WeOrthodox
EN UA

Giovanni Guaita

YouTube ↗ дискусій: 15

The channel of the hieromonk Giovanni Guaita.

Giovanni Guaita YouTube

Ієромонах Іоан (Ґуайта) про гадаринського біснуватого: чому гадаринці просили Христа піти

Ієромонах Іоан (Ґуайта) про гадаринського біснуватого: чому гадаринці просили Христа піти 14:45

Ієромонах Іоан (Ґуайта) проповідує на Євангеліє від Луки 8:26-39, про зцілення гадаринського біснуватого. Він читає уривок і пояснює, що Гадара була греко-римським містом у східній Палестині, де разом жили юдеї та неюдеї. Неюдейські мешканці тримали прибутковий свинарський промисел, імовірно продаючи свинину менш ревним юдеям; цю ситуацію священник порівнює з християнами, які сьогодні виробляють і продають алкоголь у мусульманських країнах.…

Ієромонах Іоан (Ґуайта) проповідує на Євангеліє від Луки 8:26-39, про зцілення гадаринського біснуватого. Він читає уривок і пояснює, що Гадара була греко-римським містом у східній Палестині, де разом жили юдеї та неюдеї. Неюдейські мешканці тримали прибутковий свинарський промисел, імовірно продаючи свинину менш ревним юдеям; цю ситуацію священник порівнює з християнами, які сьогодні виробляють і продають алкоголь у мусульманських країнах.

Біснуватий чоловік, який жив серед гробів і звався Легіон, зустрічає Ісуса. Біси впізнають Його як Сина Бога Всевишнього й благають, щоб їх не послали в безодню. Ісус дозволяє їм увійти в сусідню череду свиней, яка тоді ринула з кручі в озеро й потонула.

Мешканці міста знаходять колишнього біснуватого, що сидить при ногах Ісуса, одягнений і при здоровому розумі, але просять Ісуса вийти з їхнього краю, бо охоплені страхом. Священник каже, що найбільше його вражає реакція гадаринців: вони стали свідками справжнього чуда Божого, але не звернули на нього уваги, бо їхній спосіб життя й економічне становище були під загрозою.

Він застосовує це до сучасних віруючих: багато хто шанує Ісуса як доброго вчителя, але відкидає Його, коли Його слово порушує їхній комфорт чи бізнес. Ісус є перешкодою не лише для атеїстів, які бачать у Ньому лише позитивну історичну постать, а й для тих, хто ходить до церкви й хоче, щоб Слово Боже залишалося всередині церкви й не торкалося їхнього повсякденного життя.

Священник розповідає про нещодавню проповідь, у якій говорив про війну й смерть на свято, а парафіяни скаржилися, що він зіпсував їм радість Святого Причастя, порушивши незручні питання. Благання гадаринців перегукується з криком біса: «Не муч мене».

Ключові моменти

  1. 0:00 Священник представляє євангельське читання з 8-ї глави Луки про те, як Ісус прибуває в край гадаринців і зустрічає біснуватого чоловіка, який жив серед гробів.
  2. 1:09 Ісус питає біса, як його ім'я, і чує «Легіон»; біси благають, щоб їх не послали в безодню, і просять увійти в сусідню череду свиней, яка тоді ринула з кручі в озеро й потонула.
  3. 2:17 Мешканці міста знаходять колишнього біснуватого, що сидить при ногах Ісуса, одягнений і при здоровому розумі, але просять Ісуса вийти з їхнього краю, бо охоплені страхом.
  4. 3:26 Священник зауважує, що Матей називає це місце країною гергесинців, але це те саме місце: Гадара, греко-римське місто в східній Палестині, де пліч-о-пліч жили юдеї та неюдеї.
  5. 4:33 Неюдейські гадаринці тримали прибутковий свинарський промисел, імовірно продаючи свинину менш ревним юдеям; цю ситуацію священник порівнює з християнами, які сьогодні виробляють і продають алкоголь у мусульманських країнах.
  6. 7:25 Священник каже, що найбільше його вражає реакція гадаринців: вони стали свідками справжнього чуда Божого, але не звернули на нього уваги, бо їхній спосіб життя й економічне становище були під загрозою.
  7. 11:57 Ісус є перешкодою не лише для атеїстів, які бачать у Ньому лише позитивну історичну постать, а й для тих, хто ходить до церкви й хоче, щоб Слово Боже залишалося всередині церкви й не торкалося їхнього повсякденного життя.
  8. 12:35 Священник розповідає про нещодавню проповідь, у якій говорив про війну й смерть на свято, а парафіяни скаржилися, що він зіпсував їм радість Святого Причастя, порушивши незручні питання.
Giovanni Guaita YouTube

