WeOrthodox
EN UA

Гасіння свічки на славу: звичай, забобон і молитва

Промовець відповідає на вірусне відео, яке надіслав йому син і в якому нібито пояснювали правильний спосіб гасіння свічки на славу під час родинного свята. У відео йшлося, що свічка має горіти, доки не піде останній гість, а тоді її треба загасити освяченим вином, читаючи дим, щоб передбачити, чи буде наступний рік добрим чи поганим.

Промовець відкидає практику читання диму як забобон без жодної основи в Церкві, порівнюючи його з читанням різдвяного поліна. Він зауважує, що звичаї різняться за регіонами: одні гасять свічку хлібом, інші вином. Промовець радить умочити гніт у розтоплений віск, щоб загасити полум’я, аби свічку можна було згодом знову запалити для молитви перед іконою на славу в наступні дні.

Він зазначає, що коли свічку загасити вином, водою чи подібними рідинами, її нелегко знову запалити. Промовець запрошує глядачів поділитися, як гасять свічку на славу у їхній місцевості.

Ключові моменти

  1. Син промовця надіслав йому відео із запитанням, чи правильні в ньому вказівки щодо гасіння свічки на славу.
  2. У відео йшлося, що свічка на славу має горіти, доки не піде останній гість.
  3. У відео радили гасити свічку освяченим вином, а тоді читати дим, щоб визначити, чи буде рік добрим чи поганим.
  4. Промовець каже, що читання диму не має основи в Церкві й є звичайним забобоном, як читання різдвяного поліна.
  5. Звичаї різняться між селами й містами; одні гасять свічку хлібом, інші вином.
  6. Промовець радить умочити свічку у віск, щоб загасити її, аби її можна було знову запалити для молитви перед іконою на славу в наступні дні.
  7. Коли свічку загасити вином, водою чи подібними рідинами, її нелегко знову запалити.
  8. Промовець запитує глядачів, як гасять свічку на славу в їхньому регіоні.
Думок у дискусії: 16 учасників: 16, відповідей одне одному: 1 Думка, яку підтримали найбільше Боже поможи, отче. Ми хрестимося, дмухаємо й гасимо свічку, як і належить. Читати дискусію
коментарів у джерелі: 69 Оригінал на Instagram

Дискусія · 16

Думки — це анонімні перекази справжніх коментарів з оригінальної дискусії. Однаковий колір позначає того самого учасника.

Увійти Увійдіть або зареєструйтеся, щоб долучитися до дискусії.

  • думка#3097

    Боже поможи, отче. Ми хрестимося, дмухаємо й гасимо свічку, як і належить.

    • думка#3099

      Людям справді треба пояснити, що освячений коровай не можна викидати в сміття, і коливо, і освячене вино також! Багато людей так роблять!

  • думка#3093

    Ми запалюємо свічку до полудня, після повернення зі Святої Літургії. Гасимо її о 20-й, іноді о 21-й. Хрестячись, гасимо її або дмухаючи на полум'я, або прищипуючи ґніт пальцями. Слава Богу.

  • думка#3096

    Ми її зовсім не гасимо, вона догоряє до кінця. Республіка Сербська, Семберія і Маєвиця.

  • думка#3089

    Є всякі звичаї, але хтось мав би пояснити, як насправді правильно робити 👏👏👏

  • думка#3094

    Я ніколи не чув, щоб славську свічку гасили вином або якимось особливим обрядовим способом, ой лишенько. Я хрещуся і просто звичайно гашу її, та й залишаю, щоб можна було запалити знову, коли треба.

  • думка#3095

    Я навчився цього від покійного дідуся: затули рукою полум'я свічки, дмухни й погаси свічку. Перед і після гасіння славської свічки ми хрестимося. Так робив мій дідусь, так робив батько, так роблю і я.

  • думка#3090

    Боже поможи. Я б дуже хотів, щоб і в нашій Православній Церкві були встановлені ОДНАКОВІ норми, а не покладатися на те народне прислів'я «скільки сіл, стільки звичаїв». Ми як паства повинні отримати НАЛЕЖНІ вказівки та інформацію від ВАС як наших пастирів, бо саме ви маєте нас навчати. Нещодавно я натрапив на профіль, де священник прямо каже, що після слави свічку треба віднести до церкви й запалити там, щоб вона догоріла до кінця. А тепер ви кажете, що її можна запалювати кілька разів?! Я, чесно кажучи, хотів би, щоб у Сербській Православній Церкві видали вказівки, які стосуються всіх православних християн у Сербії. Заздалегідь дякую.

  • думка#3088

    У маленьку кавову ложку — трохи вина, яке подавали з коливом. Оскільки це 9 січня і темніє швидко, близько 17-ї, незалежно від того, чи ще є гості, батько хреститься і виливає на неї трохи вина. Село Цикоте біля Лозниці. Здоров'я вам усім.

  • думка#3092

    Я гашу її найзвичайнісіньким способом, точно як ви описуєте... Так робив і мій дідусь, і він ніколи не звертав уваги на якийсь дим... хіба що хрестився перед тим, як запалити свічку, і перед тим, як погасити...

  • думка#3091

    У мене батько чекає, поки ввечері піде останній гість, бере маленьку чарку ракії, дякує Господу Богу, бере шматок хліба й гасить свічку у воску. Ні виливання, ні дмухання, нічого іншого.

  • думка#3098

    Я просто дмухаю на неї й гашу, чи це славська свічка, чи будь-яка інша.

  • думка#3084

    Я хрещуся, коли запалюю її вранці, і вона горить до перших сутінків. Коли треба погасити її перед початком вечері, я хрещуся, беру шматок славського короваю, цілую його й гашу свічку так, щоб ґніт опинився в розтопленому воску. Оце й усе. Чи це правильно, чи ні — не знаю, але так мене навчили і так я роблю змалку.

  • думка#3085

    Боже поможи! У моєму селі гасять вином, з роду в рід: господар хреститься і виливає на неї трохи того самого вина, яке виливали на коровай (роками ми розламлювали коровай удома після того, як його освятили в церкві разом із коливом). Але від минулого року, коли помер дідусь, тато розламлює коровай у церкві. Наприклад, другого дня ми не приймаємо гостей, бо святкуємо дві слави (прабабину й прадідову), тож другого дня свічку не запалюємо, бо першого дня вона майже вся або здебільшого згорає. Слава Богу!

  • думка#3086

    Боже поможи. Спочатку свічку підносять у руці, з чарки виливають трохи благословенного вина й кажуть: нехай Бог поможе нам святкувати цю славу багато довгих літ. А коли гашу, кажу тричі: запалюємо, запалюємо, запалюємо. А те трохи вина, що залишилося на свічці, виливають відповідно на печеню.

  • думка#3087

    Мій дідусь, як і я, гасить її ракією. Десь я бачив, що гасять хлібом — тим шматком, яким господар гасить свічку, а потім з'їдає його. Також має бути непарна кількість годин від запалення, напр., якщо запалили о 12, гасять о 3:30 тощо. У моєму домі ніхто не стежить за часом, ні за димом, ні за чимось таким.