веселість без причини.
  3. Заповідь блаженства «блаженні ті, хто плаче» може викликати плутанину.
  4. Румуни кажуть: плач ввечері за гріхи, смійся вдень, бо кожен день новий і Бог великий.
  5. Радість не означає заперечення гріхів; вона означає довіру до Божого прощення і черпання мужності.
  6. Зневіра, яка каже «я не спасенний», — найгірший стан.
  7. Радість і мужність приходять з усвідомлення присутності Бога, ангела-хоронителя і Панагії.
  8. Радість заразна і передає надію іншим, тоді як зневіра в'яне тих, хто довкола.

Цитата з книги стариці Гавриїлії «Подвижництво любові»

У дописі наведено короткий уривок із книги «Подвижництво любові» стариці Гавриїлії (1897–1992), опублікованої видавництвом Akritas у травні 2023 року. Уривок міститься на сторінці 200 в абзаці під назвою «бо що таке Життя».

  • Уривок із «Подвижництва любові»
  • Автор: стариця Гавриїлія (1897–1992)
  • Видавництво: Akritas, травень 2023
  • Сторінка 200, абзац «бо що таке Життя»
  • У дописі наведено цю цитату

Сходова молитва неписьменного ченця на Святій Горі Афон

Допис містить відео з YouTube з каналу Святої церкви святого Димитрія. У відео геронта Філемон, праведний чернець скиту Пророка Іллі при монастирі Пантократор на Святій Горі Афон, розповідає історію про неписьменного діда в монастирі. Дід піднімається численними сходами, промовляючи Ісусову молитву. Він говорить безпосередньо з Христом і сам відповідає за Нього, ніби Христос відповідає: «Чого ти хочеш?». Він просить Христа допомогти йому досягти…

Допис містить відео з YouTube з каналу Святої церкви святого Димитрія. У відео геронта Філемон, праведний чернець скиту Пророка Іллі при монастирі Пантократор на Святій Горі Афон, розповідає історію про неписьменного діда в монастирі. Дід піднімається численними сходами, промовляючи Ісусову молитву.

Він говорить безпосередньо з Христом і сам відповідає за Нього, ніби Христос відповідає: «Чого ти хочеш?». Він просить Христа допомогти йому досягти Раю. Христос питає, чи постить він, молиться і чувствує; дід відповідає: «Що можу, те й роблю». На наступному поверсі він звертається до Богородиці: «Пресвята Богородице», і сам відповідає Її голосом, що кличе його «мої пташенятко».

Тоді він називає Її Мамою і просить її похлопотати перед Її Сином, щоб він міг потрапити до Раю. Дід не знає ані отцівських творінь, ані Святого Письма. Його проста щоденна розмова з Христом описується як плідна. Одне щире слово і зітхання з серця дорівнюють десяти отцівським повчанням. Жити так — цього достатньо.

Ключові моменти

  1. Неписьменний дід у монастирі піднімається численними сходами, промовляючи «Господи Ісусе Христе» і сам відповідаючи за себе, ніби Христос відповідає: «Чого ти хочеш?»
  2. Він просить Христа допомогти йому досягти Раю; Христос питає, чи постить він, молиться і чувствує; він відповідає: «Що можу, те й роблю».
  3. На другому поверсі він звертається до Богородиці: «Пресвята Богородице», і сам відповідає: «Що тобі, моє пташенятко?»
  4. Тоді він називає Її «Мамою» і просить Її похлопотати перед Її Сином, щоб він міг потрапити до Раю.
  5. Він не знає ані отцівських творінь, ані Святого Письма.
  6. Його проста щоденна розмова з Христом описується як плідна.
  7. Одне щире слово і зітхання з серця дорівнюють десяти отцівським повчанням.
  8. Достатньо жити так.

Старець Филимон про безмовне проповідування на Афоні

У дописі йдеться про відео з YouTube-каналу DIMITRIS APOSTOLOU за участю геронта Филимона, праведного старця скиту пророка Іллі Святої обителі Пантократора на Афоні. У відео два ченці, старець та його учень, йдуть до берега, гуляють і повертаються на Святу Гору. Учень каже старцю, що вони прийшли проповідувати і зробили це. Старець пояснює, що простий, смиренний, гідний, благочестивий чернець не має багато слів. Він цитує поета в Солуні, який…

У дописі йдеться про відео з YouTube-каналу DIMITRIS APOSTOLOU за участю геронта Филимона, праведного старця скиту пророка Іллі Святої обителі Пантократора на Афоні. У відео два ченці, старець та його учень, йдуть до берега, гуляють і повертаються на Святу Гору. Учень каже старцю, що вони прийшли проповідувати і зробили це.

