Атанасіос Діакос: диякон, який обрав смерть, а не зречення Христа

Атанасіос Діакос (1788–1821), уроджений Атанасіос Массаветас, замолоду вступив до чернечого життя в монастирі святого Іоана Хрестителя в Артотіні. Близько сімнадцяти років його рукоположили в диякони Православної Церкви, і від того чину він узяв ім’я Діакос, що означає диякон. Згодом він залишив чернече життя і взявся за зброю проти османського панування, ставши одним із провідних діячів грецької війни за незалежність.

У битві при Аламані 22 квітня 1821 року Діакос і його товариші-грецькі воїни зіткнулися зі значно більшим османським військом під командуванням Омера Вріоні та Косе Мехмета. Коли грецькі сили відступали, Діакос відмовився тікати. За переказом, він продовжував битися лише з 48 вояками, доки його шабля не зламалася, і його, тяжко пораненого, захопили.

Вражений його сміливістю, Омер Вріоні, як кажуть, запропонував йому командну посаду в османському війську, якщо він зречеться християнства й прийме іслам. Діакос відмовився, відповівши словами, що досі добре відомі в грецькій історії: «Я народився греком і греком помру». 24 квітня 1821 року його стратили через посадження на палю в Ламії.

Людина, яка служила дияконом Православної Церкви, обрала смерть, а не зречення християнської віри. Його жертва стала символом сміливості, переконань і боротьби за грецьку незалежність, згадується під гаслом «Свобода або смерть».