Шість із Сімдесяти апостолів та їхні місіонерські труди

У дописі розповідається про шістьох із Сімдесяти апостолів, обраних поширювати Євангеліє. Святий Стахій був супутником святого Андрія Первозванного, який призначив його єпископом Візантійським. Він заснував і керував Церквою в Аргірополі сімнадцять років, а потім спочив у мирі.

Святі Амплій та Урван також трудилися разом з Андрієм. Амплій став єпископом Лідди в Юдеї, а Урван був призначений єпископом у Македонії. Обидва вірно проповідували Христа й прийняли мученицький вінець. Святий Наркіс був призначений апостолом Филипом єпископом Афін, продовжуючи поширення християнства в Греції.

Святий Апеллій служив єпископом Іраклії у Фракії, пасучи вірних і проголошуючи Євангеліє. Святий Аристобул, брат апостола Варнави, дістався аж до Британії, щоб принести туди християнську віру, а потім мирно спочив. У дописі зазначається, що ці шість апостолів нагадують нам, що Церква була збудована через вірність, жертву й невтомні молитви незліченних слуг Божих.

Деякі прийняли мучеництво, інші завершили своє служіння в мирі, але всі мали одну мету — зробити Ісуса Христа відомим. Їхні життя вчать, що для того, щоб звершити щось дорогоцінне в очах Божих, не потрібна світська слава; потрібні лише готове серце, непохитна віра й мужність іти за покликом Христа. Допис завершується молитвою до святих апостолів про заступництво.