Чи може православний християнин одружитися з неправославною особою? Відповідь батька

Дискусія · 38

Думки — це анонімні перекази справжніх коментарів з оригінальної дискусії. Однаковий колір позначає того самого учасника.

Увійти Увійдіть або зареєструйтеся, щоб долучитися до дискусії.

• − думка#1688 78 вподобань у джерелі

  Вийшла заміж за католика, вінчалися в православному храмі і охрестили всіх моїх дітей у православній Церкві. Це можливо.

  • − думка#1691 13 вподобань у джерелі

    Ключове слово — католик-християнин. У Православній Церкві нам дозволено вінчатися з інославними християнами, якщо вони справді християни (охрещені в ім'я Трійці і практикують віру) і якщо це відбувається з благословенням священика. Так, вона інославна і з погляду Православної Церкви не має повноти віри, але ваш чоловік чи дружина все одно християнин/християнка. Ви не «нерівно запряжені», бо обидва прагнете виховувати свою дитину в Христі. Проблеми починаються, коли хтось закохується в невіруючу людину. Ось там усе може піти погано.
• − думка#1679 28 вподобань у джерелі

  Брате, молюся, щоб ти був здоровий Божою благодаттю. Той священник, який тобі це сказав, переплутав факти і дав тобі оманливу, неправильну інформацію. Православна церква не визнає хрещення жодної конфесії поза Східною православною церквою. Крім того, на православному вінчанні і наречений, і наречена мають бути охрещені в православ'ї, інакше союз не є дійсним літургійно, а це великий ризик, бо всі діти, що народяться, вважаються позашлюбними. На жаль, нині ми впадаємо в екуменізм і втрачаємо нашу віру та релігійні моралі, лише щоб не образити людей і не втратити їх із громади. Важливо стояти за церкву і говорити правду, як би там не почувалися деякі сніжинки. Молюся, щоб Господь пробачив мене і всіх вас також.

  • − думка#1692 1 вподобань у джерелі

    Ти маєш рацію, але якщо ти на місці Джорджа, що робити? Змусити іншу людину навернутися?
  • − думка#1693 3 вподобань у джерелі

    Я вийшла заміж за католика в православному храмі. Так, це можливо. Через 10 років він сам, у свій час, навернувся.
  • − думка#1694 1 вподобань у джерелі

    Читайте великих каноністів, як-от святителя Никодима Милаша.
  • − думка#1695

    Я охрещена і конфірмована католичка, і якби я була помазана як православна, мене не могли б охрестити знову. Ти впевнений, що хрещення можна повторити, якщо не використовували іншу формулу?
  • − думка#1696 1 вподобань у джерелі

    Ось де сяє краса Православ'я. Якби я зустрічався з кимось неправославним, ще до того, як почати зустрічатися чи серйозні стосунки, спершу відбувається розмова про те, щоб стати православним з правильних мотивів. Без примусу, без сварок чи вмовляння — просто двоє дорослих людей говорять, і якщо вона вирішить спробувати, то слава Богу. Якщо вона скаже «ні, я цього не хочу, я не вірю» — яким би не був ответ, я тоді не вступаю в серйозні стосунки з самого початку, зберігаючи поважні, чемні стосунки, не кривдячи й не принижуючи одне одного. Так ви не потрапляєте в такі ситуації, обидва почуті й враховані, нічого не виникає зненацька, і не буває незручностей. Справи також говорять голосніше за слова.
  • − думка#1697 2 вподобань у джерелі

    Вітаю, друже. Згідно з канонами й вченням Православної Церкви, ми не вважаємо дійсними жодні таїнства поза Церквою. Тож якщо католик чи будь-хто з інших «християнських» конфесій хоче стати православним, йому потрібно охреститися і бути помазаним. Це підтверджується багатьма віршами Євангелія, Нікейським Символом віри, вченням святих отців, а також переданням і канонічним правом Церкви. В останні часи багато священиків і єпископів визнають таїнства інших конфесій і кажуть, що достатньо лише миропомазання, але це дуже неправильно. Молюся, щоб ця відповідь вам допомогла.
  • − думка#1698 1 вподобань у джерелі

