Старець Порфирій про душевні хвороби як бісівську дію

У тексті наведено повчання, приписуване святому старцю Порфирію Кавсокаливіту, де психіатричне розуміння душевних розладів протиставляється духовному. Старець стверджує, що те, що психіатри називають психічними захворюваннями, насправді є бісівською дією, яка походить від гріха. Він пояснює, що стяжання святості переображає людину та усуває всі душевні травми.
Коли людина сповнена добра і Бога, зло та бісівські сили приходять, але не знаходять місця, де б залишитися. Психіатри, за його словами, не розуміють цих речей глибоко; вони можуть лікувати лише розлади неврологічного або біологічного характеру, але не ті, що мають духовні причини. Дияволу вдалося зробити себе непомітним, тож люди користуються плодами його дій, не називаючи його на ім'я. Лікарі діагностують неврози, депресію та тривожність, але не визнають, що саме диявол дає силу та рух до егоїзму в людині.
Диявол існує як дух зла, він згадується в Євангелії і названий антихристом. Старець згадує, як бачив людей, охоплених бісівськими пристрастями, називаючи, серед інших, біса печалі та біса блуду. Біси виснажують духовні сили, відвертають їх від добра, перенаправляють їх, і це виявляється як депресія та подібні розлади — те, що психіатри називають психічними хворобами.
Як наслідок, люди залишаються незціленими. Істинне зцілення душі приходить лише благодаттю Божою та євангельським життям.
Головні думки
- Душевні хвороби — це бісівська дія від гріха, а не медичні стани
- Святість усуває душевні травми; зло не знаходить місця в людині, сповненій Бога
- Психіатри лікують лише неврологічні розлади, а не духовні причини
- Диявол діє непомітно, спрямовуючи енергію на егоїзм і пристрасті
- Справжнє зцілення приходить лише благодаттю Божою та євангельським життям