Ієромонах Іоан (Гуайта) про притчу про багача і Лазаря

Ієромонах Іоан (Гуайта) про притчу про багача і Лазаря 14:03

У дописі подано проповідь ієромонаха Іоана (Гуайти), виголошену 8 листопада 2026 року про притчу про багача і Лазаря з Луки 16:19-31. Проповідь читає євангельський уривок і поділяє його на три частини. Перша протиставляє багача, одягненого в порфіру й вісон і щоденно бенкетуючого, Лазареві, названому на ім'я жебракові, вкритому ранами, який лежить при воротах, прагнучи крихт, тоді як собаки лижуть його рани. Друга частина описує їхню смерть:…

У дописі подано проповідь ієромонаха Іоана (Гуайти), виголошену 8 листопада 2026 року про притчу про багача і Лазаря з Луки 16:19-31. Проповідь читає євангельський уривок і поділяє його на три частини. Перша протиставляє багача, одягненого в порфіру й вісон і щоденно бенкетуючого, Лазареві, названому на ім'я жебракові, вкритому ранами, який лежить при воротах, прагнучи крихт, тоді як собаки лижуть його рани.

Друга частина описує їхню смерть: ангели несуть Лазаря на лоно Авраама, а багача поховають, і він страждає в аді. Авраам пояснює зміну долі та утверджену безодню, яка унеможливлює перехід, яку промовець називає безоднею довічної байдужості багача до Лазаря. Третя частина показує, як багач просить Авраама послати Лазаря, щоб застерегти його п'ятьох братів, але Авраам відповідає, що якщо вони не слухають Мойсея і Пророків, то не повірять, навіть якби хтось воскрес із мертвих, — натяк на Христове власне воскресіння.

Промовець застосовує притчу до Церкви: багача засуджено не за багатство, а за байдужість, і Лазар з'являється на нашому порозі в бездомних і нужденних, яких ми ігноруємо. П'ять братів уособлюють тих, хто ще живий і ще може змінитися; Лука не розповідає, що вони зробили, але ми бачимо себе в них, і для нас ще не пізно. Допис подає текст проповіді російською, італійською, французькою, англійською та іспанською, а також посилання на відео на Boosty та щоденне читання Святого Письма з Azbyka.

Ключові моменти

  1. 0:39 Багач був одягнений у порфіру й вісон і бенкетував щодня, тоді як Лазар лежав при його воротах, вкритий ранами, прагнучи крихт, а собаки лизали його рани.
  2. 1:55 Лазар має ім'я, а отже, обличчя, особистість і історію, а багач зовсім не має імені.
  3. 2:26 Коли вони помирають, ангели несуть Лазаря на лоно Авраама, але про багача лише сказано, що його поховали, ймовірно, з пишним похороном.
  4. 3:32 В аді багач бачить Авраама й Лазаря і просить води, але Авраам відповідає, що утверджена велика безодня, щоб ніхто не міг перейти ні з одного, ні з іншого боку.
  5. 4:46 Безодня — це власна байдужість багача; він не бачив Лазаря за життя, і тепер ця байдужість унеможливлює перехід.
  6. 5:58 Тоді багач просить Авраама послати Лазаря, щоб застерегти його п'ятьох братів, але Авраам каже, що в них є Мойсей і Пророки, і вони не повірять, навіть якби хтось воскрес із мертвих.
  7. 7:39 Притча звернена до нас у Церкві: багача засуджено не за його багатство, а за байдужість, і Лазар стоїть на нашому порозі в бездомних і нужденних, яких ми ігноруємо.
  8. 12:49 П'ять братів ще живі й ще можуть змінитися; Лука не розповідає, що вони зробили, але ми бачимо себе в них, і для нас ще не пізно.
Giovanni Guaita YouTube

