Св. Юстин Попович про загибель сербів від чаклунства та невірства (1964)

У промові, виголошеній у монастирі Челії на свято Введення Пресвятої Богородиці у 1964 році, св. Юстин Попович сказав, що сербську землю спіткав жах за жахом. Він заявив, що сербські душі гинуть у невірстві, у відсутності віри, у маловірстві та від чаклунства. Він сказав, що серби забули Церкву, яка має ліки від кожного гріха.

Він описав сербських жінок, які бігають від чаклунки до чаклунки, та нещасних чоловіків, які шукають зцілення для своїх душ у бісів, у диявола. Він запитав, хто їхній вихователь, хто веде та наставляє їх, і нагадав їм, що вони не вміють перехрещуватися, проходячи повз церкву. Він попередив про пекло та вічні муки, які вони готують собі.

Наприкінці промови св. Юстин звернувся з молитвою до Пресвятої Богородиці, просячи її вести та наставляти їх, пробудитися як їхній головний вихователь разом з усіма святими, зі св. Савою та іншими сербськими угодниками Божими. Він молився, щоб смерть не поглинула їх, щоб припинилося винищення сербських душ, щоб серби одного дня воскресли від усіх смертей і щоб вони служили Єдиному Істинному Богу на віки вічні, Господу Ісусу Христу, якого вона одна веде, разом з усіма святими. Амінь.