WeOrthodox
EN UA

Перші кроки в православному храмі: як зайти, стояти й хреститися

Відео звернене до людей, які ніколи не заходили до православного храму й бояться помилитися. Автор зауважує, що багато сербів ніколи не навчилися правильно поводитися в церкві, бо за комуністичного періоду молитва була заборонена. Він показує, як зайти: перехреститися біля дверей, чоловіки знімають шапки, жінки покривають голову хусткою, заходити повільно й побожно, потім перехреститися ще раз усередині й прикластися до ікони, розміщеної в центрі амвона.

Після прикладання до ікони чоловіки стоять з правого боку нави, а жінки — з лівого. Храм поділено на три частини: вівтар, де служить священник, наву, де стоять люди, і притвор при вході, де також стоять люди; ті, хто прийшов уперше, можуть стояти будь-де на своєму боці. Під час богослужіння автор радить уважно слухати й хреститися щоразу, коли згадуються імена Господа Ісуса Христа або Пресвятої Богородиці.

Він запрошує глядачів стежити за його профілем для подальших пояснень православних богослужінь.

Ключові моменти

  1. Відео призначене для людей, які ніколи не були в православному храмі, бо бояться помилитися, і автор пояснює, що багато сербів ніколи не навчилися правильно поводитися в церкві через комуністичний період, коли молитва була заборонена.
  2. Автор навчає, як зайти до храму: перехреститися біля дверей, чоловіки знімають шапки, жінки носять хустки, заходити повільно й побожно, потім перехреститися ще раз усередині й прикластися до ікони в центрі амвона.
  3. Після прикладання до ікони чоловіки стоять з правого боку, а жінки — з лівого; храм поділено на три частини: вівтар, де служить священник, наву, де стоять люди, і притвор при вході, де також стоять люди, а ті, хто прийшов уперше, можуть стояти будь-де на своєму боці.
  4. Під час богослужіння слід уважно слухати й хреститися щоразу, коли згадуються імена Господа Ісуса Христа або Пресвятої Богородиці, і автор просить глядачів стежити за його профілем, щоб дізнатися більше про православні богослужіння.
Думок у дискусії: 15 учасників: 10, відповідей одне одному: 10 Думка, яку підтримали найбільше Я теж жив за комунізму, але мої батьки все одно навчили мене всього. Комунізм — не причина цього. Читати дискусію
коментарів у джерелі: 76 Оригінал на Instagram

Дискусія · 15

Думки — це анонімні перекази справжніх коментарів з оригінальної дискусії. Однаковий колір позначає того самого учасника.

Увійти Увійдіть або зареєструйтеся, щоб долучитися до дискусії.

  • думка#2481

    Я теж жив за комунізму, але мої батьки все одно навчили мене всього. Комунізм — не причина цього.

    • думка#2484

      Ну, брате. Не всюди було однаково. Слава Богу, що тебе навчили.

    • думка#2485

      Моєму батькові пропонували членство в партії, кажучи, що йому буде легше. Він відповів: ти добре знаєш, що я шаную свою славу, і не можу бути в партії. Отже, поряд були порядні люди.

    • думка#2486

      Браво. Серби підставляли інших сербів, і серби були єдині, хто тримався осторонь віри, тоді як інші приймали її й ходили на месу. Слухайте, серби, бережіться самі.

    • думка#2487

      Ось уже 2026 рік, а серби в Козарській Дубиці досі плачуть за Тітовими пенсіями.

    • думка#2488

      Усе те саме, як і раніше, а комунізму вже немає. Патріотів називають геноцидниками, а ходити до церкви вважають соромом (серби про сербів). Немає з того користі, брате, доки ми не розберемося в собі й не визнаємо, що ніхто інший не винен.

    • думка#2489

      Саме це я й казав. Хто був членом партії, тому не дозволялося практикувати віру.

    • думка#2490

      Тринадцята зарплата і дорожні чеки на поїздку до моря.

  • думка#2483

    Отче, чи могли б ви пояснити піст і причастя, коли це не під час пісного періоду, а в середу і п’ятницю, і, звісно, не під час суцільних тижнів. Яке правило щодо причастя і сповіді? Чи не сповідаєшся, чи завжди сповідаєшся перед святим причастям, навіть якщо піст тривав лише ті два дні тижня?

    • думка#2491

      Чудове питання. І відповідь ти отримаєш від свого парафіяльного священника. Він твій духовний отець. Він скаже тобі, як часто сповідатися. А причастя — обов’язкове. Однак, щоб могти причащатися щотижня, треба жити якомога святіше й чесніше.

    • думка#2492

      Там ти можеш знайти, як постити. Усі пояснення є у святих отців, просто набери кирилицею те, що тобі потрібно, і читай тексти наших святих. Так ти всього навчишся.

  • думка#2480

    За комунізму мої бабуся й дідусь були віруючими, але мусили це приховувати. Мій дідусь був м’ясником, тож його навмисне викликали на роботу на великі свята і на його славу. А бабуся тим часом замикала браму й готувала стіл на славу. Дідусь казав, що мусить піти додому перевдягнутися, а вдома на нього за столом на славу чекали його костюм, бабуся, моя тітка, мій тато й мій дядько. Вони запалювали свічку, промовляли молитву, швидко їли, дідусь перевдягався назад у робочий одяг і йшов на роботу, а бабуся замикала за ним і швидко прибирала зі столу. Сьогодні старовинна родинна ікона святого Георгія в моєму домі, і щоразу, як я дивлюся на неї, я згадую їхню довгу віру, яку вони зберегли й передали з покоління в покоління. Слава і подяка їм! Христос воскрес!

    • думка#2493

      Дякую, що поділилися з нами цією історією.

  • думка#2482

    Звичайно, не має значення, де стоїш у церкві — спереду, ззаду... але деякі молоді жінки, високі, з пучком на голові, закрученим ще вище, стоять у перших рядах. Мабуть, думають, що так вони ближчі до Бога, прости мене, Боже! А ми, старші бабусі, за ці роки тільки понижчали, тож погано бачимо й чуємо, і ледве стоїмо... Високі люди могли б виявити ініціативу й стояти ззаду. Але.....

  • думка#2479

    Чому ми ділимо церкву на чоловічу сторону і жіночу сторону? Чому сім’я має бути розділена, коли постає перед Богом у церкві? Я вже говорив з одним священником, і він сказав, що це ніде насправді не написано, це звичай, який люди самі запровадили. Але є й думка, що ми відділяємося, щоб зосередитися на літургії. І від цього мені цікаво, що це говорить про нас як народ, які ми, якщо нас так легко відволікти в храмі?