Ієромонах Іоан (Гуайта) про притчу про сіяча: де ми відфільтровуємо Божу присутність

Ієромонах Іоан (Гуайта) про притчу про сіяча: де ми відфільтровуємо Божу присутність 12:06

Ієромонах Іоан (Гуайта) проповідує про притчу про сіяча з Луки 8:5-15, зауважуючи, що пізня осінь є часом сівби у Святій Землі та Південній Європі, і Господь, можливо, промовив цю притчу, спостерігаючи за працею сіячів. Він читає тлумачення Христа: насіння — це слово Боже, а чотири ґрунти представляють те, як люди його приймають. Дорога означає тих, хто чує, але диявол забирає слово з їхніх сердець, тож вони не можуть увірувати. Кам'янистий…

Ієромонах Іоан (Гуайта) проповідує про притчу про сіяча з Луки 8:5-15, зауважуючи, що пізня осінь є часом сівби у Святій Землі та Південній Європі, і Господь, можливо, промовив цю притчу, спостерігаючи за працею сіячів. Він читає тлумачення Христа: насіння — це слово Боже, а чотири ґрунти представляють те, як люди його приймають.

Дорога означає тих, хто чує, але диявол забирає слово з їхніх сердець, тож вони не можуть увірувати. Кам'янистий ґрунт представляє тих, хто приймає слово з радістю, але не має кореня; вони вірують деякий час, але відпадають у час випробування. Терня означає тих, хто чує, але їх заглушують турботи, багатство й насолоди, і вони не дозрівають.

Добрий ґрунт описує тих, хто чує, зберігає слово в доброму й чесному серці та приносить плід із терпінням. Душа не є незмінно одним типом ґрунту; ми переходимо через ці стани, іноді розсіяні, іноді заглушені щоденними турботами, рідко — як добрий ґрунт. Сіяч ніколи не перестає сіяти, незалежно від того, куди падає насіння.

Прийняття слова вимагає праці: щоденного читання Святого Письма, роздумів, вивчення та критичної літератури, щоб поглибити знання. Небезпеки залишаються навіть після того, як починається ріст: диявол краде слово (наприклад, забування недільного Євангелія протягом тижня), спокуса викорінює радісних, але безкореневих, а турботи відсувають духовне життя на останнє місце.

Птахи в притчі представляють диявола, який краде слово з наших сердець. Інший євангеліст записує плід як у сто, шістдесят або тридцять разів більше від посіяного, бо ми всі різні й немає потреби турбуватися про цю різницю. Господь щедро сіє через Святе Письмо, літургію, молитву й усе творіння, якщо ми уважні.

Священник радить щодня відкривати Святе Письмо, насамперед Євангеліє, читати короткий уривок, роздумувати й проводити час наодинці з Господом у тиші; Слово також зустрічається в Псалтирі, богослужіннях (всенічне бдіння, вечірня, утреня, Божественна Літургія) і через усе творіння, якщо ми любимо Його й уважні.

Ключові моменти

  1. 1:51 Пізня осінь — це сезон сівби пшениці в Південній Європі та Святій Землі, і Господь, можливо, розповів цю притчу, спостерігаючи за працею сіячів.
  2. 2:59 Насіння — це слово Боже; ті, що на дорозі, чують, але диявол забирає слово з їхніх сердець, тож вони не можуть увірувати й спастися.
  3. 3:33 Ті, що на кам'янистому ґрунті, приймають слово з радістю, але не мають кореня; вони вірують деякий час, але відпадають у час випробування.
  4. 4:06 Насіння серед терня представляє тих, хто чує, але їх заглушують життєві турботи, багатство й насолоди, і вони не дозрівають.
  5. 5:55 Сіяч продовжує сіяти, не зупиняючись, не переймаючись тим, що насіння падає на дорогу, каміння чи терня; слово Боже вимагає не лише прийняття, а й праці: читання, перечитування, роздумів, вивчення та читання критичної літератури, щоб поглибити знання.
  6. 7:03 Птахи представляють диявола, який краде слово з наших сердець, як-от коли ми не можемо згадати недільне Євангеліє протягом тижня.
  7. 8:48 Інший євангеліст записує плід як у сто, шістдесят або тридцять разів більше від посіяного, бо ми всі різні й немає потреби турбуватися про цю різницю.
  8. 9:27 Православний християнин має щодня відкривати Святе Письмо, насамперед Євангеліє, читати короткий уривок, роздумувати й проводити час наодинці з Господом у тиші; Слово також зустрічається в Псалтирі, богослужіннях (всенічне бдіння, вечірня, утреня, Божественна Літургія) і через усе творіння, якщо ми любимо Його й уважні.
Giovanni Guaita YouTube

