Святий Юстин Попович учиться смиренню від приношення прочанина

Текст розповідає епізод із життя святого Юстина Поповича (Ава Юстин Челийський), коли він їхав возом до монастиря Прохора Пчинського. У дитинстві його мати була зцілена на його очах святим Прохором. У цій подорожі він зустрів побожну жінку, яка йшла пішки за кілька кілометрів від монастиря.

Він запропонував їй підвезти, але вона відмовилася, пояснивши, що її хода є її жертвою і даром святому. Почувши це, святий Юстин, відомий богослов, доктор богослов'я, автор «Догматики Православної Церкви» та «Житій святих на кожен день року», сказав: «Отже, докторе Юстине, жінка вчить тебе, як служити Богові». Він зійшов з воза і пройшов решту шляху разом із нею, наказавши візникові чекати в монастирі.

Історія підкреслює його смирення попри його науковий статус, зазначаючи, що він плакав, читаючи «Житія святих», а його хустинки були змочені сльозами. Допис завершується проханням про молитву до святого Юстина.