Сорок святих мучеників Бітоли: монахи, які обрали смерть замість відступництва

1385 року, під час османського завоювання Балкан, місто Бітола в Македонії впало після чотиримісячної облоги. Завойовники знищували будинки й церкви, убивали або захоплювали в полон багатьох мешканців і примушували православних християн зректися віри. Монахи монастиря святого Георгія Великомученика разом з іншими християнами, які шукали там притулку, відмовилися зректися Ісуса Христа й прийняти іслам.

Вони сміливо сповідували православну віру й проголошували спасенну істину Христа, обираючи страждання, а не зраду свого Господа. Згідно з розповіддю про їхнє мучеництво, їхні слова були настільки сильними, що навіть Хасан, турецький перекладач, був зворушений прийняти християнство. Він відкрито сповідав православну віру й приєднався до святих сповідників.

Незважаючи на погрози й страшні тортури, сорок залишилися вірними Христові. Нарешті їх привели на пагорб Баїр поблизу Бітоли, де їм відрубали голови. Їхні переслідувачі розкидали останки по лісистих схилах гори Баба.

У дописі зазначається, що ці святі мужі отримали від Христа подвійний вінець: вінець монашого подвигу і вінець мучеництва. Завершується роздумом, що віра — це не лише те, що успадковане від предків, а те, що потрібно боронити власним життям, і молитвою про їхнє заступництво.