Ієромонах Джованні Гуайта про вдову з Наїну: співчуття понад закон

Ієромонах Джованні Гуайта про вдову з Наїну: співчуття понад закон 11:24

Ієромонах Джованні Гуайта роздумує над Євангелієм від Луки 7:11-16, воскресінням сина вдови з Наїну, виголошеним 25 жовтня 2026 року. Він окреслює сцену: дві процесії зустрічаються біля міської брами, послідовники Ісуса радіють, а похоронний натовп вдови. У патріархальному суспільстві єдиний син вдови був її єдиною опорою; його смерть залишає її без теперішнього й майбутнього. Вона поводиться з тихою гідністю, без гучного голосіння, скромний…

Ієромонах Джованні Гуайта роздумує над Євангелієм від Луки 7:11-16, воскресінням сина вдови з Наїну, виголошеним 25 жовтня 2026 року. Він окреслює сцену: дві процесії зустрічаються біля міської брами, послідовники Ісуса радіють, а похоронний натовп вдови. У патріархальному суспільстві єдиний син вдови був її єдиною опорою; його смерть залишає її без теперішнього й майбутнього.

Вона поводиться з тихою гідністю, без гучного голосіння, скромний похорон на дерев'яній дошці, і вона не підходить до Ісуса й не просить допомоги. Ісус бачить її, зворушується співчуттям, зупиняє свою дорогу й каже: «Не плач», спершу дбаючи про її горе. Він торкається нош, порушуючи релігійну заборону дотикатися до трупа, і воскрешає юнака, повертаючи його матері.

Страх охоплює натовпи, і вони прославляють Бога, називаючи Ісуса великим пророком і визнаючи Боже відвідання. Спираючись на свій досвід служіння в московському дитячому хоспісі, Гуайта каже, що слова не можуть відповісти, чому дитина помирає; допомагають лише співпереживання й розділене горе. Ісус не усуває страждання магічно, а розпинає Себе разом із нами, і на хресті звільняє нас від страждання.

Наша солідарність вимагає зупинити нашу егоїстичну дорогу, зустрічаючи страждання інших, і розп'ясти себе з тими, хто не може відповісти на «Чому?»

Ключові моменти

  1. 1:47 Дві процесії зустрічаються біля міської брами: послідовники Ісуса, які радіють, і похоронний натовп вдови.
  2. 2:53 Єдиний син вдови був її запорукою виживання в патріархальному суспільстві; його смерть залишає її без майбутнього.
  3. 4:02 Вдова поводиться з дивовижною гідністю, без гучного голосіння, скромний похорон на дерев'яній дошці, і вона не підходить до Ісуса.
  4. 5:11 Ісус бачить її, зворушується співчуттям, зупиняється й каже: «Не плач», спершу дбаючи про її горе.
  5. 6:16 Ісус торкається нош, порушуючи релігійну заборону дотикатися до трупа, і воскрешає юнака.
  6. 8:33 Промовець розповідає про служіння в московському дитячому хоспісі: перед смертю дитини слова марні; допомагають лише співпереживання й розділене горе.
  7. 10:14 Ісус зупиняє свою дорогу заради горя цієї жінки; і ми повинні зупинятися на своїй егоїстичній дорозі, зустрічаючи страждання інших.
  8. 10:53 Син Божий не звільняє нас від хреста магічно, а розпинає Себе разом із нами, і на хресті звільняє нас від страждання; наша солідарність означає розп'ясти себе з тими, хто не може відповісти на «Чому?»
Giovanni Guaita YouTube

