Athonite Audio
YouTube
Митрополит Морфський Неофіт згадує свого старця Якова (Цалікіса)
1:21:55
Про що це відео
Митрополит Морфський Неофіт у радіоінтерв'ю 2015 року розповідає про свого духовного отця — сучасного старця Якова (Цалікіса). Він пояснює, що старець Яків сказав йому під час дияконської хіротонії, що колись той стане єпископом і запалить запальничку старця, аби люди могли отримати від неї світло. Митрополит змальовує дитинство старця у Фараклі коло матері Феодори, яка годинами молилася зі зведеними руками, тоді як юний Яків бачив навколо неї світло, а також його нічні аскетичні подвиги в каплиці святої Параскеви.
Він розповідає про явлення старцю святої Параскеви, його військову службу, смерть матері, вступ до чернецтва та зустріч зі святим Давидом Евбейським, який став його другим старцем. Інтерв'ю завершується згадками про простоту старця, його повсякчасне «простіть», його гостинність, дар прозорливості на сповіді та його розповіді про святих, і добігає кінця словами самого митрополита: «простіть».
Ключові моменти
- Митрополит Неофіт каже, що підкоряється волі Божій, явленій його старцем, котрий під час його дияконської хіротонії сказав, що він стане єпископом на своїй батьківщині та запалить запальничку старця, аби люди могли взяти від неї світло.
- Мати старця, Феодора, навчила його подвижництву; він ставив її на один рівень із великими ігуменями. Будучи хлопчиком 10 чи 12 років, він бачив навколо неї світло, коли вона годинами молилася зі зведеними руками.
- Свята Параскева явилася юному Якову під платаном біля своєї каплиці, сказавши, що Христос послав її, оскільки його молитви були угодні Йому; мати звеліла йому просити в неї небесного багатства.
- Свята Параскева передрекла, що в нього сповідатимуться єпископи й патріархи, що він народить багато духовних чад, і що однією рукою він прийматиме гроші, а іншою роздаватиме їх.
- Під час військової служби він відмовився від Страсного тижня та Пасхи вдома заради засмученого побратима, щоб той міг провідати наречену; коли він співав «Христос воскрес» у частині, з неба зійшло світло, спочило на ньому, і він увесь став світлом.
- Після смерті матері великою спокусою для старця була скорбота; він трудився й довго молився, щоб подолати її задля пришестя радості Святого Духа, і наставляв митрополита Неофіта в цій боротьбі.
- Перш ніж піти до Єрусалима, він прийшов поклонитися святому Давиду в його обителі; старий чернець, який прийняв його, мав таке ж обличчя, як на іконі, і святий Давид став його другим і останнім старцем.
- Старець повсякчас промовляв «простіть», приймаючи чужі гріхи як власні з безперестанного покаяння, оскільки всі православні християни належать до одного тіла — Тіла Христового.
У радіоінтерв'ю, записаному 30 грудня 2015 року журналісткою Марією Макрі та випущеному в ефір радіостанцією Пірейської Церкви, митрополит Морфський Неофіт розповідає про свого духовного отця — сучасного старця Якова (Цалікіса). Він пояснює, що чинить так із послуху волі, відкритій йому старцем, котрий під час його дияконської хіротонії сказав, що колись той стане єпископом на своїй батьківщині та запалить запальничку старця, аби люди могли отримати від неї світло.
Потім митрополит змальовує життя старця. Яків виріс у Фараклі біля своєї матері Феодори, яку він ставив на один рівень із великими ігуменями; будучи дитиною десяти чи дванадцяти років, він бачив світло навколо неї, коли вона годинами молилася зі зведеними руками. У каплиці святої Параскеви, де він ніччю подвизався, свята явилася йому під платаном і сказала, що Христос послав її, оскільки його молитви були угодні Йому.
Вона передрекла, що в нього сповідатимуться єпископи й патріархи, що в нього буде багато духовних чад, і що через його руки проходитимуть гроші, які він роздаватиме. Під час військової служби він відмовився від перебування вдома на Страсний тиждень і Пасху, аби його засмучений побратим зміг провідати наречену; коли він співав «Христос воскрес» у частині, з неба зійшло світло й оповило його.
Після смерті матері його великою спокусою була скорбота, яку він переміг тривалою молитвою, щоб увійшла радість Святого Духа. Перш ніж вирушити до Єрусалима, він поклонився святому Давиду Евбейському, обличчя якого було точнісінько як на іконі, і святий Давид став його другим і останнім старцем. Інтерв'ю завершується розповіддю про простоту старця, його гостинність, дар прозорливості на сповіді та його повсякчасне слово «простіть», яким він брав на себе чужі гріхи як власні, адже всі православні християни належать до одного тіла — Тіла Христового.
Головні думки
- Старець Яків сказав митрополиту Неофіту під час його дияконської хіротонії, що той стане єпископом на своїй батьківщині та запалить запальничку старця, аби люди могли отримати від неї світло.
- Будучи хлопчиком десяти чи дванадцяти років, Яків бачив світло навколо своєї матері Феодори, коли вона годинами молилася зі зведеними руками; згодом він ставив її на один рівень із великими ігуменями.
- Свята Параскева явилася йому під платаном біля своєї каплиці та передрекла, що в нього сповідатимуться єпископи й патріархи, і що через його руки проходитимуть гроші, які він роздаватиме.
- Під час військової служби він поступився Страсним тижнем і Пасхою вдома заради засмученого побратима; коли він співав «Христос воскрес» у частині, з неба зійшло світло й оповило його.
- Святий Давид Евбейський став його другим і останнім старцем, а повсякчасне «простіть» старця виражало його покаяння та прийняття чужих гріхів як власних.