Сім висловів авви Мойсея про суд, молитву і смирення
4:34
Авва Мойсей, пустельний отець IV століття, подає сім висловів, записаних у «Висловах отців пустелі». Перший вислів закликає людину бути наче мертвою для свого ближнього, що означає утримуватися від осудження в чому б то не було. Другий закликає умертвити в собі всяке зло перед смертною годиною, щоб нікого не спокушати.
Третій говорить, що якщо людина не знає в серці своєму, що вона грішниця, Бог не чує її; це знання означає усвідомлювати власні гріхи, щоб не бачити гріхів свого ближнього. Четвертий говорить, що якщо діла не узгоджуються з молитвами, праця марна; згода приходить, коли ми вже не робимо того зла, проти якого молимося, і відмовляємося від власної волі.
П'ятий цитує Псалом 45:2: Бог — наш помічник у всякій людській праці. Шостий цитує Псалом 24:18: пости й чування — це засоби, якими душа вчиться смиренню, і якщо душа приносить ці плоди, Господь помилує. Сьомий цитує Псалом 117:6: у спокусах і диявольських помислах людина повинна плакати й просити допомоги, маючи перед очима благість Божу, і знайде мир, якщо проситиме з повним усвідомленням.
Старець також навчає через приклад: слуга, якого б'є пан, повинен казати лише: «Помилуй мене, я завинив», — беручи провину на себе, щоб пан простив. Суть у тому, щоб не осуджувати ближнього. Пам'ятаючи власні гріхи, ми не помічаємо гріхів інших, так само як дім, у якому є померлий, не оплакує смерть сусіда. Це означає не робити зла, не думати зла, не відкидати того, хто чинить зло, і не потурати злу, заподіяному ближньому, не поширювати наклеп і не слухати його. Ось що означає «не судіть, щоб і вас не судили».
Ключові моменти
- Авва Мойсей каже, що людина повинна бути наче мертвою для свого ближнього, що означає утримуватися від осудження його в чому б то не було.
- Він каже, що людина повинна умертвити в собі всяке зло перед смертною годиною, щоб нікого не спокушати.
- Він каже, що якщо людина не знає в серці своєму, що вона грішниця, Бог не чує її; знати це означає, що коли ти усвідомлюєш власні гріхи, то не бачиш гріхів свого ближнього.
- Він каже, що якщо те, що ти робиш, не узгоджується з тим, як ти молишся, твоя праця марна; діла узгоджуються з молитвами, коли ми вже не робимо того зла, проти якого молимося, і відмовляємося від власної волі.
- Він каже, що Бог — наш помічник у всякій людській праці, цитуючи Псалом 45:2.
- Він каже, що пости й чування — це засоби, якими душа вчиться смиренню, цитуючи Псалом 24:18, і якщо душа приносить ці плоди, Господь помилує.
- Він каже, що у спокусах і помислах від диявола людина повинна плакати й просити допомоги, маючи перед очима благість Божу, і знайде мир, якщо проситиме з повним усвідомленням, цитуючи Псалом 117:6.
- Він навчає, що слуга, якого б'є пан, повинен казати лише «помилуй мене, я завинив», беручи провину на себе, щоб пан простив; суть у тому, щоб не осуджувати свого ближнього, бо пам'ятаючи власні гріхи, ми не помічаємо гріхів інших, а це й означає «не судіть, щоб і вас не судили».