Старець пояснює, що простий, смиренний, гідний, благочестивий чернець не має багато слів. Він цитує поета в Солуні, який каже: "збирай багато слів, не гнівайся, мовчання". Слів багато, але без внутрішніх переживань вони порожні. Людина, якій є що сказати, часто передає це через мовчання.

Ключові моменти

  1. Два ченці з Афона, старець та його учень, йдуть до берега і повертаються назад.
  2. Учень каже, що вони прийшли проповідувати і зробили це.
  3. Простий, смиренний, гідний, благочестивий чернець не має багато слів.
  4. Він цитує поета в Солуні: "збирай багато слів, не гнівайся, мовчання".
  5. Слів багато, але без внутрішніх переживань вони порожні.
  6. Людина, якій є що сказати, часто передає це через мовчання.

Старець Філімон Святогорець: Від земної смерті до істинного життя

Старець Філімон, клірик Священного гуртожительного скиту святого пророка Іллі монастиря Пантократор на Святій Горі Афон, у своїй бесіді під назвою «Від земної смерті до істинного життя» говорить про випробування втратою. Він розпочинає з особливості грецької мови: дитину, яка втратила батьків, називають сиротою, проте грецька мова, попри все своє багатство, не має окремого слова для батьків, які втратили дитину, й змушена описувати це описово.…

Старець Філімон, клірик Священного гуртожительного скиту святого пророка Іллі монастиря Пантократор на Святій Горі Афон, у своїй бесіді під назвою «Від земної смерті до істинного життя» говорить про випробування втратою. Він розпочинає з особливості грецької мови: дитину, яка втратила батьків, називають сиротою, проте грецька мова, попри все своє багатство, не має окремого слова для батьків, які втратили дитину, й змушена описувати це описово.

Від цього спостереження він переходить до християнської відповіді на скорботу. Смуток, за його словами, поступається місцем воскресінню, адже життя не закінчується, коли ми дивимося на нього у Христі. Він стверджує, що не варто побиватися за тим, що є тлінним і неістинним, адже тіло, яке ми годуємо й плекаємо, одного дня каже: «Я відходжу».

Щоби пом'якшити розмову, він розповідає анекдот про двох дідів, які кличуть Смерть стати їхнім кумом (кумбаросом) і намагаються сховатися від неї в дитячому садку, але Смерть усе одно знаходить їх. Завершує він ствердженням, що ми не боїмося смерті. Бесіда була опублікована на YouTube каналом «Парафіяльне життя — Святий храм святого Димитрія Пірейського», і до публікації додано посилання на повне відео разом із хештегами про смерть, життя, віру, християнство та Православ'я грецькою й англійською мовами.

Обговорення навколо публікації зосереджується на тому, як старець поєднує слово про скорботу з гумором, та на його головній думці: смерть втрачає свій страх, коли дивитися на неї у Христі.

Ключові моменти

  1. Дитина, яка втрачає батька, сиротіє, але в грецькій мові немає слова для батьків, які втрачають свою дитину.
  2. Крізь скорботу приходить воскресіння, бо життя не закінчується, коли ми дивимося на нього у Христі.
  3. Не треба сумувати за речами тлінними й оманливими.
  4. Наше тіло ми годуємо й плекаємо, але одного дня воно каже: «Я відходжу».
  5. Анекдот: двоє дідів просять Харона (Смерть) стати кумом і ховаються в дитячому садку, але Харон їх знаходить.
  6. Ми не боїмося, нехай Харон хоч зараз веде нас на прогулянку.