    З самого початку цього взагалі не повинно відбуватися. У дуже малій кількості випадків, як у вашому, люди згодом самі навертаються, і це прекрасно бачити, але сам шлюб недійсний, доки обидві сторони не православні.
  • − думка#1699 2 вподобань у джерелі

    Хай Бог благословить тебе, брате. Я спочатку був неконфесійним, але глибоко зустрів Христа в Євхаристії й навернувся до католицтва трохи більше року тому, у позаминулу Пасху. Я не знав про Православ'я до католицтва, але те, що моя церква не була апостольською і не була тим, що заснував Христос, справді мене турбувало, коли я був неконфесійним. Православ'я для мене надзвичайно цікаве, і я хочу скоро відвідати Божественну літургію, щоб дізнатися більше. Єдині поруч зі мною на півночі Сан-Дієго — грецька православна церква і сербська православна церква, обидві приблизно за 30 хвилин. Я просто прошу, щоб ти помолився за мене.
  • − думка#1700 1 вподобань у джерелі

    Молюся, щоб Бог просвітив тебе і допоміг тобі на твоєму шляху. Молитви святих отців і святих.
• − думка#1681 24 вподобань у джерелі

  Стільки єресі в грецьких церквах. Православні християни мають вінчатися лише з православними християнами, якщо вінчання не відбулося до навернення і не перейшов лише один із подружжя. Одруження з римо-католиком чи протестантом не дозволяється в більшості російських і сербських церков, які не впали в єресь.

  • − думка#1701 16 вподобань у джерелі

    Вибач, це неправда. Католицькі хрещення визнаються. Вони просто не можуть причащатися. Я рада, що ми мали таких чудових духівників. Мій чоловік навернувся через 10 років.
  • − думка#1702 6 вподобань у джерелі

    Грецька церква — православна, подобається тобі це чи ні. Те, що ти можеш не погоджуватися з їхньою практикою ікономії, не означає, що ти можеш оголосити, нібито вони не православні.
  • − думка#1703

    Я розумію, про що ти, але якщо ти живеш у західній країні, що робити? Архієпископія Тіатири і Великої Британії перебуває під Константинопольським патріархатом, і мені це теж не до вподоби. Елпідифор Американський також був єдиним архієпископом у всій Греції, який зайняв нейтральну позицію щодо голосування про одностатеві шлюби в Греції. Це було ганебно, і на Святій Горі він був небажаним. Мій духівник сказав: не допускай недобрих думок, просто думай, що вони приймають тіло і кров Ісуса.
  • − думка#1704

    Це неправда. У Російській Церкві людей вважають одруженими, і вони можуть причащатися, навіть якщо вони одружилися в органах ЗАГС, а не в церкві. Ви не можете вінчатися в Церкві з чоловіком чи дружиною, які не є православними християнами. Але ви цілком можете бути одружені з будь-якою людиною.
• − думка#1685 13 вподобань у джерелі

  Я грецька православна, що прийшла до віри. Ми з моїми 3 дітьми були прийняті в церкву 3 роки тому. Мій чоловік не релігійний, але підтримує мій православний шлях. Мій священник, звісно, знає, що мій чоловік не перейшов у православ'я, і він підтримує мене та дітей, любить і молиться за мого чоловіка. Бути духовним лідером у моїй родині важко, але я так вдячна, що він дозволив мені виховувати наших дітей у церкві. Він чудовий чоловік і батько, дуже смиренний, терплячий і люблячий. Його любов до нас справді відображає Божу любов до нас.
• − думка#1680 12 вподобань у джерелі

  Як православна християнка я мала зробити важкий вибір і залишити стосунки, в яких була. Спочатку це може звучати не такою вже великою справою, але нерівний ярмо перетворилося на величезну проблему. Я думала, що якщо інша людина теж християнинка, просто з конфесії, ближчої до моєї, це буде гаразд. Ним не було. І навернення когось через вступ у стосунки чи перебування в них також не було для мене покликанням. Було очевидно, що майбутнє буде складним: у якій церкві вінчатися, як хрестити дітей, навіть причастя було б проблемою.
• − думка#1689 12 вподобань у джерелі

  Мій духівник дозволяє мені причащатися, тому що мій чоловік колись намагався охреститися, але тодішній священик, 25 років тому, був надто суворим, і його ставлення відвернуло нас обох від Церкви на довгі роки. Це був отець Іван в Единбурзі. Він був грубий з моїм чоловіком і продав нам книги, які ми навіть не могли собі дозволити... Його вважали аскетом і святим; для мене він був протилежністю. Обидві мої дитини охрещені в нашій Церкві.
• − думка#1687 7 вподобань у джерелі

