Holy Resurrection
YouTube
Святий Паїсій про помисли освячених і лукавих
4:21
Святий Паїсій Афонський розрізняє помисли освяченої людини від помислів лукавої людини. Свята людина розпізнає лукавство, але розуміє, що зло походить від спокусника і входить ззовні, а не від внутрішньої людини. Очима своєї душі вона бачить власні провини великими, а чужі — малими.
Вона щиро виправдовує лукаву людину, не зневажає її і може вважати її кращою за себе. Вона може думати, що злочинець упав, бо йому бракувало допомоги, визнаючи, що сама могла б зробити те саме без Божої допомоги. Лукава людина не може знати добрих помислів святої людини, так само як і диявол не може їх знати.
Людина, яка робить тонку духовну працю, виправдовує інших, але не себе. У міру поступу вона стає вільнішою, більше любить Бога і людей і навіть не може зрозуміти злоби, бо завжди думає чисто. Вона отримує користь із падінь інших як гальмо для власної пильності.
Натомість неочищена людина думає злобно, забруднює добре своєю темрявою і турбує себе та тих, хто навколо неї. Така людина потребує очищення розуму й серця для духовної ясності. Людина мінлива: часом лукава, часом добра. Злі помисли приходять або від спокусника, або від самої людини.
Спокусник часто створює ситуації, щоб викликати злі помисли. Святий Паїсій наводить приклад: архімандрит двічі відвідав каливу старця; коли старець захворів і попросив його прийти пізніше, архімандрит прийняв помисел, що старець його відкинув, поскаржився в монастир, і все це було від спокусника.
Ключові моменти
- Свята людина розпізнає лукаву людину так само, як розпізнає святість святого, бачачи зло, але розуміючи, що воно походить від спокусника і входить ззовні, а не від внутрішньої людини.
- Очима своєї душі вона бачить власні провини великими, а чужі — малими, щиро виправдовує лукаву людину, не зневажає її і навіть може вважати її кращою за себе.
- Вона бачить лукавство злочинця, але думає, що той дійшов до цього, бо не отримав потрібної допомоги, і що сама могла б опинитися на тому самому місці, якби Бог їй не допоміг.
- Лукава людина не може знати добрих помислів святої людини, так само як і диявол не може їх знати.
- Людина, яка робить тонку духовну працю, виправдовує інших, але не себе; чим більше вона поступує, тим вільнішою стає, тим більше любить Бога і людей, і навіть не може зрозуміти злоби, бо завжди думає чисто.
- Вона отримує користь із падінь своїх ближніх, використовуючи їх як сильне гальмо для себе, щоб залишатися пильною; неочищена людина думає злобно, забруднює добре і не отримує користі навіть із чеснот інших.
- Неочищена людина завжди стурбована і турбує тих, хто навколо неї, своєю духовною темрявою; вона повинна зрозуміти свою потребу в очищенні розуму й серця, щоб прийшла духовна ясність.
- Архімандрит двічі відвідав каливу старця; коли старець захворів і попросив його прийти пізніше, архімандрит прийняв помисел, що старець не хоче його бачити, поскаржився в монастир, і все це було від спокусника.