Святитель Феофан Затворник: невидима праця пам’ятування про Бога

Уривок зі святителя Феофана Затворника, духовне повчання 182, «Розумова праця. Про Ісусову молитву», опубліковане Svetosavlje. Святий відповідає на питання, чи потрібно завжди мати якесь завдання чи заняття. Він каже, що ніхто не повинен бути без праці, але розрізняє два роди праці: працю, яку тіло виконує видимо, і праці, які належать розуму й невидимі.
Невидимі праці, каже він, є справжніми працями. Перша з них — постійне пам’ятування про Бога з молитвою розумом у серці. Ніхто цього не бачить, але люди, які тримають себе в цьому стані, зайняті безупинною, напруженою діяльністю. Для святителя Феофана це єдине на потребу: щойно це пам’ятування присутнє, не потрібно турбуватися про інші праці.
Цитата подана як коротке повчання про Ісусову молитву та розумову працю, без подальшого обговорення в дописі.
Головні думки
- Святитель Феофан Затворник розрізняє видиму тілесну працю від невидимих праць розуму, які він називає справжніми працями.
- Перша з цих невидимих праць — постійне пам’ятування про Бога з молитвою розумом у серці.
- Ніхто не бачить цієї праці, але ті, хто її практикує, перебувають у безупинній, напруженій діяльності.
- Він називає це пам’ятування єдиним на потребу: з ним не потрібно турбуватися про інші праці.
- Цитата походить із духовного повчання 182, «Розумова праця. Про Ісусову молитву».