Блаженні миротворці: тлумачення Тренбеласа на Матфея 5:9

У дописі наведено сьоме блаженство з Євангелія від Матфея 5:9 грецькою мовою: «Блаженні ті, хто має мир у собі, що походить від освячення душі, і передає його іншим, примирюючи зі своїми ближніми та з Богом; бо вони будуть визнані й проголошені в небесному світі синами Божими». У тексті наведено посилання на цей вірш. Коротке тлумачення, що супроводжує зображення, взято з книги «Новий Завіт із коротким тлумаченням» спочилого професора…

У дописі наведено сьоме блаженство з Євангелія від Матфея 5:9 грецькою мовою: «Блаженні ті, хто має мир у собі, що походить від освячення душі, і передає його іншим, примирюючи зі своїми ближніми та з Богом; бо вони будуть визнані й проголошені в небесному світі синами Божими». У тексті наведено посилання на цей вірш. Коротке тлумачення, що супроводжує зображення, взято з книги «Новий Завіт із коротким тлумаченням» спочилого професора богословського факультету Афінського університету Панайотіса Н. Тренбеласа та Братства богословів «О Сотір» (11-те видання, травень 2025 року, Афіни).

Допис містить цей уривок зі Святого Письма та святоотцівський за духом коментар до нього без додаткових обговорень.

  • Цитата з Матфея 5:9 грецькою мовою з наголосом на внутрішньому мирі від освячення
  • Мир, що передається іншим, і мир із Богом
  • Визнання синами Божими в небесному світі
  • Джерело: коментар Тренбеласа та Братства богословів «О Сотір»
  • 11-те видання, опубліковане в травні 2025 року в Афінах

Старець Филимон: Христос перетворює воду на вино, вино — на Кров, Кров — на Воскресіння

Старець Филимон, дикей гуртожитного скиту святого пророка Іллі (монастиря Пантократор) на Святій Горі Афон, говорить про радість життя у Христі. Він описує послідовність перетворень, які звершує Христос: води на вино, вина — на Свою Кров, а цієї Крові — на воскресіння, життя та рай. Старець застосовує цю послідовність до сучасного християнського життя. У нашу епоху, каже він, також має бути це навчене, нетлінне світло. Він визнає, що це нелегко,…

Старець Филимон, дикей гуртожитного скиту святого пророка Іллі (монастиря Пантократор) на Святій Горі Афон, говорить про радість життя у Христі. Він описує послідовність перетворень, які звершує Христос: води на вино, вина — на Свою Кров, а цієї Крові — на воскресіння, життя та рай. Старець застосовує цю послідовність до сучасного християнського життя.

У нашу епоху, каже він, також має бути це навчене, нетлінне світло. Він визнає, що це нелегко, але зазначає, що це принаймні показує нам вихід. Він визначає межу того, як християнин має ставитися до цього світла: християнин не повинен обожнюватися ним, але повинен знати, що це наш шлях, бачити його й триматися за нього, щоб не впадати у відчай.

Допис містить відео з каналу Kiriakos Agio Oros, де можна переглянути повну бесіду, а також перелік хештегів про Христа, радість, життя, віру, християнство та Православ'я. Обговорення в першоджерелі зосереджене на власних словах старця: перетворенні води на вино, вина — на Кров, а Крові — на воскресіння та рай; присутності навченого, нетлінного світла в нашу епоху; труднощах цього; виході, на який воно вказує; та пораді, що християнин повинен бачити цей шлях і триматися за нього, щоб уникнути зневіри.

Допис складено грецькою мовою, з англійськими хештегами поряд із грецькими, і в ньому зазначено ім'я промовця та його послух у святому скиту святого пророка Іллі на Афоні.

Ключові моменти

  1. Христос перетворив воду на вино, вино — на Свою Кров, а цю Кров — на воскресіння, життя і рай.
  2. У нашу епоху також має бути це навчене, нетлінне світло; це нелегко, але це показує вихід.
  3. Християнин не повинен обожнюватися ним, але повинен знати, що це наш шлях, бачити його й триматися за нього, щоб не розчаровуватися.

Старець Філімон: Коли людина почувається нічим, Бог діє через неї

Старець Філімон, старець Свято-Іллінського гуртожитного скиту на Святій Горі Афон, говорить про спустошення власного «я» та благодать Божу. Він каже, що коли людина спустошується і відчуває себе нічим, тоді Бог діє через неї. Він протиставляє це нинішньому стану християн: сьогодні, за його словами, ми живемо у вдаванні й називаємо себе християнами, але справжній християнин відчуває, що він — ніщо. Для опису цього внутрішнього стану він…

Старець Філімон, старець Свято-Іллінського гуртожитного скиту на Святій Горі Афон, говорить про спустошення власного «я» та благодать Божу. Він каже, що коли людина спустошується і відчуває себе нічим, тоді Бог діє через неї. Він протиставляє це нинішньому стану християн: сьогодні, за його словами, ми живемо у вдаванні й називаємо себе християнами, але справжній християнин відчуває, що він — ніщо.