  Я одружена 20 років, але мій чоловік не православний. Я прийшла до Церкви лише у 2024 році і охрестилася у 2025. Мій духівник знає про це, і я причащаюся неділями.
• − думка#1675 4 вподобань у джерелі

  Я вийшла заміж за римо-католика в грецькій православній церкві в Греції. Він був охрещений римо-католиком. Грецька православна церква це дозволяє.
• − думка#1678 4 вподобань у джерелі

  Моя мама причащається, хоча вийшла заміж за мого тата поза церквою.
• − думка#1690 4 вподобань у джерелі

  Мої мама й тато вінчалися в грецькій православній церкві в Греції. Моя мама гречка і грецька православна, мій тато — американець і не грецький православний. Але це було у 1970 році, тож я не знаю, як тоді все влаштовувалося.
• − думка#1684 3 вподобань у джерелі

  Ой! Не думаю, що я могла б відмовитися від причастя за що завгодно. Саме священник-фундаменталіст підштовхнув мене шукати інші віри та нью-ейдж для зцілення. На щастя, мій теперішній духовний отець не фундаменталіст, і я можу просити його настанов без сорому й осуду. Мій брат одружився з японкою (не в церкві), і всі їхні 3 діти охрещені та причащаються, як і він.
• − думка#1686 1 вподобань у джерелі

  Існуючі шлюби з невіруючими (1 Кор. 7:12-16): якщо хтось навертається, будучи одруженим з невіруючим, Павло каже не розлучатися, якщо невіруючий хоче залишитися, бо віруючий освячує дім. Мій тодішній хлопець, який не був християнином, сказав мені, що ніхто з нас не обирав свою релігію, і він повністю умовив мене вийти за нього заміж.
• − думка#1667

  Ні, те, що він зробив, насправді не гаразд. Він знав, на що йде, коли одружувався з нею, а якщо ти визнаєш свій гріх, але продовжуєш його робити, тобі не можна причащатися. Нині всі тиснуть на священників, щоб вони робили винятки. Канонічне право цього не дозволяє.
• − думка#1668

  Вінчання не потрібне, щоб шлюб був дійсним. Якщо ти одружений у ЗАГСі, ти вважаєшся одруженим чоловіком і можеш причащатися. Але якщо ти не одружений і спиш з кимось поза шлюбом, тобі не можна причащатися.
• − думка#1669

  Кілька місяців тому, так, я питала те саме. Мій наречений православний, а я була протестанткою (п'ятидесятницею). Ми планували одружитися в Греції, і його священник сказав, що може вінчати нас, лише якщо я прийму миропомазання. Його влаштовувало, щоб пропустити вінчання, але мене — ні. Я з дуже релігійної родини, тому в моїй голові шлюб дійсний лише з благословенням. Але водночас я не хотіла, щоб він переходив у мою церкву, і він теж не хотів. Тож я подумала: гаразд, я прийму миропомазання/хрещення в православ'ї та пройду катехизацію. Але я молилася: Боже, якщо це правильно, покажи мені й дай мені мир. Тепер я переходжу в православ'я не лише заради шлюбу з ним, а тому, що чим більше я дізналася, тим більше бачила, що це правильне вчення, принаймні для мене. Без неповаги до моєї протестантської родини та друзів!
• − думка#1670

  Я 🙌 Ми виходимо заміж завтра, ми отримали благословення на шлюб від єпископа ☦️🙏 Мій партнер не релігійний, просто охрещений католик, але він вінчатиметься в церкві, бо це важливо для мене 🙏❤️ Я сербська православна і повернулася до віри лише 2,5 роки тому, але цього разу по-справжньому: піст, літургія, спів у церкві й усе таке.
• − думка#1671

