Святитель Нектарій таємно чистив туалети за хворого прибиральника
Святитель Нектарій Егінський служив єпископом і директором Різарійської церковної школи в Афінах, де юнаки готувалися до священства. Він викладав, очолював богослужіння й писав книги. Шкільний прибиральник Лукіанос зазнав раптової ниркової недостатності, і його терміново відвезли до лікарні на операцію. Лікарі сказали, що він не зможе повернутися до роботи щонайменше два з половиною місяці, і це ставило під загрозу його роботу.
Нектарій вирішив тихо вставати, поки школа ще була в темряві, і чистити туалети, підлоги та виконувати будь-які справи, які інші працівники залишили невиконаними. Він робив це день за днем протягом тижнів, а потім ішов викладати, ніби нічого не сталося. Напруження далося взнаки: у нього почалися головні болі, запаморочення й виснаження, і протягом п'ятнадцяти днів він практично ледве тягнувся на власні лекції.
Навіть тоді він нікому не казав, що робить і чому. Коли Лукіанос нарешті достатньо зміцнів, щоб повернутися, його робота все ще чекала на нього, бо Нектарій весь цей час виконував її. В оригінальному дописі також розповідається, що Нектарій протягом життя терпів наклепи й ніколи не давав відсічі, і що церква, яка засудила його, не зняла засудження до 1998 року.
Сьогодні його визнають одним із найулюбленіших святих двадцятого століття. Цю розповідь подано як можливість зазирнути в прекрасну душу й як заохочення пам'ятати тих, хто робить добро, коли ніхто не бачить.
Ключові моменти
- Нектарій був єпископом, який очолював Різарійську школу в Афінах, де юнаки готувалися стати священниками, і він викладав, очолював богослужіння й писав книги.
- Прибиральник Лукіанос зазнав раптової ниркової недостатності, його терміново відвезли до лікарні на операцію, і лікарі сказали, що він не зможе повернутися до роботи щонайменше два з половиною місяці, що ставило під загрозу його роботу.
- Нектарій вирішив тихо вставати, поки школа ще була в темряві, і чистити туалети, підлоги та виконувати будь-які справи, які інші працівники залишили невиконаними.
- Він робив це день за днем протягом тижнів, а потім ішов викладати, ніби нічого не сталося.
- Напруження далося взнаки: у нього почалися головні болі, запаморочення й виснаження, і протягом 15 днів він практично ледве тягнувся на власні лекції.
- Навіть тоді він нікому не казав, що робить і чому.
- Коли Лукіанос нарешті достатньо зміцнів, щоб повернутися, його робота все ще чекала на нього, бо Нектарій весь цей час виконував її.
- Оповідач називає це крихітним поглядом у прекрасну душу Нектарія.