Для опису цього внутрішнього стану він використовує різкі образи: справжній християнин почувається як перевернутий тарган у ванні, як ніхто, як шматок сміття. Цьому він протиставляє наш реальний стан: ми то надимаємося, то здуваємося і не можемо знести навіть того, щоб нас осудила проста дитина. Бесіда представлена під назвою про нігілізм нашого его та благодать Божу, а теми позначені тегами кенозис, егоїзм, благодать Божа, віра, християнство та православ'я. Повне відео доступне на сайті «Пемптусія» Святого скиту.

Дискусія, яку відкриває ця розмова, стосується того, як «я» має бути спустошене в сенсі кенозису, щоб божественна благодать могла діяти в людині, і наскільки далеко наше повсякденне християнське уявлення про себе стоїть від цього смирення. Слова старця визначають мірило справжнього християнства не в зовнішній приналежності, а у внутрішньому відчутті власного нікчемства перед Богом.

Ключові моменти

  1. Коли людина спустошується і відчуває себе нічим, Бог діє в ній.
  2. Сьогодні ми християни лише для виду, каже промовець.
  3. Справжній християнин відчуває, що він — ніщо, як перевернутий тарган у ванні, як ніхто, як шматок сміття.
  4. Ми надимаємося і здуваємося, і не можемо стерпіти осуду навіть від простої дитини.

«Увага і молитва»: порада старця Максима ченцеві на життєвому шляху

Афонський чернець згадує пораду, яку отримав від старця Максима, котрий ніс послух просмонарія (доглядача) при іконі Божої Матері «Вратарниця» (Портаїтиса) в Іверському монастирі. Старець порівнював життя з водінням: людина може кермувати добре, але на дорозі вона не сама, і хтось поруч — можливо, нетверезий чи задивившись у телефон — може в неї врізатися. Тому, казав старець, ми повинні бути надзвичайно обережними. Оповідач, отець Іоаким,…

Афонський чернець згадує пораду, яку отримав від старця Максима, котрий ніс послух просмонарія (доглядача) при іконі Божої Матері «Вратарниця» (Портаїтиса) в Іверському монастирі. Старець порівнював життя з водінням: людина може кермувати добре, але на дорозі вона не сама, і хтось поруч — можливо, нетверезий чи задивившись у телефон — може в неї врізатися.

Тому, казав старець, ми повинні бути надзвичайно обережними. Оповідач, отець Іоаким, згадує, що щоразу, коли він приходив на сповідь і за порадою, старець Максим давав йому ту саму коротку відповідь: «Отче Іоакиме, увага і молитва». Старець пояснював, що людина пильнує настільки, наскільки це по-людськи можливо, а далі благодать Божа разом із молитвою просвітлює розум, щоб людина робила менше помилок.

Відео опублікував храм святого Димитрія однойменного муніципалітету, а промовляє старець Філімон, дикей Свято-Іллінського гуртожитного скиту монастиря Пантократор на Святій Горі Афон. Допис скеровує глядачів до повного відео на YouTube. Короткий уривок зосереджений на одній думці: самих лише людських зусиль замало, пильність необхідно поєднувати з молитвою, щоб благодать Божа зберегла людину там, де закінчуються її власні сили.

Ключові моменти

  1. Оповідач порівнює життя з водінням: ти можеш кермувати добре, але ти не сам, й інший водій — п'яний або неуважний — може врізатися в тебе, тому треба бути вельми пильними.
  2. Старцем оповідача був отець Максим, просмонарій Іверського монастиря при іконі «Вратарниця».
  3. Щоразу, коли оповідач ішов сповідатися і просити настанови, старець Максим казав йому: «Отче Іоакиме, увага і молитва».
  4. Старець Максим пояснював, що людина пильнує настільки, наскільки це по-людськи можливо, а благодать Божа з молитвою просвітлює розум, щоб людина робила менше помилок.

