Појединац, Породица и Друштво
Instagram
Мати Єфимія вчить прощенню як умові спілкування з Богом
Мати Єфимія говорить про прощення як найбільшу чесноту для гармонії з Богом, поряд з любов'ю. Вона переповідає науку одного великого духовного отця, що доки людина не простила хоч одну особу і залишається з нею в поганих стосунках, вона не має спілкування з Богом. Бог не приймає цього непрощення. Перший крок — навчитися прощати, визнаючи людську слабкість духом і тілом.
Люди схильні негайно відплачувати, коли їх ображають, ставлячи під сумнів мотиви й завдаючи удару у відповідь. Треба витягнути смирення зсередини, щоб відкласти цю реакцію, відкинути образу думкою «яке це має значення» і натомість молитися за кривдника, щоб Бог змінив його. Не є мірилом те, що кажуть інші чи чи люблять вони нас; важливо, що Бог не залишає нас.
Щоб повернутися на Божий шлях і зберегти зв'язок з Господом, ми повинні жити, як жив Він, поширюючи любов і кажучи: «Отче, прости їм, бо не знають, що роблять». Це вчення подає прощення як неодмінну умову спілкування з Богом. Формулювання духовного отця абсолютне: одна непрощена людина руйнує це спілкування.
Людську слабкість названо причиною, чому треба вчитися прощати: ми слабкі духом і тілом. Природна реакція на образу — негайно образити у відповідь, ставлячи під сумнів мотиви іншого. Подолання цього вимагає смирення, витягнутого з глибини, а не поверхового зусилля.
Практична заміна відплати — молитва за переміну кривдника. Критерій духовного здоров'я зміщується з людських стосунків на Божу присутність. Христова молитва на хресті стає взірцем для життя віруючого.
Ключові моменти
- Найбільша чеснота, яку треба плекати для гармонії з Богом, — це прощення і чеснота любові.
- Один великий духовний отець сказав, що доки існує хоч одна людина, з якою ти не в добрих стосунках і яку ти не простив, ти не маєш спілкування з Богом.
- Богові не до вподоби це непрощення.
- Перше, що треба зробити, — навчитися прощати, бо ми слабкі люди, слабкі духом і тілом.
- Ми схильні негайно переходити в наступ, коли хтось щось скаже, відплачувати й ставити під сумнів його мотиви.
- Треба викопати смирення з глибин, щоб відсунути цю реакцію і сказати «яке це має значення», а тоді молитися Богові за ту людину, щоб вона змінилася.
- Не важливо, що кажуть інші чи чи люблять вони нас; важливо, що Бог не залишає нас.
- Щоб навчитися й повернутися на Божий шлях і мати той зв'язок з Господом, ми повинні жити, як жив Він, поширюючи Його любов і кажучи: «Отче, прости їм, бо не знають, що роблять».