Преподобний Харитон Сповідник: муки, пустеля і три монастирі

Публікація розповідає про життя преподобного Харитона, шанованого і побожного християнина з міста Іконії. Надихнувшись мужністю святої Фекли, він відкрито сповідав ім'я Христове. Під час гонінь за імператора Авреліана Харитона привели до правителя і наказали поклонитися ідолам.
Він сміливо сповідав свою віру в єдиного живого Бога, Творця всього, і в Господа Ісуса Христа, Спасителя людського роду. За це сповідання його били і мучили так жорстоко, що все його тіло стало ніби однією раною. Після смерті Авреліана святого Харитона звільнили з в'язниці, і він вирушив до Єрусалиму.
В дорозі його схопили розбійники, але Божим промислом він був визволений. Замість того, щоб повернутися до Іконії, він усамітнився в Фаранській пустелі, де заснував монастир і зібрав багато ченців. Давши їм устав чернечого життя, він пішов, щоб уникнути людської похвали, і заглибився в пустелю поблизу Єрихону, де пізніше було засновано ще один монастир.
Нарешті він заснував третій монастир, відомий як Сука або Стара Лавра. Преподобний Харитон спочив у глибокій старості 28 вересня 350 року і увійшов у славу Господа свого. У публікації зазначається, що його страждання за Христа стали початком життя, сповненого молитвою, смиренням і духовним плодом для прийдешніх поколінь.
Головні думки
- Сповідав Христа за Авреліана і був мучений, аж поки тіло його не стало однією раною
- Звільнений після смерті Авреліана, схоплений розбійниками, визволений Божим промислом
- Заснував перший монастир у Фаранській пустелі і дав ченцям устав
- Пішов, щоб уникнути похвали, і заснував другий монастир поблизу Єрихону
- Заснував третій монастир, Суку або Стару Лавру, і спочив у 350 році