Свято святого Іоана Богослова: Апостол любові

Допис присвячений святу святого апостола і євангеліста Іоана Богослова, якого називають Апостолом любові. У ньому згадується, як на Таємній вечері юний Іоан прихилив голову до грудей Спасителя, і крізь тихе биття Христового серця його душа сповнилася, як пише автор, вогнем божественної любові — любові, що проганяє страх. Саме тому, коли інші учні розбіглися в темряві й страху Гефсиманії, Іоан не повернув назад.

Він пішов за своїм Учителем на Голгофу, стояв під Хрестом, дивився на Його рани і прийняв найбільше насліддя: Пресвяту Богородицю за свою Матір. Напоєний із джерела життя, Іоан у своєму Євангелії не займається сухою хронологією. Немов духовний орел, він одразу підноситься до найвищих небесних висот і карбує у вічності слова: «Спочатку було Слово (Логос), і Слово було у Бога, і Слово було Бог».

Автор наводить його нагадування про суть усього: «Бог є любов, і хто перебуває в любові, перебуває в Бозі, і Бог у нім» (1 Ін. 4:16). Коли Іоан постарів і був надто слабким для довгих проповідей, його останні слова до учнів були простими і вміщували в собі весь Закон і Пророків: «Дітоньки, любіть один одного!» Допис завершується молитвою про те, щоб святий Іоан, син грому, випросив серце, здатне чути Христа, любов, що не минає, і мир, який перевищує всякий розум, а також побажанням читачам благословенного свята.