Нав'язливі помисли після сповіді: старець Филимон про відкидання спокуси

Запитувач звертається до старця Филимона, духівника Свято-Іллінського скиту на Святій Горі Афон, із запитанням: що робити, коли помисли про минулі гріхи повертаються навіть після сповіді, часом з'являючись і у снах. Старець відповідає, що розум — не найкращий наш друг, і жартує, що англійське слово «ideas» співзвучне з «my ties» («мої пута»), тож нам не слід водити дружбу зі своїми думками. Він радить ставитися до докучливого помислу як до…

Запитувач звертається до старця Филимона, духівника Свято-Іллінського скиту на Святій Горі Афон, із запитанням: що робити, коли помисли про минулі гріхи повертаються навіть після сповіді, часом з'являючись і у снах. Старець відповідає, що розум — не найкращий наш друг, і жартує, що англійське слово «ideas» співзвучне з «my ties» («мої пута»), тож нам не слід водити дружбу зі своїми думками.

Він радить ставитися до докучливого помислу як до брудної мухи з туалету, що залетіла в рот: виплюньте його негайно, і спокуса швидко відійде. Якщо помисел приходить — нехай приходить, але не приймайте його. Він застерігає, що диявол часто підміняє молитву тривожним самокопанням, змушуючи нас питати: «чому я так сказав?» замість того, щоб творити: «Господи, помилуй», і ми марнуємо час.

Він цитує одного старця, який казав: коли ми заляпані болотом, слід дати йому висохнути, і воно відпаде саме. Бесіда ведеться довкола цієї теми: не зациклюйтеся на немочах, бо коли про них думаєш, вони нікуди не зникають.

Ключові моменти

  1. 0:00 Запитувач розповідає, що після сповіді в духовного отця помисел про гріх знову й знову приходить на розум, навіть у снах, і питає, чи є молитва відповіддю на це.
  2. 0:50 Мовець зазначає, що розум — не найкращий наш друг, і жартує, що слово «ideas» в англійській звучить як «my ties» («мої пута»), тож не слід товаришувати зі своїми помислами.
  3. 1:10 Він радить уявити докучливий помисел як гидку туалетну муху в роті, щоб відкинути його відразу, і спокуса швидко мине; якщо він приходить — хай приходить, але не погоджуйтеся з ним.
  4. 1:30 Диявол часто схиляє нас до неспокійних думок: «чому я так сказав?» замість «Господи, помилуй», і ми даремно витрачаємо час; облиште це.
  5. 1:50 Один старець казав: коли ми вимазалися в болото, не чіпайте його; дайте йому висохнути, і воно саме відпаде. Не зациклюйтеся на немочах, адже коли над ними роздумуєш, вони не зникають.

Старець Філімон з Святої Гори Афон: вибір усамітнення, спокою та миру

Старець Філімон, ієромонах Святого гуртожитного скиту святого пророка Іллі монастиря Пантократор на Святій Горі Афон, говорить про вибір усамітнення, спокою та миру замість суперечок. Він розповідає історію про двох ченців, які почули, як інші сваряться, і вирішили теж посперечатися. Вони поставили між собою склянку, й один із них заявив, що склянка належить йому. Інший відповів: «Якщо вона твоя, візьми її», — і суперечка на цьому скінчилася.…

Старець Філімон, ієромонах Святого гуртожитного скиту святого пророка Іллі монастиря Пантократор на Святій Горі Афон, говорить про вибір усамітнення, спокою та миру замість суперечок. Він розповідає історію про двох ченців, які почули, як інші сваряться, і вирішили теж посперечатися. Вони поставили між собою склянку, й один із них заявив, що склянка належить йому.

Інший відповів: «Якщо вона твоя, візьми її», — і суперечка на цьому скінчилася. Двоє ченців так і не посварилися. Старець Філімон зазначає, що той самий дух панує і в його обителі. Там панує спокій, і головне налаштування — «не турбуйся, візьми собі».

Він подає це ставлення не як сторонню розповідь, а як спосіб життя. Бесіду представляє «Пемптусія», а повне відео під назвою «Свята Гора Афон: Сад Пресвятої Богородиці» доступне на сайті «Пемптусії». Публікація супроводжується гештегами про Святу Гору Афон, усамітнення, спокій, мир, віру, християнство та православ'я, а також містить імена старця Філімона та назву Святого Іллінського скиту.

