Свята Анастасія Римлянка: мучениця за часів Деція
У публікації розповідається про життя й мучеництво святої Анастасії Римлянки, черниці III століття, яку вшановують 29 жовтня. Осиротівши у три роки, вона виховувалася ігуменею Софією в жіночому монастирі поблизу Риму й провела сімнадцять років в аскетичній молитві, ставши відомою своєю святістю та тілесною красою. Під час переслідувань за імператора Деція (249–251 рр. від Р. Х.) міський управитель Проб наказав її заарештувати.
Вона прийняла благословення від ігумені Софії й добровільно пішла на суд. Проб намагався лестощами й обіцянками розкоші переконати її зректися Христа, але Анастасія проголосила Христа своїм життям, багатством і єдиним Нареченим. Розлючений Проб наказав завдати жорстоких мук: бичування й калічення. За переданням, її витривалість і жорстокість покарань викликали обурення серед язичницьких глядачів.
Щоб запобігти заворушенню, Проб зупинив тортури й наказав обезголовити її поза Римом близько 250 р. від Р. Х. У публікації також наведено грецькі написи з ікони, що зображає сцени її мучеництва, де її названо «Анастасія Римлянка» та «Анастасія Фармаколітрія» (визволителька від отрут).
Головні думки
- Осиротіла у три роки, вихована ігуменею Софією в монастирі поблизу Риму
- Прожила сімнадцять років в аскетичному подвизі, відома святістю й красою
- Заарештована під час переслідувань за Деція урядником Пробом
- Відмовилася зректися Христа, незважаючи на лестощі й обіцянки розкоші
- Зазнала жорстоких тортур; обурення народу призвело до обезголовлення близько 250 р. від Р. Х.