Житомислицький монастир: монахи, замучені 1941 року, канонізовані 2005 року
Житомислицький монастир, заснований у XV столітті на лівому березі Неретви поблизу Мостара, багато разів горів, був пограбований і зруйнований, але щоразу відбудовувався. Наприкінці червня 1941 року, за Незалежної Держави Хорватія, монахів викликали до місцевої установи під приводом реєстрації, потім заарештували, катували, зв'язали дротом і відвезли до Близанци, де вбили й кинули в Неретву.
Серед жертв були ігумен Константин Вучурович, 26 років, ієромонахи Доситей, Вукичевич і Макарій, півчий, молоді послушники й студенти богослов'я, а також протопресвітер Володимир Чейович із Мостара, який відмовився від пропозиції виїхати. Їхні останки десятиліттями не могли належно поховати за комуністичної влади; їх ексгумували наприкінці 1990 року й поховали в мармуровій гробниці біля вівтаря 1991 року.
Монастир було заміновано, а гробницю знову знищено 1992 року. Священний Архієрейський Собор Сербської Православної Церкви канонізував монахів як святих священномучеників 2005 року, їхнє свято — 26 червня. Частина їхніх мощей тепер зберігається у відбудованому монастирі.
Пальма в монастирському дворі, пошкоджена, коли на неї впала дзвіниця під час руйнування 1992 року, продовжує рости.
Ключові моменти
- 0:05 Монастир був заснований у XV столітті, горів, був пограбований і зруйнований, але відбудований завдяки вірі й праці людей, які зберегли його спадщину.
- 0:40 За його стінами — історія духовності, страждання й стійкості сербського православного народу в Герцеговині, де монахи зазнали тяжких страждань і залишилися вірними Христу, коли було найважче.
- 1:22 Наприкінці червня 1941 року, за Незалежної Держави Хорватія, монахів запросили до місцевої установи під приводом реєстрації, заарештували, катували, зв'язали дротом і відвезли до села Близанци.
- 1:22 Усіх убили, а тіла кинули в Неретву; серед жертв були ігумен Константин Вучурович, 26 років, ієромонахи Доситей, Вукичевич і Макарій, півчий, молоді послушники й студенти богослов'я, а також протопресвітер Володимир Чейович із Мостара, який відмовився від пропозиції виїхати.
- 1:58 Їхні кості десятиліттями не могли належно поховати через комуністів; останки ексгумували наприкінці 1990 року й поховали 1991 року в мармуровій гробниці біля вівтаря монастирської церкви.
- 1:58 Монастир було заміновано й знову зруйновано 1992 року, а гробницю мучеників також знищено, але з Божої волі та з допомогою віруючих людей Житомислич знову відбудовано.
- 2:28 Священний Архієрейський Собор Сербської Православної Церкви канонізував їх 2005 року як святих священномучеників Житомислицьких, а їхнє свято відзначається 26 червня.
- 2:28 Сьогодні частина мощей замучених монахів зберігається у відбудованому монастирі, і, стоячи перед цією святинею, бачиш не лише відбудовані стіни, а місце, яке зберігає пам'ять про віру, жертву й людей, яких не забуто.