Чуда преподобного Прохора Пчинського, засвідчені ігуменом архімандритом Методієм

У дописі розповідається про кілька чудес, приписуваних преподобному Прохору Пчинському, які засвідчив архімандрит Методій Маркович, ігумен монастиря, де спочивають мощі святого. Упродовж століть вірні збиралися до цієї святині, шукаючи розради, допомоги та заступництва святого. Монастир зберігає архів письмових свідчень ченців і вірних про зцілення, почуті молитви та чудотворні події.

Одна сім’я, подорожуючи до Греції, зупинилася в монастирі з п’ятирічною донькою, яка ніколи не говорила. Після поклоніння мощам, молитви та помазання її святим миром дівчинка сказала «мама» за кілька кілометрів від монастиря. Сім’я повернулася до святині, а в Греції дівчинка почала повноцінно говорити; тепер її батьки приїздять на свято преподобного Прохора.

Ще одне свідчення стосується дівчинки, яка перебувала в комі з кінця 1980-х чи початку 1990-х років. Її батько уві сні побачив преподобного Прохора, який кликав його привезти дитину до святині. Дорогою до монастиря дівчинка розплющила очі й прокинулася. Третє свідчення, записане 29 червня 2016 року, описує дівчинку з порушенням зору від раннього дитинства, яка прозріла після молитви в монастирі.

У дописі також ідеться про рясне миро, що витікало з тріщини в стіні, де зберігаються мощі. Згідно зі свідченням, миро почало текти напередодні святкового всенічного бдіння, продовжувалося вночі та в сам день свята, так що священники збирали його з підлоги церкви. Понад тисяча вірних зібралася на богослужіння й стала свідками цієї події.

Ігумен наголошує, що святиня є місцем молитви, покаяння й надії, і що святі діють не власною силою, а благодаттю Божою, яка діє через них.