  Так... я замужем за мусульманином 31 рік, і в мене діти, яких ніколи не хрестили. Моя релігія — основа мого життя, і мій чоловік поважає все: нашу ікону Богородиці, наші свята, мої свічки, моє кадило, все. Я живу в Каїрі. Коли я приїжджаю до Греції, я ходжу до церкви (іноді він іде зі мною) і причащаюся. Проблема — діти... офіційно вони мусульмани, але не сповідують іслам... і, на жаль, вони не можуть одружуватися з християнками. Ну, теоретично, бо якщо вони захочуть, я не буду їм заважати, а їхньому татові доведеться просто проковтнути цю отруту 😢
• − думка#1672

  Ми з чоловіком обоє охрещені в дитинстві й вінчалися в церкві, але він рідко ходить до церкви, тож я розумію вашу ситуацію. Я теж намагаюся не змушувати його йти зі мною, але це важко. Щодо вашого: я знаю, ви, мабуть, хочете вінчання, але я думаю, що краще зараз одружитися в цивільній церемонії, а одного дня, Бог дасть, коли вона охреститься, ви зможете вінчатися в церкві.
• − думка#1673

  Чи можна охрестити дитину, якщо один із батьків не православний? У нашій церкві є пара, одружена, дружина не православна, і вони щойно мали дитину, тому мені просто цікаво.
• − думка#1674

  Так, я. Я вінчалася 30 років тому, але мій чоловік помер через 2 роки. Через 7 років я зустріла людину. Я боялася знову виходити заміж, боялася знову овдовіти, тож я прожила 22 роки неодруженою, повністю, з цим чоловіком. У нас є донька, майже 23 роки. Я почала ходити до церкви близько 4 років тому, після того як щось важке зламало мене всередині. Я сповідалася трьом священникам і знайшла таке розуміння та співчуття від кожного з них, розповідаючи кожному всю історію. Усі троє казали, що вінчання з першим чоловіком багато важить, тож щоразу, коли я сповідалася, я причащалася. Кожен із них казав мені, що я живу у великому гріху. Я знаю це. Навіть коли мій другий чоловік зробив мені пропозицію, я відмовила. Тепер це вже пізно, його немає, і наше спільне життя закінчилося давно. Практично, як мені сказали, тепер я працюю і борюся за прощення. Я дуже сподіваюся, що одного дня мати вашої дитини побачить і в неї відкриються очі... думаю, саме ви допоможете їй у цьому 🙏 Благослови вас Бог і вашу родину!
• − думка#1676

  Думаю, це залежить від ситуації. Там, де православні є меншиною, міжконфесійні шлюби — просто факт життя. Де я живу, у Туреччині, якщо один із батьків православний, дитину можна охрестити, але вінчання може бути, а може й ні.
• − думка#1677

  Або ваш чоловік/дружина переходить у православ'я, і точно дитина має бути охрещена в православ'ї. Серед східних православних південні слов'яни дозволяють католикам вінчатися з православними, але діти мають бути православними. З коптами іншого шляху немає: і чоловік, і дружина мають бути коптськими православними, без дискусій. Любові недостатньо. Церква каже, що робити, а те, що ти думаєш, — це лише особиста думка. І так, це болить, і коли щось диктують так, стосунки цього не витримують. Я навчилася це на власному досвіді.
• − думка#1682

  Ще одне цікаве порівняння між православними та католиками: католики діють подібно у згаданих випадках, а також із розлученням (якщо церква не анулює шлюб) і «повторним шлюбом» (це також залежить від того, за ким ви перший раз виходили: якщо перший чоловік/дружина були з апостольської церкви, тобто православної чи католицької, тоді розлучення і будь-який повторний шлюб не можуть відбутися в церкві, і людина не може причащатися)... якщо вони одружилися з людиною з неапостольської церкви, розлучення легше, бо перший шлюб вважається таким, ніби його ніколи не було.. якщо вони одружилися з християнином/християнкою з неапостольської церкви, розлучилися і анулювали шлюб, церква дозволяє повторний шлюб лише з людиною з апостольської церкви.. тобто лише з католиком чи православним. Загалом залишайтеся у вірі — багато подружжів згодом самі переходять у православ'я — у мене багато друзів, які охрестилися після довгих шлюбів із католицьким подружжям. Молюся за всіх вас!
• − думка#1683

  Може, це дурне запитання, але якщо ми з чоловіком протестанти, охрещені і вінчані в протестантській церкві, і я переходжу в православ'я, а він залишається протестантом, чи буде це мені перешкоджати причащатися чи гальмувати моє навернення?