Богородиця Лєвишка: собор короля Милутина, його фрески та збереження

Церкву Богородиці Лєвишки в Призрені збудував король Милутин між 1307 і 1309 роками на фундаментах тринавної базиліки X–XI століть. Та давніша базиліка, ймовірно, була присвячена Богородиці Елеусі й стояла на ще старшому культовому місці. Базиліку частково оновили в XIII столітті за правління короля Стефана Первовінчаного, коли Призренська єпископія приєдналася до автокефальної Сербської Церкви.

Написи на східному фасаді, виконані з цегли, згадують перебудову короля Милутина, здійснену за підтримки призренських єпископів Дам'яна і Сави, останній згодом став архиєпископом Савою III. У написах також названо будівничого Ніколу й живописця Астрапу як візантійських майстрів, відповідальних за зведення й оздоблення єпископської кафедри в XIV столітті.

Збережені фрески в церкві належать до різних періодів. Фреску Богородиці Елеуси з Христом-Годувальником написано в третьому десятилітті XIII століття. Дві інші фрески того часу — Шлюб у Кані та Зцілення сліпого — тепер зберігаються у Галереї фресок Національного музею Сербії в Белграді. Решта фресок, створених між 1307 і 1313 роками, є роботою відомого солунського живописця Михайла Астрапи та його помічників.

Як і багато інших сербських православних святинь, Богородиця Лєвишка була осквернена під час погрому в березні 2004 року, здійсненого албанськими екстремістами проти сербського населення та святих місць. Її фрески були сильно пошкоджені вогнем, але, на щастя, збережені й відреставровані в другому десятилітті XXI століття. Реставрацію провів Республіканський інститут охорони пам'яток культури.

У дописі також згадано споріднені фрески часів короля Милутина в монастирі Святого Іоана Богослова в Поганово.