Святий Герасим Кефалонійський: подвижник, чудотворець, засновник монастиря

Святий Герасим Новий народився 1509 року в Трікалі, в області Пелопоннес у Греції, у знатному роді Нотарасів. Хоча він походив із знатного роду, його серце прагнуло не земної честі чи багатства, а Ісуса Христа. Бажаючи життя цілковитої відданості Богові, він вирушив на Афон, де прийняв подвижницьке життя молитви, посту й духовної боротьби.

Пізніше він вирушив до Святої Землі, де продовжив свої духовні подвиги й узяв на себе сорокаденний піст. Через ці роки жертви й молитви святий Герасим зростав у смиренні, терпінні та любові до Бога. Зрештою він оселився на грецькому острові Кефалонія, де заснував жіночий монастир, присвячений духовному життю.

Але Бог дав йому більше, ніж дар наставляти душі. Через його молитви відбувалися дивовижні чудеса. Під час посухи він молився, і на землю падав дощ. Ті, хто страждав від хвороб, отримували зцілення, а Бог дарував йому духовний дар передбачати майбутні події. Люди приходили до нього, шукаючи розради, зцілення й настанов, знаходячи в цьому смиренному слузі Христовому джерело надії. 15 серпня 1579 року святий Герасим мирно віддав свою душу Господові.

Однак його чудеса не припинилися з його земним відходом. Його продовжували шанувати як чудотворця, а віруючі просили його заступництва й віддавали славу Богові. На супровідному зображенні вміщено заголовок грецькою та англійською: «Святий Герасим Новий, чудотворець Кефалонійський, який зцілював хворих і молитвою викликав дощ», а також грецька фраза «ΤΕΚΝΙΑ ΡΗΓΕΤΕ ΚΑΙ ΜΗ ΤΑ ΥΨΗΛΑ ΤΑ ΦΡΟΝΕΙΤΕ».