Флоренський і Мень: священики-вчені під радянськими переслідуваннями

Флоренський і Мень: священики-вчені під радянськими переслідуваннями 1:27:33

Лекція ієромонаха Іоанна (Гуайта) розглядає життя отця Павла Флоренського й отця Олександра Меня як священиків-учених, які залишилися в Радянському Союзі та постраждали за свою віру й інтелект. У ній окреслено змінну інтенсивність радянських переслідувань від революції до кінця 1980-х, із зазначенням періодів відносного співіснування та нових репресій. Флоренський, фізик і богослов, винаходив промислові матеріали й продовжував наукову працю в…

Лекція ієромонаха Іоанна (Гуайта) розглядає життя отця Павла Флоренського й отця Олександра Меня як священиків-учених, які залишилися в Радянському Союзі та постраждали за свою віру й інтелект. У ній окреслено змінну інтенсивність радянських переслідувань від революції до кінця 1980-х, із зазначенням періодів відносного співіснування та нових репресій.

Флоренський, фізик і богослов, винаходив промислові матеріали й продовжував наукову працю в таборах, розвиваючи синтетичний світогляд, що єднає віру й розум. Мень, сформований катакомбною церквою, збудував живу парафію під Москвою, написав шеститомну історію релігії та біографію Христа і став духовним маяком для інтелігенції під час антирелігійної кампанії Хрущова.

Обидва вирішили залишитися в Росії, відмовлялися стати пасивними жертвами й зберігали інтелектуальну гідність під репресіями. Флоренського розстріляли 1937 року; Меня вбили сокирою 1990 року, коли наставала гласність, що лектор пов'язує з тим, що він став «надто незручним» для решток репресивних структур.

Ключові моменти

  1. 1:04 Лектор поділяє радянські переслідування Церкви на фази: інтенсивні репресії в перші двадцять років після революції, модус вівенді від війни до смерті Сталіна, відновлені бюрократичні та психіатричні репресії за Брежнєва й Андропова та значну зміну політики, що почалася 1988 року.
  2. 5:29 Флоренський і Мень мають разючі паралелі: обидва були священиками-науковцями із синтетичним баченням науки й віри, обидва вирішили залишитися в Росії попри можливості емігрувати, і обидва активно свідчили про свою віру, а не пасивно терпіли переслідування.
  3. 10:54 Флоренський викладав у ВХУТЕМАСі в підряснику й відкрито відвідував наукові симпозіуми в 1920-х роках, коли партія вичищала нонконформістських інтелектуалів із культурного життя.
  4. 13:10 Від 1925 до 1933 року найплідніший творчий період Флоренського збігся з найгіршими роками для російської інтелектуальної еліти; він винайшов незамерзаючу машинну олію та твердий пластик, відомий як «пластик Флоренського».
  5. 22:20 Перебуваючи ув'язненим у північних таборах, Флоренський розробив технології будівництва на вічній мерзлоті, які досі використовують у Норильську, Салехарді та Сургуті, й організував промислове виробництво йоду й агар-агару з соловецьких водоростей.
  6. 34:48 Меня відрахували із Сільськогосподарського інституту імені Фурманова незадовго до випуску, бо професор марксизму-ленінізму визнав його ненадійним, а КДБ повідомило про його відвідування церкви.
  7. 37:48 Під час антирелігійної кампанії Хрущова 1958 року Мень заснував групи з вивчення Святого Письма в сільських парафіях, які притягували дедалі більше москвичів, що принесло йому від Сергія Аверинцева характеристику «місіонер для інтелігенції».
  8. 54:06 Меня вбили 9 вересня 1990 року, коли він ішов служити Літургію; попри зацікавлення на найвищому рівні з боку Горбачова й Єльцина, розслідування дало лише непереконливі версії про нещасний випадок або психічно неврівноваженого вбивцю.