Ієромонах Роман: Справжній скарб у притчі про багатія і Лазаря

Ієромонах Роман проповідує на свято святого Прохора Пчинського, тлумачачи притчу про багатія і Лазаря. Він пояснює, що земне багатство, розкіш і потурання собі є тлінними й виявляють служіння фальшивим богам, як-от гроші, черево, его і технології. Добровільна убогість, терплена ради Бога, як у Лазаря, вписує ім'я людини в книгу вічного життя.

Мука багатія в пеклі походить із усвідомлення надто пізно того, що він міг би здобути, якби служив живому Богові через дані йому обставини. Промовець ілюструє це історією апостола Фоми, який віддав убогим кошти індійського царя на будівництво і тим самим збудував цареві небесний палац. Померлому братові царя було показано цей палац, і він повернувся до життя, щоб засвідчити, і це спонукало царя звільнити Фому.

Милостиня, чинена задля людського визнання, з очікуванням почестей, контролю чи видимості, не є любов'ю, а осудом, бо любов не шукає свого. Справжня милостиня бачить Христа в убогому, дає від серця без надлишку чи показності й збирає скарб на небі. Притча відкриває, що земне царство мале, а всі його блага нікчемні, тлінні й минущі, тоді як цінне й нетлінне лише те, що ми збираємо в душі через життя в Христі в Церкві.

Багатій мав усе, чого земно бажав: багряницю, шовк, слуг, рясну їжу, але не мав Божої благодаті й не мав Бога в собі, приймаючи нижче за безцінну вічність. Ім'я Лазаря записане в книзі вічного життя, бо він терпів усе зло ради Бога, як і святий Василій показав через добровільну убогість і мандри, терплячи спеку ради Бога. Багатій, який не дав Лазареві навіть крихт, входить у пекло, вічне забуття й небачення Божого лиця, де він цілком усвідомлює, який небесний скарб міг би придбати.

Ми обираємо свою вічну долю тепер тим, кому служимо: служіння живому Богові через прийняття даних Ним обставин із терпінням, подякою і без нарікання, навіть у бідності, заслуговує небесного палацу, де душа царює з Христом. Служіння земному скарбу, їжі, одягу, розкоші, інтернету, телефону, сваволі, егоїзму означає служіння богові грошей, мамоні, череву, славі та «тільки я і моє я».