Св. Ісаак Сирійський про усамітнення і милосердя
Про що це відео
Св. Ісаак Сирійський відповідає братові, який питає, чому пустельники шанують усамітнення більше, ніж милосердя, коли Христос визначив милосердя як уподібнення до Отця. Він визнає, що євангельське порівняння правильне і випробуване, і каже, що пустельники не шанують усамітнення без милосердя.
Вони намагаються перебувати подалі від турбот і клопотів, але не відмовляють у необхідному, коли воно з'являється. Вони цінують усамітнення, бо в ньому вони постійно перебувають з Богом і святими чеснотами, що очищує смуток і наближає до тиші розуму.
Коли потреба вимагає, вони не нехтують милосердними ділами. Вони примушують себе бути внутрішньо сповненими милосердя до всіх розумних істот у всякий час. Ті, хто не перебуває повністю під суворим усамітненням, все одно виявляють милосердя, а без любові до ближнього розум не може просвітитися.
Ключові моменти
- 0:00 Брат питає, чому пустельники шанують усамітнення більше, ніж милосердя, коли Христос визначив милосердя як уподібнення до величі Отця небесного.
- 0:30 Св. Ісаак визнає, що євангельське порівняння добре і випробуване; усамітнення не заперечується і не відкидається як зайве.
- 1:02 Пустельники не шанують усамітнення без милосердя; вони намагаються перебувати подалі від турбот і клопотів, але не відмовляють у необхідному, коли воно з'являється.
- 1:32 Вони дбають про усамітнення, бо в ньому вони постійно перебувають з Богом і святими чеснотами, очищуючи смуток і наближаючись до тиші розуму.
- 2:04 Коли потрібно, вони не нехтують милосердям; вони примушують себе бути внутрішньо сповненими милосердя до всіх розумних істот у всякий час.
- 2:36 Ті, хто не перебуває повністю під правилом усамітнення (зустрічаючись раз на тиждень), не відлучають себе від вияву милосердя; тільки цілком відданий пустельник уникає виду людей.
- 2:36 Без любові до ближнього розум не може просвітитися, але любов до Бога існує.
Брат питає св. Ісаака Сирійського, чому пустельники шанують усамітнення більше, ніж милосердя, коли Христос визначив милосердя як уподібнення до величі Отця небесного. Св. Ісаак визнає, що євангельське порівняння добре і випробуване. Він каже, що усамітнення не заперечується і не відкидається як зайве.
Пустельники не шанують усамітнення без милосердя. Вони намагаються перебувати подалі від турбот і клопотів, але не відмовляють у необхідному, коли воно з'являється. Вони дбають про усамітнення, бо в ньому вони постійно перебувають з Богом і святими чеснотами, очищуючи смуток і наближаючись до тиші розуму. Коли потрібно, вони не нехтують милосердям. Вони примушують себе бути внутрішньо сповненими милосердя до всіх розумних істот у всякий час.
Ті, хто не перебуває повністю під владою усамітнення, зустрічаючись раз на тиждень, не відлучають себе від вияву милосердя. Тільки цілком відданий пустельник уникає виду людей. Без любові до ближнього розум не може просвітитися, але любов до Бога існує.
Головні думки
- Брат питає, чому пустельники ставлять усамітнення вище за милосердя, коли Христос ототожнює милосердя з уподобленням Отцю
- Св. Ісаак підтверджує, що євангельське порівняння правильне, і усамітнення не відкидається як непотрібне
- Пустельники уникають турбот і клопотів, але приймають необхідні обов'язки, коли вони з'являються
- Усамітнення цінується за постійне перебування з Богом і чеснотами, що очищує розум і веде до тиші
- Милосердя зберігається внутрішньо до всіх розумних істот і зовнішньо, коли потрібно; любов до ближнього є необхідною для просвітлення розуму