Короткий зміст відео показує, що бесіда зосереджена на цьому одному повчальному випадку та його застосуванні в чернечому житті: двоє ченців вдають суперечку, розігрують сварку за склянку й розв'язують її єдиним словом поступки. Старець пов'язує цю історію з повсякденною атмосферою свого скиту, де ченці уникають розбіжностей, поступаючись один одному. Картка спрямовує читачів до повного відео, щоб почути власні слова старця.

Ключові моменти

  1. Двоє ченців почули, як інші сваряться, і вирішили посперечатися й собі.
  2. Вони поставили посередині склянку, й один сказав: «Ця склянка моя».
  3. Інший відповів: «Якщо вона твоя, візьми її», — і вони не посварилися.
  4. Оповідач говорить, що подібне діється і в його обителі: панує спокій і дух «та байдуже, візьми собі».

Яка користь, якщо здобудеш увесь світ, але занапастиш душу свою?

У дописі наведено запитання Христа з Євангелія від Марка (8:36) про те, яка цінність у здобутті всього матеріального світу, якщо людина занапастить свою душу. Цей вірш стверджує, що душа, бувши духовною та вічною, не може зрівнятися з жодним матеріальним благом цього тлінного світу. Коротке тлумачення, що супроводжує зображення, взято з книги «Новий Завіт із коротким тлумаченням» спочилого професора богословського факультету Афінського…

У дописі наведено запитання Христа з Євангелія від Марка (8:36) про те, яка цінність у здобутті всього матеріального світу, якщо людина занапастить свою душу. Цей вірш стверджує, що душа, бувши духовною та вічною, не може зрівнятися з жодним матеріальним благом цього тлінного світу. Коротке тлумачення, що супроводжує зображення, взято з книги «Новий Завіт із коротким тлумаченням» спочилого професора богословського факультету Афінського університету Панайотіса Н. Трембеласа та Братства богословів «О Сотір», 11-те видання, опубліковане у травні 2025 року в Афінах.

  • Запитання Христа з Марка 8:36 про світське надбання та душу
  • Душа є духовною та вічною, її не можна порівняти з матеріальними благами
  • Тлумачення взято у Трембеласа та братства «О Сотір»
  • Видання книги: 11-те, травень 2025 року, Афіни

Старець Філімон про екрани, піст та штучний інтелект

У дописі представлено відео з YouTube-каналу Товариства друзів Святої Гори Афон в Іракліоні за участю старця Філімона, дикея Святого гуртожитного Іллінського скиту монастиря Пантократор на Афоні. У відео старець Філімон згадує одного старця, який казав, що справжній піст полягає не в утриманні від м'яса, а в тому, щоб на день відмовитися від екрана. Той старець обіцяв причастити кожного, хто зможе відмовитися від телевізора, навіть якщо той…

У дописі представлено відео з YouTube-каналу Товариства друзів Святої Гори Афон в Іракліоні за участю старця Філімона, дикея Святого гуртожитного Іллінського скиту монастиря Пантократор на Афоні. У відео старець Філімон згадує одного старця, який казав, що справжній піст полягає не в утриманні від м'яса, а в тому, щоб на день відмовитися від екрана.

Той старець обіцяв причастити кожного, хто зможе відмовитися від телевізора, навіть якщо той їстиме м'ясо. Промовець зауважує, що сьогодні всі, старі й малі, дивляться в екрани, які показують неправду, і не все побачене є істиною, особливо тепер, коли людям нав'язують штучний інтелект. Він визнає, що ШІ має багато корисного, але застерігає, що ми повинні уникати пастки віртуальної реальності.

Він наголошує, що ми повинні мати образи, але образи Божі. Відео доступне на YouTube-каналі товариства.

Ключові моменти

  1. Найкращий піст — це не вживання м'яса, а відмова від планшета на один день.
  2. Старець казав, що якщо уникати телевізора, можна їсти м'ясо, і він причастить.
  3. Згадується телебачення того часу.
  4. Зараз ми всі, старі й малі, бачимо на екранах брехню; не все є правдою.
  5. Штучний інтелект використовується для того, щоб нав'язувати нам речі.
  6. ШІ має багато корисного.
  7. Боронь нас Боже від того, щоб потрапити в пастку віртуальної реальності.
  8. Ми повинні мати образи, але образи Божі.

