Чотири духовні максими з книги «Ясика»
У дописі наведено чотири пронумеровані уривки із сербської православної книги «Ясика». Перший каже, що де світло Боже не пов'язане в поставі, думці, слові чи ділі, там темрява. Другий каже, що душа, яка любить Бога, не довіряє собі, а довіряє Йому. Третій — це молитва: «Господи, зроби мене добрим! Нехай любов буде і моєю формою, і моєю сутністю». Четвертий проголошує, що коли людина не подібна до Бога, вона — ніщо і не йде нічиїм шляхом.
Головні думки
- Де немає Божого світла в думці, слові чи ділі, там темрява
- Душа, яка любить Бога, довіряє Йому, а не собі
- Молитва про доброту і про те, щоб любов стала формою та сутністю людини
- Без уподібнення до Бога людина — ніщо і не йде жодним шляхом
коментарів у джерелі: 0
Оригінал на Instagram