Святий Лука: апостол, євангелист, лікар і перший іконописець

Святий Лука народився в Антіохії, де вивчав грецьку філософію, медицину та мистецтво живопису. Під час земного служіння Ісуса Христа Лука прибув до Єрусалима, слухав учення Спасителя й був свідком Його чудес. Він став одним із сімдесяти апостолів і був посланий проповідувати Євангеліє.

Разом із Клеопою він зустрів воскреслого Христа на дорозі до Еммауса, як записано в Євангелії від Луки 24. Після П'ятдесятниці Лука став вірним супутником апостола Павла, подорожував із ним і привів багато душ до Христа. Павло назвав його «улюбленим лікарем» у Колосян 4:14. Близько 60 року Лука написав своє Євангеліє та Діяння апостолів, присвятивши їх Теофілові.

За Святим Переданням, Лука написав три ікони Пресвятої Богородиці та ікони апостолів Петра і Павла, за що його шанують як першого християнського іконописця. Після мученицької смерті Павла Лука продовжував проповідувати в Італії, Далмації, Македонії, Єгипті та Греції. Навіть у старості він не залишив своєї апостольської місії. За його традиційним житієм, у віці вісімдесяти чотирьох років Лука зазнав мук за Христа і був повішений на оливковому дереві у Фівах, Греції.

Його чудотворні мощі згодом були перенесені до Константинополя. Святий Лука нагадує нам, що кожен дар, який ми маємо, чи то знання, зцілення, письмо чи мистецтво, може стати засобом прославлення Бога та наближення інших до Христа.