Компетентність — це не зрілість: чому потрібно в чомусь бути невмілим

Автор стверджує, що багато дорослих плутають компетентність зі зрілістю. Ми стаємо професіоналами у своїй роботі, засвоюємо потрібну термінологію, накопичуємо дипломи й вибудовуємо налагоджений побут. Разом із цим ми також вчимося уникати виправлень: оминаємо товариства, де нам можуть зробити зауваження, змушуємо замовкнути незгодних, обираємо хобі, у яких уже досягли успіху, виправдовуємо поразки та підміняємо поняття, називаючи дискомфорт невідповідністю, виправлення — токсичністю, а викриття — поганою енергетикою.

У результаті, за його словами, виходить разюче компетентне життя, яке ніколи не вимагає визнати: «я помилявся», «він мене переміг» або «навчи мене». Це, за його висловом, не є духовною зрілістю. Православне християнство, переконує він, не дає від цього сховатися: ми сповідаємося, постимо, робимо поклони, каємося й підкоряємося практикам, які постійно нагадують, що досвідченість іще нікого не зробила самодостатнім.

Наприкінці він радить прагнути досконалості, але пильнувати, щоб ця досконалість не стала бронею, яка робить людину невиправною. Допис рекламує 80-й епізод подкасту «Orthodox Health» під назвою «Чому потрібно в чомусь бути невмілим: смирення початківця». Читачам, які залишать коментар «BEGINNER», пропонується повний випуск.

Допис містить хештеги, присвячені православному християнству, смиренню, християнському життю та покаянню.