Старець Єфрем Аризонський про дві благодаті у духовній боротьбі

Старець Єфрем Аризонський описує два види благодаті, які приходять, коли людина бореться заради Бога. Перша — це втішання Святого Духа, яке наповнює душу радістю, миром і солодкістю, але ця благодать приходить і відходить. Друга — це досвід спокуси, який незгладимо відбивається на душі і не залишає серця, бо з'єднаний із серцем, яке досвідно пережило спокусу.

Під час спокуси друга благодать, досвід, корисніша, бо просвітлює душу знанням, як проходити через спокуси. Оскільки досвід походить від самої спокуси, він знає, як визволити душу від загибелі, коли з'являється спокуса. Спокуси, які переносяться з терпінням, винагороджують людину мудрістю спокуси, і таким чином людина стає справжнім філософом.

Якщо людина не смиряється, уроки, які приходять через спокусу, не припиняться. Егоїзм породжує спокусу, але саме тому спокуса стримує егоїзм. Старець закликає своїх дітей смирятися, якщо вони хочуть упокорити демонів, які їх мучать.

Він каже їм кидатися до ніг усіх і говорити: «Я найгірша людина у світі, і все через мене!»