Jeorge
Instagram
Віра потребує щоденного плекання, а не раптового знаку
Джордж розповідає, як люди, які знали його раніше, питають про його зміну: від невідвідування церкви до того, що він говорить як монах. Він визнає, що був далеко від Бога понад двадцять років. Він пояснює, що віра не приходить так, що одного дня прокидаєшся з чарівною вірою; це постійна праця, яка росте, чим більше її практикуєш.
Він порівнює віру зі стосунками: на першому побаченні любові ще не відчувається, але плекання її часом, зусиллями і всім собою змушує її рости. З Богом можна спочатку не відчувати теплої любові або не вірити повністю, але без плекання через молитву, відвідування церкви і сповідь віра ніколи не виросте. Чекати, що Бог пошле знак, недостатньо. Бог завжди чекає, як батько в притчі про блудного сина. Перший крок має зробити людина, і треба продовжувати йти.
Ключові моменти
- Люди, які знали Джорджа раніше, питають, як він змінився від того, що не ходив до церкви, до того, що говорить як монах.
- Джордж визнає, що був далеко від Бога понад 20 років.
- Віра не працює так, що одного дня прокидаєшся і магічно віриш; це постійна праця, яка росте, чим більше її практикуєш.
- Віра схожа на стосунки: на першому побаченні ти ще не відчуваєш любові, але плекання їх часом, зусиллями і всім собою змушує їх рости.
- З Богом ти можеш не відчувати теплої любові або не вірити на 100%, але без плекання через молитву, відвідування церкви і сповідь вона ніколи не виросте.
- Чекати, що Бог пошле знак, недостатньо.
- Бог завжди там чекає на тебе, як батько в історії про блудного сина.
- Тобі потрібно зробити перший крок і продовжувати йти.