Приймати канон, відкидаючи Церкву, яка засвідчила його
Промовець стверджує, що немає фактичних історичних доказів того, що Іван написав Євангеліє, приписуване йому. Він скеровує слухача до ранньої церковної історії та апостольського спадкоємства, ланцюга учнів, які вчилися від Івана й навчали інших, як основи авторитету тексту. Далі промовець критикує особу, відому як «The God Logic», за те, що вона звертається до ранньої Церкви, щоб захистити Біблію, але відкидає її вчення про реальну присутність у Євхаристії та владу єпископів.
Він твердить, що якщо апостольська Церква помилялася у своїх догматах, немає підстав довіряти її свідченню про Писання. Аргумент завершується тим, що не можна відкидати саму Церкву, чиє свідчення підкріплює канон.
Ключові моменти
- Промовець стверджує, що немає фактичних історичних доказів того, що Іван написав Євангеліє, приписуване йому.
- Промовець скеровує слухача до ранньої церковної історії та поняття апостольського спадкоємства — тих, хто знав учнів і їхніх учнів.
- Промовець описує апостольське спадкоємство як людей, які вчилися від Івана, а самі ставали вчителями.
- Промовець звинувачує «The God logic» у тому, що він покладається на ранню Церкву для захисту Біблії, але відкидає її, коли вона суперечить його теології.
- Промовець зауважує, що «The God logic» звертається до апостольського спадкоємства, але відкидає вчення Церкви про реальну присутність у Євхаристії та єпископську владу.
- Промовець твердить, що якщо апостольська Церква помилялася у своїх ученнях, не можна бути певним, що вона була права щодо Біблії.
- Промовець підсумовує, що не можна відкидати саму Церкву, від чийого свідчення ви залежите, щоб захистити своє Писання.