Ум у серці: Стояння перед лицем Божим

Текст пояснює, що означає мати ум у серці. Він починається із запитання: чи знаєте ви, де серце? Відповідь — стояти там з увагою і перебувати постійно. Ум стає невіддільним від уваги; де увага, там і ум. Автор зазначає, що читачі писали про відчуття вогню в серці під час читання Акафіста до Найсолодшого Ісуса.

Це відчуття позначає місце. Слід тримати увагу там і не виходити назовні, не лише під час молитви, а й завжди. Стояння там не є пасивним; воно вимагає усвідомлення, що стоїш перед лицем Господа або перед Його всевидючим оком, яке бачить потаємні глибини серця. Щоб так стояти, треба трудитися, щоб запалити якесь почуття до Бога: страх, любов, довіру, відданість, болісне розчулення чи подібне.

Цей стан описується як норма внутрішнього устрою. Коли помічаєш, що він у чомусь порушений, треба поспішити його відновити.