Mount Athos Legacy — Facebook

Mount Athos Legacy Facebook учора

Невiр'я походить вiд гордостi: преподобний Силуан Афонський про пiзнання Бога

У дописi наведено слова преподобного Силуана Афонського про походження невiр'я та про те, як пiзнається Бог. Згiдно з цитатою, невiр'я походить вiд гордостi. Горда людина стверджує, що пiзнає все своїм розумом i через науку, проте богопiзнання залишається для неї недосяжним, бо Бог пiзнається лише через одкровення Святого Духа. Господь являє Себе смиренним душам. Їм Вiн показує Свої дiла, якi неосяжнi для нашого розуму. Природним розумом ми…

У дописi наведено слова преподобного Силуана Афонського про походження невiр'я та про те, як пiзнається Бог. Згiдно з цитатою, невiр'я походить вiд гордостi. Горда людина стверджує, що пiзнає все своїм розумом i через науку, проте богопiзнання залишається для неї недосяжним, бо Бог пiзнається лише через одкровення Святого Духа. Господь являє Себе смиренним душам. Їм Вiн показує Свої дiла, якi неосяжнi для нашого розуму.

Природним розумом ми можемо пiзнавати лише земне, та й те частково, тодi як Бог i все небесне пiзнаються через Святого Духа. У дописi це вчення подано як один короткий уривок, що належить святому, без подальших коментарiв чи обговорень. У ньому гордiсть протиставляється смиренню, а природне людське знання — знанню, дарованому Святим Духом, i смирення називається умовою, за якої Бог вiдкриває Себе.

Преподобний Силуан Афонський навчає, що невiр'я походить вiд гордостi.
Горда людина стверджує, що пiзнає все своїм розумом i наукою, але богопiзнання залишається для неї недосяжним.
Бог пiзнається лише через одкровення Святого Духа.
Господь являє Себе смиренним душам i показує їм Свої дiла, якi розум осягнути не може.
Природний розум знає лише земне, та й те частково, тодi як Бог i все небесне пiзнаються через Святого Духа.

Mount Athos Legacy Facebook учора

Гордість перешкоджає богопізнанню: преподобний Силуан про віру та одкровення

Цитата преподобного Силуана Афонського про походження невір'я. Він говорить, що невір'я походить від гордості. Горда людина стверджує, що пізнає все своїм розумом і через науку, але богопізнання залишається недосяжним для неї, оскільки Бог пізнається лише через одкровення Святого Духа. Господь відкриває Себе смиренним душам. Їм Він показує Свої діла, які вищі за наш розум. Природним розумом ми можемо пізнавати лише земне, та й те частково, тоді…

Цитата преподобного Силуана Афонського про походження невір'я. Він говорить, що невір'я походить від гордості. Горда людина стверджує, що пізнає все своїм розумом і через науку, але богопізнання залишається недосяжним для неї, оскільки Бог пізнається лише через одкровення Святого Духа. Господь відкриває Себе смиренним душам. Їм Він показує Свої діла, які вищі за наш розум.

Природним розумом ми можемо пізнавати лише земне, та й те частково, тоді як Бог і все небесне пізнаються через Духа Святого. Публікація подає це вчення як єдину цитату з посиланням на автора, без будь-яких подальших коментарів чи обговорень. Вона зіставляє два шляхи пізнання: природний розум, який частково осягає земне, та Святого Духа, через Якого пізнаються Бог і небесне.

Вона також називає гордість перешкодою, а смирення — умовою, за якої Господь відкриває Себе і показує Свої діла, незбагненні для розуму.

Преподобний Силуан Афонський каже, що невір'я походить від гордості.
Горда людина стверджує, що пізнає все своїм розумом і наукою, але богопізнання залишається для неї недосяжним.
Бог пізнається лише через одкровення Святого Духа.
Господь відкриває Себе смиренним душам і показує їм Свої діла, незбагненні для нашого розуму.
Природний розум знає лише земні речі, і то частково, тоді як Бог і все небесне пізнаються через Святого Духа.

Mount Athos Legacy Facebook позавчора

Палаюча лампада взиває «Помилуй» до Бога за того, хто її запалив

Старець Єфрем зі скиту святого Андрія вчить, що запалена лампада сама по собі є молитвою. Доки лампада горить, вона взиває «Елеісон, Елеісон, Елеісон», тобто «Помилуй», до Бога за людину, яка її запалила. Старець каже, що диявол знає про це, і тому він сіє помисли, спокусливі думки, у розумі людей, навіюючи, ніби тримати запалену лампаду небезпечно через ризик пожежі. Старець також говорить про оливу. Він каже, що в лампаду завжди слід наливати…

Старець Єфрем зі скиту святого Андрія вчить, що запалена лампада сама по собі є молитвою. Доки лампада горить, вона взиває «Елеісон, Елеісон, Елеісон», тобто «Помилуй», до Бога за людину, яка її запалила. Старець каже, що диявол знає про це, і тому він сіє помисли, спокусливі думки, у розумі людей, навіюючи, ніби тримати запалену лампаду небезпечно через ризик пожежі.

Старець також говорить про оливу. Він каже, що в лампаду завжди слід наливати найкращу оливу. Потім він додає власне смиренне застереження: він сказав би, зі смиренням, що людина може наливати ту оливу, яку може собі дозволити. Важливо те, щоб вона приносила найкращу оливу свого серця разом із тією оливою, яку має змогу знайти на той час, щоб підтримувати палаючою хоча б одну лампаду.

Така лампада, пише він, є «пресвес елеус», тобто ходатаєм милості перед Небом. Вислів завершується підписом самого старця: Геронда Єфрем, скит святого Андрія. Весь текст тримається на двох думках: палаюча лампада молиться за того, хто її запалює, а ворог нападає на це діло думками про небезпеку, щоб його припинити.

Відповідь старця на спокусу полягає в тому, щоб тримати лампаду запаленою, з найкращою оливою, яку маєш, і понад усе — з оливою серця.

Запалена лампада взиває «Елеісон» («Помилуй») до Бога за людину, яка її запалила, доки вона горить.
Диявол знає це і вселяє помисли про те, що запалена лампада пожежонебезпечна, аби люди перестали її запалювати.
У лампаду завжди слід наливати найкращу оливу.
Старець смиренно додає, що можна використовувати ту оливу, яку людина спроможна придбати, аби лишень вона приносила з нею найкращу оливу свого серця.
Підтримування палаючою навіть однієї лампади робить її ходатаєм милості перед Небом.