Гордовитий помисел святого Антонія та відповідь сліпого чоботаря

У дописі розповідається історія, яку повідав старець Іоаким, чернець скиту святого пророка Іллі афонського монастиря Пантократор. Старець згадує, як святий Антоній Великий зазнав помислу гордості, розмірковуючи, чи є в пустелі інший подвижник, який постить суворіше за нього. Уночі Бог послав ангела, щоб захистити Антонія і показати йому того, хто є вищим за нього. Ангел повів Антонія не вглиб пустелі, а до Александрії, у підвал, де жив сліпий…

У дописі розповідається історія, яку повідав старець Іоаким, чернець скиту святого пророка Іллі афонського монастиря Пантократор. Старець згадує, як святий Антоній Великий зазнав помислу гордості, розмірковуючи, чи є в пустелі інший подвижник, який постить суворіше за нього. Уночі Бог послав ангела, щоб захистити Антонія і показати йому того, хто є вищим за нього.

Ангел повів Антонія не вглиб пустелі, а до Александрії, у підвал, де жив сліпий чоботар. Чоботар розповів, що смиренно працює і заробляє десять яєць щодня: п'ять він віддає бідним, а п'ять залишає для своїх дітей. Ця зустріч упокорила Антонія, і він залишив гордовитий помисел.

Відео опубліковане на YouTube-каналі «Friends of Byzantine Music» із відповідним посиланням. Допис містить хештеги, присвячені помислам, гордості, вірі, святому Антонію Великому, християнству, православ'ю, старцю Іоакиму та святому Іллінському скиту на Афоні.

Ключові моменти

  1. Помисел гордості є жахливим.
  2. Оповідач згадує святого Антонія Великого, свого співучня, щоб пояснити помисел гордості.
  3. Сам Антоній мав таку думку: чи є більший за нього подвижник, який постить суворіше, ніж він?
  4. Уночі Бог послав ангела, щоб захистити його і показати когось величнішого.
  5. Ангел повів Антонія до Александрії, а не у внутрішню пустелю.
  6. У підвалі вони зустріли сліпого чоботаря, Божого чоловіка.
  7. Чоботар розповів, що смиренно трудиться, заробляє щодня десять яєць, п'ять роздає бідним, а п'ять залишає дітям.
  8. Антоній упокорився і більше не приймав цього гордовитого помислу.

Сльози покаяння: старець Филимон про сльози як друге хрещення

Старець Филимон, дикей Святого гуртожитного скиту святого пророка Іллі монастиря Пантократор на Святій Горі Афон, говорить про сльози покаяння у відео, опублікованому храмом святого Димитрія в муніципалітеті Агіос-Димитріос. Він називає сльози другим хрещенням: коли ми каємося і плачемо, Бог це бачить. Щоб показати, що це означає, він розповідає історію про батька, який мав відійти з цього світу і попросив тих, хто був поруч, принести йому дар.…

Старець Филимон, дикей Святого гуртожитного скиту святого пророка Іллі монастиря Пантократор на Святій Горі Афон, говорить про сльози покаяння у відео, опублікованому храмом святого Димитрія в муніципалітеті Агіос-Димитріос. Він називає сльози другим хрещенням: коли ми каємося і плачемо, Бог це бачить. Щоб показати, що це означає, він розповідає історію про батька, який мав відійти з цього світу і попросив тих, хто був поруч, принести йому дар.

Один приніс хліб, інший — склянку холодної води, а третій шукав і знайшов сльозу людини, яка кається. Батько обрав сльозу і сказав: «Ось це те, чого я хочу». Старець Филимон запитує, чи не є це притчею: Христос і наш Бог шукають від нас нашого покаяння і наших сліз. Повне відео доступне на YouTube за посиланням у дописі, а сам допис містить хештеги грецькою та англійською мовами про сльози, покаяння, віру, християнство та православ'я.

Ключові моменти

  1. Сльози — це друге хрещення, бо ми каємося, плачемо, і Бог це бачить.
  2. Батько перед відходом з цього світу попросив у кожного по дарунку.
  3. Один приніс хліб, інший — склянку холодної води, а третій знайшов сльозу людини, яка кається.
  4. Батько обрав сльозу, сказавши: «Ось це те, чого я хочу».
  5. Оповідач каже, що це подібно до притчі: Христос шукає нашого покаяння і наших сліз.